Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Андрійович Верьовкін Рахальський 23 листопада 1893 Біленьке Олександрівський повіт Катеринославська губернія Росі

Верьовкін-Рахальський Микола Андрійович

Верьовкін-Рахальський Микола Андрійович

Микола Андрійович Верьовкін-Рахальський (23 листопада 1893, Біленьке, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 22 квітня 1984, Москва) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1940). Начальник Військової академії імені М. В. Фрунзе (1937–1939 та 1941–1944) та Військового інституту КДБ при РМ СРСР(1954–1958).

Верьовкін-Рахальський Микола Андрійович
Народження22 лютого 1893(1893-02-22)
Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Смерть1984
Москва, СРСР
ОсвітаПерше Київське Костянтинівське військове училище
ПартіяКПРС
Званнягенерал-лейтенант
Війни / битвиПерша світова війна і німецько-радянська війна
Дітиd
Нагороди
image image image image image image image image image image image image image image image image

Біографія

Народився 1893 року в родині військового. Його батько, представник старого дворянського роду та військовий у третьому поколінні, служив у генерала М. Д. Скобелєва .

Із дитячого віку навчався в Оренбурзькому кадетському корпусі. Закінчив його у 1911 році, вступивши до Київського військового училища, яке закінчив у 1913 році. Із 1914 по 1917 рік брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання отримане в Російській імператорській армії — штабс-капітан.

У липні 1918 року вступив до Червоної армії, призначений командиром і військкомом 1-го Ферганського стрілецького полку. Воював на Туркестанському фронті Громадянської війни в Росії. Із квітня 1919 року начальник Ферганських військово-інструкторських курсів. Із грудня 1919 року — командир 2-ї Туркестанської стрілецької дивізії, з червня 1920 року — комендант і начальник гарнізону Ташкента, з грудня 1920 року — начальник 1-ї Бухарської військової школи.

Після закінчення Громадянської війни ще кілька років брав участь у боях проти басмачів у Середній Азії. Із серпня по грудень 1921 року — начальник польового штабу Туркестанського фронту і одночасно заступник командувача радянськими військами в Бухарі. Із грудня 1921 року служив у військовому комісаріаті Бухарської Народної Радянської Республіки: начальник штабу військового назира, із квітня 1922 по серпень 1924 року — заступник військового назира Бухарської НСР, в 1923 році деякий час виконував посаду військового назира республіки. За активну участь у бойових діях проти басмачів нагороджений орденом Червоного Прапора РРФСР та орденами Червоного Півмісяця І та ІІ ступенів Бухарської народної радянської республіки. Академічної військової освіти не мав.

Із серпня 1924 року служив у Північно-Кавказькому військовому окрузі: помічник начальника відділу бойової підготовки штабу округу, з травня 1925 року — помічник командира , з жовтня 1926 року — командир 74-ї Таманської стрілецької дивізії.

Із листопада 1931 року направлений до Військової академії РСЧА імені М. В. Фрунзе, де служив спочатку викладачем тактики, а з жовтня 1936 року — начальником кафедри і курсу, з жовтня 1936 року одночасно — заступником начальника академії. Після арешту начальника академії командарма 2-го рангу А. І. Корка з травня 1937 до 1939 року тимчасово виконував обов'язки начальника академії. Потім знову був заступником начальника академії.

У серпні 1941 року знову призначений начальником академії, цього разу був начальником упродовж трьох років. Із листопада 1941 року по грудень 1943 року академія була евакуйована до міста Фрунзе (Киргизька РСР). Це був період, коли війна зажадала від начальника радикальної перебудови навчального процесу з метою прискореної підготовки командирів. Академія перейшла з трирічного навчання на скорочені терміни (4 місяці), в академії постійно проводились наукові сесії та конференції. Наприкінці війни за визначні успіхи у підготовці офіцерських кадрів для Червоної армії академія була нагороджена орденом Суворова І ступеня.

Із липня 1944 року — заступник командувача військами Ленінградського фронту Маршала Радянського Союзу Л. О. Говорова, брав участь у Німецько-радянській війні. Особисто брав участь у Нарвській та Талліннській наступальних та Моонзундській десантній операції, у блокаді Курляндського угруповання німецьких військ у Курляндії.

Коли завершилася війна і фронт у липні 1945 року був перетворений на Ленінградський військовий округ, генерал-лейтенант М. А. Верьовкін-Рахальський служив заступником командувача військового округу, з 1951 року — заступник командувача військ Сибірського військового округу. У грудні 1954 року призначений начальником Військового інституту МВС СРСР. Із квітня 1957 року — начальник Військового інституту КДБ при Раді міністрів СРСР імені Ф. Е. Дзержинського.

У червні 1958 року звільнений у відставку.

Помер у 1984 році в Москві .

Посилання

Нагороди

Праці

  • Верёвкин-Рахальский Н. А. Мои 90 лет. — М.: Триада, Лтд, 2000. — 254 с. — (Юбилейная серия «Полководцы России»). — .

Див. також

Примітки

  1. ВЕРЕВКИН-РАХАЛЬСКИЙ Николай Андреевич(1893-1984). Информационный сайт (ru-RU) . 3 лютого 2015. Процитовано 4 жовтня 2020.
  2. Военный назир — военный комиссар (военный министр).
  3. Николай Андреевич был награждён, согласно документам, орденами Красного Полумесяца 1-й и 2-й степени. Но орденские знаки получил точно такие же, как и многие другие кавалеры орденов БНСР, в наградных грамотах которых указаны «Красные Бухарские Звезды», «Знаки Военного Отличия» и т. д. . Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 9 листопада 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (). Поэтому в некоторых источниках Верёвкина-Рахальского называют кавалером орденов Красной Звезды Бухарской НСР.
  4. Картавцев И. Начдив Первой // Советский воин, 1988, № 22, с. 14-16
  5. . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 28 лютого 2010.
  6. Герои Гражданской войны. Верёвкин-Рахальский Николай Андреевич. // Военно-исторический журнал. — 1976. — № 2. — С.72.

Література

  • Соловьев Д. Ю. Все генералы Сталина. — М., 2019. — .

Посилання

  • (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Andrijovich Verovkin Rahalskij 23 listopada 1893 Bilenke Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 22 kvitnya 1984 Moskva radyanskij voyenachalnik general lejtenant 1940 Nachalnik Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze 1937 1939 ta 1941 1944 ta Vijskovogo institutu KDB pri RM SRSR 1954 1958 Verovkin Rahalskij Mikola AndrijovichNarodzhennya22 lyutogo 1893 1893 02 22 Bilenke Zaporizkij rajon Zaporizka oblast Ukrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaSmert1984 Moskva SRSROsvitaPershe Kiyivske Kostyantinivske vijskove uchilishePartiyaKPRSZvannyageneral lejtenantVijni bitviPersha svitova vijna i nimecko radyanska vijnaDitidNagorodiBiografiyaNarodivsya 1893 roku v rodini vijskovogo Jogo batko predstavnik starogo dvoryanskogo rodu ta vijskovij u tretomu pokolinni sluzhiv u generala M D Skobelyeva Iz dityachogo viku navchavsya v Orenburzkomu kadetskomu korpusi Zakinchiv jogo u 1911 roci vstupivshi do Kiyivskogo vijskovogo uchilisha yake zakinchiv u 1913 roci Iz 1914 po 1917 rik brav uchast u Pershij svitovij vijni Ostannye zvannya otrimane v Rosijskij imperatorskij armiyi shtabs kapitan U lipni 1918 roku vstupiv do Chervonoyi armiyi priznachenij komandirom i vijskkomom 1 go Ferganskogo strileckogo polku Voyuvav na Turkestanskomu fronti Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Iz kvitnya 1919 roku nachalnik Ferganskih vijskovo instruktorskih kursiv Iz grudnya 1919 roku komandir 2 yi Turkestanskoyi strileckoyi diviziyi z chervnya 1920 roku komendant i nachalnik garnizonu Tashkenta z grudnya 1920 roku nachalnik 1 yi Buharskoyi vijskovoyi shkoli Pislya zakinchennya Gromadyanskoyi vijni she kilka rokiv brav uchast u boyah proti basmachiv u Serednij Aziyi Iz serpnya po gruden 1921 roku nachalnik polovogo shtabu Turkestanskogo frontu i odnochasno zastupnik komanduvacha radyanskimi vijskami v Buhari Iz grudnya 1921 roku sluzhiv u vijskovomu komisariati Buharskoyi Narodnoyi Radyanskoyi Respubliki nachalnik shtabu vijskovogo nazira iz kvitnya 1922 po serpen 1924 roku zastupnik vijskovogo nazira Buharskoyi NSR v 1923 roci deyakij chas vikonuvav posadu vijskovogo nazira respubliki Za aktivnu uchast u bojovih diyah proti basmachiv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora RRFSR ta ordenami Chervonogo Pivmisyacya I ta II stupeniv Buharskoyi narodnoyi radyanskoyi respubliki Akademichnoyi vijskovoyi osviti ne mav Iz serpnya 1924 roku sluzhiv u Pivnichno Kavkazkomu vijskovomu okruzi pomichnik nachalnika viddilu bojovoyi pidgotovki shtabu okrugu z travnya 1925 roku pomichnik komandira z zhovtnya 1926 roku komandir 74 yi Tamanskoyi strileckoyi diviziyi Iz listopada 1931 roku napravlenij do Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni M V Frunze de sluzhiv spochatku vikladachem taktiki a z zhovtnya 1936 roku nachalnikom kafedri i kursu z zhovtnya 1936 roku odnochasno zastupnikom nachalnika akademiyi Pislya areshtu nachalnika akademiyi komandarma 2 go rangu A I Korka z travnya 1937 do 1939 roku timchasovo vikonuvav obov yazki nachalnika akademiyi Potim znovu buv zastupnikom nachalnika akademiyi U serpni 1941 roku znovu priznachenij nachalnikom akademiyi cogo razu buv nachalnikom uprodovzh troh rokiv Iz listopada 1941 roku po gruden 1943 roku akademiya bula evakujovana do mista Frunze Kirgizka RSR Ce buv period koli vijna zazhadala vid nachalnika radikalnoyi perebudovi navchalnogo procesu z metoyu priskorenoyi pidgotovki komandiriv Akademiya perejshla z tririchnogo navchannya na skorocheni termini 4 misyaci v akademiyi postijno provodilis naukovi sesiyi ta konferenciyi Naprikinci vijni za viznachni uspihi u pidgotovci oficerskih kadriv dlya Chervonoyi armiyi akademiya bula nagorodzhena ordenom Suvorova I stupenya Iz lipnya 1944 roku zastupnik komanduvacha vijskami Leningradskogo frontu Marshala Radyanskogo Soyuzu L O Govorova brav uchast u Nimecko radyanskij vijni Osobisto brav uchast u Narvskij ta Tallinnskij nastupalnih ta Moonzundskij desantnij operaciyi u blokadi Kurlyandskogo ugrupovannya nimeckih vijsk u Kurlyandiyi Koli zavershilasya vijna i front u lipni 1945 roku buv peretvorenij na Leningradskij vijskovij okrug general lejtenant M A Verovkin Rahalskij sluzhiv zastupnikom komanduvacha vijskovogo okrugu z 1951 roku zastupnik komanduvacha vijsk Sibirskogo vijskovogo okrugu U grudni 1954 roku priznachenij nachalnikom Vijskovogo institutu MVS SRSR Iz kvitnya 1957 roku nachalnik Vijskovogo institutu KDB pri Radi ministriv SRSR imeni F E Dzerzhinskogo U chervni 1958 roku zvilnenij u vidstavku Pomer u 1984 roci v Moskvi Posilannyakomdiv 28 11 1935 komkor 5 02 1939 general lejtenant 4 06 1940 Nagorodi2 ordeni Lenina 21 02 1945 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 4 ordena Chervonogo Prapora 20 03 1926 7 12 1943 3 11 1944 20 06 1949 Orden Bogdana Hmelnickogo I stupenya 29 06 1945 Orden Kutuzova II stupenya 05 10 1944 Orden Chervonoyi Zirki 5 02 1939 Ordena Chervonogo Pivmisyacya I 28 02 1922 ta II 21 02 1925 stupeniv Buharska Narodna Radyanska Respublika inshi medali SRSR Pochesnij spivrobitnik derzhbezpeki 31 12 1957 PraciVeryovkin Rahalskij N A Moi 90 let M Triada Ltd 2000 254 s Yubilejnaya seriya Polkovodcy Rossii ISBN 5 86344 120 8 Div takozhSergij Volodimirovich Verovkin RahalskijPrimitkiVEREVKIN RAHALSKIJ Nikolaj Andreevich 1893 1984 Informacionnyj sajt ru RU 3 lyutogo 2015 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Voennyj nazir voennyj komissar voennyj ministr Nikolaj Andreevich byl nagrazhdyon soglasno dokumentam ordenami Krasnogo Polumesyaca 1 j i 2 j stepeni No ordenskie znaki poluchil tochno takie zhe kak i mnogie drugie kavalery ordenov BNSR v nagradnyh gramotah kotoryh ukazany Krasnye Buharskie Zvezdy Znaki Voennogo Otlichiya i t d Arhiv originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 9 listopada 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Poetomu v nekotoryh istochnikah Veryovkina Rahalskogo nazyvayut kavalerom ordenov Krasnoj Zvezdy Buharskoj NSR Kartavcev I Nachdiv Pervoj Sovetskij voin 1988 22 s 14 16 Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 28 lyutogo 2010 Geroi Grazhdanskoj vojny Veryovkin Rahalskij Nikolaj Andreevich Voenno istoricheskij zhurnal 1976 2 S 72 LiteraturaSolovev D Yu Vse generaly Stalina M 2019 ISBN 9785532106444 Posilannya angl

Дата публікації:
Топ