Вестервальд (нім. Westerwald — «західний ліс») — гірський масив у землях Рейнланд-Пфальц, Гессен і Північний Рейн-Вестфалія (Німеччина). Південно-східна частина Рейнських Сланцевих гір. Розташований на правобережжі Рейну, в нижній його течії, між річкою та її правими притоками Лан та Зіґ. Має офіційний номер D39.
Вестервальд | ||||
| ||||
50°40′00″ пн. ш. 7°49′59″ сх. д. / 50.6667000000277738536° пн. ш. 7.833330000028° сх. д.Координати: 50°40′00″ пн. ш. 7°49′59″ сх. д. / 50.6667000000277738536° пн. ш. 7.833330000028° сх. д. | ||||
Країна | Німеччина | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Рейнланд-Пфальц Гессен Північний Рейн-Вестфалія | |||
Тип | d і гірський хребет | |||
Висота | 386 м | |||
Площа | 3000 км² | |||
Вестервальд Вестервальд (Німеччина) | ||||
Вестервальд у Вікісховищі |
Довжина масиву складає близько 80 км, найвища точка — 657 м. Складений кам'яновугільними вапняками та пісковиками, базальтами, трахітами, фонолітами. У районі є родовища бурого вугілля, залізняку, вогнетривкої глини, торфовища. Клімат вологий та прохолодний. Опади складають 700—1000 мм на рік. Ліси здебільшого вирубані.
З погляду гороутворення Вестервальд розглядається як аналог хребта Айфель, що розташований на лівому березі Рейну. При формуванні обох масивів утворювалися характерні круглі улоговини через вибухові прориви підземних газів внаслідок вулканічної активності; до теперішнього часу частина улоговин заповнена озерами.
Цей гірський масив згадується вже в Тацита (під назвою Hercynia silva). Під нинішнім ім'ям вперше згадується у 1048 році у документах Трірського курфюрства.
Вестервальд займає помітне місце в народному фольклорі, йому присвячені багато народних пісень, такі як «Westerwaldlied», «Westerwald-Marsch», «Westerwald, du bist so schön», він фігурує в казках Братів Грімм.
Примітки
- Фриц Махачек. Рельеф земли. (с. 112—113)// Изд-во иностранной литературы, 1959
- Б. Ф. Добрынин. Физическая география западной Европы (с. 315)// Гос. Учеб.- Педагог. Изд-во, 1948
- Фридрих Любкер. Реальный словарь классических древностей. (с. 114)
Посилання
- Вестервальд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Вестервальд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vestervald nim Westerwald zahidnij lis girskij masiv u zemlyah Rejnland Pfalc Gessen i Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina Pivdenno shidna chastina Rejnskih Slancevih gir Roztashovanij na pravoberezhzhi Rejnu v nizhnij jogo techiyi mizh richkoyu ta yiyi pravimi pritokami Lan ta Zig Maye oficijnij nomer D39 Vestervald50 40 00 pn sh 7 49 59 sh d 50 6667000000277738536 pn sh 7 833330000028 sh d 50 6667000000277738536 7 833330000028 Koordinati 50 40 00 pn sh 7 49 59 sh d 50 6667000000277738536 pn sh 7 833330000028 sh d 50 6667000000277738536 7 833330000028Krayina NimechchinaRegion Rejnland Pfalc Gessen Pivnichnij Rejn VestfaliyaTip d i girskij hrebetVisota 386 mPlosha 3000 km VestervaldVestervald Nimechchina Vestervald u Vikishovishi Dovzhina masivu skladaye blizko 80 km najvisha tochka 657 m Skladenij kam yanovugilnimi vapnyakami ta piskovikami bazaltami trahitami fonolitami U rajoni ye rodovisha burogo vugillya zaliznyaku vognetrivkoyi glini torfovisha Klimat vologij ta proholodnij Opadi skladayut 700 1000 mm na rik Lisi zdebilshogo virubani Z poglyadu goroutvorennya Vestervald rozglyadayetsya yak analog hrebta Ajfel sho roztashovanij na livomu berezi Rejnu Pri formuvanni oboh masiviv utvoryuvalisya harakterni krugli ulogovini cherez vibuhovi prorivi pidzemnih gaziv vnaslidok vulkanichnoyi aktivnosti do teperishnogo chasu chastina ulogovin zapovnena ozerami Cej girskij masiv zgaduyetsya vzhe v Tacita pid nazvoyu Hercynia silva Pid ninishnim im yam vpershe zgaduyetsya u 1048 roci u dokumentah Trirskogo kurfyurstva Vestervald zajmaye pomitne misce v narodnomu folklori jomu prisvyacheni bagato narodnih pisen taki yak Westerwaldlied Westerwald Marsch Westerwald du bist so schon vin figuruye v kazkah Brativ Grimm PrimitkiFric Mahachek Relef zemli s 112 113 Izd vo inostrannoj literatury 1959 B F Dobrynin Fizicheskaya geografiya zapadnoj Evropy s 315 Gos Ucheb Pedagog Izd vo 1948 Fridrih Lyubker Realnyj slovar klassicheskih drevnostej s 114 PosilannyaVestervald Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Vestervald Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978