Вівсянчик чилійський Самець чилійського вівсянчика Самиця чилійського вівсянчика Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3

Вівсянчик чилійський

Самець чилійського вівсянчика

Самиця чилійського вівсянчика

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Вівсянчик (Phrygilus)
Вид:	Вівсянчик чилійський

Біноміальна назва

Phrygilus gayi
(Gervais, 1834)

Ареал виду Проживання впродовж року Зимування

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Fringilla gayi

Посилання

Вікісховище:	Phrygilus gayi
Віківиди:	Phrygilus gayi
EOL:	1050374
ITIS:	562047
МСОП:	22723069
NCBI:	555327

Вівся́нчик чилійський (Phrygilus gayi) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Чилі і Аргентині. Вид названий на честь французького натураліста ^[en].

Опис

Довжина птаха становить 15,5-16,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, шия і верхня частина грудей сизувато-сірі, перед очима темні плями. Покривні пера крил сизувато-сірі, першорядні махові пера чорнуваті. Хвіст чорнуватий з сірими краями. Спина і нижня частина тіла оливково-жовті, живіт і гузка білуваті. Дзьоб зверху темний, знизу світліший. Самиці мають темпне, коричнювато-сіре забарвлення, обличчя у них поцятковане білими плямками, груди охристі.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

P. g. gayi (Gervais, 1834) — північне і центральне Чилі (від Кокімбо до Кольчагуа);
P. g. minor Philippi Bañados & Goodall, 1957 — тихоокеанське узбережжя на півночі центрального Чилі (від Атаками до Вальпараїсо);
P. g. caniceps Burmeister, 1860 — західна Аргентина (на південь від західної Сальти), південне Чилі (на південь від Айсена) та Вогняна Земля.

Поширення і екологія

Чилійські вівсянчики мешкають переважно в Андах на кордоні Аргентини і Чилі. Взимку частина популяції мігрує на схід до Патагонії. Чилійські вісянчики живуть у високогірних чагарникових заростях, зустрічаються на висоті до 3500 м над рівнем моря. Живляться насінням, а також дрібними безхрбетними і ягодами. Взимку споживоють виключно насіння. Серез розмноження триває з жовтня по лютий. Гніздо широке, встелене травою або шерстю, розміщується в чагарниках або на землі. В кладці від 2 до 5 світлих, блакитнувато-зелених з коричневими плямками яєць розміром 22×16 мм.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 березня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 171. ISBN .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 02 березня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 березня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[3] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 171. ISBN .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 02 березня 2022.