Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Во́зний Ко́сть Гнатович (1887 — пом. 5 червня 1919, Житомир) — український військовий діяч, полковник, командир полку Дієвої Армії УНР, військовий комендант міста Житомир.
| Кость Возний | |
|---|---|
 Полковник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | близько 1887 |
| Смерть | 5 червня 1919 Житомир, УНР |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна |
| Командування | |
| командир полку, комендант м. Житомир | |
Життєпис
Комендант Житомира в січні—лютому 1918 р. та з листопада 1918 р. до середини квітня 1919 р. (до залишення міста українськими військами). 11 лютого 1919 р. очолив щойно створене Волинське губернське українське національне товариство. 3 березня цього ж року як комендант Житомира видав наказ — до 15 березня замінити всі російські вивіски і герби Російської імперії на українські. За невиконання наказу передбачався грошовий штраф. Після цього виїхав до Рівного, де був призначений командиром 50-го пішого Новоград-Волинського (Звягельського) полку Дієвої армії УНР.
Наприкінці квітня 1919 р. захворів на тиф, був залишений у рівненській лікарні після відходу з міста українських військ. Потрапив до більшовицького полону, вивезений ЧК до Житомира, де був підданий жорстоким тортурам та вбитий.
Обставини смерті вдалося встановити після визволення Житомира українськими військами 21 серпня 1919 р. Житомирські газети того часу повідомляли, що
 | «в саду барона де Шодуара по Бульварній вул. розкопано кілька ям, з котрих викопано 15 трупів. Опізнано одного — се бувшого коменданта Житомира — Возного. Врачебна комісія установила, що він був дуже хворий і що його не розстріляно, а пробито багнетом під ліве ребро, з нього вийшло багато крові.» |  |
2 вересня 1919 р. влада УНР організувала урочистий похорон Костя Возного на кладовищі Житомирського кафедрального собору. Однак вже 17 вересня більшовики знов захопили місто, тому могилу, напевно, знищили. Точне місце поховання невідоме. Орієнтовно, це сквер біля Преображенського собору Житомира, або (за иншою версією) подвір'я цього ж собору.
Примітки
- Махорін Г. Л. Українська національна революція на Житомирщині. 2017. 208 с. с. 87.
- Махорін Г. Л. Українська національна революція на Житомирщині. Житомир. 2017. 208 с. с. 108.
Джерела
- Петрів В. Житомирська юнацька школа//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. З, 17
- Винник І. Бої Житомирської пішої юнацької школи//За Державність — Варшава. — 1939. — Ч. 9. — С. 166
- Ф. Дідук «На сторожі революції» //Радянська Житомирщина. — 28 березня 1967. — С. 2.
- «Українське Слово» від 14 вересня 1941 р., стаття «Ми не забули»
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo znij Ko st Gnatovich 1887 pom 5 chervnya 1919 Zhitomir ukrayinskij vijskovij diyach polkovnik komandir polku Diyevoyi Armiyi UNR vijskovij komendant mista Zhitomir Kost Voznij PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya blizko 1887Smert 5 chervnya 1919 1919 06 05 Zhitomir UNRVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitvi Persha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyakomandir polku komendant m Zhitomir U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Voznij ZhittyepisMogila Omelyana Senika ta Mikoli Sciborskogo pravoruch a livoruch Kostya Voznogo Komendant Zhitomira v sichni lyutomu 1918 r ta z listopada 1918 r do seredini kvitnya 1919 r do zalishennya mista ukrayinskimi vijskami 11 lyutogo 1919 r ocholiv shojno stvorene Volinske gubernske ukrayinske nacionalne tovaristvo 3 bereznya cogo zh roku yak komendant Zhitomira vidav nakaz do 15 bereznya zaminiti vsi rosijski viviski i gerbi Rosijskoyi imperiyi na ukrayinski Za nevikonannya nakazu peredbachavsya groshovij shtraf Pislya cogo viyihav do Rivnogo de buv priznachenij komandirom 50 go pishogo Novograd Volinskogo Zvyagelskogo polku Diyevoyi armiyi UNR Naprikinci kvitnya 1919 r zahvoriv na tif buv zalishenij u rivnenskij likarni pislya vidhodu z mista ukrayinskih vijsk Potrapiv do bilshovickogo polonu vivezenij ChK do Zhitomira de buv piddanij zhorstokim torturam ta vbitij Obstavini smerti vdalosya vstanoviti pislya vizvolennya Zhitomira ukrayinskimi vijskami 21 serpnya 1919 r Zhitomirski gazeti togo chasu povidomlyali sho v sadu barona de Shoduara po Bulvarnij vul rozkopano kilka yam z kotrih vikopano 15 trupiv Opiznano odnogo se buvshogo komendanta Zhitomira Voznogo Vrachebna komisiya ustanovila sho vin buv duzhe hvorij i sho jogo ne rozstrilyano a probito bagnetom pid live rebro z nogo vijshlo bagato krovi 2 veresnya 1919 r vlada UNR organizuvala urochistij pohoron Kostya Voznogo na kladovishi Zhitomirskogo kafedralnogo soboru Odnak vzhe 17 veresnya bilshoviki znov zahopili misto tomu mogilu napevno znishili Tochne misce pohovannya nevidome Oriyentovno ce skver bilya Preobrazhenskogo soboru Zhitomira abo za inshoyu versiyeyu podvir ya cogo zh soboru PrimitkiMahorin G L Ukrayinska nacionalna revolyuciya na Zhitomirshini 2017 208 s s 87 Mahorin G L Ukrayinska nacionalna revolyuciya na Zhitomirshini Zhitomir 2017 208 s s 108 DzherelaPetriv V Zhitomirska yunacka shkola Litopis Chervonoyi Kalini Lviv 1937 Ch Z 17 Vinnik I Boyi Zhitomirskoyi pishoyi yunackoyi shkoli Za Derzhavnist Varshava 1939 Ch 9 S 166 F Diduk Na storozhi revolyuciyi Radyanska Zhitomirshina 28 bereznya 1967 S 2 Ukrayinske Slovo vid 14 veresnya 1941 r stattya Mi ne zabuli Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4