Володимир Миколайович Воронін (рум. Vladimir Voronin; нар. 25 травня 1941) — президент Республіки Молдова в 2001-2009. Двічі обирався парламентом країни на цю посаду — в 2001 і 2006. Лідер Партії комуністів республіки Молдова (ПКРМ). Був депутатом Верховної ради Молдавської РСР, очолював МВС Молдови. Генерал-майор міліції у відставці. Прихильник інтеграції Молдови в європейські структури і, в перспективі, входження країни в Євросоюз.
Воронін Володимир Миколайович рум. Vladimir Voronin | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
2001 — 2009 | ||||
Народження: | 25 травня 1941[1][2] (83 роки) Коржова, Трансністрія, Румунське королівство | |||
Країна: | СРСР, Молдова і Росія[3][4] | |||
Релігія: | православ'я | |||
Освіта: | Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d], Російська академія державної служби, d і d | |||
Партія: | Партія комуністів Республіки Молдова і КПРС | |||
Діти: | d | |||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
12 травня 2009 обраний головою молдовського парламенту Перебував на цій посаді до 28 серпня того ж року.
Життєпис
Народився 25 травня 1941 в селі Коржова під Кишиневом.
У 1961 закінчив Кишинівський кооперативний технікум, в 1971 — Всесоюзний заочний інститут харчової промисловості, в 1983 — Академію суспільних наук при ЦК КПРС і в 1989 — Академію МВС СРСР.
У 1961 став завідувачем хлібопекарні в селі Кріулень. У 1966 очолив хлібозавод в місті Дубоссари. У 1971 призначений головою міськвиконкому Дубоссар.
У 1983 переведений в апарат ЦК Компартії Молдавії (КПМ), де працював спочатку інспектором, потім заступником начальника організаційного відділу.
У 1985 став першим секретарем Бендерського міського комітету КПМ.
У 1989 призначений міністром внутрішніх справ Молдавської РСР, отримав звання генерал-майора міліції. Одночасно в 1985—1991 був депутатом Верховної ради Молдавської РСР. Наприкінці 1991 пішов з посади голови МВС Молдавії. До 1993 знаходився в резерві кадрів МВС РФ.
Політична кар'єра
У 1993 вибраний співголовою організаційного комітету Партії комуністів республіки Молдова (ПКРМ). У лютому 1994 очолив ПКРМ.
У листопаді 1996 брав участь у виборах президента Молдови. Отримав 10,26 % голосів, зайняв третє місце услід за Петром Лучинським і Мірчею Снегуром, що займав пост президента Молдови в 1992—1996.
У березні 1998 обраний депутатом парламенту від ПКРМ, яка перемогла на виборах, набравши 30,68 % голосів. Очолював парламентську фракцію ПКРМ, входив в постійне бюро парламенту.
Навесні-влітку 2000 ініціював проведення конституційної реформи, в рамках якої 27 липня вступив в дію закон про введення парламентської форми правління. Відповідно до цього закону президент обирався парламентом, а не на загальних виборах.
У грудні 2000 парламент Молдови кілька разів намагався вибрати нового президента країни, але ані Воронін, ані голова Конституційного суду (КС) республіки Павло Барбалат двічі (4 і 6 грудня 2000) не змогли набрати необхідних трьох п'ятих голосів депутатів (61 з 101), після чого 21 грудня 2000 правоцентристські фракції просто бойкотували повторне голосування. А найпершу спробу, 1 грудня 2000, КС взагалі визнав недійсною — отримавши бюлетень, комуністи демонстративно відкрито голосували за Вороніна, порушуючи обов'язкову процедуру таємного голосування. 22 грудня 2000 спеціальна парламентська комісія з виборів президента Молдови перенесла повторні вибори президента на 16 січня 2001, але спочатку 26 грудня 2000 КС дозволив президентові розпустити парламент, а 31 грудня 2000 президент Молдови Петро Лучинський скористався цим правом.
Президент
25 лютого 2001 відбулися вибори нового парламенту. Напередодні виборів Воронін пообіцяв, що у разі перемоги комуністів Молдова вступить в , а російська мова стане другою державною мовою республіки. За підсумками виборів ПКРМ отримала 49,93 % голосів виборців, що відповідало 71 парламентському мандату з 101 (для обрання голови парламенту і затвердження складу уряду було необхідно 51 мандат, для обрання президента — 61, для зміни конституції — 69). Проте відразу після виборів Воронін заявив, що введення другої державної мови — це питання референдуму, до того ж не найближчого. Аналогічну позицію Воронін зайняв і з питання про приєднання Молдови до Союзу Росії та Білорусі. У зв'язку з цим спостерігачі відзначали, що Воронін прийшов до влади багато в чому завдяки підтримці Росії і використанню проросійської риторики, проте після переорієнтовував свій зовнішньополітичний курс на зближення з європейськими структурами.
3 березня 2001 ПКРМ висунула кандидатуру Вороніна на пост президента. 4 квітня 2001 він був вибраний главою держави, отримавши 71 голос з 89 депутатів, що брали участь в голосуванні.
Починаючи з 2003 неодноразово заявляв, що зовнішньополітичним пріоритетом Республіки Молдава є євроінтеграція, кінцевою метою якої повинне стати входження в Євросоюз (ЄС). У серпні 2004 року в Брюсселі був підписаний індивідуальний план партнерства між Молдовою і ЄС, згідно з яким Молдова повинна стати асоційованим членом ЄС в 2007—2008 роках. Після чого, згідно з планом, можливий розгляд питання про повноправне членство. У 2005 році Молдова ввела для громадян ЄС безвізовий режим.
Уряд Вороніна займає жорстку позицію з питання територіальної цілісності Республіки Молдова. Не визнає самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки (ПМР), індустріально розвиненого району Молдавії, що відокремилася в ході збройного конфлікту в 1991 році. Воронін періодично ставить під сумнів можливість переговорів з нинішнім керівництвом ПМР, яке, за його словами, узурпувало владу, спирається на військову силу і відкрито зневажає демократичні норми.
На парламентських виборах 6 березня 2005 року ПКРМ набрала 46,1 відсоток голосів виборців, що відповідало 56 депутатським мандатам. 4 квітня 2005 року Воронін був повторно вибраний президентом Молдови. Цього разу його кандидатуру підтримали 75 депутатів парламенту, зокрема члени фракції Християнсько-демократичної народної партії. Оскільки опозиція відмовилася брати участь у виборах, ПКМР перед голосуванням виставила формального конкурента — академіка Георгія Дуку, за якого був поданий один голос.
Парламентські вибори-2009
На початку квітня 2009 року в Молдові були проведені чергові парламентські вибори, за наслідками яких депутати повинні були вибрати нового главу держави, а також сформувати уряд і органи влади. Виборчий поріг для проходження до парламенту (6 відсотків для партій і 3 відсотки для незалежних кандидатів) подолали чотири партії, і більшість голосів (50 відсотків) отримали комуністи, очолювані Вороніним. Молдовська опозиція, незадоволена підсумками голосування, організувала акції протесту в Кишиневі. Через два дні вони переросли у вуличні безлади, в ході яких маніфестанти розгромили і підпалили парламент і адміністрацію президента. Після події лідери опозиції заявили про втрату контролю над ситуацією і закликали до підтримки «мирних протестів» з метою добитися від влади перерахунку бюлетенів і перевірки достовірності списків виборців. Комуністи ж звинуватили опозицію в спробі державного перевороту: за словами Вороніна, «безлади були добре організовані і оплачені», а їхні організатори «були зацікавлені в тому, щоб пролилася кров». Звернувшись до послів західних країн в Молдові, президент закликав «західні структури втрутитися у врегулювання ситуації».
В підсумку комуністи отримали 60 депутатських місць зі 101. Конституційний суд республіки 22 квітня підтвердив результати виборів.
12 травня 2009 Володимир Воронін, лідер компартії та діючий президент республіки, обраний головою молдавського парламенту. Кандидатуру Вороніна одностайно підтримали всі 60 депутатів комуністичної партії, які брали участь у голосуванні. Депутати від опозиційних партій, які на останніх виборах отримали 41 мандат, відмовилися брати участь у виборах глави парламенту.
Парламентська робота
Оскільки обраний парламент не зміг обрати нового президента, згідно з конституцією в липні 2009 відбулися нові вибори, за підсумками яких партія комуністів втратила більшість у парламенті, а колишні опозиційні партії змогли утворити коаліцію, і обрати нове керівництво парламенту і уряду.
2 вересня 2009 року Володимир Воронін залишив посаду президента Молдови і перейшов на роботу до парламенту як депутат. «Я, як голова партії комуністів, не збираюся в цей критичний для Батьківщини і для нашої партії час залишатися в досить сумнівному і двозначному становищі виконуючого обов'язки президента». Він зазначив, що не може прийняти того шляху, яким рухається Молдова після нещодавніх парламентських виборів. «У мене немає ні моральних, ні політичних підстав для того, щоб просто формально виконувати цю високу державну функцію. Я рішуче не приймаю того шляху, яким хочуть повести країну. А тому я переходжу до парламенту, як рядовий депутат для того, щоб бути разом з партією, разом з фракцією», — наголосив Воронін.
Особисте
Воронін одружений, його дружина Таїсія Михайлівна — українка, займається домашнім господарством. У подружжя Вороніних двоє дітей (син і дочка) і троє внуків. Син Олег — голова правління «Фінкомбанка», одного з найбільших комерційних банків Молдови. За даними ряду ЗМІ, він також є власником фірми «Крофт», що торгує молдавським коньяком. Дочка Вороніних Валентина — лікар-терапевт, працює в центральній міській лікарні Кишинева.
Воронін любить полювання, має тридцятирічний мисливський стаж. Захоплюється садівництвом і виноробством.
Виноски
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- https://ziare.com/vladimir-voronin/stiri-vladimir-voronin/dezvaluiri-la-chisinau-voronin-are-cetatenie-rusa-193234
- https://www.moldova.org/formatiune-politica-declara-ca-detine-probe-potrivit-carora-vladimir-voronin-detine-cetatenia-rusa-79571-rom/
- Президент Молдови Воронін обраний спікером парламенту[недоступне посилання з червня 2019]
- Комуніст Воронін пішов з посади президента Молдови[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання
- Офіційний сайт президента Молдови [ 1 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Володимир Воронін в Лентапедії [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Л. В. Губерський. Воронін Володимир Миколайович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voronin Volodimir Mikolajovich Voronin rum Vladimir Voronin nar 25 travnya 1941 prezident Respubliki Moldova v 2001 2009 Dvichi obiravsya parlamentom krayini na cyu posadu v 2001 i 2006 Lider Partiyi komunistiv respubliki Moldova PKRM Buv deputatom Verhovnoyi radi Moldavskoyi RSR ocholyuvav MVS Moldovi General major miliciyi u vidstavci Prihilnik integraciyi Moldovi v yevropejski strukturi i v perspektivi vhodzhennya krayini v Yevrosoyuz Voronin Volodimir Mikolajovich rum Vladimir Voronin Prapor Prezident Moldovi Prapor 2001 2009 Narodzhennya 25 travnya 1941 1941 05 25 1 2 83 roki Korzhova Transnistriya Rumunske korolivstvoKrayina SRSR Moldova i Rosiya 3 4 Religiya pravoslav yaOsvita Akademiya suspilnih nauk pri CK KPRS d Rosijska akademiya derzhavnoyi sluzhbi d i dPartiya Partiya komunistiv Respubliki Moldova i KPRSDiti d Nagorodi Orden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira RPC d Orden svyatogo blagovirnogo velikogo knyazya Dimitriya Donskogo Mediafajli b u Vikishovishi 12 travnya 2009 obranij golovoyu moldovskogo parlamentu Perebuvav na cij posadi do 28 serpnya togo zh roku ZhittyepisNarodivsya 25 travnya 1941 v seli Korzhova pid Kishinevom U 1961 zakinchiv Kishinivskij kooperativnij tehnikum v 1971 Vsesoyuznij zaochnij institut harchovoyi promislovosti v 1983 Akademiyu suspilnih nauk pri CK KPRS i v 1989 Akademiyu MVS SRSR U 1961 stav zaviduvachem hlibopekarni v seli Kriulen U 1966 ocholiv hlibozavod v misti Dubossari U 1971 priznachenij golovoyu miskvikonkomu Dubossar U 1983 perevedenij v aparat CK Kompartiyi Moldaviyi KPM de pracyuvav spochatku inspektorom potim zastupnikom nachalnika organizacijnogo viddilu U 1985 stav pershim sekretarem Benderskogo miskogo komitetu KPM U 1989 priznachenij ministrom vnutrishnih sprav Moldavskoyi RSR otrimav zvannya general majora miliciyi Odnochasno v 1985 1991 buv deputatom Verhovnoyi radi Moldavskoyi RSR Naprikinci 1991 pishov z posadi golovi MVS Moldaviyi Do 1993 znahodivsya v rezervi kadriv MVS RF Politichna kar yera U 1993 vibranij spivgolovoyu organizacijnogo komitetu Partiyi komunistiv respubliki Moldova PKRM U lyutomu 1994 ocholiv PKRM U listopadi 1996 brav uchast u viborah prezidenta Moldovi Otrimav 10 26 golosiv zajnyav tretye misce uslid za Petrom Luchinskim i Mircheyu Snegurom sho zajmav post prezidenta Moldovi v 1992 1996 U berezni 1998 obranij deputatom parlamentu vid PKRM yaka peremogla na viborah nabravshi 30 68 golosiv Ocholyuvav parlamentsku frakciyu PKRM vhodiv v postijne byuro parlamentu Navesni vlitku 2000 iniciyuvav provedennya konstitucijnoyi reformi v ramkah yakoyi 27 lipnya vstupiv v diyu zakon pro vvedennya parlamentskoyi formi pravlinnya Vidpovidno do cogo zakonu prezident obiravsya parlamentom a ne na zagalnih viborah U grudni 2000 parlament Moldovi kilka raziv namagavsya vibrati novogo prezidenta krayini ale ani Voronin ani golova Konstitucijnogo sudu KS respubliki Pavlo Barbalat dvichi 4 i 6 grudnya 2000 ne zmogli nabrati neobhidnih troh p yatih golosiv deputativ 61 z 101 pislya chogo 21 grudnya 2000 pravocentristski frakciyi prosto bojkotuvali povtorne golosuvannya A najpershu sprobu 1 grudnya 2000 KS vzagali viznav nedijsnoyu otrimavshi byuleten komunisti demonstrativno vidkrito golosuvali za Voronina porushuyuchi obov yazkovu proceduru tayemnogo golosuvannya 22 grudnya 2000 specialna parlamentska komisiya z viboriv prezidenta Moldovi perenesla povtorni vibori prezidenta na 16 sichnya 2001 ale spochatku 26 grudnya 2000 KS dozvoliv prezidentovi rozpustiti parlament a 31 grudnya 2000 prezident Moldovi Petro Luchinskij skoristavsya cim pravom Prezident 25 lyutogo 2001 vidbulisya vibori novogo parlamentu Naperedodni viboriv Voronin poobicyav sho u razi peremogi komunistiv Moldova vstupit v a rosijska mova stane drugoyu derzhavnoyu movoyu respubliki Za pidsumkami viboriv PKRM otrimala 49 93 golosiv viborciv sho vidpovidalo 71 parlamentskomu mandatu z 101 dlya obrannya golovi parlamentu i zatverdzhennya skladu uryadu bulo neobhidno 51 mandat dlya obrannya prezidenta 61 dlya zmini konstituciyi 69 Prote vidrazu pislya viboriv Voronin zayaviv sho vvedennya drugoyi derzhavnoyi movi ce pitannya referendumu do togo zh ne najblizhchogo Analogichnu poziciyu Voronin zajnyav i z pitannya pro priyednannya Moldovi do Soyuzu Rosiyi ta Bilorusi U zv yazku z cim sposterigachi vidznachali sho Voronin prijshov do vladi bagato v chomu zavdyaki pidtrimci Rosiyi i vikoristannyu prorosijskoyi ritoriki prote pislya pereoriyentovuvav svij zovnishnopolitichnij kurs na zblizhennya z yevropejskimi strukturami 3 bereznya 2001 PKRM visunula kandidaturu Voronina na post prezidenta 4 kvitnya 2001 vin buv vibranij glavoyu derzhavi otrimavshi 71 golos z 89 deputativ sho brali uchast v golosuvanni Pochinayuchi z 2003 neodnorazovo zayavlyav sho zovnishnopolitichnim prioritetom Respubliki Moldava ye yevrointegraciya kincevoyu metoyu yakoyi povinne stati vhodzhennya v Yevrosoyuz YeS U serpni 2004 roku v Bryusseli buv pidpisanij individualnij plan partnerstva mizh Moldovoyu i YeS zgidno z yakim Moldova povinna stati asocijovanim chlenom YeS v 2007 2008 rokah Pislya chogo zgidno z planom mozhlivij rozglyad pitannya pro povnopravne chlenstvo U 2005 roci Moldova vvela dlya gromadyan YeS bezvizovij rezhim Uryad Voronina zajmaye zhorstku poziciyu z pitannya teritorialnoyi cilisnosti Respubliki Moldova Ne viznaye samoprogoloshenoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi respubliki PMR industrialno rozvinenogo rajonu Moldaviyi sho vidokremilasya v hodi zbrojnogo konfliktu v 1991 roci Voronin periodichno stavit pid sumniv mozhlivist peregovoriv z ninishnim kerivnictvom PMR yake za jogo slovami uzurpuvalo vladu spirayetsya na vijskovu silu i vidkrito znevazhaye demokratichni normi Na parlamentskih viborah 6 bereznya 2005 roku PKRM nabrala 46 1 vidsotok golosiv viborciv sho vidpovidalo 56 deputatskim mandatam 4 kvitnya 2005 roku Voronin buv povtorno vibranij prezidentom Moldovi Cogo razu jogo kandidaturu pidtrimali 75 deputativ parlamentu zokrema chleni frakciyi Hristiyansko demokratichnoyi narodnoyi partiyi Oskilki opoziciya vidmovilasya brati uchast u viborah PKMR pered golosuvannyam vistavila formalnogo konkurenta akademika Georgiya Duku za yakogo buv podanij odin golos Parlamentski vibori 2009 Dokladnishe Parlamentski vibori v Moldovi kviten 2009 Na pochatku kvitnya 2009 roku v Moldovi buli provedeni chergovi parlamentski vibori za naslidkami yakih deputati povinni buli vibrati novogo glavu derzhavi a takozh sformuvati uryad i organi vladi Viborchij porig dlya prohodzhennya do parlamentu 6 vidsotkiv dlya partij i 3 vidsotki dlya nezalezhnih kandidativ podolali chotiri partiyi i bilshist golosiv 50 vidsotkiv otrimali komunisti ocholyuvani Voroninim Moldovska opoziciya nezadovolena pidsumkami golosuvannya organizuvala akciyi protestu v Kishinevi Cherez dva dni voni pererosli u vulichni bezladi v hodi yakih manifestanti rozgromili i pidpalili parlament i administraciyu prezidenta Pislya podiyi lideri opoziciyi zayavili pro vtratu kontrolyu nad situaciyeyu i zaklikali do pidtrimki mirnih protestiv z metoyu dobitisya vid vladi pererahunku byuleteniv i perevirki dostovirnosti spiskiv viborciv Komunisti zh zvinuvatili opoziciyu v sprobi derzhavnogo perevorotu za slovami Voronina bezladi buli dobre organizovani i oplacheni a yihni organizatori buli zacikavleni v tomu shob prolilasya krov Zvernuvshis do posliv zahidnih krayin v Moldovi prezident zaklikav zahidni strukturi vtrutitisya u vregulyuvannya situaciyi V pidsumku komunisti otrimali 60 deputatskih misc zi 101 Konstitucijnij sud respubliki 22 kvitnya pidtverdiv rezultati viboriv 12 travnya 2009 Volodimir Voronin lider kompartiyi ta diyuchij prezident respubliki obranij golovoyu moldavskogo parlamentu Kandidaturu Voronina odnostajno pidtrimali vsi 60 deputativ komunistichnoyi partiyi yaki brali uchast u golosuvanni Deputati vid opozicijnih partij yaki na ostannih viborah otrimali 41 mandat vidmovilisya brati uchast u viborah glavi parlamentu Parlamentska robota Dokladnishe Parlamentski vibori v Moldovi lipen 2009 Oskilki obranij parlament ne zmig obrati novogo prezidenta zgidno z konstituciyeyu v lipni 2009 vidbulisya novi vibori za pidsumkami yakih partiya komunistiv vtratila bilshist u parlamenti a kolishni opozicijni partiyi zmogli utvoriti koaliciyu i obrati nove kerivnictvo parlamentu i uryadu 2 veresnya 2009 roku Volodimir Voronin zalishiv posadu prezidenta Moldovi i perejshov na robotu do parlamentu yak deputat Ya yak golova partiyi komunistiv ne zbirayusya v cej kritichnij dlya Batkivshini i dlya nashoyi partiyi chas zalishatisya v dosit sumnivnomu i dvoznachnomu stanovishi vikonuyuchogo obov yazki prezidenta Vin zaznachiv sho ne mozhe prijnyati togo shlyahu yakim ruhayetsya Moldova pislya neshodavnih parlamentskih viboriv U mene nemaye ni moralnih ni politichnih pidstav dlya togo shob prosto formalno vikonuvati cyu visoku derzhavnu funkciyu Ya rishuche ne prijmayu togo shlyahu yakim hochut povesti krayinu A tomu ya perehodzhu do parlamentu yak ryadovij deputat dlya togo shob buti razom z partiyeyu razom z frakciyeyu nagolosiv Voronin OsobisteVoronin odruzhenij jogo druzhina Tayisiya Mihajlivna ukrayinka zajmayetsya domashnim gospodarstvom U podruzhzhya Voroninih dvoye ditej sin i dochka i troye vnukiv Sin Oleg golova pravlinnya Finkombanka odnogo z najbilshih komercijnih bankiv Moldovi Za danimi ryadu ZMI vin takozh ye vlasnikom firmi Kroft sho torguye moldavskim konyakom Dochka Voroninih Valentina likar terapevt pracyuye v centralnij miskij likarni Kishineva Voronin lyubit polyuvannya maye tridcyatirichnij mislivskij stazh Zahoplyuyetsya sadivnictvom i vinorobstvom VinoskiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 https ziare com vladimir voronin stiri vladimir voronin dezvaluiri la chisinau voronin are cetatenie rusa 193234 https www moldova org formatiune politica declara ca detine probe potrivit carora vladimir voronin detine cetatenia rusa 79571 rom Prezident Moldovi Voronin obranij spikerom parlamentu nedostupne posilannya z chervnya 2019 Komunist Voronin pishov z posadi prezidenta Moldovi nedostupne posilannya z chervnya 2019 PosilannyaOficijnij sajt prezidenta Moldovi 1 lipnya 2019 u Wayback Machine Volodimir Voronin v Lentapediyi 31 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaL V Guberskij Voronin Volodimir Mikolajovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X