Війна арманьяків і бургіньйонів (фр. La guerre civile entre Armagnacs et Bourguignons) — громадянська війна на території Франції між феодальними угрупованнями арманьяків і бургіньйонів, яка відбувалася з 1407 по 1435 на тлі Столітньої війни і конфліктів, до яких привела Велика західна схизма.
До партії арманьяків належали прихильники Орлеанської гілки династії Валуа, так званий Орлеанський дім, на чолі з графом Бернаром VII д'Арманьяком; до партії бургіньйонів входили прихильники Бургундської гілки тієї ж династії Валуа, так званий (герцоги Бургундії — нащадки Філіпа II Сміливого).
Після вбивства в 1407 році герцога Людовика Орлеанського, організованого Жаном Безстрашним, керівництво урядовими справами перейшло до бургіньйонів; однак арманьяки на чолі збройних загонів у 1413 році ввірвалися в Париж і захопили владу, яку утримували до 1419 року. В 1413 Жан Безстрашний намагався використовувати в боротьбі з арманьяками рух кабош'єнів, яких зрадив у вирішальний момент.
Війна зіграла на руку англійцям, які відновили військові дії. Після битви при Азенкурі (1415) та договору в Труа (1420) англійці уклали союз з бургіньйонами. Це дозволило арманьякам виступити як захисники національних інтересів.
Кінець війні поклав 1435 року. За умовами договору герцог Бургундії Філіп III Добрий визнав короля Франції Карла VII своїм сюзереном, натомість отримавши незалежність і приєднавши до своїх володінь Пікардію.
Емблемами сторін були білий (арманьяки) та червоний (бургіньйони) кольори.
Посилання
- Арманьяки и Бургиньоны[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna armanyakiv i burginjoniv fr La guerre civile entre Armagnacs et Bourguignons gromadyanska vijna na teritoriyi Franciyi mizh feodalnimi ugrupovannyami armanyakiv i burginjoniv yaka vidbuvalasya z 1407 po 1435 na tli Stolitnoyi vijni i konfliktiv do yakih privela Velika zahidna shizma Kabosh yeni na vulicyah Parizhu Do partiyi armanyakiv nalezhali prihilniki Orleanskoyi gilki dinastiyi Valua tak zvanij Orleanskij dim na choli z grafom Bernarom VII d Armanyakom do partiyi burginjoniv vhodili prihilniki Burgundskoyi gilki tiyeyi zh dinastiyi Valua tak zvanij gercogi Burgundiyi nashadki Filipa II Smilivogo Pislya vbivstva v 1407 roci gercoga Lyudovika Orleanskogo organizovanogo Zhanom Bezstrashnim kerivnictvo uryadovimi spravami perejshlo do burginjoniv odnak armanyaki na choli zbrojnih zagoniv u 1413 roci vvirvalisya v Parizh i zahopili vladu yaku utrimuvali do 1419 roku V 1413 Zhan Bezstrashnij namagavsya vikoristovuvati v borotbi z armanyakami ruh kabosh yeniv yakih zradiv u virishalnij moment Vijna zigrala na ruku anglijcyam yaki vidnovili vijskovi diyi Pislya bitvi pri Azenkuri 1415 ta dogovoru v Trua 1420 anglijci uklali soyuz z burginjonami Ce dozvolilo armanyakam vistupiti yak zahisniki nacionalnih interesiv Kinec vijni poklav 1435 roku Za umovami dogovoru gercog Burgundiyi Filip III Dobrij viznav korolya Franciyi Karla VII svoyim syuzerenom natomist otrimavshi nezalezhnist i priyednavshi do svoyih volodin Pikardiyu Emblemami storin buli bilij armanyaki ta chervonij burginjoni kolori PosilannyaArmanyaki i Burginony nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros