Вільгельм Адам (нім. Wilhelm Adam; 28 березня 1893, Дармштадт — 24 листопада 1978, Дрезден) — офіцер вермахту, оберст (полковник) (1942); політичний і військовий діяч НДР, генерал-майор ННА (1977).
Вільгельм Адам | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Wilhelm Adam | ||||||||||||||||
Адам — праворуч (1943). | ||||||||||||||||
Народився | 28 березня 1893[1][2] d, Ніддерау, Майн-Кінціг, Дармштадт (округ), Гессен, Німеччина | |||||||||||||||
Помер | 24 листопада 1978[1][2] (85 років) Дрезден, НДР | |||||||||||||||
Поховання | Дрезден | |||||||||||||||
Країна | НДР | |||||||||||||||
Діяльність | політик, боєць опору, військовий керівник | |||||||||||||||
Галузь | військова справа[3], політика[3] і уряд[3] | |||||||||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||||
Членство | СА | |||||||||||||||
Посада | d | |||||||||||||||
Військове звання | Генерал-майор | |||||||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, Національно-демократична партія Німеччини[d] і Німецька народна партія | |||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||
|
Біографія
Ранні роки
З сім'ї заможного селянина. У 1908—1913 роках навчався в учительській семінарії в Шлюхтерні. Після її закінчення 1 жовтня 1913 року вступив добровольцем в 5-у роту 88-го піхотного полку (2-го Нассауського).
Перша світова війна
Першу світову війну Адам зустрів уже в званні унтер-офіцера, брав участь в перших боях на Західному фронті. 23 вересня 1914 він опинився в Дюссельдорфському лазареті.
Після одужання 26 жовтня було направлено до резервного батальйон свого колишнього полку. З 6 квітня по 20 травня 1915 року Адам відвідував офіцерські курси в таборі Локштедт і 22 травня 1915 йому було присвоєно звання лейтенанта.
14 червня 1915 він був призначений на посаду командира взводу на 1-й збірно-навчальний пункт 16-го армійського корпусу, а з 5 жовтня 1915 року обіймав ту саму посаду в 5-й роті 30-го піхотного полку «Граф Вердер» (4-го Рейнського).
6 липня 1916 року він, будучи хворий, був поміщений в польовий лазарет Гемершайн в Пфальці.
25 липня 1916 року він був переведений в 1-й резервний батальйон 88-го піхотного полку.
З 28 серпня по 27 вересня 1916 року Адам був відряджений на навчальні курси кулеметників (MG-Lehrkurs) в Деберітц. Після свого повернення він 28 вересня 1916 року стало командиром 31-ї кулеметної польовий роти, а трохи пізніше — 2-й кулеметної роти 424-го піхотного полку. Одночасно, з 26 листопада по 2 грудня 1917 року Адам відвідував курси для молодшого командного складу в Богданова.
28 жовтня 1918 року був призначений офіцером для доручень в 70-ю піхотну бригаду ландвера.
Після того, як війна закінчилася Адам узяв відпустку і поїхав на батьківщину. 31 січня 1919 року був звільнений з лав армії.
Міжвоєнний період
У 1919—1929 роках Адам працював старшим викладачем (нім. Oberfachschullehrer) у військово-ремісничій школі (нім. Fachschule des Heeres) в Лангензельбольд (Гессен), а в 1929—1934 роках був на тій же посаді в військово-ремісничій школі в Веймарі (Тюрингія). У таких школах навчалися цивільним професіям старослужащие солдати рейхсверу. Паралельно він в 1922—1924 роках навчається в Університеті у Франкфурті-на-Майні і в 1927 році здає іспит на звання викладача середньої школи. Розлючений поразкою Німеччини у війні, Адам активно бере участь в реваншистських і профашистських організаціях.
Майже відразу ж після війни, в 1919 році, він вступає в Військовий Союз Лангензельбольда (нім. Militärvereins Langenselbold), а в 1920 році — в Младогерманскій Орден (нім. Jungdeutschen Ordens). У 1923 році Адам стає членом НСДАП й у тому ж році бере участь в Мюнхенському путч. Однак уже в 1926 році він виходить з НСДАП і вступає в більш помірну Німецьку Народну Партію (ННП), лідером якої був відомий в той час політик Густав Штреземан; проте в 1929 році Адам виходить і з цієї партії.
Після приходу Гітлера до влади він вступає в Союз фронтовиків «Сталевий шолом». У тому ж році «Сталевий шолом» був включений до складу штурмових загонів, а Адам став обершарфюрера СА. У 1933 році Адам був переведений в резерв СА, а влітку наступного, 1934 року, в чині капітана був покликаний на військову службу в 3-ю роту 15-го піхотного полку (Гізен). З 16 липня по 14 вересня 1934 року проходив навчання в центрі підготовки піхоти в Дьоберіце (нім. Lehrgang im Ausbildungsstab für Infanterie in Döberitz).
Після цього він до 1937 року командував ротами в різних полицях. 12 жовтня 1937 року Адам був призначений викладачем по тактиці і топографії у військову школу в Дрезден. Там він 31 грудня 1937 року одержав чергове звання майора. Деякий час (з 12 серпня по 25 жовтня 1938 роки) він викладав тактику і топографію в піхотній школі в Дёберітце, поки знову не був переведений в Дрезден на свою колишню посаду.
Друга світова війна
25 вересня 1939 він був призначений на посаду ад'ютанта командира 23-го армійського корпусу (IIa XXIII. Armeekorps). 16 травня 1940 року в ході боїв за Францію загинув його син Гейнц.
У листопаді 1941 року він став начальником управління кадрів 6-ї армії, 1-м ад'ютантом 6-ї армії під командуванням генерал-фельдмаршала Вальтера фон Рейхенау, якого 20 січня 1942 року змінив Фрідріх Паулюс. У складі 6-ї армії Адам брав участь у Сталінградській битві. У листопаді-грудні 1942 року, коли залишки 6-ї армії були оточені, Адам як командир бойової групи за допомогою контратак і оборонних боїв стримував натиск радянських військ по річці Чир. За це він 17 грудня 1942 року був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
Полон
31 січня 1943 разом зі штабом 6-ї армії і своїм патроном здався в полон. Разом з полоненими генералами 6-ї армії він в лютому 1943 року був відправлений до табору для військовополонених в Красногорськ (під Москвою). У квітні їх перевели в Суздаль.
З липня 1943 він перебував у таборі для військовополонених в Войкове. У липні 1944 року Адам був знову відправлений в Красногорськ, а трохи пізніше, в Луньова, де розташовувалася штаб-квартира Союзу німецьких офіцерів. Вступив до Спілки німецьких офіцерів після замаху на Гітлера 20 липня 1944 року.
Після закінчення Другої світової війни Союз німецьких офіцерів в листопаді 1945 року був розпущений. У травні 1946 року знову був переведений в табір для військовополонених в Войкове. Влітку 1947 року його з Паулюсом, фон Ленскі і Мюллером возили в Сталінград для зйомок документального фільму. У квітні 1948 році відвідував курси, організовані Антифашистської школою № 27. У самому кінці місяця в результаті хворобливого запалення нерва на лівій руці він був змушений перервати навчання.
На службі НДР
У вересні 1948 року Адам повернувся до Німеччини. Спочатку він працював в Міністерстві народної освіти Саксонії. Вступив в Національно-демократичну партію Німеччини. Восени 1949 його обрали головою НДПН землі Саксонія.
Восени 1950 року Адам був обраний депутатом в Народну Палату (до 1962 року) і міністром фінансів уряду землі Саксонія. З 1949 року по 1978 рік він був членом президії НДПН. У серпні 1952 він був переведений до Берліна, в штаб казарменій Народної Поліції, де прослужив рік і три місяці на посаді керівника відділу інспекції в управлінні навчальних закладів (нім. Leiter der Abteilung Inspektion in der Verwaltung der Lehranstalten).
У жовтні 1953 року Адам знову повернувся в Дрезден на посаду керівника Вищої офіцерської школи казарменій народної поліції. Після утворення замість казарменій народної поліції Національної народної армії офіцерська школа була перетворена в Вища офіцерське училище (з 1959 року — Військова академія ім. Фрідріха Енгельса). 31 березня 1958 року Адам вийшов у відставку.
У 1953 році до Німеччини повернувся Фрідріх Паулюс і оселився в Дрездені. До самої смерті колишнього фельдмаршала 1 лютого 1957 року Адам підтримував з ним теплі дружні стосунки. У 1960-і роки він активно працює в Співтоваристві колишніх офіцерів (нім. Arbeitsgemeinschaft ehemaliger Offiziere). У 1965 році вийшла в світ книга спогадів Адама «Важке Рішення» («Der schwere Entschluss»). У 1968 році він був нагороджений Орденом «Знамено Праці». 7 жовтня 1977 року, 28-у річницю утворення НДР йому було присвоєно звання генерал-майор у відставці. Помер в Дрездені у віці 85 років.
Звання
- Доброволець (1 жовтня 1913)
- Єфрейтор (24 червня 1914)
- Унтер-офіцер (25 липня 1914)
- Віце-фельдфебель (1 квітня 1915)
- Лейтенант (22 травня 1915)
- Гауптман (16 червень 1934)
- Майор (31 грудня 1937)
- Оберст-лейтенант (14 лютого 1941)
- Оберст (15 лютого 1942)
- Оберст (ННА) (1952)
- Генерал-майор (ННА) (7 жовтня 1977)
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (6 вересня 1914)
- 1-го класу (30 вересня 1917)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Орден крові (1933)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (8 лютого 1935)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) (2 жовтня 1936) — отримав 2 медалі одночасно.
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (26 травня 1940)
- 1-го класу (10 жовтня 1941)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»)
- Лицарський хрест Залізного хреста (17 грудня 1942)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» (НДР) 2-го ступеня (1956)
- (1968)
- Почесна застібка в золоті до ордена «За заслуги перед Вітчизною» (1977)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118500554 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- TracesOfWar
- Czech National Authority Database
Джерела
- Сталинградская битва. Июль 1942 — февраль 1943: энциклопедия / под ред. М. М. Загорулько. — 5-е изд., испр. и доп. — Волгоград: Издатель, 2012. — С. 31—32. — 800 с.
- В. Адам. Катастрофа на Волге. — Смоленск: Русич, 2001.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Vilgelm Adam Vilgelm Adam nim Wilhelm Adam 28 bereznya 1893 Darmshtadt 24 listopada 1978 Drezden oficer vermahtu oberst polkovnik 1942 politichnij i vijskovij diyach NDR general major NNA 1977 Vilgelm Adamnim Wilhelm AdamAdam pravoruch 1943 Narodivsya28 bereznya 1893 1893 03 28 1 2 d Nidderau Majn Kincig Darmshtadt okrug Gessen NimechchinaPomer24 listopada 1978 1978 11 24 1 2 85 rokiv Drezden NDRPohovannyaDrezdenKrayina NDRDiyalnistpolitik boyec oporu vijskovij kerivnikGaluzvijskova sprava 3 politika 3 i uryad 3 Znannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijnaChlenstvoSAPosadadVijskove zvannyaGeneral majorPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini Nacionalno demokratichna partiya Nimechchini d i Nimecka narodna partiyaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Za poranennya nagrudnij znak Orden krovi Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Pochesna pryazhka do ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya NDR Orden Prapor Praci I stupenya NDR Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Z sim yi zamozhnogo selyanina U 1908 1913 rokah navchavsya v uchitelskij seminariyi v Shlyuhterni Pislya yiyi zakinchennya 1 zhovtnya 1913 roku vstupiv dobrovolcem v 5 u rotu 88 go pihotnogo polku 2 go Nassauskogo Persha svitova vijna Pershu svitovu vijnu Adam zustriv uzhe v zvanni unter oficera brav uchast v pershih boyah na Zahidnomu fronti 23 veresnya 1914 vin opinivsya v Dyusseldorfskomu lazareti Pislya oduzhannya 26 zhovtnya bulo napravleno do rezervnogo bataljon svogo kolishnogo polku Z 6 kvitnya po 20 travnya 1915 roku Adam vidviduvav oficerski kursi v tabori Lokshtedt i 22 travnya 1915 jomu bulo prisvoyeno zvannya lejtenanta 14 chervnya 1915 vin buv priznachenij na posadu komandira vzvodu na 1 j zbirno navchalnij punkt 16 go armijskogo korpusu a z 5 zhovtnya 1915 roku obijmav tu samu posadu v 5 j roti 30 go pihotnogo polku Graf Verder 4 go Rejnskogo 6 lipnya 1916 roku vin buduchi hvorij buv pomishenij v polovij lazaret Gemershajn v Pfalci 25 lipnya 1916 roku vin buv perevedenij v 1 j rezervnij bataljon 88 go pihotnogo polku Z 28 serpnya po 27 veresnya 1916 roku Adam buv vidryadzhenij na navchalni kursi kulemetnikiv MG Lehrkurs v Deberitc Pislya svogo povernennya vin 28 veresnya 1916 roku stalo komandirom 31 yi kulemetnoyi polovij roti a trohi piznishe 2 j kulemetnoyi roti 424 go pihotnogo polku Odnochasno z 26 listopada po 2 grudnya 1917 roku Adam vidviduvav kursi dlya molodshogo komandnogo skladu v Bogdanova 28 zhovtnya 1918 roku buv priznachenij oficerom dlya doruchen v 70 yu pihotnu brigadu landvera Pislya togo yak vijna zakinchilasya Adam uzyav vidpustku i poyihav na batkivshinu 31 sichnya 1919 roku buv zvilnenij z lav armiyi Mizhvoyennij period U 1919 1929 rokah Adam pracyuvav starshim vikladachem nim Oberfachschullehrer u vijskovo remisnichij shkoli nim Fachschule des Heeres v Langenzelbold Gessen a v 1929 1934 rokah buv na tij zhe posadi v vijskovo remisnichij shkoli v Vejmari Tyuringiya U takih shkolah navchalisya civilnim profesiyam starosluzhashie soldati rejhsveru Paralelno vin v 1922 1924 rokah navchayetsya v Universiteti u Frankfurti na Majni i v 1927 roci zdaye ispit na zvannya vikladacha serednoyi shkoli Rozlyuchenij porazkoyu Nimechchini u vijni Adam aktivno bere uchast v revanshistskih i profashistskih organizaciyah Majzhe vidrazu zh pislya vijni v 1919 roci vin vstupaye v Vijskovij Soyuz Langenzelbolda nim Militarvereins Langenselbold a v 1920 roci v Mladogermanskij Orden nim Jungdeutschen Ordens U 1923 roci Adam staye chlenom NSDAP j u tomu zh roci bere uchast v Myunhenskomu putch Odnak uzhe v 1926 roci vin vihodit z NSDAP i vstupaye v bilsh pomirnu Nimecku Narodnu Partiyu NNP liderom yakoyi buv vidomij v toj chas politik Gustav Shtrezeman prote v 1929 roci Adam vihodit i z ciyeyi partiyi Pislya prihodu Gitlera do vladi vin vstupaye v Soyuz frontovikiv Stalevij sholom U tomu zh roci Stalevij sholom buv vklyuchenij do skladu shturmovih zagoniv a Adam stav obersharfyurera SA U 1933 roci Adam buv perevedenij v rezerv SA a vlitku nastupnogo 1934 roku v chini kapitana buv poklikanij na vijskovu sluzhbu v 3 yu rotu 15 go pihotnogo polku Gizen Z 16 lipnya po 14 veresnya 1934 roku prohodiv navchannya v centri pidgotovki pihoti v Doberice nim Lehrgang im Ausbildungsstab fur Infanterie in Doberitz Pislya cogo vin do 1937 roku komanduvav rotami v riznih policyah 12 zhovtnya 1937 roku Adam buv priznachenij vikladachem po taktici i topografiyi u vijskovu shkolu v Drezden Tam vin 31 grudnya 1937 roku oderzhav chergove zvannya majora Deyakij chas z 12 serpnya po 25 zhovtnya 1938 roki vin vikladav taktiku i topografiyu v pihotnij shkoli v Dyoberitce poki znovu ne buv perevedenij v Drezden na svoyu kolishnyu posadu Druga svitova vijna 25 veresnya 1939 vin buv priznachenij na posadu ad yutanta komandira 23 go armijskogo korpusu IIa XXIII Armeekorps 16 travnya 1940 roku v hodi boyiv za Franciyu zaginuv jogo sin Gejnc U listopadi 1941 roku vin stav nachalnikom upravlinnya kadriv 6 yi armiyi 1 m ad yutantom 6 yi armiyi pid komanduvannyam general feldmarshala Valtera fon Rejhenau yakogo 20 sichnya 1942 roku zminiv Fridrih Paulyus U skladi 6 yi armiyi Adam brav uchast u Stalingradskij bitvi U listopadi grudni 1942 roku koli zalishki 6 yi armiyi buli otocheni Adam yak komandir bojovoyi grupi za dopomogoyu kontratak i oboronnih boyiv strimuvav natisk radyanskih vijsk po richci Chir Za ce vin 17 grudnya 1942 roku buv nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta Polon 31 sichnya 1943 razom zi shtabom 6 yi armiyi i svoyim patronom zdavsya v polon Razom z polonenimi generalami 6 yi armiyi vin v lyutomu 1943 roku buv vidpravlenij do taboru dlya vijskovopolonenih v Krasnogorsk pid Moskvoyu U kvitni yih pereveli v Suzdal Z lipnya 1943 vin perebuvav u tabori dlya vijskovopolonenih v Vojkove U lipni 1944 roku Adam buv znovu vidpravlenij v Krasnogorsk a trohi piznishe v Lunova de roztashovuvalasya shtab kvartira Soyuzu nimeckih oficeriv Vstupiv do Spilki nimeckih oficeriv pislya zamahu na Gitlera 20 lipnya 1944 roku Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Soyuz nimeckih oficeriv v listopadi 1945 roku buv rozpushenij U travni 1946 roku znovu buv perevedenij v tabir dlya vijskovopolonenih v Vojkove Vlitku 1947 roku jogo z Paulyusom fon Lenski i Myullerom vozili v Stalingrad dlya zjomok dokumentalnogo filmu U kvitni 1948 roci vidviduvav kursi organizovani Antifashistskoyi shkoloyu 27 U samomu kinci misyacya v rezultati hvoroblivogo zapalennya nerva na livij ruci vin buv zmushenij perervati navchannya Na sluzhbi NDR U veresni 1948 roku Adam povernuvsya do Nimechchini Spochatku vin pracyuvav v Ministerstvi narodnoyi osviti Saksoniyi Vstupiv v Nacionalno demokratichnu partiyu Nimechchini Voseni 1949 jogo obrali golovoyu NDPN zemli Saksoniya Voseni 1950 roku Adam buv obranij deputatom v Narodnu Palatu do 1962 roku i ministrom finansiv uryadu zemli Saksoniya Z 1949 roku po 1978 rik vin buv chlenom prezidiyi NDPN U serpni 1952 vin buv perevedenij do Berlina v shtab kazarmenij Narodnoyi Policiyi de prosluzhiv rik i tri misyaci na posadi kerivnika viddilu inspekciyi v upravlinni navchalnih zakladiv nim Leiter der Abteilung Inspektion in der Verwaltung der Lehranstalten U zhovtni 1953 roku Adam znovu povernuvsya v Drezden na posadu kerivnika Vishoyi oficerskoyi shkoli kazarmenij narodnoyi policiyi Pislya utvorennya zamist kazarmenij narodnoyi policiyi Nacionalnoyi narodnoyi armiyi oficerska shkola bula peretvorena v Visha oficerske uchilishe z 1959 roku Vijskova akademiya im Fridriha Engelsa 31 bereznya 1958 roku Adam vijshov u vidstavku U 1953 roci do Nimechchini povernuvsya Fridrih Paulyus i oselivsya v Drezdeni Do samoyi smerti kolishnogo feldmarshala 1 lyutogo 1957 roku Adam pidtrimuvav z nim tepli druzhni stosunki U 1960 i roki vin aktivno pracyuye v Spivtovaristvi kolishnih oficeriv nim Arbeitsgemeinschaft ehemaliger Offiziere U 1965 roci vijshla v svit kniga spogadiv Adama Vazhke Rishennya Der schwere Entschluss U 1968 roci vin buv nagorodzhenij Ordenom Znameno Praci 7 zhovtnya 1977 roku 28 u richnicyu utvorennya NDR jomu bulo prisvoyeno zvannya general major u vidstavci Pomer v Drezdeni u vici 85 rokiv ZvannyaDobrovolec 1 zhovtnya 1913 Yefrejtor 24 chervnya 1914 Unter oficer 25 lipnya 1914 Vice feldfebel 1 kvitnya 1915 Lejtenant 22 travnya 1915 Gauptman 16 cherven 1934 Major 31 grudnya 1937 Oberst lejtenant 14 lyutogo 1941 Oberst 15 lyutogo 1942 Oberst NNA 1952 General major NNA 7 zhovtnya 1977 NagorodiZaliznij hrest 2 go klasu 6 veresnya 1914 1 go klasu 30 veresnya 1917 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Orden krovi 1933 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 8 lyutogo 1935 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go i 3 go klasu 12 rokiv 2 zhovtnya 1936 otrimav 2 medali odnochasno Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 26 travnya 1940 1 go klasu 10 zhovtnya 1941 Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu z mechami Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 17 grudnya 1942 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu NDR 2 go stupenya 1956 1968 Pochesna zastibka v zoloti do ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu 1977 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118500554 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 TracesOfWar d Track Q98839586 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaStalingradskaya bitva Iyul 1942 fevral 1943 enciklopediya pod red M M Zagorulko 5 e izd ispr i dop Volgograd Izdatel 2012 S 31 32 800 s V Adam Katastrofa na Volge Smolensk Rusich 2001 Die Ordenstrager der Deutschen Wehrmacht CD VMD Verlag GmbH Osnabruck 2002 Fellgiebel W P Elite of the Third Reich The recipients of the Knight s Cross of the Iron Cross 1939 1945 A Reference Helion amp Company Limited Solihull 2003 ISBN 1 874622 46 9