Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільям Лод англ William Laud 7 жовтня 1573 10 січня 1645 церковний та державний діяч Англійського королівства архієписко

Вільям Лод

Вільям Лод

Вільям Лод (англ. William Laud; 7 жовтня 1573 — 10 січня 1645) — церковний та державний діяч Англійського королівства, архієпископ Кентерберійський.

Вільям Лод
image
Народився7 жовтня 1573[4]
Редінг
Помер10 січня 1645(1645-01-10)[1][2][…](71 рік) або 1645
Тавер-Гілл, Тауер, Лондон, Королівство Англія[5]
·обезголовлення
ПохованняОксфорд
Країнаimage Королівство Англія
Діяльністьбогослов, англіканський священник, клерик, письменник, священнослужитель
Галузьбогослів'я[6], політика[6] і англіканство[6]
Alma materКолледж Святого Іоанна і d
Знання мованглійська[7]
ПосадаАрхієпископ Кентерберійський, d і d
Конфесіяангліканство
Автографimage

Життєпис

Молоді роки

Походив з роду суконщиків. Син Вільяма Лода і Люсії Вебб (сестри Вільяма Вебба, лорд-мер Лондона). Народився 1573 року в Редінгу. Здобув освіту в місцевій школі. 17 жовтня 1589 року вступив до коледжу Святого Іоанна Оксфордського університету. У 1593 році він став стипендіатом коледжу. 1594 року здобув ступінь бакалавра мистецтв, 1598 року — магістра мистецтв.

4 січня 1601 року висвячений на диякона, а 5 квітня того ж року — на священника. 4 травня 1603 року він був одним із ректорів університету протягом року. 1608 року здобув ступінь доктора богослов'я.

Кар'єра

1611 року обирається президентом коледжу Святого Іоанна за підтримки Річарда Нейла, клерка шафи (очільника колегія капеланів). Також король Яків I підтримав Лода. 1616 року став деканом Глостерського собору. Тут він розпочав церемоніальні нововведення зі столу для причастя. За місцевим звичаєм стіл стояв посередині хору, як тоді було звичайно в парафіяльній церкві, а не на східному кінці, як це було типово для соборів. Лод вважав, що має благословення короля відремонтувати та покращити занедбану будівлю, але він образив глостерського єпископа Майлза Сміта.

Наприкінці 1621 року, попри погляд короля на Лауда як на порушника спокою, той отримав посаду єпископа Святого Давида, який було головою усіх церкво Вельсу. Невдовзі стає довіреною особою Джорджа Вільєрса, герцога Бекінгема. 1622 року брав участь у серії приватних дебатів з єзуїтом Джоном Персі. У грудні 1624 року Вільяи Лод змінив Джона Престона як релігійного радника герцога.

У 1626 році призначено єпископом Батським і Вельським, а у вересні того ж року отримав придворну посаду декана Королівської каплиці. Негайно змінив служіння, щоб віддати перевагу молитві над проповіддю, відповідно до поглядів короля Карла I на ритуали. У липні 1628 року призначено Лондонським єпископом.

1629 року уклав політичний союз з Томасом Вентвортом, який втік та був в непоганих відносинах з лідером «іспанської партії» Річардом Вестоном, проти політики якого виступав Вільям Лод. Також протистояв «французькій партії» королеви Генрієтти Марії.

З 1632 року стає довіреною особою короля за відсутності Вентворта, що отримав призначення в Ірландії. Втім не міг посунути впливу Вестона. Разом з тим завжди був сповнений рішучості протистояти будь-яким зазіханням на королівську прерогативу з боку парламенту, особливо в питаннях оподаткування.

Архієпископ

У 1633 році, він став архієпископом Кентерберійським. Одним із перших кроків Лауда було призначення на посади цензорів Семюеля Бейкера, Вільяма Брей і Метью Вікс. Лоб вбачав загрозу для єпископату в кальвінізмі. Прагнув впровадити одноманітність англіканської церкви, оскільки був переконаний, що це його обов'язок. Король дозволив архієпископу ввести цноту духовенства, вчення про чистилище, молитву за померлих й багато інших догматів, що зближували церкву з Римом. Така політика Вільяма Лода в дусі єпископалізму викликала недовіру пуритан. Наслідком стала міграція останніх до Північної Америки.

1634 року виступив проти лорд-скарбника Річарда Вестона, якого звинувативу привласнені 100 тис. крон, але той зберіг посаду. У боротьбі з ним, Лод, який був проти тісного союзу з Іспанією, зблизився з «французькою партією». Але нічого не міг протидіяти Вестону до його смерті у 1635 році. Невдовзі домігся призначення на посаду лорд-скарбника свого прихильника , єпископа Лондону. За цим домігся того, що король перестав допомагати Іспанії у війні проти Голландії. До того ж в цей час почалася франко-іспанська війна. До кінця року вдалося розгромити «іспанську партію».

Церковна політика Лода яскраво проявилася у відносинах з кальвіністами Шотландії. Під його впливом Карл I затвердив акт про супрематію короля у питаннях релігії, впровадив до шотландського богослужіння низку англіканських канонів. У 1636 році за підписом короля було видано реформовані канони шотландської церкви, в яких не згадувались пресвітерії та парафіяльні збори, а у 1637 році введено нову літургію, яка передбачала цілу низку англіканських елементів, культ святих, багате церковне убрання.

У 1637 році сприяв тому, що лідери пуритан Вільям Прінн, Джон Баствіком і Генрі Бертон були засуджені до відрізання вух та таврували обличчя. Лод також намагався змусити замовкнути свого критика лінкольнського єпископа Джона Вільямса, якого засудили в Зоряній палаті. Всупереч очікуванням Лода, відмовився піти у відставку з посади єпископа.

Разом з тим релігійна політика в Шотландії призвела до шотландського повстання у 1639 році. 1640 року парламент звинуватив Вільяма Лода у державній зраді. Стосунки з королем погіршилися, коли у 1641 році той дозволив стратити Томаса Вентворта, а потім уклав Лондонський мир з шотландськими кальвіністами. Але невдовзі парламент випустив Велику ремонстрацію, де наполягав на арешті Вільяма Лода, що й було зроблено королем. Був ув'язнений у Тауері протягом перших років громадянської війни в Англії.

Навесні 1644 року його притягнули до суду, який завершився без вироку. Зрештою 1645 року парламент схвалив білль про покарання, згідно з яким Вільяма Лода було страчено, попри королівське помилування. Поховано у каплиці коледжу Святого Іоанна в Оксфорді. Після реставрації Стюартів у 1660 році зараховано до англіканських святих.

Примітки

  1. D.H. Pennington Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118570099 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Лод Уильям // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

  • Sharpe, Kevin (1992). The Personal Rule of Charles I. Yale University Press. .
  • Towers, S.M. (2003). Control of Religious Printing in Early Stuart England. Studies in modern British religious history. Boydell Press. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilyam Lod angl William Laud 7 zhovtnya 1573 10 sichnya 1645 cerkovnij ta derzhavnij diyach Anglijskogo korolivstva arhiyepiskop Kenterberijskij Vilyam LodNarodivsya7 zhovtnya 1573 4 RedingPomer10 sichnya 1645 1645 01 10 1 2 71 rik abo 1645 Taver Gill Tauer London Korolivstvo Angliya 5 obezgolovlennyaPohovannyaOksfordKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnistbogoslov anglikanskij svyashennik klerik pismennik svyashennosluzhitelGaluzbogosliv ya 6 politika 6 i anglikanstvo 6 Alma materKolledzh Svyatogo Ioanna i dZnannya movanglijska 7 PosadaArhiyepiskop Kenterberijskij d i dKonfesiyaanglikanstvoAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z rodu sukonshikiv Sin Vilyama Loda i Lyusiyi Vebb sestri Vilyama Vebba lord mer Londona Narodivsya 1573 roku v Redingu Zdobuv osvitu v miscevij shkoli 17 zhovtnya 1589 roku vstupiv do koledzhu Svyatogo Ioanna Oksfordskogo universitetu U 1593 roci vin stav stipendiatom koledzhu 1594 roku zdobuv stupin bakalavra mistectv 1598 roku magistra mistectv 4 sichnya 1601 roku visvyachenij na diyakona a 5 kvitnya togo zh roku na svyashennika 4 travnya 1603 roku vin buv odnim iz rektoriv universitetu protyagom roku 1608 roku zdobuv stupin doktora bogoslov ya Kar yera 1611 roku obirayetsya prezidentom koledzhu Svyatogo Ioanna za pidtrimki Richarda Nejla klerka shafi ochilnika kolegiya kapelaniv Takozh korol Yakiv I pidtrimav Loda 1616 roku stav dekanom Glosterskogo soboru Tut vin rozpochav ceremonialni novovvedennya zi stolu dlya prichastya Za miscevim zvichayem stil stoyav poseredini horu yak todi bulo zvichajno v parafiyalnij cerkvi a ne na shidnomu kinci yak ce bulo tipovo dlya soboriv Lod vvazhav sho maye blagoslovennya korolya vidremontuvati ta pokrashiti zanedbanu budivlyu ale vin obraziv glosterskogo yepiskopa Majlza Smita Naprikinci 1621 roku popri poglyad korolya na Lauda yak na porushnika spokoyu toj otrimav posadu yepiskopa Svyatogo Davida yakij bulo golovoyu usih cerkvo Velsu Nevdovzi staye dovirenoyu osoboyu Dzhordzha Vilyersa gercoga Bekingema 1622 roku brav uchast u seriyi privatnih debativ z yezuyitom Dzhonom Persi U grudni 1624 roku Vilyai Lod zminiv Dzhona Prestona yak religijnogo radnika gercoga U 1626 roci priznacheno yepiskopom Batskim i Velskim a u veresni togo zh roku otrimav pridvornu posadu dekana Korolivskoyi kaplici Negajno zminiv sluzhinnya shob viddati perevagu molitvi nad propoviddyu vidpovidno do poglyadiv korolya Karla I na rituali U lipni 1628 roku priznacheno Londonskim yepiskopom 1629 roku uklav politichnij soyuz z Tomasom Ventvortom yakij vtik ta buv v nepoganih vidnosinah z liderom ispanskoyi partiyi Richardom Vestonom proti politiki yakogo vistupav Vilyam Lod Takozh protistoyav francuzkij partiyi korolevi Genriyetti Mariyi Z 1632 roku staye dovirenoyu osoboyu korolya za vidsutnosti Ventvorta sho otrimav priznachennya v Irlandiyi Vtim ne mig posunuti vplivu Vestona Razom z tim zavzhdi buv spovnenij rishuchosti protistoyati bud yakim zazihannyam na korolivsku prerogativu z boku parlamentu osoblivo v pitannyah opodatkuvannya Arhiyepiskop U 1633 roci vin stav arhiyepiskopom Kenterberijskim Odnim iz pershih krokiv Lauda bulo priznachennya na posadi cenzoriv Semyuelya Bejkera Vilyama Brej i Metyu Viks Lob vbachav zagrozu dlya yepiskopatu v kalvinizmi Pragnuv vprovaditi odnomanitnist anglikanskoyi cerkvi oskilki buv perekonanij sho ce jogo obov yazok Korol dozvoliv arhiyepiskopu vvesti cnotu duhovenstva vchennya pro chistilishe molitvu za pomerlih j bagato inshih dogmativ sho zblizhuvali cerkvu z Rimom Taka politika Vilyama Loda v dusi yepiskopalizmu viklikala nedoviru puritan Naslidkom stala migraciya ostannih do Pivnichnoyi Ameriki 1634 roku vistupiv proti lord skarbnika Richarda Vestona yakogo zvinuvativu privlasneni 100 tis kron ale toj zberig posadu U borotbi z nim Lod yakij buv proti tisnogo soyuzu z Ispaniyeyu zblizivsya z francuzkoyu partiyeyu Ale nichogo ne mig protidiyati Vestonu do jogo smerti u 1635 roci Nevdovzi domigsya priznachennya na posadu lord skarbnika svogo prihilnika yepiskopa Londonu Za cim domigsya togo sho korol perestav dopomagati Ispaniyi u vijni proti Gollandiyi Do togo zh v cej chas pochalasya franko ispanska vijna Do kincya roku vdalosya rozgromiti ispansku partiyu Cerkovna politika Loda yaskravo proyavilasya u vidnosinah z kalvinistami Shotlandiyi Pid jogo vplivom Karl I zatverdiv akt pro suprematiyu korolya u pitannyah religiyi vprovadiv do shotlandskogo bogosluzhinnya nizku anglikanskih kanoniv U 1636 roci za pidpisom korolya bulo vidano reformovani kanoni shotlandskoyi cerkvi v yakih ne zgaduvalis presviteriyi ta parafiyalni zbori a u 1637 roci vvedeno novu liturgiyu yaka peredbachala cilu nizku anglikanskih elementiv kult svyatih bagate cerkovne ubrannya U 1637 roci spriyav tomu sho lideri puritan Vilyam Prinn Dzhon Bastvikom i Genri Berton buli zasudzheni do vidrizannya vuh ta tavruvali oblichchya Lod takozh namagavsya zmusiti zamovknuti svogo kritika linkolnskogo yepiskopa Dzhona Vilyamsa yakogo zasudili v Zoryanij palati Vsuperech ochikuvannyam Loda vidmovivsya piti u vidstavku z posadi yepiskopa Razom z tim religijna politika v Shotlandiyi prizvela do shotlandskogo povstannya u 1639 roci 1640 roku parlament zvinuvativ Vilyama Loda u derzhavnij zradi Stosunki z korolem pogirshilisya koli u 1641 roci toj dozvoliv stratiti Tomasa Ventvorta a potim uklav Londonskij mir z shotlandskimi kalvinistami Ale nevdovzi parlament vipustiv Veliku remonstraciyu de napolyagav na areshti Vilyama Loda sho j bulo zrobleno korolem Buv uv yaznenij u Taueri protyagom pershih rokiv gromadyanskoyi vijni v Angliyi Navesni 1644 roku jogo prityagnuli do sudu yakij zavershivsya bez viroku Zreshtoyu 1645 roku parlament shvaliv bill pro pokarannya zgidno z yakim Vilyama Loda bulo stracheno popri korolivske pomiluvannya Pohovano u kaplici koledzhu Svyatogo Ioanna v Oksfordi Pislya restavraciyi Styuartiv u 1660 roci zarahovano do anglikanskih svyatih PrimitkiD H Pennington Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118570099 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lod Uilyam Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaSharpe Kevin 1992 The Personal Rule of Charles I Yale University Press ISBN 0 300 05688 5 Towers S M 2003 Control of Religious Printing in Early Stuart England Studies in modern British religious history Boydell Press ISBN 978 0 85115 939 3

Дата публікації:
Топ