Віденський центральний госпіталь — університетська лікарня міста Відня. Це одна з найбільших лікарень Європи та найбільша лікарня в Австрії.
Віденський центральний госпіталь | |
---|---|
| |
48° 13′ 12″ N, 16° 20′ 51″ O | |
Тип | лікарня і d |
Країна | Австрія |
Розташування | Відень[1] Альзерґрунд[2] |
Площа | 240 000 квадратний метр |
Засновано | 1686 |
Будівництво | 1784 рік |
Адреса | м. Відень |
Сайт | akhwien.at |
Віденський центральний госпіталь (Австрія) | |
Віденський центральний госпіталь у Вікісховищі |
Він також є резиденцією Віденського медичного університету.
Історія
Йоганн Франк у 1686 р. після закінчення Другої Віденської облоги турками виділив земельну ділянку на Альсер-Страссе для створення солдатської лікарні. Однак, спочатку грошей на будівництво споруд не було, ветерани війни та їх родини були розміщені у існуючій епідемічній лікарні. Лише у 1693 році Кайзер Леопольд І. наказав побудувати лікарню. У 1697 р. було закінчено першу споруду, в якій розміщувалось 1042 ліжок. Воєначальники переселилися в свої квартали на Альсер-Штрассе, але решта мешканців були бідними цивільними. У 1724 році тут проживало 1740 осіб. Комплекс був розширений за заповітом Фердинанда барона Тавоната, який заповів своє майно солдатам після його смерті в 1726 р. У результаті була обладнана 2 споруда (вдівський двір, який зараз називається Тавонатгоф) може бути завершений. Також були побудовані бічні подвір'я, утворені проміжними трактами, лікарня (4-а), господарський двір (5-й) та ремісничий двір (7-й). 1733 р. При імператорі Карлі VI було розширено за планами Маттіаса Герлата та Франца Антона Пілграм зведенням трирівневих барокових пишних сходин.
З 1752 по 1774 рік студентський двір (3-й) та двір розпорядника майна (6-й) були розширені. Мешканці повинні були носити спеціальну форму та давали власні мідні монети, за які можна було придбати харчі у пекарів та м'ясників.
28 січня 1783 р. Кайзер Йосиф II відвідав будинок бідних. Він виявив, що величезний об'єкт має аварійний стан, і часто проживають люди, які потрапили туди через захист чи неохайність. Він передав заклад у опіку особистому лікарю Йозефу Кваріну, який згодом став директором. Відкриття відбулося 16 серпня 1784 року. Відтепер будинок відповідав лише за медичну допомогу.
До лікарні було підключено божевільний будинок і дітородний центр з 1806 р. Всупереч бажанню Йосифа II для батьків незаконніх дітей було створено окремі списки. Там була перша психіатрична клініка, яка могла вмістити від 200 до 250 пацієнтів. Через свою своєрідну форму він також відомий віденською мовою як «(Кайзер Йосиф) Гугельгуф». Сьогодні це резиденція Патолого-анатомічного федерального музею Відня. Культурні заходи проводяться там кожного літа.
У 1834 році під Кайзером було додано 8-е та 9-е подвір'я. На фронтоні є напис «Дослідження місця та причин захворювань». Центр досліджень мозку розміщується в ньому з 2000 року. З'явилися нові організації в 1865 році, коли пристанище перебувало під управлінням Кронленду Австрія. У 1903 р. архітектор Макс Флейшер збудував синагогу у дворі 6, фінансувавши пожертви культурної громади. У 1938 р. вона була сильно спустошена, неправильно використовувалась, як трансформаторна станція після війни та знову відкрита у 2005 році для зцілення для душі. У 1930-х роках колишній корпус військового обвинувачення гарнізонного шпиталю в Сенсенгассе 2 був перетворений в Інститут судової медицини, нині Департамент судової медицини, і розширений у 1950-х роках. У 1950-х роках з-за простору та модернізації у дворах були споруджені казарми, які були вилучені під час реконструкції кампусу, як і численні доповнення до первісної будівлі. У цьому ж кварталі знаходиться колишня гарнізонна лікарня зі своїм чудовим колишнім лекційним залом. У період з 1933 по 1967 рік тут розміщували школу медсестер. Крім усього іншого, там розташована університетська стоматологічна поліклініка.
Особливо в 19 столітті Віденська загальна лікарня як центр Віденської медичної школи була одним із центральних центрів медичних досліджень. Так Ігназ Семмельвейс зробив свої спостереження щодо гігієни у двох окремих пологових будинках. Карл Ландштайнер виявив групу крові в AKH та отримав за це у 1930 році Нобелівську премію, Джуліус Вагнер-Жарегг розробив терапію малярійної лихоманки з прогресуючим паралічем, раніше невиліковною пізньою стадією сифілісу, і отримав Нобелівську премію в 1927 р. Невробіолог Руберт Баран (Нобелівська премія 1914 р.) і хірург Теодор Білрот також працювали там у клініках.
Міський голова Франц Йонас на 600-річчя університету оголосив про можливість подарувати прилеглу територію до університету, що було законодавчо можливим згідно із Законом про організацію університету 1975 року. 7 грудня 1988 року нотаріальний акт остаточно підписали мер Гельмут Зілк та ректор Вільгельм Хольчабек. Ще в 1986 році був створений `Комітет дій Старого АКХ', щоб розпочати роботу з адаптації. Потім будівництво розпочалося в 1993 році. З моменту переселення медичних інститутів Кампус Віденського університету розміщувався на місці старого АКХ з численними гуманітарними інститутами Авторами реалізації були архітектори Уго Потика, Фрідріх Куррент, Йоханнес Цайнінгер, Ернст М. Коппер, які об'єднались, щоб утворити комплекс, який був переданий користувачам у 1998 році.
«Нові клініки»
Наприкінці ХІХ століття було зрозуміло, що, незважаючи на великі оновлення та модернізації, гарантувати, що старий АГК працюватиме в сучасному режимі вже не можна. Таким чином, 21 червня 1904 р. Кайзер Франц Йозеф поклав камінь фундамент для «нових клінік» по діагоналі від Шпітальгасс 23 та Лазареттгасс 14. Перша частина будувалася до 1911 року. Загальна концепція передбачала 20 великих павільйонів, загальному розширенню яких завадили дві Світові війни.
Основна частина Віденського медичного університету, який з 2004 року здійснює аутсорсинг Віденського університету, зараз знаходиться у Спітальгассе.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #4299789-6 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Література
- Monika Maria Keplinger: Die «Neuen Kliniken» des Wiener Allgemeinen Krankenhauses. Situierung — Bautypen- Formensprachen [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.], Dissertation, 2010
Посилання
- Homepage des AKH [ 18 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Homepage der Seelsorge des AKH [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Homepage des Medizinischen Universität Wien [ 18 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Homepage des pathologisch-anatomische Bundesmuseum im Narrenturm [ 17 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Alte Ansichten aus der Alservorstadt [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] mit:
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Videnskij centralnij gospital universitetska likarnya mista Vidnya Ce odna z najbilshih likaren Yevropi ta najbilsha likarnya v Avstriyi Videnskij centralnij gospital48 13 12 N 16 20 51 OTip likarnya i dKrayina Avstriya ISO3166 1 alpha 3 AUT ISO3166 1 cifrovij 040 Roztashuvannya Viden 1 Alzergrund 2 Plosha 240 000 kvadratnij metrZasnovano 1686Budivnictvo 1784 rikAdresa m VidenSajt akhwien atVidenskij centralnij gospital Avstriya Videnskij centralnij gospital u Vikishovishi Vienna General Hospital 1784 The Narrenturm built circa 1782 Professors of the Medical School 1853 One of the oldest in the world at the Narrenturm Model of the new AKH featuring the General Hospital in Vienna Vin takozh ye rezidenciyeyu Videnskogo medichnogo universitetu IstoriyaJogann Frank u 1686 r pislya zakinchennya Drugoyi Videnskoyi oblogi turkami vidiliv zemelnu dilyanku na Alser Strasse dlya stvorennya soldatskoyi likarni Odnak spochatku groshej na budivnictvo sporud ne bulo veterani vijni ta yih rodini buli rozmisheni u isnuyuchij epidemichnij likarni Lishe u 1693 roci Kajzer Leopold I nakazav pobuduvati likarnyu U 1697 r bulo zakincheno pershu sporudu v yakij rozmishuvalos 1042 lizhok Voyenachalniki pereselilisya v svoyi kvartali na Alser Shtrasse ale reshta meshkanciv buli bidnimi civilnimi U 1724 roci tut prozhivalo 1740 osib Kompleks buv rozshirenij za zapovitom Ferdinanda barona Tavonata yakij zapoviv svoye majno soldatam pislya jogo smerti v 1726 r U rezultati bula obladnana 2 sporuda vdivskij dvir yakij zaraz nazivayetsya Tavonatgof mozhe buti zavershenij Takozh buli pobudovani bichni podvir ya utvoreni promizhnimi traktami likarnya 4 a gospodarskij dvir 5 j ta remisnichij dvir 7 j 1733 r Pri imperatori Karli VI bulo rozshireno za planami Mattiasa Gerlata ta Franca Antona Pilgram zvedennyam tririvnevih barokovih pishnih shodin Z 1752 po 1774 rik studentskij dvir 3 j ta dvir rozporyadnika majna 6 j buli rozshireni Meshkanci povinni buli nositi specialnu formu ta davali vlasni midni moneti za yaki mozhna bulo pridbati harchi u pekariv ta m yasnikiv 28 sichnya 1783 r Kajzer Josif II vidvidav budinok bidnih Vin viyaviv sho velicheznij ob yekt maye avarijnij stan i chasto prozhivayut lyudi yaki potrapili tudi cherez zahist chi neohajnist Vin peredav zaklad u opiku osobistomu likaryu Jozefu Kvarinu yakij zgodom stav direktorom Vidkrittya vidbulosya 16 serpnya 1784 roku Vidteper budinok vidpovidav lishe za medichnu dopomogu Do likarni bulo pidklyucheno bozhevilnij budinok i ditorodnij centr z 1806 r Vsuperech bazhannyu Josifa II dlya batkiv nezakonnih ditej bulo stvoreno okremi spiski Tam bula persha psihiatrichna klinika yaka mogla vmistiti vid 200 do 250 paciyentiv Cherez svoyu svoyeridnu formu vin takozh vidomij videnskoyu movoyu yak Kajzer Josif Gugelguf Sogodni ce rezidenciya Patologo anatomichnogo federalnogo muzeyu Vidnya Kulturni zahodi provodyatsya tam kozhnogo lita U 1834 roci pid Kajzerom bulo dodano 8 e ta 9 e podvir ya Na frontoni ye napis Doslidzhennya miscya ta prichin zahvoryuvan Centr doslidzhen mozku rozmishuyetsya v nomu z 2000 roku Z yavilisya novi organizaciyi v 1865 roci koli pristanishe perebuvalo pid upravlinnyam Kronlendu Avstriya U 1903 r arhitektor Maks Flejsher zbuduvav sinagogu u dvori 6 finansuvavshi pozhertvi kulturnoyi gromadi U 1938 r vona bula silno spustoshena nepravilno vikoristovuvalas yak transformatorna stanciya pislya vijni ta znovu vidkrita u 2005 roci dlya zcilennya dlya dushi U 1930 h rokah kolishnij korpus vijskovogo obvinuvachennya garnizonnogo shpitalyu v Sensengasse 2 buv peretvorenij v Institut sudovoyi medicini nini Departament sudovoyi medicini i rozshirenij u 1950 h rokah U 1950 h rokah z za prostoru ta modernizaciyi u dvorah buli sporudzheni kazarmi yaki buli vilucheni pid chas rekonstrukciyi kampusu yak i chislenni dopovnennya do pervisnoyi budivli U comu zh kvartali znahoditsya kolishnya garnizonna likarnya zi svoyim chudovim kolishnim lekcijnim zalom U period z 1933 po 1967 rik tut rozmishuvali shkolu medsester Krim usogo inshogo tam roztashovana universitetska stomatologichna poliklinika Osoblivo v 19 stolitti Videnska zagalna likarnya yak centr Videnskoyi medichnoyi shkoli bula odnim iz centralnih centriv medichnih doslidzhen Tak Ignaz Semmelvejs zrobiv svoyi sposterezhennya shodo gigiyeni u dvoh okremih pologovih budinkah Karl Landshtajner viyaviv grupu krovi v AKH ta otrimav za ce u 1930 roci Nobelivsku premiyu Dzhulius Vagner Zharegg rozrobiv terapiyu malyarijnoyi lihomanki z progresuyuchim paralichem ranishe nevilikovnoyu piznoyu stadiyeyu sifilisu i otrimav Nobelivsku premiyu v 1927 r Nevrobiolog Rubert Baran Nobelivska premiya 1914 r i hirurg Teodor Bilrot takozh pracyuvali tam u klinikah Miskij golova Franc Jonas na 600 richchya universitetu ogolosiv pro mozhlivist podaruvati prileglu teritoriyu do universitetu sho bulo zakonodavcho mozhlivim zgidno iz Zakonom pro organizaciyu universitetu 1975 roku 7 grudnya 1988 roku notarialnij akt ostatochno pidpisali mer Gelmut Zilk ta rektor Vilgelm Holchabek She v 1986 roci buv stvorenij Komitet dij Starogo AKH shob rozpochati robotu z adaptaciyi Potim budivnictvo rozpochalosya v 1993 roci Z momentu pereselennya medichnih institutiv Kampus Videnskogo universitetu rozmishuvavsya na misci starogo AKH z chislennimi gumanitarnimi institutami Avtorami realizaciyi buli arhitektori Ugo Potika Fridrih Kurrent Johannes Cajninger Ernst M Kopper yaki ob yednalis shob utvoriti kompleks yakij buv peredanij koristuvacham u 1998 roci Novi kliniki Naprikinci HIH stolittya bulo zrozumilo sho nezvazhayuchi na veliki onovlennya ta modernizaciyi garantuvati sho starij AGK pracyuvatime v suchasnomu rezhimi vzhe ne mozhna Takim chinom 21 chervnya 1904 r Kajzer Franc Jozef poklav kamin fundament dlya novih klinik po diagonali vid Shpitalgass 23 ta Lazarettgass 14 Persha chastina buduvalasya do 1911 roku Zagalna koncepciya peredbachala 20 velikih paviljoniv zagalnomu rozshirennyu yakih zavadili dvi Svitovi vijni Osnovna chastina Videnskogo medichnogo universitetu yakij z 2004 roku zdijsnyuye autsorsing Videnskogo universitetu zaraz znahoditsya u Spitalgasse PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 4299789 6 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425LiteraturaMonika Maria Keplinger Die Neuen Kliniken des Wiener Allgemeinen Krankenhauses Situierung Bautypen Formensprachen 12 serpnya 2020 u Wayback Machine Dissertation 2010PosilannyaHomepage des AKH 18 travnya 2020 u Wayback Machine Homepage der Seelsorge des AKH 15 chervnya 2021 u Wayback Machine Homepage des Medizinischen Universitat Wien 18 grudnya 2007 u Wayback Machine Homepage des pathologisch anatomische Bundesmuseum im Narrenturm 17 serpnya 2019 u Wayback Machine Alte Ansichten aus der Alservorstadt 4 bereznya 2016 u Wayback Machine mit