Володимир Володимирович Бєлоусов (рос. Влади́мир Влади́мирович Белоу́сов) (30 жовтня [17 жовтня] 1907 р. у Москві — 25 грудня 1990 р.) — радянський вчений-землезнавець і видатний прихильник альтернатив теоріям тектоніки плит і спредингу, поширених протягом періоду 20-го століття, коли дебати на ці теми були найбільш інтенсивними.
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
---|---|
Дата народження | 17 (30) жовтня 1907 |
Місце народження | Москва[1] |
Дата смерті | 25 грудня 1990[2][3] (83 роки) |
Місце смерті | Москва |
Місце поховання | Троєкуровське кладовище |
Рід діяльності | геолог, викладач університету, геофізик |
Сфера роботи | геологія |
Працівник у | d |
Заклад освіти | МДУ |
Вчене звання | d |
Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] |
Науковий керівник | d |
Аспіранти / докторанти | d і d |
Відомі учні | d і Тихомиров Володимир Володимирович |
Навчався у | d |
Член у | Російська академія наук і Академія наук СРСР |
Отримані відзнаки |
Бєлоусов був завідувачем відділу геодинаміки Інституту фізики Землі в Москві (з 1944), членом-кореспондентом Академії наук Радянського Союзу (з 1953), професором Московського геологічного інституту. (з 1943) і МДУ (з 1953). З 1960 по 1963 рік Бєлоусов був президентом Міжнародного союзу геодезії і геофізики (IUGG). Він також був іноземним членом Лондонського геологічного товариства.
У 1942 році він висунув теорію про те, що матеріал Землі поступово диференціювався відповідно до своєї густини, щоб створити теперішню внутрішню структуру Землі, і що цей поступовий рух є основною причиною рухів земної кори.
Протягом 1960-х років він очолював три експедиції до Східно-Африканського рифту для вивчення структури континенту та мантії Землі. Ці подорожі підживили його ідею про те, що континентальна кора була перетворена на океанічну кору поширеними процесами за участю основних магм.
Хоча його теорії були остаточно відкинуті науковою спільнотою, він був важливою фігурою в розвитку наук про Землю в Радянському Союзі після Другої світової війни.
Примітки
- Белоусов Владимир Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Beloussov, V. V. (1970). Against the hypothesis of ocean-floor spreading. Tectonophysics. 9 (6): 489—511. Bibcode:1970Tectp...9..489B. doi:10.1016/0040-1951(70)90001-6.
- Hancock, P.L.; Skinner, B.J.; Dineley, D.L. (2000). The Oxford Companion to The Earth. Oxford University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Volodimirovich Byelousov ros Vladi mir Vladi mirovich Belou sov 30 zhovtnya 17 zhovtnya 1907 r u Moskvi 25 grudnya 1990 r radyanskij vchenij zemleznavec i vidatnij prihilnik alternativ teoriyam tektoniki plit i spredingu poshirenih protyagom periodu 20 go stolittya koli debati na ci temi buli najbilsh intensivnimi GromadyanstvoRosijska imperiya i SRSR Data narodzhennya17 30 zhovtnya 1907 Misce narodzhennyaMoskva 1 Data smerti25 grudnya 1990 1990 12 25 2 3 83 roki Misce smertiMoskva Misce pohovannyaTroyekurovske kladovishe Rid diyalnostigeolog vikladach universitetu geofizik Sfera robotigeologiya Pracivnik ud Zaklad osvitiMDU Vchene zvannyad Naukovij stupindoktor geologo mineralogichnih nauk d Naukovij kerivnikd Aspiranti doktorantid i d Vidomi uchnid i Tihomirov Volodimir Volodimirovich Navchavsya ud Chlen uRosijska akademiya nauk i Akademiya nauk SRSR Otrimani vidznaki Byelousov buv zaviduvachem viddilu geodinamiki Institutu fiziki Zemli v Moskvi z 1944 chlenom korespondentom Akademiyi nauk Radyanskogo Soyuzu z 1953 profesorom Moskovskogo geologichnogo institutu z 1943 i MDU z 1953 Z 1960 po 1963 rik Byelousov buv prezidentom Mizhnarodnogo soyuzu geodeziyi i geofiziki IUGG Vin takozh buv inozemnim chlenom Londonskogo geologichnogo tovaristva U 1942 roci vin visunuv teoriyu pro te sho material Zemli postupovo diferenciyuvavsya vidpovidno do svoyeyi gustini shob stvoriti teperishnyu vnutrishnyu strukturu Zemli i sho cej postupovij ruh ye osnovnoyu prichinoyu ruhiv zemnoyi kori Protyagom 1960 h rokiv vin ocholyuvav tri ekspediciyi do Shidno Afrikanskogo riftu dlya vivchennya strukturi kontinentu ta mantiyi Zemli Ci podorozhi pidzhivili jogo ideyu pro te sho kontinentalna kora bula peretvorena na okeanichnu koru poshirenimi procesami za uchastyu osnovnih magm Hocha jogo teoriyi buli ostatochno vidkinuti naukovoyu spilnotoyu vin buv vazhlivoyu figuroyu v rozvitku nauk pro Zemlyu v Radyanskomu Soyuzi pislya Drugoyi svitovoyi vijni PrimitkiBelousov Vladimir Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Beloussov V V 1970 Against the hypothesis of ocean floor spreading Tectonophysics 9 6 489 511 Bibcode 1970Tectp 9 489B doi 10 1016 0040 1951 70 90001 6 Hancock P L Skinner B J Dineley D L 2000 The Oxford Companion to The Earth Oxford University Press ISBN 0 19 854039 6