Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віку́нья, або віго́нь (Vicugna vicugna) — вид ссавців із родини верблюдових, один із двох представників роду Vicugna. Зовні вікунья нагадує гуанако, але є меншою та стрункішою.
| Вікунья | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Верблюдові (Camelidae) |
| Рід: | Vicugna |
| Вид: | Вікунья (V. vicugna) |
| Біноміальна назва | |
| Vicugna vicugna (Molina, 1782) | |
 | |
| Синоніми | |
| Camelus vicugna Molina, 1782 | |
Зовнішній вигляд
Довжина тіла вікуньї становить 150 см, ріст у плечах близько метра, а маса — 50 кг. На спині вікунья забарвлена в світло-коричневий колір, внизу вона світліша. Вовна помітно витонченіша, ніж у споріднених видів, і достатньо густа, щоби служити ізоляційним шаром проти холоду. Анатомічною особливістю вікуньї є нижні зуби-різці, які, як у гризунів, постійно ростуть. Подібного явища в інших китопарнокопитних не трапляється.
Розповсюдження
Вікуньї поширені в Андах, переважно на плато Пуна, на території Еквадору, Перу, Болівії, Аргентини і Чилі. Мешкають на висоті від 3500 до 5500 метрів. Як і гуанако, вікуньї живуть у стадах з чітко обмеженими ареалами і відомим головним самцем. Крім них існують групи молодих вільних самців, які через свій незрілий вік ще не в змозі захищати власну територію. Також зустрічаються самотні старі самці, вигнані зі стада молодшими суперниками.
Філогенія
Раніше вважали, що вікуньї ніколи не були одомашнені, і що лами та альпаки походять від гуанако. Сьогодні деякі молекулярні дослідження вказують на те, що альпаки могли еволюціонувати від вікуній. Оскільки альпаки, лами, гуанако і вікуньї теоретично в змозі злучатися один з одним і часто змішувалися, важко з упевненістю визначити походження сьогоднішніх домашніх тварин.
Вікунья зазвичай класифікується під науковою назвою Vicugna vicugna, тобто як окремий рід, що протиставляється ламам і верблюдам. Це засновано на особливостях щелеп і зубів вікуній. Проте той факт, що вікуньї і гуанако можуть злучатися, говорить про дуже близьку спорідненість, через що використання окремого роду Vicugna є предметом наукових суперечок.
Вікунья і людина
Відомо, що стародавні інки зганяли вікуній у численні стада та зістригали їхню цінну вовну, яку використовували виключно на одяг вельмож, після чого їх відпускали. Іспанці цю традицію не продовжили. Вони відстрілювали вікуній у великих кількостях і нерідко отруювали їхні водні джерела. На початку це робили для створення великих пасовищ для худоби, пізніше заради вовни вікуній, яку вважають найрідкіснішою та найдорожчою вовною у світі. За часів інків в Андах мешкало близько 1,5 мільйонів вікуній. У 1965 році їхня чисельність скоротилася до 6 000 особин. Проте після введення охоронних заходів популяція вікуній швидко зросла і сьогодні їх налічують близько 200 тисяч.
Примітки
- Вігонь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Vicugna vicugna [ 31 липня 2008 у Wayback Machine.] 2006 IUCN Red List of Threatened Species (англ.)
- (англ.)
- The Vicuña Collection — Історія вікуньї [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Vicunas: Bearers of the Golden Fleece [ 11 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vikunya znachennya Viku nya abo vigo n Vicugna vicugna vid ssavciv iz rodini verblyudovih odin iz dvoh predstavnikiv rodu Vicugna Zovni vikunya nagaduye guanako ale ye menshoyu ta strunkishoyu Vikunya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Verblyudovi Camelidae Rid Vicugna Vid Vikunya V vicugna Binomialna nazva Vicugna vicugna Molina 1782 Sinonimi Camelus vicugna Molina 1782 Vikunyi na solyanij rivnini Salar de Chalviri Boliviya Zovnishnij viglyadDovzhina tila vikunyi stanovit 150 sm rist u plechah blizko metra a masa 50 kg Na spini vikunya zabarvlena v svitlo korichnevij kolir vnizu vona svitlisha Vovna pomitno vitonchenisha nizh u sporidnenih vidiv i dostatno gusta shobi sluzhiti izolyacijnim sharom proti holodu Anatomichnoyu osoblivistyu vikunyi ye nizhni zubi rizci yaki yak u grizuniv postijno rostut Podibnogo yavisha v inshih kitoparnokopitnih ne traplyayetsya RozpovsyudzhennyaVikunyi poshireni v Andah perevazhno na plato Puna na teritoriyi Ekvadoru Peru Boliviyi Argentini i Chili Meshkayut na visoti vid 3500 do 5500 metriv Yak i guanako vikunyi zhivut u stadah z chitko obmezhenimi arealami i vidomim golovnim samcem Krim nih isnuyut grupi molodih vilnih samciv yaki cherez svij nezrilij vik she ne v zmozi zahishati vlasnu teritoriyu Takozh zustrichayutsya samotni stari samci vignani zi stada molodshimi supernikami FilogeniyaRanishe vvazhali sho vikunyi nikoli ne buli odomashneni i sho lami ta alpaki pohodyat vid guanako Sogodni deyaki molekulyarni doslidzhennya vkazuyut na te sho alpaki mogli evolyucionuvati vid vikunij Oskilki alpaki lami guanako i vikunyi teoretichno v zmozi zluchatisya odin z odnim i chasto zmishuvalisya vazhko z upevnenistyu viznachiti pohodzhennya sogodnishnih domashnih tvarin Vikunya zazvichaj klasifikuyetsya pid naukovoyu nazvoyu Vicugna vicugna tobto yak okremij rid sho protistavlyayetsya lamam i verblyudam Ce zasnovano na osoblivostyah shelep i zubiv vikunij Prote toj fakt sho vikunyi i guanako mozhut zluchatisya govorit pro duzhe blizku sporidnenist cherez sho vikoristannya okremogo rodu Vicugna ye predmetom naukovih superechok Vikunya i lyudinaVidomo sho starodavni inki zganyali vikunij u chislenni stada ta zistrigali yihnyu cinnu vovnu yaku vikoristovuvali viklyuchno na odyag velmozh pislya chogo yih vidpuskali Ispanci cyu tradiciyu ne prodovzhili Voni vidstrilyuvali vikunij u velikih kilkostyah i neridko otruyuvali yihni vodni dzherela Na pochatku ce robili dlya stvorennya velikih pasovish dlya hudobi piznishe zaradi vovni vikunij yaku vvazhayut najridkisnishoyu ta najdorozhchoyu vovnoyu u sviti Za chasiv inkiv v Andah meshkalo blizko 1 5 miljoniv vikunij U 1965 roci yihnya chiselnist skorotilasya do 6 000 osobin Prote pislya vvedennya ohoronnih zahodiv populyaciya vikunij shvidko zrosla i sogodni yih nalichuyut blizko 200 tisyach PrimitkiVigon Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 PosilannyaVicugna vicugna 31 lipnya 2008 u Wayback Machine 2006 IUCN Red List of Threatened Species angl angl The Vicuna Collection Istoriya vikunyi 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl angl Vicunas Bearers of the Golden Fleece 11 chervnya 2008 u Wayback Machine angl isp