Внутрішній конфлікт у Сиракузах (321 – 317) – боротьба різних угруповань у давньогрецькому місті Сиракузи, котра завершилась приходом до влади тирана Агафокла.
Передумова подій
У 330-х роках до н.е. в Сиракузах встановився олігархічний режим, коли до влади прийшла Рада шестисот, яка представляла найзаможніші родини міста. Така форма правління зустрілась зі значною опозицією, що в підсумку вилилось у збройну боротьбу.
В 322 р. до н.е. володарі Сиракуз виступили у похід проти південноіталійського міста Регій (на завершенні півострова Калабрія, на східній стороні Мессінської протоки). Вони збирались встановити тут так само олігархічний режим, проте на допомогу регіянам прийшов Агафокл. За кілька років до того він покинув рідні Сиракузи, ображений нехтуванням його успіхів в кампанії по допомозі у захисті Кротона (ще одне місто в Калабрії) від бруттіїв. Тепер Агафокл командував загоном, складеним з вигнанців із різноманітних італійських міст.
Війна 321 – 319 років до н.е.
У 321 р. до н.е. олігархічний режим у Сиракузах усунули від влади, а його лідера Сострата та багатьох прихильників відправили у вигнання. Вони знайшли притулок в інших сицилійських містах та разом з карфагенянами (котрі володіли західною частиною острова) почали війну з новою владою Сиракуз.
Діодор згадує про численні запеклі сутички між сторонами та приводить детальний опис одного з боїв. Коли сиракузяни стали табором під Гелою (східна частина південного узбережжя Сицилії), Агафокл із загоном у тисячу осіб організував нічний напад на це місто. Йому вдалось проникнути всередину, проте там їх зустріли переважаючі сили вигнанців під командуванням Сострата. Вони перебили три сотні нападників та поставили у складне становище інших, котрі могли відступати лише через один вузький прохід. У подальшому бою Агафокл не лише відважно бився та отримав сім ран, але й вигадав хитрість, котра врятувала залишки загону. Він наказав трубачам обійти місто з двох сторін та подати сигнали. Переслідувачі, які вийшли з Гели, подумали про загальний штурм міста сиракузянами та поспішили у напрямках, звідки чулись звуки труб.
У 319 р. до н.е. сиракузяни уклали мир з карфагенянами та вигнанцями, за умовами якого останнім дозволили повернутись у місто.
Переворот 317 р. до н.е.
Ще до завершення громадянської війни Агафокла звинуватили у спробі встановити тиранію. Коринфський полководець Акесторід, котрого запросили до Сиракуз для керівництва військовими діями, наказав йому полишити місто, при цьому влаштувавши на дорозі засідку. Втім, Агафокл здогадався про небезпеку та втік у лахміттях, виславши по дорозі раба у своїх обладунках. Зібравши у внутрішніх районах острова загін, він почав набіги як на карфагенян, так і на колишніх співвітчизників. У підсумку, останні погодились повернути його до Сиракуз.
Потім Агафокла обрали командувачем операції проти бунтівників, котрі діяли у внутрішніх районах. Комплектуючи військо, Агафокл зарахував до нього тих людей, котрі вже служили разом з ним під час війни з вигнанцями та карфагенянами. Таким чином він отримав лояльну до нього військову силу з 3 тисяч осіб, що разом з підтримкою серед бідноти дозволяло сподіватись на перемогу над суперниками у збройному зіткненні.
Наступним кроком стала організація зустрічі з керівниками олігархічної партії, котрі прийшли на неї з чотирма десятками своїх прихильників. Це лише зіграло на руку Агафоклу, котрий зміг заявити, що саме проти нього планувалась змова. Відчувши підтримку збудженого натовпу, він віддав своїм солдатам наказ вбивати членів Ради шестисот та їх прибічників. По місту почалась різанина. Прихильники олігархії були захоплені настільки зненацька, що часто гинули, коли просто виходили зі своїх будинків поцікавитись шумом, який піднявся у місті (загинуло навіть чимало не пов’язаних з жодною партією громадян, котрі просто хотіли дізнатись про причини заворушень).
Під час цієї жахливої різанини загинуло біля 4 тисяч осіб, тоді як багатьох затримали біля зачинених брам і кинули до в’язниці. Втім, 6 тисячам сиракузян все-таки вдалось перелізти через мури та втекти до інших міст. Надалі найбільш ворожі до Агафокла з числа бранців були страчені, тоді як інших також змусили покинути місто. Так в Сиракузах встановилась тиранія.
У наступні роки Агафокл вступив у боротьбу з сицилійськими містами, котрі надали притулок вигнанцям – Мессаною, Акрагантом, Гелою. Враховуючи позицію карфагенян, це в підсумку призвело у 311 р. до н.е. до початку великої війни між сиракузьким правителем та Карфагеном.
Джерела
Примітки
- Astin, A. E. (1994). The Cambridge Ancient History (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vnutrishnij konflikt u Sirakuzah 321 317 borotba riznih ugrupovan u davnogreckomu misti Sirakuzi kotra zavershilas prihodom do vladi tirana Agafokla Mapa Pivdennoyi Italiyi na yakij zokrema poznacheni zgadani u statti Kroton Regij Messana Sirakuzi Gela ta AgrigentPeredumova podijU 330 h rokah do n e v Sirakuzah vstanovivsya oligarhichnij rezhim koli do vladi prijshla Rada shestisot yaka predstavlyala najzamozhnishi rodini mista Taka forma pravlinnya zustrilas zi znachnoyu opoziciyeyu sho v pidsumku vililos u zbrojnu borotbu V 322 r do n e volodari Sirakuz vistupili u pohid proti pivdennoitalijskogo mista Regij na zavershenni pivostrova Kalabriya na shidnij storoni Messinskoyi protoki Voni zbiralis vstanoviti tut tak samo oligarhichnij rezhim prote na dopomogu regiyanam prijshov Agafokl Za kilka rokiv do togo vin pokinuv ridni Sirakuzi obrazhenij nehtuvannyam jogo uspihiv v kampaniyi po dopomozi u zahisti Krotona she odne misto v Kalabriyi vid bruttiyiv Teper Agafokl komanduvav zagonom skladenim z vignanciv iz riznomanitnih italijskih mist Vijna 321 319 rokiv do n e U 321 r do n e oligarhichnij rezhim u Sirakuzah usunuli vid vladi a jogo lidera Sostrata ta bagatoh prihilnikiv vidpravili u vignannya Voni znajshli pritulok v inshih sicilijskih mistah ta razom z karfagenyanami kotri volodili zahidnoyu chastinoyu ostrova pochali vijnu z novoyu vladoyu Sirakuz Tiran Sirakuz Agafokl Diodor zgaduye pro chislenni zapekli sutichki mizh storonami ta privodit detalnij opis odnogo z boyiv Koli sirakuzyani stali taborom pid Geloyu shidna chastina pivdennogo uzberezhzhya Siciliyi Agafokl iz zagonom u tisyachu osib organizuvav nichnij napad na ce misto Jomu vdalos proniknuti vseredinu prote tam yih zustrili perevazhayuchi sili vignanciv pid komanduvannyam Sostrata Voni perebili tri sotni napadnikiv ta postavili u skladne stanovishe inshih kotri mogli vidstupati lishe cherez odin vuzkij prohid U podalshomu boyu Agafokl ne lishe vidvazhno bivsya ta otrimav sim ran ale j vigadav hitrist kotra vryatuvala zalishki zagonu Vin nakazav trubacham obijti misto z dvoh storin ta podati signali Peresliduvachi yaki vijshli z Geli podumali pro zagalnij shturm mista sirakuzyanami ta pospishili u napryamkah zvidki chulis zvuki trub U 319 r do n e sirakuzyani uklali mir z karfagenyanami ta vignancyami za umovami yakogo ostannim dozvolili povernutis u misto Perevorot 317 r do n e She do zavershennya gromadyanskoyi vijni Agafokla zvinuvatili u sprobi vstanoviti tiraniyu Korinfskij polkovodec Akestorid kotrogo zaprosili do Sirakuz dlya kerivnictva vijskovimi diyami nakazav jomu polishiti misto pri comu vlashtuvavshi na dorozi zasidku Vtim Agafokl zdogadavsya pro nebezpeku ta vtik u lahmittyah vislavshi po dorozi raba u svoyih obladunkah Zibravshi u vnutrishnih rajonah ostrova zagin vin pochav nabigi yak na karfagenyan tak i na kolishnih spivvitchiznikiv U pidsumku ostanni pogodilis povernuti jogo do Sirakuz Potim Agafokla obrali komanduvachem operaciyi proti buntivnikiv kotri diyali u vnutrishnih rajonah Komplektuyuchi vijsko Agafokl zarahuvav do nogo tih lyudej kotri vzhe sluzhili razom z nim pid chas vijni z vignancyami ta karfagenyanami Takim chinom vin otrimav loyalnu do nogo vijskovu silu z 3 tisyach osib sho razom z pidtrimkoyu sered bidnoti dozvolyalo spodivatis na peremogu nad supernikami u zbrojnomu zitknenni Nastupnim krokom stala organizaciya zustrichi z kerivnikami oligarhichnoyi partiyi kotri prijshli na neyi z chotirma desyatkami svoyih prihilnikiv Ce lishe zigralo na ruku Agafoklu kotrij zmig zayaviti sho same proti nogo planuvalas zmova Vidchuvshi pidtrimku zbudzhenogo natovpu vin viddav svoyim soldatam nakaz vbivati chleniv Radi shestisot ta yih pribichnikiv Po mistu pochalas rizanina Prihilniki oligarhiyi buli zahopleni nastilki znenacka sho chasto ginuli koli prosto vihodili zi svoyih budinkiv pocikavitis shumom yakij pidnyavsya u misti zaginulo navit chimalo ne pov yazanih z zhodnoyu partiyeyu gromadyan kotri prosto hotili diznatis pro prichini zavorushen Pid chas ciyeyi zhahlivoyi rizanini zaginulo bilya 4 tisyach osib todi yak bagatoh zatrimali bilya zachinenih bram i kinuli do v yaznici Vtim 6 tisyacham sirakuzyan vse taki vdalos perelizti cherez muri ta vtekti do inshih mist Nadali najbilsh vorozhi do Agafokla z chisla branciv buli stracheni todi yak inshih takozh zmusili pokinuti misto Tak v Sirakuzah vstanovilas tiraniya U nastupni roki Agafokl vstupiv u borotbu z sicilijskimi mistami kotri nadali pritulok vignancyam Messanoyu Akragantom Geloyu Vrahovuyuchi poziciyu karfagenyan ce v pidsumku prizvelo u 311 r do n e do pochatku velikoyi vijni mizh sirakuzkim pravitelem ta Karfagenom DzherelaDiodor Istorichna biblioteka PrimitkiAstin A E 1994 The Cambridge Ancient History angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 23445 0