Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́йниця — село в Україні, у Бокіймівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 624 осіб.
| село Війниця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський район |
| Громада | Бокіймівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | 760 осіб, 2015 рік |
| Площа | 18,03 км² |
| Густота населення | 34,61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35137 |
| Телефонний код | +380 3659 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°29′47″ пн. ш. 25°25′54″ сх. д. / 50.49639° пн. ш. 25.43167° сх. д.Координати: 50°29′47″ пн. ш. 25°25′54″ сх. д. / 50.49639° пн. ш. 25.43167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 216 м |
| Водойми | річка Іква |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35162, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Бокійма, вул. Незалежності, буд. 14Б |
| Карта | |
  Війниця | |
 Війниця | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Через село Війниця протікає річка Іква.
На південному сході села розташоване урочище «Війницьке». Воно розташоване за територією лісу, займає площу в 10 га. На його території є рідкісна рослина під назвою меч-трава болотна, яка занесена до Червоної книги Україні. Рослина дуже чутлива до меліорації і в 1960-х роках швидко зникла. Близько 25 років не підтверджувалися старі місцезнаходження в Україні. Вже звикли писати про неї в часі минулому: «росла, траплялася». Єдине реально існуюче в Україні місцезростання меч-трави є в селі Устенське Друге Здолбунівського району. На територію, яку займає урочище в селі Війниця, виготовлена документація, а дана земельна ділянка взята під охорону.
Історія
Точних даних про заснування села історія не зберегла. Відомо лише, що «село — Війница як городня князя Масальського і пані Дахнової згадуєтьсятся в акті від 1545 року в описі Луцького замку»: «подлє крупьскоє - городнА торговицкая князя Йвана Масальского а Пєрєкальского с Пєрєкаль, кольмовьскаА ВасильА Юнькєвича, пни Дахновоє, воиницкая а тєрєшовьскаА князя Масальского, потрєбуєть тоє ж ь соправьі какь и крупьскал».
Щодо походження назви, то вона за переказами старожилів, найімовірніше виникла таким чином. Всі хати села були розташовані по обидві боки річки Мар'янки, яка вже майже висохла. Відповідно вздовж річки тягнулось, «велось» село. Похідне — Війниця. Існує ще одна версія назви села — від слова «винниця» (винокурня), бо тут, кажуть, виробляли вино, через що поселення спочатку іменували Вінниця (дехто із старших людей і зараз так вимовляє).
В акті від 6 вересня 1564 р. згадується ім'я війницького священика Павла. У заяві від 27 вересня 1564 р. пані Коменіцька подає дані про смерть панича Корнія з маєтку с. Війниця.
У 1570 р. село викупила пані Клементова. Війниця як власність Миколи Боговітіна згадується в акті від 3 лютого 1623 р. Цей поміщик був багатий. А все своє добро у тестаменті заповів рідним сестрам Барбарі та Христині.
У 1884 р. у Війниці на кошти прихожан збудовано дерев'яну церкву, освячену 31 жовтня 1885 р. в ім'я Святої та Живоначальної Трійці.
Наприкінці XVII ст.. — на початку XVIII ст.. у Війниці було 62 двори, 364 жителі.
На кінець ХІХ ст. місцева економія належала поміщику Чайкіну. Село утримувало земську двокласну школу на 40 учнів.
У 1906 році село Княгининської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 22 верст, від волості 10. Дворів 64, мешканців 559.
З 1914 по 1918 рр. частина жителів села евакуювалася. Це було пов'язано з наближенням австрійського фронту: люди боялися знущань з боку австрійської армії і втекли у південні та східні області. Значна кількість втікачів повернулася у село 1918 року. У Першу світову війну згорів дотла місцевий храм. Його відбудували у 1936 році, і він діє й понині. У період радянської влади, зокрема 1960—1990 рр., тут діяла картинна галерея. Із здобуттям Україною незалежності церкву від реставрували та освятили.
У 20-х рр.. Війницею заволоділа панська Польща. На селян було накладено великі податки. І знову передові люди села організували боротьбу проти поневолювачів. У 1934—1935 рр. у Війниці існувала підпільна партійна організація з місцевим комітетом, секретарем якого обрали Івана Вальчуна. Аби зберегти національні традиції, свідома частина жителів села згуртувалася в осередку «Просвіти». Заснували його Тимофій Євгенюк та Тимофій Пуцак. Загальне захоплення викликали вистави у постановці сільських аматорів, на які часто приходили подивитись жителі сусідніх сіл. Мали просвітяни і власну бібліотеку, основу якої складали твори класиків української літератури Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших. На власні кошти учасники товариства збудували будинок у центрі села, поблизу церкви, для потреб осередку. Проте вільно користуватись ним не змогли, адже у 1928 р. була заборонена польською владою.
У 30-х рр.. в селі була досить активною політична боротьба. Так, зокрема було організовано на Козирщині масовий селянський виступ на підтримку страйкуючих робітників лісових володінь графа Лядохівського. На жаль, доля страйкарів трагічна: поліція, налякана масовою непокорою, їх розстріляла, а організаторів було заарештовано та відправлено у Дубенську тюрму. Проте в'язні, зробивши підкоп, втекли з тюрми та приєднались до боротьби проти фашизму в Іспанії в рядах інтернаціональної бригади ім.. Ярослава Домбровського.
В 1939 р. у Війниці встановили радянську владу, а у 1940 р. створено колгосп.
З початком Другої світової війни багато людей зникло безвісти чи відправлено на каторжні роботи до Німеччини. Під час окупації фашисти розстріляли 13 жителів Війницької сільської ради. 76 війничан брали участь у бойових операціях на фронті. 45 жителів села не повернулись з війни. На честь загиблих у селі встановлено пам'ятник.
Повоєнний час став проявом мирної забудови. У 1949 р. у Війниці збудовано першу конюшню, а в 1950 р. — 2 свинарники. У 1952 р. збудували приміщення клубу, в 1953 р. — медпункт, сушарню для хмелю, колгоспну контору, у 1955 р. — дитячі ясла.
На початку 70-х років у селі була цегельня. Більше двох десятиліть у Війниці діяв сільський музей, який мав чотири кімнати. Коли поширилася чутка про його відкриття, люди один за одним зносили сюди експонати: хто свитку, хто солом'яника, хто коловоротка… На жаль, музей припинив своє існування, а експонати передано у Млинівський краєзнавчий музей.
На сьогоднішній день у селі функціонують: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок «Малятко», будинок культури, бібліотека, ФАП, ПП «Агро-Експрес-Сервіс».
Населення на 2015 р. — 760 чоловік.
Органи влади
До 2016 - центр Війницька сільська рада. У її підпорядкуванні знаходились село Баболоки.
Староста — Пуцак Михайло Володимирович (2015 рік)
Від 2016 в складі Бокіймівської сільської громади
Підприємства
Приватне підприємство «Агро-Експрес-Сервіс»: виробництво сільськогосподарських культур, молочне виробництво.
Освіта
- Війницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Млинівської районної ради Рівненської області
- Дошкільний навчальний заклад «Малятко»
Культура
- Будинок культури села Війниця
- Публічно-шкільна бібліотека с. Війниця
За словами старожилів, у 1922 році місцевим жителем, Тимофієм Онуфрієвичем Пуцаком, був створений осередок товариства «Просвіта». Основним завданням просвітян стала пропаганда української освіти та культури, утвердження національної свідомості. Саме тоді у хаті Трохима Євгенюка відкрили бібліотеку. На добровільні пожертвування закупили художню та наукову літературу, підручники.
Під натиском польських чиновників розпадається «Просвіта» і губляться події тих років. Лише в 1955 році було створену нову бібліотеку, яка знаходилась у приміщенні церкви, біля школи. Першим бібліотекарем була Надія Денисівна Кондратюк (Бортник).
Коли відкрився новий будинок культури (1966 рік) бібліотечний фонд розмістився в двох його кімнатах, було придбано нові металеві стелажі, дві книжкові шафи, 6 столів, 32 крісла.
При створенні централізованої бібліотечної системи бібліотека набула найбільшого розквіту. Пропрацювавши 26 років на бібліотечній ниві, Надія Денисівна іде на заслужений відпочинок.
З 1981 році бібліотеку очолює Ткачук Марія Леонтіївна — випускниця . У 1992 році фонд сільської бібліотеки розмістили в актовому залі сільської ради. Нині Війницька публічно-шкільна бібліотека обслуговує 530 читачів, з них 80 дітей. Фонд бібліотеки становить понад 12 тис. примірників книг та підручників. При бібліотеці працює «Книжкова лікарня» для ремонту книг, створено краєзнавчу кімнату.
Медицина
Фельшерсько-акушерський пункт с. Війниця
Релігія
Свято-Троїцька церква Української православної церкви Московського патріархату / Настоятель храму отець Петро Крюков
1 вересня 2019 року відбулися загальні збори Свято-Троїцької громади села на яких було вирішено перейти з УПЦ (МП) до Православної Церкви України.
Уродженці села
- — фізик–теоретик, професор кафедри теоретичної фізики Львівського університету. Автор понад 150 публікацій наукових праць.
- Вальчун Іван Власович — учасник національної боротьби в Іспанії, герой книг Я. Стецюка «Серце не вмирає», Г. Сербіна «На крутизні часу».
- Кондратюк Руслан Васильович (1981—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Мельник Іван Іванович (1974—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Яцюк Арсеній Іванович — доктор технічних наук, професор, ректор Львівського лісотехнічного інституту у 1959—1982 рр.
Див. також
Література
- Цимбалюк Є.Млинівщина на межі тисячоліть.- Луцьк: Волинські обереги, 2001.- С. 48-56
- Цимбалюк Є. Млинівщина: погляд у минуле. — Рівне, 1991.- С. 11-12.
- Сербін Г. На крутизні часу: Документальний нарис. — Львів, Каменяр. — 1981. — 138 с.
- Стецюк Я. Серце не вмирає: Повість. — Львів. — Каменяр, 1989. — 151 с.
Примітки
- http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2013/11/ЛитовськаМетрика1.pdf с.135
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 15 березня 2020.
- . https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2 вересня 2019. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
- Кондратюк Руслан Васильович. Віртувльний меморіал героїв Рівненщини (uk-ua) . Процитовано 2 квітня 2024.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
Посилання
- Погода в селі Війниця [ 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Рівненську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vi jnicya selo v Ukrayini u Bokijmivskij silskij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 624 osib selo Vijnicya Svyato Troyicka cerkvaSvyato Troyicka cerkva Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Dubenskij rajon Gromada Bokijmivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1545 Naselennya 760 osib 2015 rik Plosha 18 03 km Gustota naselennya 34 61 osib km Poshtovij indeks 35137 Telefonnij kod 380 3659 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 29 47 pn sh 25 25 54 sh d 50 49639 pn sh 25 43167 sh d 50 49639 25 43167 Koordinati 50 29 47 pn sh 25 25 54 sh d 50 49639 pn sh 25 43167 sh d 50 49639 25 43167 Serednya visota nad rivnem morya 216 m Vodojmi richka Ikva Misceva vlada Adresa radi 35162 Rivnenska obl Dubenskij r n s Bokijma vul Nezalezhnosti bud 14B Karta Vijnicya Vijnicya Mapa Vijnicya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Vijnicya GeografiyaCherez selo Vijnicya protikaye richka Ikva Na pivdennomu shodi sela roztashovane urochishe Vijnicke Vono roztashovane za teritoriyeyu lisu zajmaye ploshu v 10 ga Na jogo teritoriyi ye ridkisna roslina pid nazvoyu mech trava bolotna yaka zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Roslina duzhe chutliva do melioraciyi i v 1960 h rokah shvidko znikla Blizko 25 rokiv ne pidtverdzhuvalisya stari misceznahodzhennya v Ukrayini Vzhe zvikli pisati pro neyi v chasi minulomu rosla traplyalasya Yedine realno isnuyuche v Ukrayini miscezrostannya mech travi ye v seli Ustenske Druge Zdolbunivskogo rajonu Na teritoriyu yaku zajmaye urochishe v seli Vijnicya vigotovlena dokumentaciya a dana zemelna dilyanka vzyata pid ohoronu IstoriyaTochnih danih pro zasnuvannya sela istoriya ne zberegla Vidomo lishe sho selo Vijnica yak gorodnya knyazya Masalskogo i pani Dahnovoyi zgaduyetsyatsya v akti vid 1545 roku v opisi Luckogo zamku podlye krupskoye gorodnA torgovickaya knyazya Jvana Masalskogo a Pyeryekalskogo s Pyeryekal kolmovskaA VasilA Yunkyevicha pni Dahnovoye voinickaya a tyeryeshovskaA knyazya Masalskogo potryebuyet toye zh sopravi kak i krupskal Shodo pohodzhennya nazvi to vona za perekazami starozhiliv najimovirnishe vinikla takim chinom Vsi hati sela buli roztashovani po obidvi boki richki Mar yanki yaka vzhe majzhe visohla Vidpovidno vzdovzh richki tyagnulos velos selo Pohidne Vijnicya Isnuye she odna versiya nazvi sela vid slova vinnicya vinokurnya bo tut kazhut viroblyali vino cherez sho poselennya spochatku imenuvali Vinnicya dehto iz starshih lyudej i zaraz tak vimovlyaye V akti vid 6 veresnya 1564 r zgaduyetsya im ya vijnickogo svyashenika Pavla U zayavi vid 27 veresnya 1564 r pani Komenicka podaye dani pro smert panicha Korniya z mayetku s Vijnicya U 1570 r selo vikupila pani Klementova Vijnicya yak vlasnist Mikoli Bogovitina zgaduyetsya v akti vid 3 lyutogo 1623 r Cej pomishik buv bagatij A vse svoye dobro u testamenti zapoviv ridnim sestram Barbari ta Hristini U 1884 r u Vijnici na koshti prihozhan zbudovano derev yanu cerkvu osvyachenu 31 zhovtnya 1885 r v im ya Svyatoyi ta Zhivonachalnoyi Trijci Naprikinci XVII st na pochatku XVIII st u Vijnici bulo 62 dvori 364 zhiteli Na kinec HIH st misceva ekonomiya nalezhala pomishiku Chajkinu Selo utrimuvalo zemsku dvoklasnu shkolu na 40 uchniv U 1906 roci selo Knyagininskoyi volosti Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 22 verst vid volosti 10 Dvoriv 64 meshkanciv 559 Z 1914 po 1918 rr chastina zhiteliv sela evakuyuvalasya Ce bulo pov yazano z nablizhennyam avstrijskogo frontu lyudi boyalisya znushan z boku avstrijskoyi armiyi i vtekli u pivdenni ta shidni oblasti Znachna kilkist vtikachiv povernulasya u selo 1918 roku U Pershu svitovu vijnu zgoriv dotla miscevij hram Jogo vidbuduvali u 1936 roci i vin diye j ponini U period radyanskoyi vladi zokrema 1960 1990 rr tut diyala kartinna galereya Iz zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti cerkvu vid restavruvali ta osvyatili U 20 h rr Vijniceyu zavolodila panska Polsha Na selyan bulo nakladeno veliki podatki I znovu peredovi lyudi sela organizuvali borotbu proti ponevolyuvachiv U 1934 1935 rr u Vijnici isnuvala pidpilna partijna organizaciya z miscevim komitetom sekretarem yakogo obrali Ivana Valchuna Abi zberegti nacionalni tradiciyi svidoma chastina zhiteliv sela zgurtuvalasya v oseredku Prosviti Zasnuvali jogo Timofij Yevgenyuk ta Timofij Pucak Zagalne zahoplennya viklikali vistavi u postanovci silskih amatoriv na yaki chasto prihodili podivitis zhiteli susidnih sil Mali prosvityani i vlasnu biblioteku osnovu yakoyi skladali tvori klasikiv ukrayinskoyi literaturi Ivana Kotlyarevskogo Tarasa Shevchenka Ivana Franka Lesi Ukrayinki ta inshih Na vlasni koshti uchasniki tovaristva zbuduvali budinok u centri sela poblizu cerkvi dlya potreb oseredku Prote vilno koristuvatis nim ne zmogli adzhe u 1928 r bula zaboronena polskoyu vladoyu U 30 h rr v seli bula dosit aktivnoyu politichna borotba Tak zokrema bulo organizovano na Kozirshini masovij selyanskij vistup na pidtrimku strajkuyuchih robitnikiv lisovih volodin grafa Lyadohivskogo Na zhal dolya strajkariv tragichna policiya nalyakana masovoyu nepokoroyu yih rozstrilyala a organizatoriv bulo zaareshtovano ta vidpravleno u Dubensku tyurmu Prote v yazni zrobivshi pidkop vtekli z tyurmi ta priyednalis do borotbi proti fashizmu v Ispaniyi v ryadah internacionalnoyi brigadi im Yaroslava Dombrovskogo V 1939 r u Vijnici vstanovili radyansku vladu a u 1940 r stvoreno kolgosp Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni bagato lyudej zniklo bezvisti chi vidpravleno na katorzhni roboti do Nimechchini Pid chas okupaciyi fashisti rozstrilyali 13 zhiteliv Vijnickoyi silskoyi radi 76 vijnichan brali uchast u bojovih operaciyah na fronti 45 zhiteliv sela ne povernulis z vijni Na chest zagiblih u seli vstanovleno pam yatnik Povoyennij chas stav proyavom mirnoyi zabudovi U 1949 r u Vijnici zbudovano pershu konyushnyu a v 1950 r 2 svinarniki U 1952 r zbuduvali primishennya klubu v 1953 r medpunkt susharnyu dlya hmelyu kolgospnu kontoru u 1955 r dityachi yasla Na pochatku 70 h rokiv u seli bula cegelnya Bilshe dvoh desyatilit u Vijnici diyav silskij muzej yakij mav chotiri kimnati Koli poshirilasya chutka pro jogo vidkrittya lyudi odin za odnim znosili syudi eksponati hto svitku hto solom yanika hto kolovorotka Na zhal muzej pripiniv svoye isnuvannya a eksponati peredano u Mlinivskij krayeznavchij muzej Na sogodnishnij den u seli funkcionuyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv dityachij sadok Malyatko budinok kulturi biblioteka FAP PP Agro Ekspres Servis Naselennya na 2015 r 760 cholovik Organi vladiDo 2016 centr Vijnicka silska rada U yiyi pidporyadkuvanni znahodilis selo Baboloki Starosta Pucak Mihajlo Volodimirovich 2015 rik Vid 2016 v skladi Bokijmivskoyi silskoyi gromadiPidpriyemstvaPrivatne pidpriyemstvo Agro Ekspres Servis virobnictvo silskogospodarskih kultur molochne virobnictvo OsvitaVijnicka zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Mlinivskoyi rajonnoyi radi Rivnenskoyi oblasti Doshkilnij navchalnij zaklad Malyatko KulturaBudinok kulturi sela Vijnicya Publichno shkilna biblioteka s Vijnicya Za slovami starozhiliv u 1922 roci miscevim zhitelem Timofiyem Onufriyevichem Pucakom buv stvorenij oseredok tovaristva Prosvita Osnovnim zavdannyam prosvityan stala propaganda ukrayinskoyi osviti ta kulturi utverdzhennya nacionalnoyi svidomosti Same todi u hati Trohima Yevgenyuka vidkrili biblioteku Na dobrovilni pozhertvuvannya zakupili hudozhnyu ta naukovu literaturu pidruchniki Pid natiskom polskih chinovnikiv rozpadayetsya Prosvita i gublyatsya podiyi tih rokiv Lishe v 1955 roci bulo stvorenu novu biblioteku yaka znahodilas u primishenni cerkvi bilya shkoli Pershim bibliotekarem bula Nadiya Denisivna Kondratyuk Bortnik Zasidannya klubu za interesami Knizhkova likarnya Koli vidkrivsya novij budinok kulturi 1966 rik bibliotechnij fond rozmistivsya v dvoh jogo kimnatah bulo pridbano novi metalevi stelazhi dvi knizhkovi shafi 6 stoliv 32 krisla Pri stvorenni centralizovanoyi bibliotechnoyi sistemi biblioteka nabula najbilshogo rozkvitu Propracyuvavshi 26 rokiv na bibliotechnij nivi Nadiya Denisivna ide na zasluzhenij vidpochinok Z 1981 roci biblioteku ocholyuye Tkachuk Mariya Leontiyivna vipusknicya U 1992 roci fond silskoyi biblioteki rozmistili v aktovomu zali silskoyi radi Nini Vijnicka publichno shkilna biblioteka obslugovuye 530 chitachiv z nih 80 ditej Fond biblioteki stanovit ponad 12 tis primirnikiv knig ta pidruchnikiv Pri biblioteci pracyuye Knizhkova likarnya dlya remontu knig stvoreno krayeznavchu kimnatu MedicinaFelshersko akusherskij punkt s VijnicyaReligiyaSvyato Troyicka cerkva ta dzvinicya Svyato Troyicka cerkva Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Nastoyatel hramu otec Petro Kryukov 1 veresnya 2019 roku vidbulisya zagalni zbori Svyato Troyickoyi gromadi sela na yakih bulo virisheno perejti z UPC MP do Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Urodzhenci sela fizik teoretik profesor kafedri teoretichnoyi fiziki Lvivskogo universitetu Avtor ponad 150 publikacij naukovih prac Valchun Ivan Vlasovich uchasnik nacionalnoyi borotbi v Ispaniyi geroj knig Ya Stecyuka Serce ne vmiraye G Serbina Na krutizni chasu Kondratyuk Ruslan Vasilovich 1981 2019 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Melnik Ivan Ivanovich 1974 2016 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Yacyuk Arsenij Ivanovich doktor tehnichnih nauk profesor rektor Lvivskogo lisotehnichnogo institutu u 1959 1982 rr Div takozhUrochishe Vijnicke Bokijmivska silska gromadaLiteraturaCimbalyuk Ye Mlinivshina na mezhi tisyacholit Luck Volinski oberegi 2001 S 48 56 Cimbalyuk Ye Mlinivshina poglyad u minule Rivne 1991 S 11 12 Serbin G Na krutizni chasu Dokumentalnij naris Lviv Kamenyar 1981 138 s Stecyuk Ya Serce ne vmiraye Povist Lviv Kamenyar 1989 151 s Primitkihttp archeos org ua wp content uploads 2013 11 LitovskaMetrika1 pdf s 135 PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 15 bereznya 2020 https risu org ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 2 veresnya 2019 Arhiv originalu za 2 veresnya 2019 Procitovano 2 veresnya 2019 Kondratyuk Ruslan Vasilovich Virtuvlnij memorial geroyiv Rivnenshini uk ua Procitovano 2 kvitnya 2024 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 20 kvitnya 2017 PosilannyaPogoda v seli Vijnicya 21 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Rivnensku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi