Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вологі листяні ліси Північного Таїланду та Лаосу (ідентифікатор WWF: IM0139) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Індокитаї.
 Річка Меконг та [en] в Лаосі | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0139 |
| Межі | Субтропічні ліси Північного Індокитаю Гірські дощові ліси Луангпхабангу Сухі ліси Центрального Індокитаю Гірські дощові ліси Каї та Карену |
| Площа, км² | 42 010 |
| Країни | Таїланд, Лаос |
| Охороняється | 8282 км² (20 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон вологих листяних лісів Північного Таїланду та Лаосу розташований на півночі Таїланду та на півночі Лаосу. Він охоплює вузькі міжгірські долини, які переходять у стрімкі гірські схили [en]. Долини в центральній частині регіону простягаються з півночі на південь, а західна та східна частини екорегіону простягаються з південного заходу на північний схід. Дно долин регіону лежить на висоті 200-400 м над рівнем моря, а перехід до гірських екосистем відбувається на висоті 800-1000 м над рівнем моря.
По долинах регіону протікають річки [en], [en], [en] та [en], які течуть з півночі на південь, де зливаються, утворюючи Чаопхраю, головну річку Таїланду, а також річка [en], найбільша притока Чаопхраї. Через східну (лаоську) частину регіону протікає Меконг, найбільша річка Індокитаю.
Довгі, вузькі долини Північного Таїланду та Лаосу утворюють перехідну зону між екорегіоном гірських дощових лісів Луангпхабангу, розташованим південніше та східніше, екорегіоном субтропічних лісів Північного Індокитаю, розташованим північніше, та екорегіоном сухих лісів Центрального Індокитаю, розташованим західніше.
Клімат
В межах екорегіону домінує саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів в екорегіоні коливається від 1000 до 1200 мм, більшість з яких випадає в період мусонів. Середня мінімальна температура тут становить близько 20 °C, а середня максимальна температура — 32 °C.
Флора
Близько 75 % території екорегіону займають вологі мішані ліси, у яких зустрічаються як вічнозелені, так і листопадні породи дерев, а ще 10 % території регіону займають рідколісся. Більшість лісів регіону деградували внаслідок людського тиску, який передусім полягав у вибірковій вирубці великих дерев. Ліси, що росли на рівнинних ділянках річкових долин, майже повністю знищені, а на їх місці створені поля та інші сільськогосподарські угіддя.
У вологих листяних лісах екорегіону переважають тикові дерева (Tectona grandis). Детальне дослідження рослинності у [en] в таїландській провінції [en] показало, що тикові дерева (Tectona grandis) складають 27,2 % від загальної кількості дерев на дослідженій ділянці, [en] (Xylia xylocarpa) — 11,4 %, а [en] (Pterocarpus macrocarpus) — 10 %. Серед інших дерев, що ростуть в лісах регіону, слід відзначити [sv] (Millettia brandisiana), [sv] (Lagerstroemia cochinchinensis), [en] (Bombax anceps) та деревоплідну афцелію (Afzelia xylocarpa). У порушених лісах поширені бамбукові зарості. Територія екорегіону є [en] для бананів (Musa spp.), тут нещодавно були відкриті та описані нові представники цього роду.
Фауна
Більшість великих ссавців вимерли в регіоні у 1960-тих або на початку 1970-тих років, однак невеликі популяції індійських слонів (Elephas maximus indicus), гаурів (Bos gaurus) та бантенгів (Bos javanicus) збереглися у деяких заповідниках. Популяції великих хижих ссавців також значно скоротилися, а індокитайські тигри (Panthera tigris corbetti), імовірно, вимерли в регіоні.
В долині річки [en], серед її порогів, піщаних мілин та островів, раніше зустрічалися королівські шуліки (Haliastur indus), річкові чайки (Vanellus duvaucelii) та індійські крячки (Sterna aurantia). Внаслідок будівництва Бхумібольської греблі та затоплення найбільшої ділянки річкових порогів, ці рідкісні птахи зникли на більшості територій, де вони колись зустрічалися.
Раніше в регіоні мешкало багато рідкісних лісових птахів, однак їх популяції постраждали від поступової втрати великих дерев і значно скоротилися. Серед таких птахів слід відзначити синьокрилого павича (Pavo muticus), малазійського пінона (Ducula aenea), жовтошийого вінаго (Treron phoenicopterus), [en] (Psittacula alexandri) та індійського папугу (Psittacula eupatria).
Тим не менш, екорегіон має один з найбільших показників лісистості у Індокитаї, і популяції багатьох тварин можуть з часом відновитися. На природоохоронних територіях продовжують зустрічатися рідкісні види. Так, територія екорегіону є єдиним відомим місцем зимування рідкісних строкатих соловейків (Calliope obscura), що гніздяться в горах Центрального Китаю.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 8282 км², або 20 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en] та [en] в Таїланді, а також [en] в Лаосі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Northern Thailand–Laos moist deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Northern Thailand-Laos Moist Deciduous Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vologi listyani lisi Pivnichnogo Tayilandu ta Laosu identifikator WWF IM0139 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Indokitayi Vologi listyani lisi Pivnichnogo Tayilandu ta Laosu Richka Mekong ta en v Laosi Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF IM0139 Mezhi Subtropichni lisi Pivnichnogo Indokitayu Girski doshovi lisi Luangphabangu Suhi lisi Centralnogo Indokitayu Girski doshovi lisi Kayi ta Karenu Plosha km 42 010 Krayini Tayiland Laos Ohoronyayetsya 8282 km 20 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion vologih listyanih lisiv Pivnichnogo Tayilandu ta Laosu roztashovanij na pivnochi Tayilandu ta na pivnochi Laosu Vin ohoplyuye vuzki mizhgirski dolini yaki perehodyat u strimki girski shili en Dolini v centralnij chastini regionu prostyagayutsya z pivnochi na pivden a zahidna ta shidna chastini ekoregionu prostyagayutsya z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid Dno dolin regionu lezhit na visoti 200 400 m nad rivnem morya a perehid do girskih ekosistem vidbuvayetsya na visoti 800 1000 m nad rivnem morya Po dolinah regionu protikayut richki en en en ta en yaki techut z pivnochi na pivden de zlivayutsya utvoryuyuchi Chaophrayu golovnu richku Tayilandu a takozh richka en najbilsha pritoka Chaophrayi Cherez shidnu laosku chastinu regionu protikaye Mekong najbilsha richka Indokitayu Dovgi vuzki dolini Pivnichnogo Tayilandu ta Laosu utvoryuyut perehidnu zonu mizh ekoregionom girskih doshovih lisiv Luangphabangu roztashovanim pivdennishe ta shidnishe ekoregionom subtropichnih lisiv Pivnichnogo Indokitayu roztashovanim pivnichnishe ta ekoregionom suhih lisiv Centralnogo Indokitayu roztashovanim zahidnishe KlimatV mezhah ekoregionu dominuye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni kolivayetsya vid 1000 do 1200 mm bilshist z yakih vipadaye v period musoniv Serednya minimalna temperatura tut stanovit blizko 20 C a serednya maksimalna temperatura 32 C FloraBlizko 75 teritoriyi ekoregionu zajmayut vologi mishani lisi u yakih zustrichayutsya yak vichnozeleni tak i listopadni porodi derev a she 10 teritoriyi regionu zajmayut ridkolissya Bilshist lisiv regionu degraduvali vnaslidok lyudskogo tisku yakij peredusim polyagav u vibirkovij virubci velikih derev Lisi sho rosli na rivninnih dilyankah richkovih dolin majzhe povnistyu znisheni a na yih misci stvoreni polya ta inshi silskogospodarski ugiddya U vologih listyanih lisah ekoregionu perevazhayut tikovi dereva Tectona grandis Detalne doslidzhennya roslinnosti u en v tayilandskij provinciyi en pokazalo sho tikovi dereva Tectona grandis skladayut 27 2 vid zagalnoyi kilkosti derev na doslidzhenij dilyanci en Xylia xylocarpa 11 4 a en Pterocarpus macrocarpus 10 Sered inshih derev sho rostut v lisah regionu slid vidznachiti sv Millettia brandisiana sv Lagerstroemia cochinchinensis en Bombax anceps ta derevoplidnu afceliyu Afzelia xylocarpa U porushenih lisah poshireni bambukovi zarosti Teritoriya ekoregionu ye en dlya bananiv Musa spp tut neshodavno buli vidkriti ta opisani novi predstavniki cogo rodu FaunaBilshist velikih ssavciv vimerli v regioni u 1960 tih abo na pochatku 1970 tih rokiv odnak neveliki populyaciyi indijskih sloniv Elephas maximus indicus gauriv Bos gaurus ta bantengiv Bos javanicus zbereglisya u deyakih zapovidnikah Populyaciyi velikih hizhih ssavciv takozh znachno skorotilisya a indokitajski tigri Panthera tigris corbetti imovirno vimerli v regioni V dolini richki en sered yiyi porogiv pishanih milin ta ostroviv ranishe zustrichalisya korolivski shuliki Haliastur indus richkovi chajki Vanellus duvaucelii ta indijski kryachki Sterna aurantia Vnaslidok budivnictva Bhumibolskoyi grebli ta zatoplennya najbilshoyi dilyanki richkovih porogiv ci ridkisni ptahi znikli na bilshosti teritorij de voni kolis zustrichalisya Ranishe v regioni meshkalo bagato ridkisnih lisovih ptahiv odnak yih populyaciyi postrazhdali vid postupovoyi vtrati velikih derev i znachno skorotilisya Sered takih ptahiv slid vidznachiti sinokrilogo pavicha Pavo muticus malazijskogo pinona Ducula aenea zhovtoshijogo vinago Treron phoenicopterus en Psittacula alexandri ta indijskogo papugu Psittacula eupatria Tim ne mensh ekoregion maye odin z najbilshih pokaznikiv lisistosti u Indokitayi i populyaciyi bagatoh tvarin mozhut z chasom vidnovitisya Na prirodoohoronnih teritoriyah prodovzhuyut zustrichatisya ridkisni vidi Tak teritoriya ekoregionu ye yedinim vidomim miscem zimuvannya ridkisnih strokatih solovejkiv Calliope obscura sho gnizdyatsya v gorah Centralnogo Kitayu ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 8282 km abo 20 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en ta en v Tayilandi a takozh en v Laosi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Northern Thailand Laos moist deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Northern Thailand Laos Moist Deciduous Forests One Earth