Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генерал сер Вільям Олфертс (нар. 8 березня 1822 — пом. 30 квітня 1902) — офіцер Армії Британської Індії та ірландський кавалер Хреста Вікторії — найвищої нагороди за хоробрість перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені збройні сили Великої Британії та Співдружності націй.
| Вільям Олфертс | |
|---|---|
 | |
| Народження | 8 березня 1822 d |
| Смерть | 30 квітня 1902 (80 років) Лондон |
| Поховання | d |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Освіта | d |
| Звання | генерал |
| Війни / битви |
|
| Нагороди |   |
 Вільям Олфертс у Вікісховищі | |
Раннє життя
Олфертс народився 8 березня 1822 року в Дартрі, Блеквотертаун поблизу Арма, в сім'ї Вільяма Олфертса з Дартрі-Гауса, графство Арма. Він здобув освіту в Королівській школі Данганнон, а у 1837 році його направили до військової семінарії Британської Ост-Індської компанії в Аддіскомбі. Він успішно пройшов навчання з артилерії та приєднався до штабу бенгальської артилерії в Дум-Думі у грудні 1839 року.
У жовтні 1841 року під час заворушень у провінції Тенассерім у Бірмі Олфертса направили до Молам'яйна з чотирма гарматами. Повернувшись через дев'ять місяців, його знову відправили на польову службу для придушення повстання в околицях Согора, за що отримав згадку за його вчинки в бою з повстанцями в Джірні Гаут 12 листопада 1842 року від офіцера, який командував артилерією, Пройшовши службу перекладача місцевими мовами, Олфертс отримав командування 16-ю бенгальською легкою польовою батареєю та приєднався до походу сера Г'ю Гофа проти Гваліора. Батарея Олфертса розміщувалась на флангу армії під командуванням генерала Грея, лейтенанта (сера) Генрі Тумса, який був його заступником. Він брав активну участь у Пунніарі 29 грудня 1843 року.
За заслуги у Гваліорській кампанії Олфертс отримав бронзовий знак розрізнення. Його спеціально обрав генерал-губернатор, лорд Елленборо, для створення та командування батареєю кінної артилерії для легіону Бунделкунда, він був негайно відряджений разом з новоствореною батареєю, щоб приєднатися до армії сера Чарльза Напіра в Сінді. Його марш через Індію, відстанню у 1260 миль, викликав найвищу похвалу Напіра. У 1846 році Олфертс брав участь в операціях у Кот Кангрі під час Першої англо-сикхської війни, коли його дії привернула увагу (сера) Генрі Лоуренса, йому наказали зібрати артилерійську батарею з-поміж розформованих солдатів сикхської армії. Потім його поспішно відправили на Декан командувати артилерійською батареєю на службі Нізама з Гайдарабаду, але його незабаром відкликали на аналогічну посаду у Гваліорському контингенті. У 1851 році Олфертс подав заяву на призначення до батареї в Пешаварі, де він перебував під командуванням сера Коліна Кемпбелла та брав участь у поході проти прикордонних племен. За ці заслуги він згодом отримав Індійську медаль за загальну службу, засновану у 1869 році за прикордонні війни. У наступному році (1852) Олфертс отримав відпустку до Англії. Його призначили черговим офіцером у військовому коледжі Аддіскомба.
Кримська війна
З початком Кримської війни у 1854 році Олфертс пішов добровольцем на службу і приєднався до (сера) Вільяма Фенвіка Вільямса в Карсі. Дорогою він відвідав Крим. Перетинаючи Чорне море, він їхав через гори Зігана по глибокому снігу; але невдовзі після досягнення Карса його відправили командувати турецькими військами чисельністю 7000 осіб для захисту від можливого наступу росіян з Ерівану річкою Аракс. Таким чином, Ольфертс уникнув участі в капітуляції Карса. Відкликаний до Криму, його призначили командиром бригади башибузуків турецького контингенту. Після укладення миру у 1856 році він повернувся до Індії та отримав командування кінною батареєю у Варанасі.
Повстання сипаїв
Ольфертс служив під час придушення повстання сипаїв (1857–59). Він був з бригадним генералом Джеймсом Нейлом, коли він розгромив заколотників у Бенаресі 4 червня 1857 року, і супроводжував Генрі Гейвлока під час звільнення Лакхнау. Його дії під час цієї операції були дуже видатними та принесли йому Хрест Вікторії. У результаті батарея, якою він командував (тепер частина Королівського полку артилерії), згодом отримала його ім'я на знак шанування як Вільяма Олфертса, так і видатні дії підрозділу того дня. Ця батарея існує досі.
Хрест Вікторії
Його цитата про ці події:
За вельми видатні вчинки 25 вересня 1857 року, коли війська проникли в місто Лакхау, атакувавши верхи з 90-м полком Її Величності, доблесно очолюваний полковником Кемпбеллом, він схопив дві пушки перед сильним вогнем, а потім повернувся під мушкетні постріли, щоб привести до ладу кінцівки та коней, щоб віднести захоплені боєприпаси, що він і виконав. (Витяг із наказів покійного генерал-майора Гейвлока від 17 жовтня 1857 року).
Пізніші дії
Ольфертс майже перевершив цей зразок хоробрості через два дні. Коли основні сили Гейвлока проникли до резиденції, ар'єргард, що складався з 90-го полку з гарматами та боєприпасами, повністю відрізавши їх. Проте Олфертс разом із полковником Робертом (пізніше лордом) Напіром вирушив у вилазку з невеликим загоном і завдяки своїй холодній рішучості вивів поранених з ар'єргарду, а також врятував гармати.
Сер Джеймс Аутрам, який тоді керував резиденцією в Лакхнау, писав: «Мої дорогий героїчний Ольфертс, хоробрість — це слабкий та недостатній епітет для такої доблесті, як ваша». Полковник Напір написав у своїй депеші про те саме.
З моменту вступу в Лакхнау сил Гейвлока та до приходу на допомогу сера Коліна Кемпбелла 21 листопада Олфертс діяв як бригадний генерал артилерії, а після евакуації з резиденції сером Коліном Кемпбеллом він брав участь у захисті передової позиції в Алумбазі під командуванням сера Джеймса Аутрама. Він брав участь в облозі та захопленні міста сером Коліном Кемпбеллом у березні 1858 року, про що знову згадується в депешах за видатну хоробрість. Після завершення кампанії Олфертс отримав звання майора та підполковника, а також Хрест Вікторії, Індійського повстанську медаль з двома пряжками та орден Лазні.
Кампанії в Індії
У 1859—1860 роках Олфертс служив добровольцем під командуванням бригадира (сера) Невіла Чемберлена в поході проти вазірів на північно-західному кордоні Пенджабу, завершивши таким чином двадцятирічну безперервну активну службу. За стрімкість і сміливість Олфертса прозвали «Джек пекельного вогню», але він скромно віддавав всі свої заслуги людям, які йому підпорядковувались. З 1861 по 1868 рік він командував артилерією на прикордонних станціях Пешавур або Равал Пінді, того ж року повернувся додому у відпустку, тоді місто та округ Арма вручили йому почесний меч. Повернувшись до Індії у 1872 році, він послідовно командував бригадами Гваліор, Амбала та Лакхнау, але покинув країну у 1875 році, отримавши звання генерал-майора. Він отримав звання генерал-лейтенанта 1 жовтня 1877 року, генерала 31 березня 1883 року, а у 1888 році став полковником-комендантом Королівської артилерії. Олфертс став лицарем ордена Лазні у 1886 році та лицарем-командором у 1900 році у призначеннях на честь дня народження.
Відставка
Він помер у своїй резиденції Вуд-Гаус, Верхній Норвуд, 30 квітня 1902 року. Його поховали на Річмондському цвинтарі, графство Суррей (тепер у Лондоні). У 1861 році Олфертс одружився з Еліс, дочкою генерал-майора бенгальської кавалерії Джорджа Котлі. У них народився син, який став майором Олфертсом, пізніше приєднався до Королівського шотландського полку, та три доньки.
Його Хрест Вікторії виставлений у Національному музеї армії (Челсі, Англія).
Примітки
- Page 2957 | Issue 22154, 18 June 1858 | London Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 19 вересня 2022.
- Page 518 | Issue 11200, 25 May 1900 | Edinburgh Gazette | The Gazette. www.thegazette.co.uk. Процитовано 18 вересня 2022.
- Meller, Hugh; Parsons, Brian (2011). London Cemeteries: An Illustrated Guide and Gazetteer (вид. fifth). , Gloucestershire: . с. 290–294. ISBN .
Джерела
- Vibart, H. M. (1894). Addiscombe: its heroes and men of note. Westminster: Archibald Constable. с. 497—503. OL 23336661M.
- The Register of the Victoria Cross (1981, 1988 and 1997)
- Clarke, Brian D. H. (1986). A register of awards to Irish-born officers and men. . XVI (64): 185—287.
- Ireland's VCs (Dept of Economic Development, 1995),
- Monuments to Courage (David Harvey, 1999)
- Irish Winners of the Victoria Cross (Richard Doherty & David Truesdale, 2000)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
General ser Vilyam Olferts nar 8 bereznya 1822 18220308 pom 30 kvitnya 1902 oficer Armiyi Britanskoyi Indiyi ta irlandskij kavaler Hresta Viktoriyi najvishoyi nagorodi za horobrist pered licem voroga yakoyu mozhut buti nagorodzheni zbrojni sili Velikoyi Britaniyi ta Spivdruzhnosti nacij Vilyam OlfertsNarodzhennya8 bereznya 1822 1822 03 08 dSmert30 kvitnya 1902 1902 04 30 80 rokiv LondonPohovannyadKrayina Spoluchene KorolivstvoOsvitadZvannyageneralVijni bitviGvaliorska kampaniyaPersha anglo sikhska vijnaKrimska vijnaPovstannya sipayivNagorodi Vilyam Olferts u VikishovishiRannye zhittyaOlferts narodivsya 8 bereznya 1822 roku v Dartri Blekvotertaun poblizu Arma v sim yi Vilyama Olfertsa z Dartri Gausa grafstvo Arma Vin zdobuv osvitu v Korolivskij shkoli Dangannon a u 1837 roci jogo napravili do vijskovoyi seminariyi Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi v Addiskombi Vin uspishno projshov navchannya z artileriyi ta priyednavsya do shtabu bengalskoyi artileriyi v Dum Dumi u grudni 1839 roku U zhovtni 1841 roku pid chas zavorushen u provinciyi Tenasserim u Birmi Olfertsa napravili do Molam yajna z chotirma garmatami Povernuvshis cherez dev yat misyaciv jogo znovu vidpravili na polovu sluzhbu dlya pridushennya povstannya v okolicyah Sogora za sho otrimav zgadku za jogo vchinki v boyu z povstancyami v Dzhirni Gaut 12 listopada 1842 roku vid oficera yakij komanduvav artileriyeyu Projshovshi sluzhbu perekladacha miscevimi movami Olferts otrimav komanduvannya 16 yu bengalskoyu legkoyu polovoyu batareyeyu ta priyednavsya do pohodu sera G yu Gofa proti Gvaliora Batareya Olfertsa rozmishuvalas na flangu armiyi pid komanduvannyam generala Greya lejtenanta sera Genri Tumsa yakij buv jogo zastupnikom Vin brav aktivnu uchast u Punniari 29 grudnya 1843 roku Za zaslugi u Gvaliorskij kampaniyi Olferts otrimav bronzovij znak rozriznennya Jogo specialno obrav general gubernator lord Ellenboro dlya stvorennya ta komanduvannya batareyeyu kinnoyi artileriyi dlya legionu Bundelkunda vin buv negajno vidryadzhenij razom z novostvorenoyu batareyeyu shob priyednatisya do armiyi sera Charlza Napira v Sindi Jogo marsh cherez Indiyu vidstannyu u 1260 mil viklikav najvishu pohvalu Napira U 1846 roci Olferts brav uchast v operaciyah u Kot Kangri pid chas Pershoyi anglo sikhskoyi vijni koli jogo diyi privernula uvagu sera Genri Lourensa jomu nakazali zibrati artilerijsku batareyu z pomizh rozformovanih soldativ sikhskoyi armiyi Potim jogo pospishno vidpravili na Dekan komanduvati artilerijskoyu batareyeyu na sluzhbi Nizama z Gajdarabadu ale jogo nezabarom vidklikali na analogichnu posadu u Gvaliorskomu kontingenti U 1851 roci Olferts podav zayavu na priznachennya do batareyi v Peshavari de vin perebuvav pid komanduvannyam sera Kolina Kempbella ta brav uchast u pohodi proti prikordonnih plemen Za ci zaslugi vin zgodom otrimav Indijsku medal za zagalnu sluzhbu zasnovanu u 1869 roci za prikordonni vijni U nastupnomu roci 1852 Olferts otrimav vidpustku do Angliyi Jogo priznachili chergovim oficerom u vijskovomu koledzhi Addiskomba Krimska vijnaZ pochatkom Krimskoyi vijni u 1854 roci Olferts pishov dobrovolcem na sluzhbu i priyednavsya do sera Vilyama Fenvika Vilyamsa v Karsi Dorogoyu vin vidvidav Krim Peretinayuchi Chorne more vin yihav cherez gori Zigana po glibokomu snigu ale nevdovzi pislya dosyagnennya Karsa jogo vidpravili komanduvati tureckimi vijskami chiselnistyu 7000 osib dlya zahistu vid mozhlivogo nastupu rosiyan z Erivanu richkoyu Araks Takim chinom Olferts uniknuv uchasti v kapitulyaciyi Karsa Vidklikanij do Krimu jogo priznachili komandirom brigadi bashibuzukiv tureckogo kontingentu Pislya ukladennya miru u 1856 roci vin povernuvsya do Indiyi ta otrimav komanduvannya kinnoyu batareyeyu u Varanasi Povstannya sipayivOlferts sluzhiv pid chas pridushennya povstannya sipayiv 1857 59 Vin buv z brigadnim generalom Dzhejmsom Nejlom koli vin rozgromiv zakolotnikiv u Benaresi 4 chervnya 1857 roku i suprovodzhuvav Genri Gejvloka pid chas zvilnennya Lakhnau Jogo diyi pid chas ciyeyi operaciyi buli duzhe vidatnimi ta prinesli jomu Hrest Viktoriyi U rezultati batareya yakoyu vin komanduvav teper chastina Korolivskogo polku artileriyi zgodom otrimala jogo im ya na znak shanuvannya yak Vilyama Olfertsa tak i vidatni diyi pidrozdilu togo dnya Cya batareya isnuye dosi Hrest Viktoriyi Jogo citata pro ci podiyi Za velmi vidatni vchinki 25 veresnya 1857 roku koli vijska pronikli v misto Lakhau atakuvavshi verhi z 90 m polkom Yiyi Velichnosti doblesno ocholyuvanij polkovnikom Kempbellom vin shopiv dvi pushki pered silnim vognem a potim povernuvsya pid mushketni postrili shob privesti do ladu kincivki ta konej shob vidnesti zahopleni boyepripasi sho vin i vikonav Vityag iz nakaziv pokijnogo general majora Gejvloka vid 17 zhovtnya 1857 roku Piznishi diyi Olferts majzhe perevershiv cej zrazok horobrosti cherez dva dni Koli osnovni sili Gejvloka pronikli do rezidenciyi ar yergard sho skladavsya z 90 go polku z garmatami ta boyepripasami povnistyu vidrizavshi yih Prote Olferts razom iz polkovnikom Robertom piznishe lordom Napirom virushiv u vilazku z nevelikim zagonom i zavdyaki svoyij holodnij rishuchosti viviv poranenih z ar yergardu a takozh vryatuvav garmati Ser Dzhejms Autram yakij todi keruvav rezidenciyeyu v Lakhnau pisav Moyi dorogij geroyichnij Olferts horobrist ce slabkij ta nedostatnij epitet dlya takoyi doblesti yak vasha Polkovnik Napir napisav u svoyij depeshi pro te same Z momentu vstupu v Lakhnau sil Gejvloka ta do prihodu na dopomogu sera Kolina Kempbella 21 listopada Olferts diyav yak brigadnij general artileriyi a pislya evakuaciyi z rezidenciyi serom Kolinom Kempbellom vin brav uchast u zahisti peredovoyi poziciyi v Alumbazi pid komanduvannyam sera Dzhejmsa Autrama Vin brav uchast v oblozi ta zahoplenni mista serom Kolinom Kempbellom u berezni 1858 roku pro sho znovu zgaduyetsya v depeshah za vidatnu horobrist Pislya zavershennya kampaniyi Olferts otrimav zvannya majora ta pidpolkovnika a takozh Hrest Viktoriyi Indijskogo povstansku medal z dvoma pryazhkami ta orden Lazni Kampaniyi v IndiyiU 1859 1860 rokah Olferts sluzhiv dobrovolcem pid komanduvannyam brigadira sera Nevila Chemberlena v pohodi proti vaziriv na pivnichno zahidnomu kordoni Pendzhabu zavershivshi takim chinom dvadcyatirichnu bezperervnu aktivnu sluzhbu Za strimkist i smilivist Olfertsa prozvali Dzhek pekelnogo vognyu ale vin skromno viddavav vsi svoyi zaslugi lyudyam yaki jomu pidporyadkovuvalis Z 1861 po 1868 rik vin komanduvav artileriyeyu na prikordonnih stanciyah Peshavur abo Raval Pindi togo zh roku povernuvsya dodomu u vidpustku todi misto ta okrug Arma vruchili jomu pochesnij mech Povernuvshis do Indiyi u 1872 roci vin poslidovno komanduvav brigadami Gvalior Ambala ta Lakhnau ale pokinuv krayinu u 1875 roci otrimavshi zvannya general majora Vin otrimav zvannya general lejtenanta 1 zhovtnya 1877 roku generala 31 bereznya 1883 roku a u 1888 roci stav polkovnikom komendantom Korolivskoyi artileriyi Olferts stav licarem ordena Lazni u 1886 roci ta licarem komandorom u 1900 roci u priznachennyah na chest dnya narodzhennya VidstavkaVin pomer u svoyij rezidenciyi Vud Gaus Verhnij Norvud 30 kvitnya 1902 roku Jogo pohovali na Richmondskomu cvintari grafstvo Surrej teper u Londoni U 1861 roci Olferts odruzhivsya z Elis dochkoyu general majora bengalskoyi kavaleriyi Dzhordzha Kotli U nih narodivsya sin yakij stav majorom Olfertsom piznishe priyednavsya do Korolivskogo shotlandskogo polku ta tri donki Jogo Hrest Viktoriyi vistavlenij u Nacionalnomu muzeyi armiyi Chelsi Angliya PrimitkiPage 2957 Issue 22154 18 June 1858 London Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 19 veresnya 2022 Page 518 Issue 11200 25 May 1900 Edinburgh Gazette The Gazette www thegazette co uk Procitovano 18 veresnya 2022 Meller Hugh Parsons Brian 2011 London Cemeteries An Illustrated Guide and Gazetteer vid fifth Gloucestershire s 290 294 ISBN 9780752461830 DzherelaVibart H M 1894 Addiscombe its heroes and men of note Westminster Archibald Constable s 497 503 OL 23336661M The Register of the Victoria Cross 1981 1988 and 1997 Clarke Brian D H 1986 A register of awards to Irish born officers and men XVI 64 185 287 Ireland s VCs Dept of Economic Development 1995 ISBN 1 899243 00 3 Monuments to Courage David Harvey 1999 Irish Winners of the Victoria Cross Richard Doherty amp David Truesdale 2000 Posilannya