Борис Іовлевич Вольтовський рос Борис Иовлевич Вольтовский 11 липня 1906 Санкт Петербург 24 вересня 1983 Київ українськи

Борис Іовлевич Вольтовський (рос. Борис Иовлевич Вольтовский; 11 липня 1906, Санкт-Петербург — 24 вересня 1983, Київ) — український радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КПУ в 1954–1971 роках. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 6-го скликання (1963–1967 роки), депутатом Верховної Ради СРСР 4—5 і 7-го скликань.

Борис Іовлевич Вольтовський
рос. Борис Иовлевич Вольтовский

перший секретар Черкаського обласного комітету КП України

січень 1954 — 6 лютого 1960

Попередник:

посади не існувало

Спадкоємець:

Найдек Леонтій Іванович

перший секретар Харківського сільського обласного комітету КП України

січень 1963 — грудень 1964

перший секретар Сумського обласного комітету КП України

грудень 1964 — 12 червня 1967

Попередник:

Федоренко Віктор Павлович

Спадкоємець:

Іщенко Олександр Іванович

Народження:

11 липня 1906
Санкт-Петербург

Смерть:

24 вересня 1983 (77 років)
Київ

Поховання:

Байкове кладовище

Країна:

СРСР

Освіта:

Харківський сільськогосподарський інститут

Партія:

КПРС

Військова служба

Звання:

?

Битви:

німецько-радянська війна

Нагороди:

Біографія

Народився 11 липня 1906 року в Санкт-Петербурзі в родині робітника-електромонтера. Українець. Трудову діяльність розпочав у 1920 році, наймитував у заможних селян. У 1923 році закінчив Майнівську сільськогосподарську профшколу на Чернігівщині.

У 1927 році закінчив Харківський інститут зернових культур.

У 1927–1930 роках працював агрономом та завідувачем школи селянської молоді в селі Ковалівці Ковалівського району Полтавської округи.

У 1930–1933 роках проходив службу в лавах Червоної армії.

У 1933–1935 роках — науковий співробітник Науково-дослідного інституту колгоспного будівництва у Києві.

У 1935–1941 роках — агроном Київського сільськогосподарського музею; начальник планового відділу, головний агроном Київського обласного земельного відділу.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1941–1945 роках брав участь у німецько-радянській війні, служив на командних посадах у бронетанкових військах.

У 1945–1946 роках — заступник завідувача, в (затв. у вересні) 1946–1951 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КП (б) України.

У 1951 – січні 1954 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.

З січня 1954 по 6 лютого 1960 року — 1-й секретар Черкаського обласного комітету КП України.

З 5 лютого 1960 по 9 серпня 1962 рік — заступник голови Ради Міністрів Української РСР.

16 квітня — 19 червня 1962 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих. 19 червня 1962 — січень 1963 року — голова виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.

З січня 1963 по грудень 1964 року — 1-й секретар Харківського сільського обласного комітету КП України.

З грудня 1964 по 12 червня 1967 року — 1-й секретар Сумського обласного комітету КП України.

З 8 червня 1967 по 11 квітня 1978 року — Голова Державного комітету РМ Української РСР по охороні природи.

З квітня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Жив у Києві. Помер у вересні 1983 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7).

Нагороди

три ордени Леніна (26.02.1958,)
орден Жовтневої Революції
орден Дружби народів (9.07.1976)
орден Трудового Червоного Прапора (.07.1956)
орден Червоного Прапора (7.11.1943)
орден Червоної Зірки (31.01.1943)
медаль «За бойові заслуги» (17.03.1942)
медалі
почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (11.04.1978)

Джерела

Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.).
Депутаты Верховного Совета СССР. Пятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1959. (рос.)