Петро Дани лович Верниду б нар 1924 1924 пом 26 жовтня 1944 радянський військовик часів Другої світової війни командир в

Петро́ Дани́лович Верниду́б (нар. 1924(1924) — пом. 26 жовтня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир вогневого взводу 270-го окремого винищувально-протитанкового артилерійського дивізіону 612-го стрілецького полку 144-ї стрілецької дивізії (5-а армія, 3-й Білоруський фронт), лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Петро Данилович Вернидуб

Народження

1924
Усатове, Одеська міська рада, Одеська область

Смерть

26 жовтня 1944
Східна Пруссія, Вільна держава Пруссія, Третій Райх

Поховання

Країна

Роки служби

1941–1944

Партія

КПРС

Звання

Лейтенант

Командування

Війни / битви

німецько-радянська війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вернидуб.

Життєпис

Народився 1924 року в селі Усатове Біляївського району Одеської округи Одеської губернії (нині — Одеський район Одеської області) в селянській родині. Українець. Здобув середню освіту.

До лав РСЧА призваний Приміським РВК міста Одеси 1 липня 1941 року. Закінчив курси молодших лейтенантів і Подольське військове артилерійське училище. На фронті німецько-радянської війни з квітня 1943 року. Воював на Західному, 1-у, 2-у і 3-у Білоруських фронтах. Двічі був поранений. Член ВКП(б) з 1944 року.

Під час наступальних дій в районі сел Жуки і Перевоз (південніше Вітебська, Білорусь) з 26 лютого по 12 березня 1944 року вогневий взвод під командуванням молодшого лейтенанта П. Д. Вернидуба наніс значних втрат супротивнику, знищивши 11 вогневих точок, мінометну батарею й до двох відділень піхоти ворога. Переправивши гармати через річку , артилерійським вогнем підтримав наступ стрілецьких підрозділів.

В боях за місто Вільнюс (Литва) з 8 по 14 липня 1944 року, перебуваючи зі своїм взводом у бойових порядках піхоти, артилерійським вогнем знищив 12 станкових і ручних кулеметів, 2 спостережних пункти, 2 самохідних гармати й до двох взводів піхоти супротивника, чим сприяв просуванню радянської піхоти вперед. Будучи оточеним супротивником, в рукопашній сутичці знищив 8 ворожих солдатів.

В боях у Східній Пруссії 26 жовтня 1944 року поблизу населеного пункту Іукнішкен в районі міста Шталлупенен (нині — місто Нестеров) ворожі автоматники проникли в тил вогневого взводу. Лейтенант П. Д. Вернидуб повів солдат у рукопашний бій, в якому загинув.

Похований у братській могилі в селищі Нестеровського району Калінінградської області Росії.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, лейтенантові Вернидубу Петру Даниловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Також був нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го (22.07.1944) та 2-го (16.08.1944) ступенів, Червоної Зірки (16.03.1944).

Пам'ять

Іменем П. Д. Вернидуба названий ліцей в селі Усатове.
У Музеї 16-ї Артилерійської спецшколи (школа-інтернат №2 Одеси), яку закінчив Герой, є його бюст.

Література

«Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 64-66.

Примітки

Нагородний лист на нагородження орденом Червоної Зірки. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 травня 2015.
Нагородний лист на нагородження орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 травня 2015.
Облікова картка військового поховання.(рос.)
Усатівський ліцей. Усатівський ліцей (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.

[1] Нагородний лист на нагородження орденом Червоної Зірки. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 травня 2015.

[2] Нагородний лист на нагородження орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 травня 2015.

[3] Облікова картка військового поховання.(рос.)

[4] Усатівський ліцей. Усатівський ліцей (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.