Вулиця Незале жності Украї ни латис Ukrainas neatkarības iela невелика вулиця в Ризі розташована в Центральному районі Р

Вулиця Незале́жності Украї́ни (латис. Ukrainas neatkarības iela) — невелика вулиця в Ризі, розташована в Риги / «тихому центрі» (в «посольському районі», де розташована більшість зарубіжних представництв). Проходить від парку Кронвалда до вулиці Миколи Реріха. Була виділена зі складу вулиці вулиці Антоніяс у березні 2022 року як невійськовий протест проти вторгнення Росії в Україну.

Вулиця Незалежності України Латвія
латис. Ukrainas neatkarības iela

Населений пункт	Рига
Місцевість	^d
Назва на честь	Незалежність України^[d]
Загальні відомості
Координати	56°57′25.023600099988″ пн. ш. 24°6′30.585600099996″ сх. д. / 56.95695° пн. ш. 24.10850° сх. д. / 56.95695; 24.10850
Поштові індекси	LV-1010
Транспорт
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт, бруківка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑1554509 ·R (Рига)
Мапа

Цей район Риги включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія

Раніше була частиною вулиці Антоніяс, а в березні 2022 року влада Риги утворила нову вулицю як акт «підтримки героїчної боротьби українського народу проти військових дій, розв'язаних Російською Федерацією на території України».

Примітні будівлі

Посольство Росії у будинку на вул. Незалежності України, 2

Будинок № 1 — Побудований у 1875 році за проектом Генріха Шеля. З 1945 тут розташовувався Центральний Комітет комсомолу Латвії, в 1950-і роки — Державне спеціальне конструкторське бюро сільськогосподарського машинобудування «ГСКБ», в 1957 році, що переїхало за місто (Рамава). З 1957 року тут розташований Музей історії медицини імені Паула Страдиня — один із найбільших музеїв медицини у світі. В експозиції представлено розвиток медицини та фармацевтики з найдавніших часів. Окремий розділ присвячений історії медицини Латвії [3] [4]. Наприкінці травня в Музеї медицини відбуваються щорічні заходи, присвячені Дню вулиці Миколи Реріха.

Будинок № 2 — Посольство Росії в Латвії. Відразу після Другої світової війни тут перебувало Міністерство культури Латвійської РСР, дирекція Державної філармонії та інші значущі громадські організації. З 1960 року там працював Республіканський Дім народної творчості імені Еміля Мелнгайліса та науково-методичний центр. У ті роки тут розміщувалося і Міністерство закордонних справ Латвійської РСР.

Див. також

Список вулиць, перейменованих у зв’язку з російським вторгненням в Україну (2022)

Примітки

Antonijas ielas posmu pārdēvē par Ukrainas neatkarības ielu | Rīgas valstspilsētas pašvaldība. www.riga.lv (латис.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
UNESCO World Heritage Centre. Historic Centre of Riga (англ.). UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 4 січня 2019.
Рига. День улицы Николая Рериха. www.museum.ru. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
Посольство Российской Федерации в Латвийской Республике. www.latvia.mid.ru. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.

[:0-1] Antonijas ielas posmu pārdēvē par Ukrainas neatkarības ielu | Rīgas valstspilsētas pašvaldība. www.riga.lv (латис.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.

[2] UNESCO World Heritage Centre. Historic Centre of Riga (англ.). UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 4 січня 2019.

[3] Рига. День улицы Николая Рериха. www.museum.ru. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.

[4] Посольство Российской Федерации в Латвийской Республике. www.latvia.mid.ru. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.