Че́реп, черепна коробка, осьовий череп, нейрокра́ніум (лат. neurocranium) — функціональний відділ черепа, що вміщує головний мозок, органи нюху і слуху, частково захищає також органи зору.
Кінетичний череп
Кінетичний череп (з грец. κινητικοσ, латиніз. Kinetikós — рухливий) — череп хребетних тварин з рухливими з'єднаннями різних відділів, крім щелепного зчленування.
У риб (за винятком химер і дводишних) при амфістилії і гіостилії верхньощелепний комплекс (піднебінно-квадратний хрящ із блоком кісток верхньої щелепи і піднебіння) рухливий щодо мозкового черепа; у кистеперих риб поряд з амфістилією є рухливе з'єднання між двома головними відділами мозкового черепа — етмосфеноїдним і отико-окципітальним. У наземних хребетних етмосфеноїдний і отико-окципітальний відділи черепа зростаються. В багатьох примітивних плазунів рухливе зчленування між тім'яними кістами і верхньою потиличною (метакінетизм). У ящірок додатково розвивається мезокінетична рухливість у з'єднанні тім'яних кісток із лобовими. Сполучення мета- і мезокінетичної рухливості одержало назву амфікінетизму. У багатьох змій і птахів спостерігається прокінетизм, або ринхокінетизм, — рухливість у з'єднанні лобових кісток із носовими. Ці види кінетизму доповнюються рухливістю квадратної кістки — стрептостилією. Зрідка в нижній щелепі з'являється рухлива зона між зубною і надкутовою кістками (деякі ящірки і птахи).
Функціонально кінетичний череп дозволяє оптимізувати розподіл механічних навантажень у черепі і прикладення сил до утримуваної щелепами здобичі, амортизує удари щелеп, а в змій сприяє ширшому розкриттю пащі і полегшує великої здобичі, поперечний діаметр якої більший за діаметр голови хижака. У птахів кінетичний череп дає можливість піднімати передню частину при захопленні дзьобом їжі.
Черепи за виличними дугами
Стегальний або анапсидний череп
Стегальний череп (з грец. στέγη, латиніз. stege — дах), анапсидний, або стегокротафічний череп (з грец. κροταφος, латиніз. krotaphos — скроня) — череп в якому покривні кістки утворюють суцільний щит з отворами лише для ніздрів, тім'яного отвору і очей. Характерний для кісткових риб, давніх земноводних (стегоцефалів) і найпримітивніших плазунів (). В процесі еволюції у типових наземних хребетних на верхівці черепа в скроневій області (позаду ) утворюються скроневі вікна, розділені скуластими або скроневими дугами. В результаті збільшується місце для щелепної мускулатури, а стегальний череп перетворюється на , або зигокротафічний (з грец. ζυγωμα, латиніз. zygoma — скуласта дуга) - череп з отворами в заочній області (скроневими вікнами), розділеними скроневими дугами. Формування скроневих вікон пов'язане з посиленням щелепної мускулатури. При редукції скроневих дуг бічна стінка мозкового черепа стає повністю відкритою зовні (хвостаті земноводні, змії); такий череп називається гімнокротафічним (з грец. γυμνός, латиніз. gymnos — голий і krotaphos — скроня). Редукція суцільного верху черепа досягається також розвитком вирізок в нижньому і задньому її краях (черепахи). У безногих земноводних верхні кістки черепа повторно розростаються, перекриваючи скроневі вікна, — вторинно стегальний череп. Редукція стегального черепа може здійснюватися також шляхом втрати частини покривних кісток (особливо в очноямковій області).
Діапсидний череп
Діапсидний череп — череп, в якому є два скроневі отвори, розділені верхньою виличною дугою, що складається із і лускатої кісток. Нижня вилична дуга утворена виличною та кістками. Вона обмежує нижній скроневий отвір знизу. Вертикальний кістковий місток, що відокремлює скроневі отвори від очної ямки, називають іноді заочною дугою, а облямовуючі отвори ззаду — задньою виличною дугою.
Синапсидний череп
Синапсидний череп — череп з одним , як у парапсидному черепі, але він розташований нижче. Наявний у звіроподібних плазунів. Єдина вилична дуга у них складалася з елементів, які в діапсидному черепі входили до складу різних дуг (вилична та , рідше , кістки).
Трінапсидний череп
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2019) |
Види мозкового черепа
Тропібазальний череп
Тропібазальний череп (з грец. τροπής, латиніз. trópis — кіль і базальний) — мозковий череп з вузькою основою і очними ямками, що зближують, розділеними міжочноямковою перегородкою, позаду якої розташований головний мозок. Тропібазальний череп властивий більшості кісткових риб, плазунам (крім змій і амфісбен) і птахам, з викопних — кистеперим рибам, стегоцефалам.
Платибазальний череп
Платибазальний череп (з грец. πλατύς, латиніз. platýs — широкий і básis — підстава) — мозковий череп з широкою основою і широко розсуненими , між якими продовжується . хрящі (див. Мозковий череп) не зростаються. Властивий акулам, скатам, дводишним рибам, короповим, сучасним земноводним, амфісбенам, зміям і ссавцям. В останніх у зв'язку з сильним розвитком переднього мозку тропібазальний череп, властивий їхнім предкам, став повторно платибазальним.
Джерела
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
- (рос.)
Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Che rep cherepna korobka osovij cherep nejrokra nium lat neurocranium funkcionalnij viddil cherepa sho vmishuye golovnij mozok organi nyuhu i sluhu chastkovo zahishaye takozh organi zoru Kinetichnij cherepKinetichnij cherep z grec kinhtikos latiniz Kinetikos ruhlivij cherep hrebetnih tvarin z ruhlivimi z yednannyami riznih viddiliv krim shelepnogo zchlenuvannya U rib za vinyatkom himer i dvodishnih pri amfistiliyi i giostiliyi verhnoshelepnij kompleks pidnebinno kvadratnij hryash iz blokom kistok verhnoyi shelepi i pidnebinnya ruhlivij shodo mozkovogo cherepa u kisteperih rib poryad z amfistiliyeyu ye ruhlive z yednannya mizh dvoma golovnimi viddilami mozkovogo cherepa etmosfenoyidnim i otiko okcipitalnim U nazemnih hrebetnih etmosfenoyidnij i otiko okcipitalnij viddili cherepa zrostayutsya V bagatoh primitivnih plazuniv ruhlive zchlenuvannya mizh tim yanimi kistami i verhnoyu potilichnoyu metakinetizm U yashirok dodatkovo rozvivayetsya mezokinetichna ruhlivist u z yednanni tim yanih kistok iz lobovimi Spoluchennya meta i mezokinetichnoyi ruhlivosti oderzhalo nazvu amfikinetizmu U bagatoh zmij i ptahiv sposterigayetsya prokinetizm abo rinhokinetizm ruhlivist u z yednanni lobovih kistok iz nosovimi Ci vidi kinetizmu dopovnyuyutsya ruhlivistyu kvadratnoyi kistki streptostiliyeyu Zridka v nizhnij shelepi z yavlyayetsya ruhliva zona mizh zubnoyu i nadkutovoyu kistkami deyaki yashirki i ptahi Funkcionalno kinetichnij cherep dozvolyaye optimizuvati rozpodil mehanichnih navantazhen u cherepi i prikladennya sil do utrimuvanoyi shelepami zdobichi amortizuye udari shelep a v zmij spriyaye shirshomu rozkrittyu pashi i polegshuye velikoyi zdobichi poperechnij diametr yakoyi bilshij za diametr golovi hizhaka U ptahiv kinetichnij cherep daye mozhlivist pidnimati perednyu chastinu pri zahoplenni dzobom yizhi Cherepi za vilichnimi dugamiStegalnij abo anapsidnij cherep Stegalnij abo anapsidnij cherep V nomu nemaye zhodnih zaochnih otvoriv Stegalnij cherep z grec stegh latiniz stege dah anapsidnij abo stegokrotafichnij cherep z grec krotafos latiniz krotaphos skronya cherep v yakomu pokrivni kistki utvoryuyut sucilnij shit z otvorami lishe dlya nizdriv tim yanogo otvoru i ochej Harakternij dlya kistkovih rib davnih zemnovodnih stegocefaliv i najprimitivnishih plazuniv V procesi evolyuciyi u tipovih nazemnih hrebetnih na verhivci cherepa v skronevij oblasti pozadu utvoryuyutsya skronevi vikna rozdileni skulastimi abo skronevimi dugami V rezultati zbilshuyetsya misce dlya shelepnoyi muskulaturi a stegalnij cherep peretvoryuyetsya na abo zigokrotafichnij z grec zygwma latiniz zygoma skulasta duga cherep z otvorami v zaochnij oblasti skronevimi viknami rozdilenimi skronevimi dugami Formuvannya skronevih vikon pov yazane z posilennyam shelepnoyi muskulaturi Pri redukciyi skronevih dug bichna stinka mozkovogo cherepa staye povnistyu vidkritoyu zovni hvostati zemnovodni zmiyi takij cherep nazivayetsya gimnokrotafichnim z grec gymnos latiniz gymnos golij i krotaphos skronya Redukciya sucilnogo verhu cherepa dosyagayetsya takozh rozvitkom virizok v nizhnomu i zadnomu yiyi krayah cherepahi U beznogih zemnovodnih verhni kistki cherepa povtorno rozrostayutsya perekrivayuchi skronevi vikna vtorinno stegalnij cherep Redukciya stegalnogo cherepa mozhe zdijsnyuvatisya takozh shlyahom vtrati chastini pokrivnih kistok osoblivo v ochnoyamkovij oblasti Diapsidnij cherep Diapsidnij cherep Diapsidnij cherep cherep v yakomu ye dva skronevi otvori rozdileni verhnoyu vilichnoyu dugoyu sho skladayetsya iz i luskatoyi kistok Nizhnya vilichna duga utvorena vilichnoyu ta kistkami Vona obmezhuye nizhnij skronevij otvir znizu Vertikalnij kistkovij mistok sho vidokremlyuye skronevi otvori vid ochnoyi yamki nazivayut inodi zaochnoyu dugoyu a oblyamovuyuchi otvori zzadu zadnoyu vilichnoyu dugoyu Sinapsidnij cherep Sinapsidnij cherep Sinapsidnij cherep cherep z odnim yak u parapsidnomu cherepi ale vin roztashovanij nizhche Nayavnij u zviropodibnih plazuniv Yedina vilichna duga u nih skladalasya z elementiv yaki v diapsidnomu cherepi vhodili do skladu riznih dug vilichna ta ridshe kistki Trinapsidnij cherep Trinapsidnij cherep Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2019 Vidi mozkovogo cherepaTropibazalnij cherep Tropibazalnij cherep z grec trophs latiniz tropis kil i bazalnij mozkovij cherep z vuzkoyu osnovoyu i ochnimi yamkami sho zblizhuyut rozdilenimi mizhochnoyamkovoyu peregorodkoyu pozadu yakoyi roztashovanij golovnij mozok Tropibazalnij cherep vlastivij bilshosti kistkovih rib plazunam krim zmij i amfisben i ptaham z vikopnih kisteperim ribam stegocefalam Platibazalnij cherep Platibazalnij cherep z grec platys latiniz platys shirokij i basis pidstava mozkovij cherep z shirokoyu osnovoyu i shiroko rozsunenimi mizh yakimi prodovzhuyetsya hryashi div Mozkovij cherep ne zrostayutsya Vlastivij akulam skatam dvodishnim ribam koropovim suchasnim zemnovodnim amfisbenam zmiyam i ssavcyam V ostannih u zv yazku z silnim rozvitkom perednogo mozku tropibazalnij cherep vlastivij yihnim predkam stav povtorno platibazalnim DzherelaBiologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov Redkol A A Baev G G Vinberg G A Zavarzin i dr M Sov enciklopediya 1986 831 s il 29 l il ros Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih