«Віденські майстерні» (нім. Wiener Werkstätte) — об'єднання архітекторів, художників, ремісників і комерсантів, засноване 1903 року у Відні художниками групи Віденська сецесія Йозефом Гофманом і Коломаном Мозером за участі заможного банкіра [de]. Підприємство створювалося на корпоративних засадах за зразком британських організацій, насамперед Гільдії і Школи ремесел в Лондоні [en]. 1905 року на вулиці [de] обладнано ательє та торгові зали. Сформульована Гофманом і Мозером програма проголошувала тотожність понять мистецтва і ремесла. Основна мета об'єднання — «Заохочення і координація співробітництва промисловців, художників і торговців для успішного виробництва і збуту виробів художніх ремесел (Kunstgewerbe)». Слово «дизайн» у той час у Німеччині та Австрії не вживали. Організація мала власні проєктні та виробничі майстерні та мережу магазинів. Всі роботи були авторськими і виконувалися в єдиному примірнику.
Діяльність
Майстерні виготовляли меблі, вироби з металу, тканини, світильники, посуд з кераміки і скла. Спочатку на кожному виробі ставили монограму майстра, але потім перейшли до загальної фірмової марки: WW (нім. Wiener Werkstätte). Діяльність майстерень була настільки успішною, що незабаром усі кращі австрійські товари вважали продукцією «Віденських майстерень», а простий конструктивний стиль, у якому їх виготовляли, називали «віденським сучасним стилем». Доволі швидко Віденські майстерні стали не тільки комерційним, а й громадським культурним центром, що об'єднав найпрогресивніших, молодих художників, письменників, музикантів. В одному з напівпідвалів вони облаштували Цех-Кабаре «Кажан» (Fledermaus), інтер'єри і меблі якого спроєктував Йозеф Гофман. Стіни оформили керамічними панно.
На першому етапі діяльності майстерень художники не відмовлялися від вигнутих ліній «удару бича» стилістики ар нуво, а також східних мотивів (китайських і японських), але поступово почав домінувати «квадратний стиль» Йозефа Гофмана, а також суворий колорит: переважно чорне з білим. У 1913 і 1925 роках вироби Віденських майстерень демонстрували в США, але там вони не мали успіху. Лише пізніше, в 1940–1950-х роках, багато віденських художників переїхали в Америку і там вони мали істотний вплив на формування «інтернаціонального стилю» — функціоналізму.
На 1905 рік у штаті Віденських майстерень було більше сотні робітників. Поряд з Віденською сецесією майстерні стали провідним мистецьким об'єднанням австрійської столиці. У 1905–1910 роках Віденські майстерні досягли свого апогею, який багато в чому визначали конструктивний стиль Гофмана і унікальне декоративне мистецтво Густава Клімта. Головним твором Віденських майстерень справедливо вважають оформлення інтер'єрів особняка Стокле в Брюсселі, Бельгія (архітектурний проєкт Й. Гофмана, 1905–1911). Використовуючи різноманіття поєднань площин, облицьованих мармуром, квадратів і прямих ліній, виступів і ритмічних «зсувів», архітектор створив виразний образ у стилі геометричної течії модерну. Інтер'єри та меблі, створені Густавом Клімтом і художниками Віденських майстерень, порівнюють із серією сценічних декорацій, калейдоскопом надзвичайних виглядів з однієї кімнати в іншу. Стіни й підлоги з білого, чорного і зеленого мармуру поєднуються з позолоченою бронзою і кольором натурального дерева. Для оформлення їдальні Клімт виконав фриз у складній техніці живопису, мозаїки та інкрустації. Будинок Стокле називають музеєм сецесіонізму. У створенні його інтер'єрів брали участь Коломан Мозер, [de], [de], [de], [de]. Кожну деталь будинку, включно з прямокутною мармуровою ванною, оформлено мармуровими інкрустаціями й скульптурою. Особняк Стокле є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Діяльність майстерень висвітлювали журнали «Студія» і «Німецьке мистецтво й декорація». 1914 року майстерні взяли участь у спільній виставці німецьких й австрійських митців у Кельні, а 1925 року — в Міжнародній виставці декоративного мистецтва та художньої промисловості у Парижі. 1914 року Фріц Верндорфер емігрував до Америки. Від 1915 року майстерні очолював живописець і художник-кераміст [de], протягом 1917–1919 років він керував філією майстерень у Швейцарії, в Цюриху. Інші філії створено в Берліні (1921) і Нью-Йорку (1929). 1932 року з об'єднання пішов Гофман, того ж року через економічні труднощі Віденські майстерні зачинено. Але їх значення для подальшого розвитку архітектури й дизайну важко переоцінити.
Див. також
Примітки
- . Венские мастерские // Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. — СПб.: Азбука-Классика. — Т. II, 2004. — С. 503—504
- Розенталь Р., Ратцка Х. История прикладного искусства Нового времени. — М.: Искусство, 1971. — С. 67—68
- Fahr-Becker G. Wiener Werkstätte: 1903—1932. — Cologne: Taschen, 2008. — S. 67
- Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. — СПб.: Азбука-Классика. — Т. II, 2004. — С. 503
Посилання
- Роботи Йозефа Гофмана [ 17 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Віденські майстерні на wien.info [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Меблі роботи Йозефа Гофмана [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- М. А. Блюмін. Тканини Віденських майстерень у жіночому костюмі 1910-1930-х рр. [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Videnski majsterni nim Wiener Werkstatte ob yednannya arhitektoriv hudozhnikiv remisnikiv i komersantiv zasnovane 1903 roku u Vidni hudozhnikami grupi Videnska secesiya Jozefom Gofmanom i Kolomanom Mozerom za uchasti zamozhnogo bankira de Pidpriyemstvo stvoryuvalosya na korporativnih zasadah za zrazkom britanskih organizacij nasampered Gildiyi i Shkoli remesel v Londoni en 1905 roku na vulici de obladnano atelye ta torgovi zali Sformulovana Gofmanom i Mozerom programa progoloshuvala totozhnist ponyat mistectva i remesla Osnovna meta ob yednannya Zaohochennya i koordinaciya spivrobitnictva promislovciv hudozhnikiv i torgovciv dlya uspishnogo virobnictva i zbutu virobiv hudozhnih remesel Kunstgewerbe Slovo dizajn u toj chas u Nimechchini ta Avstriyi ne vzhivali Organizaciya mala vlasni proyektni ta virobnichi majsterni ta merezhu magaziniv Vsi roboti buli avtorskimi i vikonuvalisya v yedinomu primirniku Firmova viviska Videnskih majsteren u Nyu JorkuMuzej Videnskih majsteren VidenDiyalnistMajsterni vigotovlyali mebli virobi z metalu tkanini svitilniki posud z keramiki i skla Spochatku na kozhnomu virobi stavili monogramu majstra ale potim perejshli do zagalnoyi firmovoyi marki WW nim Wiener Werkstatte Diyalnist majsteren bula nastilki uspishnoyu sho nezabarom usi krashi avstrijski tovari vvazhali produkciyeyu Videnskih majsteren a prostij konstruktivnij stil u yakomu yih vigotovlyali nazivali videnskim suchasnim stilem Dovoli shvidko Videnski majsterni stali ne tilki komercijnim a j gromadskim kulturnim centrom sho ob yednav najprogresivnishih molodih hudozhnikiv pismennikiv muzikantiv V odnomu z napivpidvaliv voni oblashtuvali Ceh Kabare Kazhan Fledermaus inter yeri i mebli yakogo sproyektuvav Jozef Gofman Stini oformili keramichnimi panno Na pershomu etapi diyalnosti majsteren hudozhniki ne vidmovlyalisya vid vignutih linij udaru bicha stilistiki ar nuvo a takozh shidnih motiviv kitajskih i yaponskih ale postupovo pochav dominuvati kvadratnij stil Jozefa Gofmana a takozh suvorij kolorit perevazhno chorne z bilim U 1913 i 1925 rokah virobi Videnskih majsteren demonstruvali v SShA ale tam voni ne mali uspihu Lishe piznishe v 1940 1950 h rokah bagato videnskih hudozhnikiv pereyihali v Ameriku i tam voni mali istotnij vpliv na formuvannya internacionalnogo stilyu funkcionalizmu Na 1905 rik u shtati Videnskih majsteren bulo bilshe sotni robitnikiv Poryad z Videnskoyu secesiyeyu majsterni stali providnim misteckim ob yednannyam avstrijskoyi stolici U 1905 1910 rokah Videnski majsterni dosyagli svogo apogeyu yakij bagato v chomu viznachali konstruktivnij stil Gofmana i unikalne dekorativne mistectvo Gustava Klimta Golovnim tvorom Videnskih majsteren spravedlivo vvazhayut oformlennya inter yeriv osobnyaka Stokle v Bryusseli Belgiya arhitekturnij proyekt J Gofmana 1905 1911 Vikoristovuyuchi riznomanittya poyednan ploshin oblicovanih marmurom kvadrativ i pryamih linij vistupiv i ritmichnih zsuviv arhitektor stvoriv viraznij obraz u stili geometrichnoyi techiyi modernu Inter yeri ta mebli stvoreni Gustavom Klimtom i hudozhnikami Videnskih majsteren porivnyuyut iz seriyeyu scenichnih dekoracij kalejdoskopom nadzvichajnih viglyadiv z odniyeyi kimnati v inshu Stini j pidlogi z bilogo chornogo i zelenogo marmuru poyednuyutsya z pozolochenoyu bronzoyu i kolorom naturalnogo dereva Dlya oformlennya yidalni Klimt vikonav friz u skladnij tehnici zhivopisu mozayiki ta inkrustaciyi Budinok Stokle nazivayut muzeyem secesionizmu U stvorenni jogo inter yeriv brali uchast Koloman Mozer de de de de Kozhnu detal budinku vklyuchno z pryamokutnoyu marmurovoyu vannoyu oformleno marmurovimi inkrustaciyami j skulpturoyu Osobnyak Stokle ye ob yektom Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Diyalnist majsteren visvitlyuvali zhurnali Studiya i Nimecke mistectvo j dekoraciya 1914 roku majsterni vzyali uchast u spilnij vistavci nimeckih j avstrijskih mitciv u Kelni a 1925 roku v Mizhnarodnij vistavci dekorativnogo mistectva ta hudozhnoyi promislovosti u Parizhi 1914 roku Fric Verndorfer emigruvav do Ameriki Vid 1915 roku majsterni ocholyuvav zhivopisec i hudozhnik keramist de protyagom 1917 1919 rokiv vin keruvav filiyeyu majsteren u Shvejcariyi v Cyurihu Inshi filiyi stvoreno v Berlini 1921 i Nyu Jorku 1929 1932 roku z ob yednannya pishov Gofman togo zh roku cherez ekonomichni trudnoshi Videnski majsterni zachineno Ale yih znachennya dlya podalshogo rozvitku arhitekturi j dizajnu vazhko pereociniti Div takozhBauhaus Ruh mistectv i remeselPrimitki Venskie masterskie Vlasov V G Novyj enciklopedicheskij slovar izobrazitelnogo iskusstva V 10 t SPb Azbuka Klassika T II 2004 S 503 504 Rozental R Ratcka H Istoriya prikladnogo iskusstva Novogo vremeni M Iskusstvo 1971 S 67 68 Fahr Becker G Wiener Werkstatte 1903 1932 Cologne Taschen 2008 S 67 Novyj enciklopedicheskij slovar izobrazitelnogo iskusstva V 10 t SPb Azbuka Klassika T II 2004 S 503PosilannyaRoboti Jozefa Gofmana 17 lipnya 2012 u Wayback Machine Videnski majsterni na wien info 25 listopada 2020 u Wayback Machine ros Mebli roboti Jozefa Gofmana 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine M A Blyumin Tkanini Videnskih majsteren u zhinochomu kostyumi 1910 1930 h rr 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine ros