Вілфред Едвард Солтер Овен (англ. Wilfred Edward Salter Owen; 18 березня 1893 — 4 листопада 1918) — англійський поет і солдат. Нагороджений Воєнним Хрестом. Один з провідних поетів Першої світової війни. На його військову поезію жахів окопів і газової зброї сильно вплинув наставник — Зіґфрід Сассун, який стояв у різкому протиріччі із суспільним сприйняттям війни в ті часи та впевнено патріотичними віршами, написаними попередніми воєнними поетами, такими як Руперт Брук. Він виступить редактором посмертної збірки поета. Серед найвідоміших творів Овена, більшість з яких були опубліковані посмертно — "Dulce et Decorum est", "Нечутливість", "Марність", "Весняний наступ", "Дивна зустріч" та "Гімн приреченій молоді".
Вілфред Овен | |
---|---|
Wilfred Edward Salter Owen | |
Народився | 18 березня 1893[2][4][…] d, Велика Британія[1] |
Помер | 4 листопада 1918[1][2][…] (25 років) Ор |
Поховання | d |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | письменник, поет |
Alma mater | d і d |
Знання мов | англійська[2] |
Учасник | Перша світова війна |
Жанр | поезія |
Брати, сестри | d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0654292 |
|
Ранні роки
Вілфред Овен народився 18 березня 1893 року у Плас Вілмот, в будинку на Вестон Лейн, поблиз міста Озвестрі в Шропширі старшим із чотирьох дітей Томаса та (Харріет) Сьюзен Овен (уроджена Шоу). На момент народження Вільфреда його батьки жили в комфортабельному будинку, який належав його діду, Едварду Шоу.
Своє поетичне покликання Оуен відкрив приблизно в 1904 році під час вакації, проведеної в Чеширі. Він виховувався як Англіканін євангелістського типу, і в юності був побожним віруючим, частково через міцні стосунки з матір'ю, що тривали протягом усього його життя. Його ранні впливи включали Біблію та "велику шістку" романтичної поезії, зокрема Джона Кітса.
Останні два роки формальної освіти Овена бачили вчителем-практикантом у школі Віль Коп в Шрусбері. У 1911 році він склав іспит в Лондонський Університет, але не з відзнакою першого класу, необхідною для отримання стипендії, що за обставин його сім'ї було єдиним способом, в який він міг би навчатися. За безкоштовне проживання і певне навчання задля вступного іспиту Овен працював помічником вікарія Денсдена неподалік Редінга, де мешкав у вікаріаті з вересня 1911 по лютий 1913 року. В цей час він відвідував заняття в Університетському Коледжі Редінга (нині [en]), з ботаніки, а пізніше, на вимогу завідувача кафедри англійської мови брав безкоштовні уроки давньоанглійської. Цей час, проведений у парафії Денсден, призвів до розчарування в Церкві, як в церемонії, так і в тому, що вона не надає допомоги тим, хто її потребує.
З 1913 року працював приватним репетитором, викладаючи англійську та французьку в [en] у Бордо, Франція, а згодом сімейним. Там він познайомився зі старшим віком французьким сатиричним поетом, полемістом-анархістом, есеїстом і перекладачем [en], з яким згодом листувався французькою. Коли почалась війна, Овен не поспішав до призова — і навіть розглядав французьку армію — але, врешті решт, повернувся до Англії.
Військова служба
21 жовтня 1915 року Овен був зарахований до Навчального Корпусу Офіцерів [en]. Наступні сім місяців проходив стажування в таборі Харе Холл в Ессексі. 4 червня 1916 року був призначений на посаду молодшого лейтенанта (умовно) Манчестерського полку.
Спочатку Овен сприймав військо з презирством, а в листі до матері описував свою компанію як "невиразних бовдурів". Однак його образна суть була кардинально змінена низкою травматичних переживань. Він трапив у снарядну вирву і зазнав контузії; був підірваний мінометом і провів кілька діб без свідомості на парапеті, лежачи серед останків одного зі своїх офіцерів. Невздовж потому Овену поставили діагноз «страждає на неврастенію або гарматний шок» та відправили на лікування в Крейглокхартський Військовий Шпиталь в Единбурзі. Саме під час відновлення у Крейглхарті він і зустрів поета Зігфріда Сассуна, який змінив його життя. Перебуваючи в шпиталі, він набув друзів в мистецьких та літературних колах Единбургу, а також викладав у середній школі Тайнескаль, в бідній частині міста.
В липні 1918-го Овен повернувся до оперативної служби у Франції, хоча мав залишатися на тиловій службі безстроково. Його рішення повернутися, ймовірно, було наслідком того, що Сассун повернувся до Англії, після того, як він був поранений в голову у раптовому випадку "дружнього вогню", та був відправлений на лікарняний до кінця війни. Овен вбачав своїм обов'язком додати свій голос до голосу Сассуна, щодо висвітлення жахливих реалій війни. Сассун був жорстко проти ідеї повернення Овена в окопи, погрожуючи "поранити [його] в ногу", якщо той спробує. Усвідомлюючи це відношення, Овен не повідомляв його про свій вчинок, доки знову не опинився у Франції.
В самому кінці серпня 1918 року Овен повернувся на лінію фронту — можливо, наслідуючи приклад Сассуна. 1 жовтня 1918 року Овен очолив підрозділ Другого Манчестерського при штурмі низки ворожих укріплень поблизу села Жонкур. За мужність і лідерство в операції "Жонкур" йому було присвоєно Воєнний Хрест, нагороду, якої він завжди прагнув, аби виправдати себе як поет війни, але нагорода не була передана до 15 лютого 1919-го.
Загибель
Овен загинув в бою 4 листопада 1918 року під час перетину Каналу Самбр – Уаза, рівно за тиждень (майже до години) до підписання перемир'я, яке закінчило війну, а наступного дня після смерті був зведений у чин лейтенанта. Мати отримала телеграму з повідомленням про смерть у день перемир'я, коли церковні дзвони в Шрусбері проголошували свято. Овен похований на Орському Громадському Кладовищі, Ор, на півночі Франції. Напис на його могильному пам'ятнику, обраний його матір'ю Сьюзен, являє собою цитату з його поезії: "ЧИ ВІДНОВИТЬ ЖИТТЯ ТІЛА ЦІ? З ІСТИНИ ВІН ВСЮ СКАСУЄ СМЕРТЬ" В.О. ...
В популярній культурі
У 2015 році британський інді-рок-гурт The Libertines випустив альбом ; трек з нього "Гімн приреченій молоді", названий так на честь поезії Овена.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118787454 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Вілфред Овен. hvrenja.ninja. Процитовано 25 листопада 2019.
- . www.henleystandard.co.uk. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 25 листопада 2019.
- Owen, Wilfred, 1893-1918. (2004). Wilfred Owen : poems. London: Faber. ISBN . OCLC 54691377.
- (English) . 6 червня 1916. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 25.11.2019.
- . The London Gazette (English) . 14 лютого 1919. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 25.11.2019.
- Casualty. www.cwgc.org. Процитовано 25 листопада 2019.
- . Wilfred Owen (англ.). Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilfred Edvard Solter Oven angl Wilfred Edward Salter Owen 18 bereznya 1893 4 listopada 1918 anglijskij poet i soldat Nagorodzhenij Voyennim Hrestom Odin z providnih poetiv Pershoyi svitovoyi vijni Na jogo vijskovu poeziyu zhahiv okopiv i gazovoyi zbroyi silno vplinuv nastavnik Zigfrid Sassun yakij stoyav u rizkomu protirichchi iz suspilnim sprijnyattyam vijni v ti chasi ta vpevneno patriotichnimi virshami napisanimi poperednimi voyennimi poetami takimi yak Rupert Bruk Vin vistupit redaktorom posmertnoyi zbirki poeta Sered najvidomishih tvoriv Ovena bilshist z yakih buli opublikovani posmertno Dulce et Decorum est Nechutlivist Marnist Vesnyanij nastup Divna zustrich ta Gimn prirechenij molodi Vilfred OvenWilfred Edward Salter OwenNarodivsya18 bereznya 1893 1893 03 18 2 4 d Velika Britaniya 1 Pomer4 listopada 1918 1918 11 04 1 2 25 rokiv OrPohovannyadKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistpismennik poetAlma materd i dZnannya movanglijska 2 UchasnikPersha svitova vijnaZhanrpoeziyaBrati sestridNagorodiIMDbID 0654292Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiRanni rokiVilfred Oven narodivsya 18 bereznya 1893 roku u Plas Vilmot v budinku na Veston Lejn pobliz mista Ozvestri v Shropshiri starshim iz chotiroh ditej Tomasa ta Harriet Syuzen Oven urodzhena Shou Na moment narodzhennya Vilfreda jogo batki zhili v komfortabelnomu budinku yakij nalezhav jogo didu Edvardu Shou Svoye poetichne poklikannya Ouen vidkriv priblizno v 1904 roci pid chas vakaciyi provedenoyi v Cheshiri Vin vihovuvavsya yak Anglikanin yevangelistskogo tipu i v yunosti buv pobozhnim viruyuchim chastkovo cherez micni stosunki z matir yu sho trivali protyagom usogo jogo zhittya Jogo ranni vplivi vklyuchali Bibliyu ta veliku shistku romantichnoyi poeziyi zokrema Dzhona Kitsa Ostanni dva roki formalnoyi osviti Ovena bachili vchitelem praktikantom u shkoli Vil Kop v Shrusberi U 1911 roci vin sklav ispit v Londonskij Universitet ale ne z vidznakoyu pershogo klasu neobhidnoyu dlya otrimannya stipendiyi sho za obstavin jogo sim yi bulo yedinim sposobom v yakij vin mig bi navchatisya Za bezkoshtovne prozhivannya i pevne navchannya zadlya vstupnogo ispitu Oven pracyuvav pomichnikom vikariya Densdena nepodalik Redinga de meshkav u vikariati z veresnya 1911 po lyutij 1913 roku V cej chas vin vidviduvav zanyattya v Universitetskomu Koledzhi Redinga nini en z botaniki a piznishe na vimogu zaviduvacha kafedri anglijskoyi movi brav bezkoshtovni uroki davnoanglijskoyi Cej chas provedenij u parafiyi Densden prizviv do rozcharuvannya v Cerkvi yak v ceremoniyi tak i v tomu sho vona ne nadaye dopomogi tim hto yiyi potrebuye Z 1913 roku pracyuvav privatnim repetitorom vikladayuchi anglijsku ta francuzku v en u Bordo Franciya a zgodom simejnim Tam vin poznajomivsya zi starshim vikom francuzkim satirichnim poetom polemistom anarhistom eseyistom i perekladachem en z yakim zgodom listuvavsya francuzkoyu Koli pochalas vijna Oven ne pospishav do prizova i navit rozglyadav francuzku armiyu ale vreshti resht povernuvsya do Angliyi Vijskova sluzhba21 zhovtnya 1915 roku Oven buv zarahovanij do Navchalnogo Korpusu Oficeriv en Nastupni sim misyaciv prohodiv stazhuvannya v tabori Hare Holl v Esseksi 4 chervnya 1916 roku buv priznachenij na posadu molodshogo lejtenanta umovno Manchesterskogo polku Spochatku Oven sprijmav vijsko z prezirstvom a v listi do materi opisuvav svoyu kompaniyu yak neviraznih bovduriv Odnak jogo obrazna sut bula kardinalno zminena nizkoyu travmatichnih perezhivan Vin trapiv u snaryadnu virvu i zaznav kontuziyi buv pidirvanij minometom i proviv kilka dib bez svidomosti na parapeti lezhachi sered ostankiv odnogo zi svoyih oficeriv Nevzdovzh potomu Ovenu postavili diagnoz strazhdaye na nevrasteniyu abo garmatnij shok ta vidpravili na likuvannya v Krejglokhartskij Vijskovij Shpital v Edinburzi Same pid chas vidnovlennya u Krejglharti vin i zustriv poeta Zigfrida Sassuna yakij zminiv jogo zhittya Perebuvayuchi v shpitali vin nabuv druziv v misteckih ta literaturnih kolah Edinburgu a takozh vikladav u serednij shkoli Tajneskal v bidnij chastini mista V lipni 1918 go Oven povernuvsya do operativnoyi sluzhbi u Franciyi hocha mav zalishatisya na tilovij sluzhbi bezstrokovo Jogo rishennya povernutisya jmovirno bulo naslidkom togo sho Sassun povernuvsya do Angliyi pislya togo yak vin buv poranenij v golovu u raptovomu vipadku druzhnogo vognyu ta buv vidpravlenij na likarnyanij do kincya vijni Oven vbachav svoyim obov yazkom dodati svij golos do golosu Sassuna shodo visvitlennya zhahlivih realij vijni Sassun buv zhorstko proti ideyi povernennya Ovena v okopi pogrozhuyuchi poraniti jogo v nogu yaksho toj sprobuye Usvidomlyuyuchi ce vidnoshennya Oven ne povidomlyav jogo pro svij vchinok doki znovu ne opinivsya u Franciyi V samomu kinci serpnya 1918 roku Oven povernuvsya na liniyu frontu mozhlivo nasliduyuchi priklad Sassuna 1 zhovtnya 1918 roku Oven ocholiv pidrozdil Drugogo Manchesterskogo pri shturmi nizki vorozhih ukriplen poblizu sela Zhonkur Za muzhnist i liderstvo v operaciyi Zhonkur jomu bulo prisvoyeno Voyennij Hrest nagorodu yakoyi vin zavzhdi pragnuv abi vipravdati sebe yak poet vijni ale nagoroda ne bula peredana do 15 lyutogo 1919 go ZagibelOven zaginuv v boyu 4 listopada 1918 roku pid chas peretinu Kanalu Sambr Uaza rivno za tizhden majzhe do godini do pidpisannya peremir ya yake zakinchilo vijnu a nastupnogo dnya pislya smerti buv zvedenij u chin lejtenanta Mati otrimala telegramu z povidomlennyam pro smert u den peremir ya koli cerkovni dzvoni v Shrusberi progoloshuvali svyato Oven pohovanij na Orskomu Gromadskomu Kladovishi Or na pivnochi Franciyi Napis na jogo mogilnomu pam yatniku obranij jogo matir yu Syuzen yavlyaye soboyu citatu z jogo poeziyi ChI VIDNOVIT ZhITTYa TILA CI Z ISTINI VIN VSYu SKASUYe SMERT V O V populyarnij kulturiU 2015 roci britanskij indi rok gurt The Libertines vipustiv albom trek z nogo Gimn prirechenij molodi nazvanij tak na chest poeziyi Ovena PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118787454 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Vilfred Oven hvrenja ninja Procitovano 25 listopada 2019 www henleystandard co uk Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 25 listopada 2019 Owen Wilfred 1893 1918 2004 Wilfred Owen poems London Faber ISBN 0 571 20725 1 OCLC 54691377 English 6 chervnya 1916 Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 25 11 2019 The London Gazette English 14 lyutogo 1919 Arhiv originalu za 28 serpnya 2019 Procitovano 25 11 2019 Casualty www cwgc org Procitovano 25 listopada 2019 Wilfred Owen angl Arhiv originalu za 20 listopada 2019 Procitovano 25 listopada 2019