У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Висоцький Петро Йосипович Висоцький рос Пётр Иосифович Высоцкий 12 січ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Висоцький.

Петро Йосипович Висоцький (рос. Пётр Иосифович Высоцкий; 12 січня 1916, Ширяєве — 12 січня 1946) — радянський льотчик-бомбардувальник, Герой Радянського Союзу.

Петро Йосипович Висоцький

рос. Пётр Иосифович Высоцкий

Народження

12 січня 1916
Ширяєве

Смерть

12 січня 1946 (30 років)

Поховання

Країна

Освіта

Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків

Роки служби

1935–1946

Партія

КПРС

Звання

Майор авіації

Війни / битви

радянсько-фінська війна
німецько-радянська війна

Нагороди

Біографія

Народився 12 січня 1916 року в селі Ширяєвому (нині Путивльського району Сумської області) в селянській родині. Росіянин. Дитячі та шкільні роки провів в рідному селі. Після закінчення 7-й класів школи виїхав у Київ, працював слюсарем на одному з заводів.

У 1935 році, за спецнабором ЦК ВЛКСМ, призваний до лав Червоної армії. Був направлений на навчання в Качинську військову авіаційну школу пілотів, яку закінчив у 1937 році. Служив у 147-му бомбардувальному авіаційному полку Ленінградського військового округу.

Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. За зразкове виконання завдань командування і проявлену при цьому мужність був нагороджений медаллю «За відвагу».

З початком німецько-радянської війни в діючій армії. Член ВКП(б) з 1941 року. Як досвідчений льотчик, був направлений в окрему розвідувальну ескадрилью. Здійснив 138 розвідувальних польотів, з них 94 — на велику відстань і 44 вильоти на бомбардування різних об'єктів противника. У 1942 році двічі був удостоєний ордена Червоного Прапора.

Влітку 1944 року брав участь у боях в небі Карелії. Командував ескадрильєю 80-го ближньобомбардувального авіаційного полку 261-ї змішаної авіаційної дивізії (7-ма повітряна армія, Карельський фронт). Був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.

До середини 1944 року майор Петро Висоцький зробив 143 успішних бойових вильотів на розвідку, бомбардування опорних пунктів, скупчень живої сили і техніки противника. У жовтні 1944 року брав участь у боях в Заполяр'ї, потім брав участь у визволенні Норвегії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 листопада 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, майору Висоцькому Петру Йосиповичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4 308).

Після війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. 12 січня 1946 року загинув в авіаційній катастрофі. Був похований у селі Волосовому Чеховського району Московської області. Пізніше, на прохання матері Героя, його перепоховали на Байковому кладовищі в Києві.

Відзнаки

Нагороджений орденом Леніна (2 листопада 1944), двома орденами Червоного Прапора (обидва в 1942 році), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (1944), медалями (в тому числі медаллю «За відвагу»).

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.1. М., 1987
Героям Родины — слава! — Петрозаводськ: Карелія, 1985
Малык Евгений. Крылья Петра Высоцкого // Путивльские ведомости. — 13.07.1996.
Они были рядом. Донецьк, 1975.