Ве́рнер Карл Ге́йзенберг також Гайзенберґ (нім. Werner Karl Heisenberg; 5 грудня 1901, Вюрцбург — 1 лютого 1976, Мюнхен) — німецький фізик-теоретик, один із творців квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (1932), член кількох академій і наукових товариств світу.
Гейзенберг є автором низки фундаментальних результатів у квантовій теорії: він заклав основи матричної механіки, сформулював принцип невизначеності, застосував формалізм квантової механіки до проблем феромагнетизму, аномального ефекту Зеемана тощо. Брав активну участь у розвитку квантової електродинаміки (теорія Гейзенберга — Паулі) та квантової теорії поля (теорія S-матриці), в останні десятиріччя життя робив спроби створення єдиної теорії поля. Гейзенбергу належить одна з перших квантовомеханічних теорій ядерних сил; під час Другої світової війни він був провідним теоретиком німецького ядерного проєкту. Низку праць присвячено фізиці космічних променів, теорії турбулентності, філософським проблемам природознавства. Відіграв велику роль в організації наукових досліджень у повоєнній Німеччині.
На честь науковця названо стипендія від Німецького дослідницького фонду (DFG).
Біографія
Юні роки (1901—1920)
Вернер Гейзенберг народився у Вюрцбурзі в сім'ї Августа Гейзенберга, професора середньовічної та сучасної грецької філології, й Анні Векляйн (Annie Wecklein), дочки директора мюнхенської гімназії Максиміліана (Maximilian Gymnasium). Він був другою дитиною в родині, його старший брат Ервін (1900—1965) згодом став науковцем-хіміком. 1910 року родина перебралася до Мюнхена, де Вернер навчався у школі, досягнувши успіхів у математиці, фізиці та граматиці. Його навчання перервалося навесні 1918 року, коли його та інших 16-річних підлітків надіслали на ферму для виконання допоміжних робіт. У цей час він серйозно захопився філософією, читав Платона та Канта. Після закінчення Першої світової війни країна та місто опинилися в невизначеній ситуації, влада переходила від однієї політичної групи до іншої. Навесні 1919 року Гейзенберг деякий час служив вістовим, допомагаючи військам нового баварського уряду, які ввійшли до міста. Потім він брав участь у молодіжному русі, учасники якого були незадоволені існуючим станом справ, старими традиціями та забобонами. Ось як згадував сам Гейзенберг про одні збори таких молодих людей:
|
Проте головний інтерес для нього в цей час становила не політика, філософія чи музика (Гейзенберг був обдарованим піаністом і, за спогадами Фелікса Блоха, міг годинами вправлятися в грі на інструменті), а математика та фізика. Він вивчав їх переважно самостійно, і його знання, які виходили далеко за межі шкільного курсу, були особливо відзначені за результатами заключних іспитів у гімназії. Під час тривалої хвороби він прочитав книгу Германа Вейля «Простір, час і матерія», був вражений міццю математичних методів та їхнім застосуванням і вирішив вивчати математику в Мюнхенському університеті, куди вступив влітку 1920 року. Проте професор математики Фердинанд фон Ліндеман відмовився зробити новачка учасником свого семінару, і за порадою батька Гейзенберг звернувся до відомого фізика-теоретика Арнольда Зоммерфельда. Той одразу погодився прийняти Вернера в свою групу, де вже працював молодий Вольфганг Паулі, який незабаром став близьким другом Гейзенберга.
Мюнхен — Геттінген — Копенгаген (1920—1927)
Під керівництвом Зоммерфельда Гейзенберг розпочав роботу в руслі так званої «старої квантової теорії». Взимку 1922—1923 року Зоммерфельд перебував в університеті Вісконсина (США), рекомендувавши своєму учневі попрацювати в Геттінгені під керівництвом Макса Борна. Так почалося плідне співробітництво двох науковців. Гейзенберг вже відвідував Геттінген у червні 1922 року під час так званого «Борівського фестивалю», серії лекцій про нову атомну фізику, прочитаних Нільсом Бором. Молодому фізику навіть вдалося познайомитися зі знаменитим данцем і поговорити з ним під час однієї з прогулянок. Як згодом згадував сам Гейзенберг, ця розмова справила великий вплив на формування його поглядів і підходу до розв'язання наукових проблем. Він так визначив роль різних впливів у його житті: «У Зоммерфельда я навчився оптимізму, у геттінгенців — математики, а у Бора — фізики».
Гейзенберг повернувся до Мюнхена на літній семестр 1923 року. До того часу він підготував дисертацію, присвячену деяким фундаментальним проблемам гідродинаміки. Ця тема була запропонована Зоммерфельдом, який вважав, що класична тематика спростить захист. Однак крім дисертації для здобуття ступеня доктора філософії у фізиці було необхідно скласти усний іспит з трьох предметів. Особливо важким виявилося випробування з експериментальної фізики, якій Гейзенберг не приділяв особливої уваги. Він не зміг відповісти на жодне питання професора Вільгельма Віна (про роздільну здатність інтерферометра Фабрі — Перо, мікроскопа, телескопа та про принцип дії свинцевого акумулятора), але завдяки заступництву Зоммерфельда йому все ж поставили найнижчу оцінку, достатню для присудження ступеня.
Восени 1923 року Гейзенберг повернувся у Геттінген до Борна, який домігся для нього додаткового місця асистента. Борн таким чином описав свого нового співробітника:
Він був схожий на простого сільського хлопця, з коротким, світлим волоссям, ясними живими очима і чарівним виразом обличчя. Він виконував свої обов'язки асистента серйозніше, ніж Паулі, і надавав мені велику допомогу. Його незбагненна швидкість і гострота розуміння завжди дозволяли йому виконувати величезну роботу без особливих зусиль.
— Дж. Мехра. Рождение квантовой механики // УФН. — 1977. — Т. 122, № 4. — С. 723.
У Геттінгені молодий науковець продовжив свою роботу над теорією ефекту Зеемана та іншими квантовими проблемами, а наступного року пройшов процедуру габілітації, отримавши офіційне право читати лекції. Восени 1924 року Гейзенберг вперше приїхав до Копенгагена, щоб попрацювати під керівництвом Нільса Бора. Він також почав тісно співпрацювати з Гендріком Крамерсом, написавши спільну статтю з квантової теорії дисперсії.
Навесні 1925 року Гейзенберг повернувся до Геттінгена й протягом кількох наступних місяців домігся вирішального прогресу в побудові першої логічно узгодженої квантової теорії — матричної механіки. Надалі формалізм теорії був доведений до досконалості за участю Борна і Паскуаля Йордана. Інше формулювання теорії — хвильова механіка — було запропоновано Ервіном Шредінгером і стимулювало як появу численних конкретних застосувань, так і глибоке опрацювання фізичних основ теорії. Одним з підсумків цієї діяльності став принцип невизначеності, сформульований на початку 1927 року.
Лейпциг — Берлін (1927—1945)
Визнання наукових заслуг Гейзенберга прийшло через запрошення на посаду професора, які надійшли з Лейпцига та Цюриха. Науковець обрав Лейпциг, де директором фізичного інституту при університеті працював Петер Дебай, і в жовтні 1927 року обійняв посаду професора теоретичної фізики. Іншими його колегами були Грегор Венцель та Фрідріх Гунд, а першим асистентом став Ґвідо Бек. Гейзенберг виконував численні обов'язки на факультеті, читав лекції з теоретичної фізики, організував щотижневий семінар з атомної теорії, який супроводжувався не лише інтенсивним обговоренням наукових проблем, але також дружнім чаюванням і часом поступово перетворювався у змагання з настільного тенісу (молодий професор грав дуже добре і з великим азартом). Як зазначають біографи науковця Невілл Мотт та Рудольф Пайєрлс, рання слава практично не вплинула на особисті якості Гейзенберга:
|
У Лейпцизі з'явилися перші учні Гейзенберга, і скоро там сформувалася велика наукова школа. У різний час співробітниками теоретичної групи були Фелікс Блох, Уго Фано, Еріх Гюккель, Роберт Маллікен, Рудольф Пайєрлс, [en], [en], Едвард Теллер, Ласло Тісса, Джон Хазбрук ван Флек, Віктор Вайскопф, Карл фон Вайцзеккер, Кларенс Зенер, Ісидор Рабі, Гліб Ватагін, [en], Ганс Генріх Ейлер, [en], Теодор Ферстер, Грета Герман, Герман Артур Ян, Фріц Заутер, Іван Супек, Гаральд Вергеланд, Джан-Карло Вік, Вільям Г'юстон та багато інших. Хоча професор зазвичай не придивлявся до математичних подробиць у роботах своїх учнів, проте часто допомагав з'ясувати фізичну сутність досліджуваної проблеми. Перший студент Гейзенберга (а згодом — нобелівський лауреат) Фелікс Блох наступним чином охарактеризував педагогічні та наукові якості свого наставника:
Якщо я повинен вибрати єдину з його великих якостей як вчителя, то це було б його надзвичайно позитивне ставлення до будь-якого прогресу і його заохочення…. Однією з найбільш дивовижних особливостей Гейзенберга була майже безпомилкова інтуїція, яку він виявляв у своєму підході до фізичної проблеми, і феноменальний спосіб, за допомогою якого розв'язки начебто падали з неба.
Оригінальний текст (англ.)If I should single out one of his great qualities as a teacher, it would be his immensely positive attitude towards any progress and the encouragement he thereby conferred....one of the most marvelous traits of Heisenberg was the almost infallible intuition that he showed in his approach to a problem of physics and the phenomenal way in which the solutions came to him as if out of the blue sky.— Ф. Блох. Heisenberg and the early days of quantum mechanics // Physics Today. — 1976. — Т. 29, № 12. — С. 26—27.
1933 року Гейзенбергу було присуджено Нобелівською премією з фізики за попередній рік з формулюванням «за створення квантової механіки, застосування якої, серед іншого, призвели до відкриття алотропних форм водню». Незважаючи на радість, науковець висловив здивування у зв'язку з тим фактом, що його колеги Поль Дірак і Ервін Шредінгер отримали одну премію (за 1933 рік) на двох, а Макс Борн і зовсім був обійдений увагою Нобелівського комітету. У січні 1937 року він познайомився з молодою дівчиною Елізабет Шумахер (Elisabeth Schumacher), дочкою берлінського професора економіки, і в квітні одружився з нею. Наступного року у них народилися близнята Вольфганг і Анна-Марія. Усього в них було семеро дітей, деякі з них також виявили цікавість до науки: Мартін став генетиком, Йохен — фізиком, а Анна-Марія і Верена — фізіологами.
До того часу політична ситуація в Німеччині докорінно змінилася: до влади прийшли націонал-соціалісти на чолі з Гітлером. Гейзенберг, який вирішив залишитися в країні, незабаром був підданий нападу з боку противників так званої «єврейської фізики», до якої вони відносили, серед іншого, квантову механіку та теорію відносності. Все ж, протягом 1930-х — початку 1940-х років науковець плідно працював над проблемами теорії атомного ядра, фізики космічних променів, квантової теорії поля. З 1939 року він брав участь у діяльності німецького ядерного проєкту як один з його лідерів, а 1942 року був призначений професором фізики Берлінського університету і керівником Інституту фізики Товариства кайзера Вільгельма.
Післявоєнний період (1946—1976)
На початку 1946 року полковник Блаунт (англ. B. K. Blount), член наукового відділу військового уряду британської окупаційної зони, запросив Вернера Гейзенберга та Отто Гана до Геттінгена, з якого мало початися відродження науки в зруйнованій Німеччині. Науковці багато уваги приділяли організаційній роботі: спочатку в рамках Ради з науки, а згодом — Товариства імені Макса Планка, яке прийшло на зміну Товариству кайзера Вільгельма. 1949 року, після створення ФРН, Гейзенберг став першим президентом Німецького науково-дослідницького товариства, яке мало сприяти науковій роботі в країні. Як голова Комітету з атомної фізики він став одним з ініціаторів початку робіт по ядерним реакторам в Німеччині. У той же час Гейзенберг виступав проти створення країною ядерної зброї, що планувалося урядом Аденауера. 1955 року він відіграв активну роль у появі так званої , підписаної шістнадцятьма нобелівськими лауреатами, а через два роки — Геттінгенського маніфесту вісімнадцяти німецьких науковців. 1958 року він підписав звернення до генерального секретаря ООН із закликом заборонити ядерні випробування, ініційоване Лайнусом Полінгом. Віддаленим підсумком цієї діяльності стало приєднання ФРН до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Гейзенберг активно підтримував створення ЦЕРНу, брав участь у роботі його комітетів. Зокрема, він був першим головою Комітету з наукової політики та визначав напрямки розвитку ЦЕРНу. Водночас Гейзенберг обіймав посаду директора Фізичного інституту Товариства Макса Планка, який 1958 року перебрався з Геттінгена до Мюнхена та був перейменований на Інститут фізики й астрофізики (Max-Planck-Institut für Physik). Науковець очолював цю установу до виходу у відставку 1970 року. Він використовував свій вплив для відкриття нових інститутів у рамках Товариства — Дослідницького центру в Карлсруе (зараз у складі Університету Карлсруе), [en], Інституту позаземної фізики. 1953 року він став першим післявоєнним президентом Фонду Олександра фон Гумбольдта, спрямованого на сприяння іноземним науковцям, які бажають працювати в Німеччині. Обіймаючи цю посаду протягом двох десятків років, Гейзенберг подбав про автономію Фонду та його структуру, вільну від бюрократичних вад державних установ.
Попри численні адміністративні та громадські обов'язки, науковець продовжував наукову роботу, в останні роки основну увагу приділяючи спробам побудови єдиної теорії поля. Серед співробітників його геттінгенської групи в різний час були Карл фон Вайцзеккер, Кадзухіко Нісідзіма, Гаррі Леманн, Герхарт Людерс, Райнхард Еме, Вальтер Тіррінґ, Бруно Зуміно, Ганс-Петер Дюрр та інші. Після виходу у відставку Гейзенберг виступав переважно на теми загальних або філософських питань природознавства. 1975 року його здоров'я погіршилося, і 1 лютого 1976 року науковець помер. Відомий фізик Юджин Пол Вігнер писав з цього приводу:
|
Наукова діяльність
Стара квантова теорія
Початок 1920-х років у атомній фізиці був часом так званої «старої квантової теорії», в основі якої спочатку лежали ідеї Нільса Бора, які отримали розвиток у роботах Зоммерфельда та інших науковців. Одним із основних методів отримання нових результатів був борівський принцип відповідності. Незважаючи на деякі успіхи, багато питань ще не було вирішено належним чином, зокрема задача про кілька взаємодіючих частинок або проблема просторового квантування. Крім того, сама теорія була непослідовною: класичні закони Ньютона можна було застосовувати лише до стаціонарних орбіт електрона, тоді як перехід з однієї орбіти на іншу не можна було описати ними.
Зоммерфельд, добре поінформований про всі ці труднощі, підключив Гейзенберга до роботи над теорією. Перша його стаття, яка вийшла на початку 1922 року, була присвячена феноменологічній моделі ефекту Зеемана. Ця робота, в якій пропонувалася смілива модель атомного остова, який взаємодіє з валентними електронами, і було запроваджено напівцілі квантові числа, відразу ж зробила молодого науковця одним з лідерів теоретичної спектроскопії. У наступних роботах на базі принципу відповідності обговорювалися питання ширини й інтенсивності спектральних ліній та їхніх зееманівських компонент. У статтях, написаних спільно з Максом Борном, розглядалися загальні проблеми теорії багатоелектронних атомів (у межах класичної теорії збурень), аналізувалася теорія молекул і пропонувалася ієрархія внутрішньомолекулярних рухів, які розрізняються своєю енергією (молекулярні обертання і коливання, електронні збудження), оцінювалися величина атомної поляризованості та було зроблено висновок про необхідність запровадження напівцілих квантових чисел. Інша модифікація квантових співвідношень, яка полягала в приписуванні квантовим станам атома двох напівцілих квантових чисел кутового моменту, випливала з розгляду аномального ефекту Зеемана (згодом цю модифікацію було пояснено наявністю спіна електрона). Ця робота, за пропозицією Борна, послужила підставою для габілітації (Habilitationsschrift), отриманої Гейзенбергом у віці 22 років у Геттінгенському університеті.
Створення матричної механіки
Гейзенберг не був задоволений станом теорії, яка вимагала розв'язку кожної конкретної задачі в рамках класичної фізики з подальшим перекладом на квантову мову з допомогою принципу відповідності. Такий підхід не завжди давав результат і багато в чому залежав від інтуїції дослідника. Прагнучи отримати строгий і логічно узгоджений формалізм, навесні 1925 року Гейзенберг вирішив відмовитися від колишнього опису, замінивши його описом через так звані спостережувані величини. Ця ідея виникла під впливом робіт Альберта Ейнштейна, який дав релятивістське визначення часу замість неспостережуваного ньютонівського абсолютного часу. (Втім, уже в квітні 1926 року Ейнштейн в особистій розмові з Гейзенбергом зауважив, що саме теорія визначає, які величини вважати спостережуваними, а які — ні.) Гейзенберг відмовився від класичних понять положення та імпульсу електрона в атомі та розглянув частоту й амплітуду коливань, які можна визначити з оптичного експерименту. Йому вдалося подати ці величини у вигляді наборів комплексних чисел і задати правило їх множення, яке виявилося некомутативним, а потім застосувати розроблений метод до задачі про ангармонічний осцилятор. Для окремого випадку гармонічного осцилятора природним чином випливало існування так званої «нульової енергії». Таким чином, принцип відповідності було включено в самісінькі основи розробленої математичної схеми.
Гейзенберг знайшов розв'язок цієї задачі в червні 1925 року на острові Гельголанд, де він видужував від нападу полінозу. Повернувшись до Геттінгена, він описав свої результати в статті «Про квантовотеоретичне тлумачення кінематичних і механічних співвідношень» і надіслав її Вольфгангу Паулі. Отримавши схваленням останнього, Гейзенберг передав роботу Борну для опублікування в журналі «Zeitschrift für Physik», де її отримали 29 липня 1925 року. Незабаром Борн усвідомив, що набори чисел, які подають фізичні величини, є не чим іншим, як матрицями, а гейзенбергівське правило їхнього множення — це правило множення матриць.
У цілому матричну механіку чекав досить пасивний прийом фізичного співтовариства, яке було мало знайоме з математичним формалізмом матриць і котре відлякувала надзвичайна абстрактність теорії. Лише деякі науковці звернули пильну увагу на цю статтю Гейзенберга. Так Нільс Бор відразу ж високо оцінив її і оголосив, що «почалася нова ера взаємного стимулювання механіки та математики». Перше чітке формулювання матричної механіки належало Макс Борну та Паскуалю Йордану в їхній спільній роботі «Про квантову механіку», завершеній у вересні 1925 року. Вони отримали фундаментальне перестановочне співвідношення для матриць координати та імпульсу. Незабаром Гейзенберг приєднався до цих досліджень, підсумком яких стала знаменита «робота трьох» (Drei-Manner Arbeit), завершена в листопаді 1925 року. У ній було подано загальний метод розв'язання задач у межах матричної механіки, зокрема розглянуто системи з довільним числом ступенів свободи, запроваджено канонічні перетворення, подано основи квантовомеханічної теорії збурень, розв'язано задачу про квантування кутового моменту, обумовлено правила відбору та низку інших питань.
Подальші модифікації матричної механіки відбувалися за двома основними напрямками: узагальнення матриць у формі операторів, здійснене Максом Борном та Норбертом Вінером, і подання теорії в алгебраїчній формі (в рамках гамільтонового формалізму), розроблене Полем Діраком. Останній згадував через багато років про те, наскільки його стимулювала поява матричної механіки для подальшого розвитку атомної фізики:
У мене є дуже вагомі причини бути шанувальником Вернера Гейзенберга. Ми навчалися в один час, були майже однолітками та працювали над однією проблемою. Гейзенберг досяг успіху там, де в мене були невдачі. На той час накопичилася величезна кількість спектроскопічного матеріалу, і Гейзенберг знайшов правильний шлях у його лабіринті. Зробивши це, він поклав початок золотого віку теоретичної фізики, і незабаром виконувати першокласні роботи міг навіть другорядний студент.
— П. А. М. Дирак. Методы теоретической физики = from a Life of Physics, Evening Lectures the International Centre of Theoretical Physics in Triest, Wiena, IAIA, 1969 // УФН. — 1970. — Т. 102, вип. 10, № 2. — С. 299.
Співвідношення невизначеності
На початку 1926 року було видано друком праці Ервіна Шредінгера з хвильової механіки, яка давала опис атомних процесів у звичній формі неперервних диференціальних рівнянь і яка, як незабаром з'ясувалося, була математично тотожна матричному формалізму. Гейзенберг критично поставився до нової теорії і, особливо, до її первісної інтерпретації, яка мала справу з реальними хвилями, які несуть електричний заряд. І навіть поява борнівського ймовірнісного трактування хвильової функції не вирішила проблему інтерпретації самого формалізму, тобто з'ясування сенсу застосованих у ньому понять. Необхідність розв'язання цього питання стала особливо помітною у вересні 1926 року, після візиту Шредінгера до Копенгагена, де він у довгих дискусіях з Бором і Гейзенбергом відстоював неперервність атомних явищ і критикував уявлення про дискретність і квантові стрибки.
Вихідним пунктом в аналізі Гейзенберга стало усвідомлення необхідності скоригувати класичні поняття (як-от «координата» та «імпульс»), щоб їх можна було застосовувати в мікрофізиці, подібно до того, як теорія відносності скоригувала поняття простору і часу, надавши тим сенс формалізму перетворень Лоренца. Вихід із ситуації він знайшов у накладенні обмеження на використання класичних понять, вираженому математично у вигляді співвідношення невизначеності: «що точніше визначено положення, то менш точно відомий імпульс, і навпаки». Свої висновки він продемонстрував відомим уявним експериментом з гамма-мікроскопом. Отримані результати Гейзенберг виклав у 14-сторінковому листі Паулі, який їх дуже схвалив. Бор, який повернувся з відпустки з Норвегії, був не зовсім задоволений і висловив деякі зауваження, але Гейзенберг відмовився змінювати свій текст, і згадав пропозиції Бора лише в постскриптумі. Стаття «Про наочний зміст квантовотеоретичної кінематики та механіки» із викладом принципу невизначеності надійшла до редакції «Zeitschrift für Physik» 23 березня 1927 року.
Принцип невизначеності не тільки відіграв важливу роль у розвитку , але й поставив низку філософських проблем. Бор пов'язав його з загальнішою концепцією доповнюваності, що розвивалася ним у той же час: він трактував співвідношення невизначеності як математичний вираз тієї межі, до якого можливе використання взаємно виключних (спряжених між собою) понять. Крім того, стаття Гейзенберга привернула увагу фізиків і філософів до концепції вимірювання, а також до нового, незвичайного розуміння причинності, запропонованому автором:«…у сильному формулюванні закону причинності: „якщо точно знати сьогодення, то можна передбачити майбутнє“, помилковою є передумова, а не висновок. Ми принципово не можемо пізнати сучасність у всіх її подробицях». Пізніше, 1929 року, він запровадив у квантовій теорії термін «колапс хвильового пакету», який став одним з основних понять у межах так званої «копенгагенської інтерпретації» квантової механіки.
Застосування квантової механіки
Поява та визнання науковим товариством квантової механіки (спочатку в матричній, а потім — у хвильовій формі), стимулювали швидкий прогрес у розвитку квантових уявлень, вирішенні низки конкретних проблем. Сам Гейзенберг у березні 1926 року завершив спільну з Йорданом статтю, яка дала пояснення аномального ефекту Зеемана з використанням гіпотези Гоудсміта та Уленбека про спін електрона. У наступних роботах, написаних вже з використанням шредінгерівського формалізму, він розглянув системи кількох частинок і довів важливість міркувань симетрії станів для розуміння особливостей спектрів гелію (терми пара- і ортогелію), іонів літію, двоатомних молекул, що дозволило зробити висновок про існування двох алотропних форм водню — (орто-) і параводню. Фактично Гейзенберг незалежно прийшов до статистики Фермі — Дірака для систем, що задовольняють принципу Паулі.
1928 року Гейзенберг заклав основи квантової теорії феромагнетизму (модель Гейзенберга), використавши уявлення про обмінні сили між електронами для пояснення так званого «молекулярного поля», запровадженого ще 1907 року. Вирішальну роль відігравав взаємний напрям спінів електронів, який визначав симетрію просторової частини хвильової функції і, таким чином, впливав на просторовий розподіл електронів і електростатичну взаємодію між ними. У другій половині 1940-х років Гейзенберг зробив невдалу спробу побудови теорії надпровідності, в якій враховувалося тільки електростатична взаємодія між електронами.
Квантова електродинаміка
З кінця 1927 року основною проблемою, яка займала Гейзенберга, стала побудова квантової електродинаміки, яка враховувала б не тільки наявність квантованного електромагнітного поля, але і його взаємодію з релятивістськими зарядженими частинками. Рівняння Дірака для релятивістського електрона, що з'явилося на початку 1928 року, з одного боку, вказувало вірний шлях, але, з іншого, утворювало низку проблем, які здавалися нерозв'язними — проблему власної енергії електрона, пов'язану з появою нескінченно великої добавки до маси частинки, і проблему станів з негативною енергією. Дослідження, що здійснювалося Гейзенбергом спільно з Паулі, зайшло в глухий кут, і він на деякий час кинув його, взявшись за теорію феромагнетизму. Лише на початку 1929 року їм вдалося просунутися далі у побудові загальної схеми релятивістської теорії, яку було викладено у статті, що була завершена в березні того ж року. Запропонована схема була заснована на процедурі квантування класичної польової теорії, яка містить релятивістськи-інваріантний лагранжіан. Вчені застосували цей формалізм до системи, що включає електромагнітне поле і хвилі матерії, які взаємодіють між собою. У наступній статті, яку було видано 1930 року, вони значно спростили теорію, використавши міркування симетрії, отримані у спілкуванні з відомим математиком Германом Вейлем. У першу чергу це стосувалося міркувань калібрувальної інваріантності, що дозволили позбутися від деяких штучних побудов первісного формулювання.
Хоча спроба Гейзенберга і Паулі побудувати квантову електродинаміку істотно розширила межі атомної теорії, увібравши низку відомих результатів, вона виявилася нездатною усунути розбіжності, пов'язані з нескінченною власною енергією точкового електрона. Всі вжиті пізніше спроби вирішити цю проблему, зокрема такі радикальні, як квантування простору (ґратчаста модель), не здобули успіху. Вирішення було знайдено набагато пізніше в межах теорії перенормування.
Починаючи з 1932 року, Гейзенберг приділяв багато уваги космічним променям, які, на його думку, давали можливість серйозної перевірки теоретичних уявлень. Саме в космічному випромінюванні Карл Девід Андерсон виявив позитрон, передбачений раніше Діраком («дірка» Дірака). 1934 року Гейзенберг розвинув теорію «дірок», включивши позитрони в формалізм квантової електродинаміки. Він, як і Дірак, постулював існування явища поляризації вакууму і 1936 року спільно з Гансом Генріхом Ейлером обчислив квантові поправки до рівнянь Максвелла, пов'язані з цим ефектом.
Ядерна фізика
1932 року, незабаром після відкриття Джеймсом Чедвіком нейтрона, Гейзенберг висловив ідею про протон-нейтронну будову атомного ядра і в трьох статтях спробував побудувати квантовомеханічну теорію такого ядра. Хоча ця гіпотеза дозволила вирішити багато труднощів попередньої (протон-електронної) моделі, залишалося неясним походження електронів, що випромінюються в процесах бета-розпаду, деякі особливості статистики ядерних частинок і природа взаємодії між нуклонами. Гейзенберг спробував з'ясувати ці питання, припустивши наявність обмінної взаємодії між протонами та нейтронами в ядрі, які аналогічні силам між протоном і атомом водню, що формують . Ця взаємодія, за припущенням, має здійснюватися за допомогою електронів, якими обмінюються нейтрон і протон, проте цим «ядерним електронам» довелося приписати «неправильні» властивості (зокрема, вони мали бути безспіновими, тобто бозонами). Взаємодія між нейтронами описувалася аналогічно взаємодії двох нейтральних атомів у молекулі водню. Тут же вчений вперше висловив ідею ізотопічної інваріантності, пов'язаної з обміном зарядом між нуклонами та з зарядовою незалежністю ядерних сил. Подальші удосконалення цієї моделі було здійснено Етторе Майораном, який виявив ефект насичення ядерних сил.
Після появи 1934 року теорії бета-розпаду, розвиненої Енріко Фермі, Гейзенберг взявся до її розширення і висловив думку про те, що ядерні сили виникають за рахунок обміну не електронами, а парами електрон — нейтрино (цю ідею незалежно розвивали Іваненко, Ігор Тамм та Арнольд Нордсік). Правда, величина такої взаємодії виявилася набагато меншою, ніж показував експеримент. Все ж, ця модель (з деякими доповненнями) залишалася панівною до появи теорії Хідекі Юкави, який постулював існування важчих частинок, що забезпечують взаємодію нейтронів і протонів в ядрі. 1938 року Гейзенберг і Ейлер розробили методи аналізу даних поглинання космічних променів і змогли дати першу оцінку часу життя частинки («мезотрона», або, як пізніше стали говорити, мезона), що належала до жорсткої компоненти променів і спочатку асоціювалася з гіпотетичною частинкою Юкави. Наступного року Гейзенберг проаналізував обмеженість наявних тоді квантових теорій взаємодії елементарних частинок, заснованих на використанні теорії збурень, й обговорив можливості виходу за межі цих теорій на ділянках високих енергій, що досягаються в космічних променях. На цих ділянках можливе народження значної кількості частинок у космічних зливах, яка була ним розглянута в межах теорії векторних мезонів.
Квантова теорія поля
У серії з трьох статей, написаних між вереснем 1942 і травнем 1944 року, Гейзенберг запропонував радикальний спосіб позбавлення від розбіжностей у квантовій теорії поля. Ідея фундаментальної довжини (кванта простору) спонукала його відмовитися від опису за допомогою неперервного рівняння Шредінгера. Вчений знову повернувся до концепції спостережуваних величин, співвідношення між якими мають лежати в основі майбутньої теорії. Для зв'язку між цими величинами, до яких він однозначно відносив енергії стаціонарних станів і асимптотичну поведінку хвильової функції в процесах розсіювання, поглинання і випромінювання, було запроваджено (незалежно від Джона Вілера, який зробив це 1937 року) поняття про S-матрицю (матрицю розсіяння), тобто оператор, що перетворює функцію хвилі, що падає, на функцію розсіяної хвилі. За задумом Гейзенберга, S-матриця мала замінити гамільтоніан у майбутній теорії. Незважаючи на труднощі обміну науковою інформацією в умовах війни, теорія матриці розсіяння незабаром була підхоплена деякими вченими (Ернст Штюкельберг в Женеві, Гендрік Крамерс у Лейдені, Крістіан Меллер в Копенгагені, Паулі в Принстоні), які взялися за подальший розвиток формалізму і з'ясування його фізичних аспектів. Проте з часом стало зрозуміло, що ця теорія в чистому вигляді не може стати альтернативою звичайній квантовій теорії поля, але може бути одним з корисних математичних інструментів в її межах. Зокрема, вона використовується (в модифікованому вигляді) в Фейнмановському формалізмі квантової електродинаміки. Поняття S-матриці, доповнене низкою умов, посіло центральне місце в формулюванні так званої аксіоматичної квантової теорії поля, а в подальшому — у розробці теорії струн.
У повоєнний час, в умовах зростання кількості відкритих елементарних частинок, постала проблема їх опису за допомогою якомога меншої кількості полів і взаємодій, у найпростішому випадку — за допомогою єдиного поля (тоді можна говорити про «єдину теорію поля»). Починаючи приблизно з 1950 року, проблема пошуку вірного рівняння, що описує це єдине поле, стала основною в науковій творчості Гейзенберга. Його підхід ґрунтувався на нелінійному узагальненні рівняння Дірака і наявності деякої фундаментальної довжини (порядку класичного радіуса електрона), що обмежує застосування звичайної квантової механіки. У цілому цей напрямок одразу ж зіткнувся зі складними математичними проблемами та необхідністю вмістити в себе величезну кількість експериментальних даних, був скептично сприйнятий науковим співтовариством і розроблявся майже винятково групою Гейзенберга. Попри те, що успіху досягнуто не було, і розвиток квантової теорії відбувався переважно іншими шляхами, деякі ідеї та методи, що з'явилися в роботах німецького вченого, зіграли роль у подальшому. Зокрема, думка про нейтрино як , що виникає внаслідок спонтанного порушення симетрії, вплинула на розвиток концепції суперсиметрії.
Гідродинаміка
За фундаментальні проблеми гідродинаміки Гейзенберг взявся ще на початку 1920-х років, у першій статті зробивши спробу, за Теодором фон Карманом, визначити параметри вихрового хвоста, який виникає за рухомою пластиною. У своїй докторській дисертації він розглянув стійкість ламінарного потоку і природу турбулентності на прикладі потоку рідини між двома плоскопаралельними пластинами. Йому вдалося довести, що ламінарний потік, стійкий для малих числах Рейнольдса (нижче критичної величини), при збільшенні цього параметра спочатку стає нестійким, однак для дуже великих значень його стабільність підвищується (нестійкими залишаються тільки довгохвильові збурення). Гейзенберг повернувся до проблеми турбулентності 1945 року, коли його було інтерновано до Англії. Він розробив підхід на основі статистичної механіки, який багато в чому був аналогічний ідеям, розвиненим Джеффрі Тейлором, Андрієм Колмогоровим та іншими вченими. Зокрема, йому вдалося показати, як відбувається обмін енергією між вихорами різних розмірів.
Гейзенберг і німецький ядерний проєкт
Взаємини з нацистським режимом
Незабаром після приходу до влади Гітлера у січні 1933 року почалося грубе втручання політики в усталене університетське життя, метою якого було «очищення» науки й освіти від євреїв та інших небажаних елементів. Гейзенберг, як і багато його колег, був шокований настільки помітним антиінтелектуалізмом нового режиму, який неминуче мав привести до послаблення німецької науки. Однак спочатку він все ж був схильний робити наголос на позитивних рисах змін, що відбувалися в країні. Мабуть, нацистська риторика відродження Німеччини та німецької культури приваблювала його своєю близькістю до тих романтичних ідеалів, які поділяли учасники молодіжного руху після Першої світової війни. Крім того, як зазначає біограф ученого [de], пасивність, з якою Гейзенберг і його колеги сприймали зміни, які настали, була, мабуть, пов'язана з традицією вважати науку тим інститутом, який стоїть поза політикою.
Спроби Гейзенберга, Макса Планка та Макса фон Лауе змінити політику щодо вчених-євреїв або хоча б послабити її наслідки за рахунок особистих зв'язків і подачі петицій офіційними бюрократичними каналами не досягла успіху. З осені 1933 року «неарійців», жінок і осіб лівих переконань позбавляли права викладати, а з 1938 року майбутні лектори повинні були доводити свою політичну благонадійність. У цій ситуації Гейзенберг і його колеги, вважаючи першочерговим завданням збереження німецької фізики, зробили спроби заповнити звільнені посади німецькими або навіть іноземними вченими. Ці спроби було негативно сприйняті науковим співтовариством, крім того вони не досягли своєї мети. Як останній засіб залишався вихід у відставку на знак протесту, однак Планк відрадив Гейзенберга, вказавши на важливість виживання фізики попри катастрофу, яка чекає Німеччину в майбутньому.
Прагнення зберегти свою аполітичну позицію не лише не дозволило Гейзенбергу та іншим вченим чинити опір зростанню антисемітизму в університетських колах, але незабаром поставило їх самих під серйозний удар з боку . 1935 року активізувалися нападки проти , до якої належали теорія відносності та квантова механіка. Ці акції, підтримані офіційною пресою, керувалися діяльними прихильниками нацистського режиму, нобелівськими лауреатами Йоганнесом Штарком та Філіппом Ленардом. Вихід у відставку Арнольда Зоммерфельда, який обрав наступником на посаду професора Мюнхенського університету Гейзенберга, став поштовхом до нападок на нього, затаврованого Штарком у грудні 1935 року «духом ейнштейнівського духу» (нім. Geist von Einsteins Geist). Вчений опублікував відповідь у газеті нацистської партії Völkischer Beobachter, закликавши приділяти більше уваги фундаментальним фізичним теоріям. Навесні 1936 року Гейзенбергу разом з Гансом Гейгером та Максом Віном вдалося зібрати підписи 75 професорів під петицією на підтримку цього призову. Ці контрзаходи, здавалося, схилили Імперське міністерство освіти на бік науковців, однак 15 липня 1937 року ситуація в черговий раз змінилася. У цей день в офіційній газеті СС [de] вийшла велика стаття Штарка під назвою «„Білі євреї“ в науці» («Weisse Juden» in der Wissenschaft), в якій проголошувалася необхідність усунення «єврейського духу» з німецької фізики. Персонально Гейзенбергу дісталися погрози заслання до концентраційного табору та йменування «Осецький від фізики». Попри низку запрошень з-за кордону, що надійшли йому в той час, Гейзенберг не бажав залишати країну і вирішив домовитися з урядом. Девід Кессіді дав наступну картину цього непростого вибору:
|
Дотримуючись обраного курсу, Гейзенберг написав два офіційні листи — на адресу Імперського міністерства освіти та на ім'я рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера, — в яких зажадав офіційної реакції на дії Штарка та його прихильників. У листах він оголосив, що коли напади офіційно схвалюються владою, він залишить свою посаду, а як ні, то йому потрібен захист з боку уряду. Завдяки знайомству матері вченого з матір'ю Гіммлера лист дійшов до адресата, однак минув ще майже рік, протягом якого Гейзенберга допитували в гестапо, прослуховували його домашні розмови та шпигували за ним, перш ніж було отримано позитивну відповідь одного з вищих керівників Рейху. Все ж посаду професора в Мюнхені віддали іншому, більш лояльному до партії кандидату.
Початок уранового проєкту. Подорож до Копенгагена
Компроміс між Гейзенбергом і нацистським керівництвом образно названо Кессіді «фаустівською угодою» (Faustian bargain). З одного боку, успіх у боротьбі з «арійськими фізиками» і публічна реабілітація вченого означали визнання його важливості (як і його колег) для підтримки високого рівня фізичної освіти та наукових досліджень у країні. Іншою стороною цього компромісу була готовність німецьких учених (зокрема, і Гейзенберга) співпрацювати з владою та брати участь у військових розробках Третього Рейху. Актуальність останніх особливо зросла з початком Другої світової війни не лише для армії, але й для самих науковців, бо співпраця з військовими слугувала надійним захистом від призову на фронт. У згоди Гейзенберга співпрацювати з нацистським урядом був ще й інший бік, так охарактеризований Моттом і Пайерлсом:
… розумно припустити, що він бажав Німеччині перемоги у війні. Він не сприймав багато аспектів нацистського режиму, але він був патріотом. Бажання поразки своїй країні було для нього таким бунтарством, що він не міг його собі дозволити.
Оригінальний текст (англ.)...it is reasonable to assume that he wanted Germany to win the war. He disapproved of many facets of the Nazi regime, but he was a patriot. To desire the defeat of his country would have meant far more rebellious views than he held.— Н. Мотт, Р. Пайєрлс. Werner Heisenberg (1901 — 1976) // Biogr. Mems Fell. Roy. Soc.. — 1977. — Т. 23. — С. 232.
На нараді в Управлінні армійського озброєння 26 вересня 1939 року військове керівництво підтримало створення так званого «Уранового клубу» (Uranverein) для глибокого дослідження перспектив застосування поділу ядер урану, відкритого Отто Ганом та Фріцем Штрассманом наприкінці 1938 року. Гейзенберг був серед запрошених. На нараді було складено програму діяльності та відзначено можливість військового застосування ядерної енергії. Було визначено завдання для окремих наукових груп. Учений мав теоретично дослідити основи функціонування «уранової машини», як тоді називали ядерний реактор. У грудні 1939 року він подав перший таємний звіт із теоретичним аналізом можливості отримання енергії за рахунок ядерного поділу. У цьому звіті як сповільнювач було запропоновано вуглець та важку воду, однак з літа 1940 року було вирішено зупинитися на останній як на більш економічному й доступному варіанті (її виробництво вже було налагоджено в окупованій Норвегії).
Фізичний інститут Товариства кайзера Вільгельма було визначено науковим центром уранового проєкту. Ректором Фізичного інституту було призначено Гейзенберга. До участі у проєкті було залучено фізико-хімічні інститути Гамбурзького, Лейпцизького та Гейдельберзького університетів. Адміністративне керівництво групою у складі Гейзенберга, Гана Вайцзеккера та інших фізиків, що створювали урановий реактор на військовому полігоні поблизу Берліна, взяв на себе Еріх Шуман.
Після своєї реабілітації нацистським керівництвом Гейзенберг отримав можливість виступати з лекціями не лише в Німеччині, а й в інших країнах Європи (зокрема, в окупованих). З погляду партійних бюрократів, він мав бути втіленням розквіту німецької науки. Відомий фахівець з історії німецької науки цього періоду Марк Вокер писав з цього приводу:
Зрозуміло, що Гейзенберг працював на нацистську пропаганду мимоволі, а може, навіть несвідомо. Однак настільки ж зрозуміло, що відповідні націонал-соціалістичні чиновники використовували його з пропагандистською метою, що ця його діяльність була ефективною та що його іноземні колеги мали підстави вважати, що він пропагує нацизм… Такі закордонні лекційні подорожі можливо, більше, ніж щось інше, отруювали його стосунки з багатьма іноземними колегами та колишніми друзями за межами Німеччини.
— М. Вокер. Наука при национал-социализме // Питання історії природознавства і техніки. — 2001. — № 1. — С. 3 — 30.
Мабуть, найвідомішим прикладом такої подорожі стала зустріч із Нільсом Бором у Копенгагені у вересні 1941 року. Подробиці розмови двох учених невідомі, а її трактування дуже відрізняються. За словами самого Гейзенберга, він хотів дізнатися думку свого вчителя про моральний аспект створення нової зброї, однак, оскільки не міг говорити відкрито, Бор його неправильно зрозумів. Данець дав зовсім іншу інтерпретацію цієї зустрічі. У нього склалося враження, що німці інтенсивно працюють над урановою темою, а Гейзенберг хотів довідатися, що Бор про це знає. Більш того, Бор вважав, що його гість запропонував йому співпрацю з нацистами. Погляди данського вченого знайшли відбиток у чернетках листів, вперше опублікованих 2002 року і широко висвітлених у пресі.
1998 року в Лондоні відбулася прем'єра п'єси англійського драматурга Майкла Фрейна [en]», що присвячена цьому не до кінця з'ясованому епізоду у стосунках Бора та Гейзенберга. Її успіх у Великій Британії і потім на Бродвеї стимулював дискусії фізиків та істориків науки про роль німецького вченого у створенні «бомби для Гітлера» та зміст бесіди з Бором. Висловлювалася думка, що Гейзенберг хотів повідомити через Бора фізикам союзних держав, щоб вони не бралися за створення ядерної зброї або зосередилися на мирному реакторі, як це зробили німецькі вчені. На думку Вокера, Гейзенберг повідомив у розмові «три речі: 1) німці працюють над атомною бомбою; 2) він сам амбівалентно ставиться до цієї роботи; 3) Бору слід співпрацювати з Німецьким науковим інститутом і з окупаційною владою». Тому не дивно, що данець, перебравшись восени 1943 року до Англії, а потім — до США, підтримував якнайшвидше створення ядерної бомби в цих країнах.
Спроби створення реактора
На початок 1942 року, незважаючи на дефіцит урану і важкої води, різні групи вчених у Німеччині зуміли здійснити лабораторні експерименти, що дали обнадійливі результати з погляду побудови «уранової машини». Зокрема, в Лейпцизі зумів отримати зростання числа нейтронів у сферичній геометрії розташування шарів урану, запропонованій Гейзенбергом. Всього над урановою проблемою в Німеччині працювало 70-100 вчених у складі різних груп, не об'єднаних єдиним керівництвом. Велике значення для подальшої долі проєкту мала конференція, організована військовою науковою радою в лютому 1942 року (де прочитав лекцію й Гейзенберг). Хоча на цій зустрічі було визнано військовий потенціал ядерної енергії, однак з урахуванням поточного економічного та воєнного стану Німеччини було вирішено, що досягти її застосування в розумний термін (близько року) не вдасться і тому ця нова зброя не зможе вплинути на перебіг війни. Проте, ядерні дослідження були визнані важливими для майбутнього (як у військовому, так і в мирному сенсах) і було вирішено, як і раніше, продовжити їх фінансування, однак загальне керівництво перейшло від військових до Імперської дослідницької ради. Це рішення було підтверджено в червні 1942 року на зустрічі вчених з міністром озброєнь Альбертом Шпеєром, а основною метою стало створення ядерного реактора. Як зазначає Вокер, рішення не переводити роботи на промисловий рівень виявилося вирішальним у долі всього німецького уранового проєкту:
Попри те, що до цього часу американські та німецькі дослідження здійснювалися паралельно, незабаром американці випередили німців… Порівнювати роботи, що здійснювалися американськими та німецькими вченими після зими 1941/42 року, просто немає сенсу. Між січнем та червнем 1942 року, коли американці перейшли від лабораторних досліджень до промислових випробувань, а до робіт над проєктом було залучено вже тисячі вчених та інженерів, вони зробили те, на що німці витратили весь час до кінця війни.
— М. Вокер. Миф о германской атомной бомбе // Природа. — 1992. — № 1.
У липні 1942 року з метою організації робіт із розробки «уранової машини» Інститут фізики в Берліні повернули до складу Товариства кайзера Вільгельма, а його керівником було призначено Гейзенберга (одночасно він отримав посаду професора Берлінського університету). Оскільки формально директором інституту залишався Петер Дебай, який не повернувся з США, посада Гейзенберга називалась «директор при інституті». Незважаючи на брак матеріалів, у наступні роки в Берліні було поставлено кілька експериментів з метою отримання самопідтримуваної ланцюгової реакції в ядерних котлах різних геометрій. Ця мета була майже досягнута в лютому 1945 року в останньому експерименті, який здійснювався вже в евакуації, у вирубаному в скелі приміщенні в селі Гайгерлоху (сам інститут розташувався неподалік, в Гехінгені). Саме тут вчених та установку захопила таємна місія «Алсос» у квітні 1945 року.
Незадовго до появи американських військ Гейзенберг подався на велосипеді до баварського села поблизу Урфельда (Urfeld), де перебувала його сім'я, та де його незабаром і розшукали. У липні 1945 року серед десяти німецьких науковців, що мали стосунок до нацистського ядерного проєкту, його до маєтку Фарм-Холл неподалік Кембриджа. За фізиками, які перебували тут протягом півроку, було влаштовано постійне спостереження, а їхні розмови записувались за допомогою прихованих мікрофонів. Ці записи було розсекречено британським урядом у лютому 1992 року і вони є цінним документом з історії німецького ядерного проєкту.
Повоєнні дискусії
Незабаром після завершення світової війни почалася бурхлива дискусія про причини невдачі німецьких фізиків у створенні атомної бомби. У листопаді 1946 року в журналі Die Naturwissenschaften було опубліковано статтю Гейзенберга, присвячену нацистському ядерному проєкту. Марк Вокер виділив кілька характерних неточностей у трактуванні подій, висловлених німецьким ученим: применшення ролі фізиків, що були тісно пов'язані з військовими колами та не приховували цього (наприклад, , Абрахама Езау та Еріха Шумана); наголос на експериментальній помилці, яка призвела до вибору важкої води (а не графіту) як сповільнювача, хоча цей вибір був обумовлений перш за все економічними міркуваннями; затушовування розуміння німецькими вченими ролі ядерного реактора для отримання збройового плутонію; приписування зустрічі вчених із міністром Шпеєром вирішальної ролі в усвідомленні неможливості створення ядерної зброї до закінчення війни, хоча це було визнано ще раніше військовим керівництвом, яке вирішило не переводити дослідження на промисловий рівень і не витрачати на нього цінні ресурси. У цій же статті Гейзенберга вперше з'явився натяк на те, що німецькі фізики (принаймні, з оточення Гейзенберга) контролювали перебіг робіт і з моральних міркувань намагалися спрямувати їх убік від розробки ядерної зброї. Однак, як зауважує Вокер,
по-перше, Гейзенберг і його оточення не тільки не контролювали німецькі зусилля з оволодіння ядерною енергією, але й не змогли б цього зробити, якщо б і намагалися, а по-друге, завдяки рішенню військової влади 1942 року та загальній ситуації у війні Гейзенберг та інші вчені, що працювали над ядерною проблемою, так і не зіткнулися з важкою моральною дилемою, що виникала б під час створення ядерної зброї для нацистів. Навіщо їм було ризикувати та намагатися змінити напрямок досліджень, якщо вони були впевнені, що не зможуть вплинути на результат війни?
— М. Вокер. Миф о германской атомной бомбе // Природа. — 1992. — № 1.
Іншу сторону дискусії представляв Самуель Гоудсміт, який служив наприкінці війни науковим керівником місії «Алсос» (у минулому вони з Гейзенбергом були досить близькими друзями). У їх емоційній суперечці, що тривала кілька років, Гоудсміт дотримувався думки, що перешкодою для досягнення успіху в Німеччині були недоліки організації науки в тоталітарному суспільстві, однак фактично звинуватив німецьких вчених у некомпетентності, вважаючи, що вони не повною мірою розуміли фізику бомби. Гейзенберг різко заперечував проти останнього твердження. За словами Вокера,«збитки, завдані його репутації фізика, мабуть, турбували його більше, ніж критика за службу нацистам».
Надалі теза Гейзенберга про «моральний опір» була розвинена Робертом Юнгом в бестселері «Яскравіше тисячі сонць», де вже фактично стверджувалося про свідомий саботаж німецькими вченими робіт зі створення нової зброї. Пізніше ця версія знайшла відбиток також у книзі Томаса Пауерса. З іншого боку, думка Гоудсміта про некомпетентність фізиків, які висунулися на перший план за нацистів, була підхоплена генералом Леслі Гровзом, керівником «Мангеттенського проєкту», а згодом висловлена Полом Лоуренсом Роузом у його книзі. Вокер вважав головною причиною невдачі економічні труднощі воєнних років, а обидві попередні тези — далекими від історичної точності та відображенням потреб часу: теза Гейзенберга мала відновити в правах німецьку науку і реабілітувати вчених, які співпрацювали з нацистами, тоді як твердження Гоудсміта слугувало виправданням страху перед нацистською ядерною зброєю та зусиллям союзників антигітлерівської коаліції із його створення. Мотт і Пайерлс також фактично поділяли думку про вирішальну роль технічних труднощів і неможливість для Німеччини докласти настільки великі зусилля в умовах, що склалися.
Обидва погляди (про саботаж і про некомпетентність) не підтверджуються повною мірою розмовами німецьких фізиків, записаними під час їх інтернування в Фарм-Холлі. Більш того, саме в Фарм-Холлі перед ними вперше постало питання про причини невдачі, адже до бомбардування Хіросіми вони були впевнені, що значно випереджають американців і британців у ядерних розробках. Під час обговорення цієї проблеми Карл фон Вайцзеккер вперше висловив думку, що вони не створили бомбу, оскільки «не хотіли цього». Як відзначає історик Горст Кант, у цьому є певний сенс, бо і Гейзенберг, і Вайцзеккер, на відміну від учасників Мангеттенського проєкту, не присвячували весь свій час ядерним розробкам. Зокрема, Гейзенберг якраз у 1942—1944 роках активно розробляв теорію S-матриці і, можливо, просто не відчував особливої цікавості до суто військових досліджень. Ганс Бете, який очолював під час війни теоретичний відділ Лос-Аламоської лабораторії, на основі плівок Фарм-Холла також зробив висновок, що Гейзенберг не працював над атомною бомбою. Дискусії тривають і досі й поки що далекі від завершення, однак, як вважає Кессіді, з великою часткою впевненості можна розглядати Гейзенберга
… не як героя або жорстокого лиходія, а як глибоко талановиту, освічену людину, яка, на жаль, виявилася безпорадною в жахливих обставинах свого часу, до яких вона, подібно до більшості людей, була зовсім неготовою.
Оригінальний текст (англ.)...as neither a hero nor a fiendish villain, but as a highly talented, cultured individual who was unfortunately caught up in the dreadful circumstances of his time for which he, like most people, was totally unprepared.— . A Historical Perspective on Copenhagen // Physics Today. — 2000. — Т. 53, № 7. — С. 32.
Філософські погляди
Протягом усього життя Гейзенберг приділяв особливу увагу філософським засадам науки, яким він присвятив низку своїх публікацій та виступів. Наприкінці 1950-х років було видано його книгу «Фізика і філософія», яка являє собою текст Гіффордівських лекцій у університеті Сент-Ендрюса, а через десять років — автобіографічний твір «Частина і ціле», названий Карлом фон Вайцзеккером єдиним платонівським діалогом нашого часу. З філософією Платона Гейзенберг познайомився ще учнем класичної гімназії в Мюнхені, де отримав якісну гуманітарну освіту. Крім того, великий вплив на нього справив батько, учений-філолог. Гейзенберг протягом всього життя зберігав інтерес до Платона та інших стародавніх філософів і навіть вважав, що «навряд чи можна просунутися в сучасній атомній фізиці, не знаючи грецької філософії». У розвитку теоретичної фізики в другій половині XX століття він бачив повернення (на іншому рівні) до деяких атомістичних ідей Платона:
|
Саме симетрії, що визначають властивості елементарних частинок, — а не самі частинки — Гейзенберг вважав чимось первинним, а один з критеріїв істинності теорії, спрямованої на пошук цих симетрій і пов'язаних з ними законів збереження, бачив у її красі та логічній стрункості. Вплив філософії Платона можна простежити й у ранніх працях з квантової механіки. Іншим джерелом натхнення для Гейзенберга-мислителя була творчість Іммануїла Канта, особливо його концепція апріорного знання та його аналіз експериментального мислення, що залишили відбиток в . Вплив Канта можна простежити як у гейзенберговій зміні сенсу причинності, так і в його уявленні про спостережуваність фізичних величин, що призвело до встановлення принципу невизначеності і формулювання проблеми вимірювання в мікрофізиці. Непрямий вплив на ранні роботи вченого з квантової механіки справили позитивістські ідеї Ернста Маха (через праці Ейнштейна).
Крім Ейнштейна глибокий вплив на формування філософських поглядів Гейзенберга мала дружба і спільна робота з Нільсом Бором, який приділяв особливу увагу інтерпретації теорії, з'ясуванню сенсу вживаних у ній понять. Гейзенберг, якого Вольфганг Паулі спочатку називав «чистим формалістом», швидко засвоїв борівську ідеологію й у своїй відомій роботі про принцип невизначеності зробив значний внесок у перевизначення класичних понять у мікросвіті. Надалі він був не лише одним з головних діячів у остаточному формуванні так званої копенгагенської інтерпретації квантової механіки, а й неодноразово звертався до історичного і концептуального аналізу сучасної фізики. Як основний мотив у міркуваннях Гейзенберга філософ виокремив ідею межі в широкому сенсі (зокрема, межі застосування теорії); концепцію центру організації, навколо якого будується єдина картина світу і науки; проблему виходу за межі існуючого знання і побудови нової картини реальності («кроки за обрій»).
Цікаво
За апокрифічною історією, Вернера Гейзенберг запитали, про що він попросить Бога, якщо видасться така можливість. Його відповідь була наступною: «Коли я зустрінуся з Богом, збираюся поставити йому два запитання: щодо теорії відносності і турбулентності. Я дійсно вірю, що отримаю відповідь на перше.»
Нагороди та членства
- Медаль Маттеуччі (1929)
- Нобелівська премія з фізики (1932)
- Медаль імені Макса Планка (1933)
- Бронзова медаль Національної академії наук США (1964)
- Міжнародна золота медаль Нільса Бора (1970)
- Премія Зигмунда Фрейда за наукову прозу (1970)
- Баварський орден «За заслуги»
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (Grand Cross for Federal Services with Star)
- Лицар британського «Ордена Заслуг» (Peace Class)
- Член Саксонської академії наук, Геттінгенської академії наук, Прусської академії наук, Баварської академії наук, академії наук Леопольдина
- Іноземний член Лондонського королівського товариства (1955), Американської академії мистецтв і наук, Ірландської королівської академії, Шведської королівської академії наук, Нідерландської королівської академії наук, Папської академії наук, Національної академії деї Лінчеї, академій наук Норвегії, Іспанії, Румунії.
Твори
Книги
- Гейзенберг В. Физические принципы квантовой теории. — Л.-М. : ГТТИ, 1932. — 136 с.
- Гейзенберг В. Физика атомного ядра. — М.-Л. : ГИТТЛ, 1947. — 172 с.
- Гейзенберг В. Теория атомного ядра. — М. : ИЛ, 1953. — 156 с.
- Гейзенберг В. Философские проблемы атомной физики. — М. : ИЛ, 1953. — 136 с.
- Гейзенберг В. Введение в единую полевую теорию элементарных частиц. — М. : Мир, 1968. — 240 с.
- Гейзенберг В. Шаги за горизонт. — М. : Прогресс, 1987. — 368 с.
- Гейзенберг В. Физика и философия. — М. : Наука, 1989. — 400 с.
- Гейзенберг В. Избранные труды. — М. : URSS, 2010. — 616 с.
- W. Heisenberg. Wardlungen in den Grundlagen der Naturwissenschaft. — Stuttgart : Hirzel, 1935.
- W. Heisenberg. Encounters with Einstein: and other essays on people, places, and particles. — Princeton University Press, 1989. — 141 p.
- Дев'ятітомне зібрання праць: W. Heisenberg. Gesammelte Werke / Collected Papers. — Berlin; Heidelberg; New York; London; Paris; Tokio; Hong Kong : Springer — Verlag, 1985—1989. Рецензия: . Наследие Вернера Гейзенберга // УФН. — 1992. — Т. 162, вип. 1. — С. 141—145.
Основні наукові статті
- W. Heisenberg. Über Stabilität und Turbulenz von Flüssigkeitsströmen (Diss.) // Annalen der Physik. — 1924. — Vol. 379 (74), № 15. — P. 577—627.
- H. A. Kramers, W. Heisenberg. Über die Streuung von Strahlung durch Atome // Zeitschrift für Physik. — 1925. — Vol. 31, № 1. — P. 681—708.
- W. Heisenberg. Über quantentheoretische Umdeutung kinematischer und mechanischer Beziehungen // Zeitschrift für Physik. — 1925. — Vol. 33, № 1. — P. 879—893. Російський переклад: В. Гейзенберг. О квантовотеоретическом истолковании кинематических и механических соотношений // УФН. — 1977. — Т. 122, вип. 8. — С. 574—586.
- M. Born, W. Heisenberg, P. Jordan. Zur Quantenmechanik. II // Zeitschrift für Physik. — 1926. — Vol. 35, № 8—9. — P. 557—615.
- W. Heisenberg. Über den anschaulichen Inhalt der quantentheoretischen Kinematik und Mechanik // Zeitschrift für Physik. — 1927. — Vol. 43, № 3—4. — P. 172—198. Російський переклад: В. Гейзенберг. О наглядном содержании квантовотеоретической кинематики и механики // УФН. — 1977. — Т. 122, вип. 8. — С. 651—671.
- W. Heisenberg. Zur Theorie des Ferromagnetismus // Zeitschrift für Physik. — 1928. — Vol. 49, № 9—10. — P. 619—636.
- W. Heisenberg, W. Pauli. Zur Quantendynamik der Wellenfelder // Zeitschrift für Physik. — 1929. — Vol. 56, № 1—2. — P. 1—61.
- W. Heisenberg, W. Pauli. Zur Quantendynamik der Wellenfelder. II // Zeitschrift für Physik. — 1930. — Vol. 59, № 3—4. — P. 168—190.
- W. Heisenberg. Über den Bau der Atomkerne. I // Zeitschrift für Physik. — 1932. — Vol. 77, № 1—2. — P. 1—11.
- W. Heisenberg. Bemerkungen zur Diracschen Theorie des Positrons // Zeitschrift für Physik. — 1934. — Vol. 90, № 3—4. — P. 209—231.
- W. Heisenberg, H. Euler. Folgerungen aus der Diracschen Theorie des Positrons // Zeitschrift für Physik. — 1936. — Vol. 98, № 11—12. — P. 714—732. Англійський переклад: W. Heisenberg, H. Euler. Consequences of Dirac Theory of the Positron // ArXiv.org. — 2006.
- W. Heisenberg. Die „beobachtbaren Größen“ in der Theorie der Elementarteilchen // Zeitschrift für Physik. — 1943. — Vol. 120, № 7—10. — P. 513—538.
- W. Heisenberg. Zur statistischen Theorie der Turbulenz // Zeitschrift für Physik. — 1948. — Vol. 124, № 7—12. — P. 628—657.
- W. Heisenberg. Quantum Theory of Fields and Elementary Particles // Reviews of Modern Physics. — 1957. — Vol. 29, № 3. — P. 269—278.
Деякі статті у російському перекладі
- В. Гейзенберг. Развитие квантовой механики // Три нобелевских доклада / В. Гейзенберг, Э. Шрёдингер, П. А. М. Дирак.. — М.-Л. : ГТТИ, 1934. — С. 11—35.[недоступне посилання з березня 2019]
- В. Гейзенберг. Замечания к теории атомного ядра // УФН. — 1936. — Т. 16, вип. 1. — С. 1—7.
- В. Гейзенберг, Г. Эйлер. К теории космического излучения. I // УФН. — 1939. — Т. 21, вип. 2. — С. 130—161.
- В. Гейзенберг, Г. Эйлер. К теории космического излучения. II // УФН. — 1939. — Т. 21, вип. 3. — С. 261—300.
- В. Гейзенберг. Современное состояние теории элементарных частиц // УФН. — 1956. — Т. 60, вип. 11. — С. 413—424.
- В. Гейзенберг. Открытие Планка и основные философские проблемы атомной теории // УФН. — 1958. — Т. 66, вип. 10. — С. 163—175.
- В. Гейзенберг. Роль феноменологических теорий в системе теоретической физики // УФН. — 1967. — Т. 91, вип. 4. — С. 731—733.
- В. Гейзенберг. Нелинейные проблемы в физике // УФН. — 1968. — Т. 94, вип. 1. — С. 155—166.
- В. Гейзенберг. Памяти Макса Борна // УФН. — 1970. — Т. 102, вип. 9. — С. 149—152.
- В. Гейзенберг. Жизнь в физике. Теория, критика и философия // УФН. — 1970. — Т. 102, вип. 10. — С. 298—312.
- В. Гейзенберг. Природа элементарных частиц // УФН. — 1977. — Т. 121, вип. 4. — С. 657—677.
Див. також
- 13149 Гейзенберг — астероїд, названий на честь науковця.
- Стипендія Гейзенберга
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/heisenberg.html
- Kindred Britain
- Geni.com — 2006.
- Гейзенберг Вернер Карл // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с.
- Історія науки [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
- Садовий М. І. Дотримання принципу історизму при вивченні моделей будови атома у старшій школі // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. — 2013. — Т. 1. — С. 254—262.
- Попович М. Раціональність і виміри людського буття [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]. — К. : Сфера, 1997.
- Джон Кехо. Квантовий воїн. — Харків: КСД, 2020. — 278 с.
- Стівен Гокінґ, Леонард Млодінов. Найкоротша історія часу. — Харків: КСД, 2016. — 260 с.
- Мюллер Річард. Фізика часу. Усе відбувається зараз. — К.: Наш формат, 2019. — 344 с.
- Стівен Гокінг. Коротка історія часу. Від великого вибуху до чорних дір. — К.: К. І. С., 2015.
- Modifikation des Emmy Noether- und des Heisenberg-Programms. www.dfg.de (Deutsch) . Процитовано 6 липня 2023.
- N. Mott, R. Peierls. Werner Heisenberg (1901 — 1976) // Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. — 1977. — Т. 23. — С. 213 — 219. (англ.)
- В. Гейзенберг. Физика и философия. Часть и целое. — М. : Наука, 1990. — С. 142. (рос.)
- F. Bloch. Heisenberg and the early days of quantum mechanics // Physics Today. — 1976. — Т. 29, № 12. — С. 23 — 27.
- [C. Cassidy.] Heisenberg's first paper // Physics Today. — 1978. — Т. 31, вип. 7. — С. 23—28. (англ.)
- В. Гейзенберг. Физика и философия. Часть и целое. — М. : Наука, 1990. — С. 149 — 151, 157 — 159. (рос.)
- , V. Weisskopf. Heisenberg's collected works: High peaks and panoramic views // Physics Today. — 1991. — Т. 44, № 7. — С. 55 — 58. (англ.)
- N. Mott, R. Peierls. Werner Heisenberg (1901 — 1976). — С. 220—229. (англ.)
- Werner Heisenberg (англійською) . Nobelprize.org. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2010. (англ.)
- N. Mott, R. Peierls. Werner Heisenberg (1901 — 1976). — С. 229 — 235. (англ.)
- N. Mott, R. Peierls. Werner Heisenberg (1901 — 1976). — С. 236—242. (англ.)
- H. Kant. Otto Hahn and the Declarations of Mainau and Göttingen // Second International Symposium on the History of Atomic Projects HISAP'99. — 1999. (англ.)
- C. Carson. Heisenberg and the Framework of Science Policy // 100 years Werner Heisenberg: works and impact. — Wiley, 2002. — С. 3 — 7. (англ.)
- G. Holton. Werner Heisenberg and Albert Einstein. — Т. 53, № 7. — С. 38—42. (англ.)
- Jammer, 1985, с. 196—202.
- Мехра Джагдиш. Рождение квантовой механики // Успехи физических наук. — Москва : Наука, 1977. — Т. 122, вип. 4. — С. 728. (рос.)
- Jammer, 1985, с. 202—203.
- Jammer, 1985, с. 206—210.
- Jammer, 1985, с. 225—226.
- Jammer, 1985, с. 262, 266—267.
- Jammer, 1985, с. 313—314.
- Jammer, 1985, с. 314—318.
- Jammer, 1985, с. 337.
- Jammer, 1985, с. 319, 321.
- R. Y. Chiao, P. G. Kwiat. Heisenberg’s Introduction of the “Collapse of the Wavepacket” into Quantum Mechanics. — С. 185—186. (англ.)
- От возникновения квантовых представлений до становления квантовой механики // УФН. — 1977. — Т. 122, вип. 8. — С. 701. (рос.)
- Звездин А. К. Модель Гейзенберга // Физическая энциклопедия. — 1988. — С. 422. (рос.)
- Jammer, 1985, с. 351.
- J. Mehra. The golden age of theoretical physics. — Singapore : World Scientific, 2001. — Т. 2. — P. 1066 — 1082. (англ.)
- J. Mehra, H. Rechenberg. The historical development of quantum theory. — New York : Springer-Verlag, 2001. — Т. 6 (part 2). — P. 769 — 770. (англ.)
- J. Mehra, H. Rechenberg. The historical development of quantum theory. — P. 904. (англ.)
- Mehra J., Rechenberg H. The historical development of quantum theory. — P. 918—922. (англ.)
- A. I. Miller. Werner Heisenberg and the Beginning of Nuclear Physics // Physics Today. — 1985. — Т. 38, № 11. — С. 60 — 68. (англ.)
- J. Mehra, H. Rechenberg. The historical development of quantum theory. — P. 808 — 814. (англ.)
- J. Mehra, H. Rechenberg. The historical development of quantum theory. — P. 824 — 830. (англ.)
- J. Mehra, H. Rechenberg. The historical development of quantum theory. — P. 954 — 958. (англ.)
- John Archibald Wheeler, 'On the Mathematical Description of Light Nuclei by the Method. of Resonating Group Structure' Phys. Rev. 52, 1107—1122 (1937) (англ.)
- J. Mehra, H. Rechenberg. The historical development of quantum theory. — P. 1030 — 1033. (англ.)
- С. Швебер, Г. Бете, Ф. Гофман. Мезоны и поля. — М. : Иностр. лит-ра, 1957. — С. 193 — 195. (рос.)
- Б. В. Медведєв, M. К. Поливанов. Матрица рассеяния // Физическая энциклопедия. — 1992. — С. 71 — 73. (рос.)
- R. Musto. From Heisenberg to Einstein? Recollections and afterthoughts on the birth of string theory // The birth of String Theory. — 2008. (англ.)
- К. А. Томилин. Фундаментальные физические постоянные в историческом и методологическом аспектах. — М. : Физматлит, 2006. — С. 232 — 235. (рос.)
- M. A. Shifman. From Heisenberg to Supersymmetry // 100 years Werner Heisenberg: works and impact. — Wiley, 2002. — С. 123 — 132. (англ.)
- D. C. Cassidy. Heisenberg, German Science, and the Third Reich // Social Research. — 1992. — Т. 59, № 3. — С. 643 — 661. Стаття являє собою уривок з книги D. C. Cassidy. Uncertainty: the life and science of Werner Heisenberg. — New York : Freeman & Co, 1991. — 669 p. (англ.)
- М. Вокер. Наука при национал-социализме // Питання історії природознавства і техніки. — 2001. — № 1. — С. 3 — 30. з джерела 2 грудня 2013. Процитовано 2012-04-08. (рос.)
- H. Kant. Werner Heisenberg and the German Uranium Project // Дослідження з історії фізики та механіки 2002. — М. : Наука, 2003. — С. 151 — 173. (англ.)
- Овчинников В. В. Горячий пепел. Хроника тайной гонки за обладание ядерным оружием.— М. Издательство АПН, 1984.— 128 с.— С. 21. (рос.)
- Р. Юнг. Ярче тысячи солнц. — М. : Госатомиздат, 1961. — С. 92 — 94. (рос.)
- А. Б. Мигдал. Нильс Бор и квантовая физика : [ 19 січня 2012] // УФН. — 1985. — Т. 147, № 10. — С. 340. (рос.)
- W. Sweet. The Bohr Letters: No More Uncertainty // Bulletin of the Atomic Scientists. — 2002. — Т. 58, № 3. — С. 20 — 27. (англ.)
- Б. И. Силкин. Тайна Гейзенберга — тайна Бора // Природа. — 2002. — № 7. з джерела 2 грудня 2013. Процитовано 2012-04-08. (рос.)
- K. Gottstein. New Insights? Heisenberg's visit to Copenhagen in 1941 and the Bohr letters // THE WEEK THAT WAS. — March 2002. (англ.)
- Фрейн М. Копенгаґен. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. — 176 с.
- B. Schwarzschild. Bohr-Heisenberg Symposium Marks Broadway Opening of Copenhagen // Physics Today. — 2000. — Т. 53, № 5. — С. 51 — 52.
- D. C. Cassidy. A Historical Perspective on Copenhagen // Physics Today. — 2000. — Т. 53, № 7. — С. 28 — 32.
- K. Gottstein, H. J. Lipkin, D. C. Sachs, D. C. Cassidy. Heisenberg' s Message to Bohr: Who Knows? // Physics Today. — 2001. — Т. 54, № 4. — С. 14, 92 — 93.
- H. A. Bethe. The German Uranium Project // Physics Today. — 2000. — Т. 53, № 7. — С. 34 — 36.
- Cassidy D. C. A Lecture on Bomb Physics: February 1942 // Physics Today. — 1995. — Т. 48, № 8. — С. 27—30. (англ.)
- Р. Юнг. Ярче тысячи солнц. — С. 148 — 151.
- J. Bernstein, D. C. Cassidy. Bomb Apologetics: Farm Hall, August 1945 // Physics Today. — 1995. — Т. 48, № 8. — С. 32 — 36.
- M. Walker. Heisenberg, Goudsmit and the German Atomic Bomb // Physics Today. — 1990. — Т. 43, № 1. — С. 52 — 60.
- Р. Юнг. Яскравіше тисячі сонць. — М. : Госатоміздат, 1961.
- T. Powers. Heisenberg's War: The Secret History of the German Bomb. — New York : Alfred A. Knopf, 1993.
- Л. Гровс. Теперь об этом можно рассказать. История Манхэттенского проекта. — М. : Атомиздат, 1964.
- P. L. Rose. Heisenberg and the Nazi atomic bomb project: A Study in German Culture. — University of California Press, 2002. — 352 p.
- М. Вокер. Миф о германской атомной бомбе // Природа. — 1992. — № 1. з джерела 9 жовтня 2006. Процитовано 2012-04-08.
- S. Goldberg, T. Powers. Declassified Files Reopen "Nazi Bomb" Debate // Bulletin of the Atomic Scientists. — Sept 1992. — С. 32 — 40.
- J. L. Logan, H. Rechenberg, M. Dresden, A. Van Der Ziel, M. Walker. Heisenberg, Goudsmit and the German `A-Bomb' // Physics Today. — 1991. — Т. 44, № 5. — С. 13 — 15, 90 — 96.
- M. Walker. Heisenberg revisited (Review of Rose's book) // Nature. — 1998. — Т. 396. — С. 427 — 428.
- J. L. Logan. New Light on the Heisenberg Controversy (Review of Rose's book) // Physics Today. — 1999. — Т. 52, № 3. — С. 81 — 84.
- J. Bernstein. Building Hitler's Bomb // Commentary. — May 1999. — С. 49 — 54.
- Ахутин А. В. Вернер Гейзенберг и философия // Фізика і філософія. Частина і ціле. — М. : Наука, 1990. — С. 365. (рос.)
- Ахутин А. В. Вернер Гейзенберг и философия. — С. 367—368. (рос.)
- Ахутин А. В. Вернер Гейзенберг и философия. — С. 370. (рос.)
- Ахутин А. В. Вернер Гейзенберг и философия. — С. 372—374. (рос.)
- Ахутин А. В. Вернер Гейзенберг и философия. — С. 375—382. (рос.)
- Ахутин А. В. Вернер Гейзенберг и философия. — С. 383—385. (рос.)
- Ахутин А. В. Вернер Гейзенберг и философия. — С. 386—394. (рос.)
- База даних малих космічних тіл JPL: Вернер Гейзенберг (англ.) .
Література
Книги
- E. Heisenberg. Inner exile: recollections of a life with Werner Heisenberg. — Birkhäuser, 1984. — 170 p.
- М. Джеммер. Эволюция понятий квантовой механики. — М. : Наука, 1985. — 384 с. — 8000 прим.
- D. C. Cassidy. Uncertainty : the life and science of Werner Heisenberg. — New York : Freeman & Co, 1991. — 669 p. Рецензія: . Неопределенность: победы и поражения Вернера Гейзенберга. — Т. 162, вип. 11.
- M. Walker. German National Socialism and the Quest for Nuclear Power. — Cambridge : University Press, 1992. — 304 p. Рецензія: Р. Позе, . Фашистская Германия и ядерная энергетика // УФН. — Т. 162, вип. 4.
- T. Powers. Heisenberg's War: The Secret History of the German Bomb. — New York : Alfred A. Knopf, 1993.
- P. L. Rose. Heisenberg and the Nazi atomic bomb project: A Study in German Culture. — University of California Press, 2002. — 352 p.
- 100 years Werner Heisenberg: works and impact / ed. D. Papenfuss, D. Lüst, W. Schleich. — Wiley, 2002. — 299 p.
- Fundamental physics — Heisenberg and beyond / ed. G. W. Buschhorn, J. Wess. — Springer, 2004. — 188 p.
- D. C. Cassidy. Beyond uncertainty: Heisenberg, quantum physics, and the bomb. — New York : Bellevue Literary Press, 2009. — 480 p.
Статті
- Bloch F. Heisenberg and the early days of quantum mechanics // Physics Today. — 1976. — Vol. 29, № 12. — P. 23—27.
- Professor Werner Heisenberg: A pioneer of quantum mechanics // The Times. — 1976.
- Wigner E. P. Werner K. Heisenberg (Obituary) // Physics Today. — 1976. — Vol. 29, № 4. — P. 86—87.
- Mott N., Peierls R. Werner Heisenberg (1901—1976) // Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. — 1977. — Vol. 23. — P. 212—251.
- D. C. Cassidy. Heisenberg's first paper // Physics Today. — 1978. — Vol. 31, № 7. — P. 23—28.
- Гейзенберг, Вернер Карл // Физики: Биографический справочник / Ю. А. Храмов.. — М. : Наука, 1983.
- A. I. Miller. Werner Heisenberg and the Beginning of Nuclear Physics // Physics Today. — 1985. — Vol. 38, № 11. — P. 60—68.
- . Вернер Гейзенберг и философия // Физика и философия. Часть и целое / В. Гейзенберг. — М. : Наука, 1990.
- M. Walker. Heisenberg, Goudsmit and the German Atomic Bomb // Physics Today. — 1990. — Vol. 43, № 1. — P. 52—60.
- Гейзенберг, Вернер // Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. — М. : Прогресс, 1992.
- J. Bernstein, D. C. Cassidy. Bomb Apologetics: Farm Hall, August 1945 // Physics Today. — 1995. — Vol. 48, № 8. — P. 32—36.
- D. C. Cassidy. A Historical Perspective on Copenhagen // Physics Today. — 2000. — Vol. 53, № 7. — P. 28—32.
- H. A. Bethe. The German Uranium Project // Physics Today. — 2000. — Vol. 53, № 7. — P. 34—36.
- . Werner Heisenberg and Albert Einstein // Physics Today. — 2000. — Vol. 53, № 7. — P. 38—42.
- W. Sweet. The Bohr Letters: No More Uncertainty // Bulletin of the Atomic Scientists. — 2002. — Vol. 58, № 3. — P. 20—27.
- H. Kant. Werner Heisenberg and the German Uranium Project // Исследования по истории физики и механики 2002. — М. : Наука, 2003.
Посилання
- Гайзенберґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Werner Heisenberg (англійською) . Nobelprize.org. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2010. (англ.)
- J. J. O'Connor, E. F. Robertson. Werner Karl Heisenberg. MacTutor Biography (англійською) . University of St Andrews. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2010. (англ.)
- D. C. Cassidy. (1998—2002). Werner Heisenberg (англійською) . Center for History of Physics of the American Institute of Physics. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2010. (англ.)
- J. Heisenberg. Who Was Werner Heisenberg? (англійською) . University of Hamburg. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 22 січня 2011. (англ.)
- Werner Heisenberg (англійською) . Mathematics Genealogy Project. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2010. (англ.)
- Вернер Гейзенберг в бібліотеці Максима Мошкова (рос.)
- Библиография трудов и основных жизнеописаний В.Гейзенберга (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve rner Karl Ge jzenberg takozh Gajzenberg nim Werner Karl Heisenberg 5 grudnya 1901 Vyurcburg 1 lyutogo 1976 Myunhen nimeckij fizik teoretik odin iz tvorciv kvantovoyi mehaniki laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1932 chlen kilkoh akademij i naukovih tovaristv svitu Verner Karl GejzenbergWerner Karl HeisenbergVerner Gejzenberg 1933 rik Verner Gejzenberg 1933 rikNarodivsya 5 grudnya 1901 1901 12 05 Vyurcburg Nimecka imperiyaPomer 1 lyutogo 1976 1976 02 01 74 roki Myunhen Zahidna Nimechchina Rak nirki d i dPohovannya Valdfridgof 1 Misce prozhivannya NimechchinaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij Rejh FRNDiyalnist fizik teoretikAlma mater Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana 1923 2 d 1920 2 Galuz teoretichna fizikaZaklad Gettingenskij universitet Kopengagenskij universitet Lejpcizkij universitet HU Berlin Universitet Sent Endryusa Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Institut fiziki Maksa Planka 2 Uranovij proekt 2 Naukovij kerivnik Arnold ZommerfeldVidomi uchni dAspiranti doktoranti Edvard Teller 3 Feliks Bloh 4 Karl Fridrih fon Vajczekker 5 Rudolf Payerls 6 d 7 Yan German Artur d Sherban Cicejka 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 Ivan Supek 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 d 8 Gans Ejler 8 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Prusska akademiya nauk Akademiya nauk NDR Saksonska akademiya nauk 1 zhovtnya 1942 Leopoldina Nacionalna akademiya dej Linchej Papska akademiya nauk 9 Bavarska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk d Shvedska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Bavarska akademiya vitonchenih mistectv Saksonska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki osnovi kvantovoyi mehaniki spivvidnoshennya neviznachenosti Batko Avgust Gejzenberg 10 Mati d 10 Brati sestri d 10 U shlyubi z d 10 Diti d 10 d 10 11 d 10 d 10 d 10 d 10 d 10 Nagorodi Mizhnarodna zolota medal Nilsa Bora 1970 medal imeni Maksa Planka 1933 medal Matteuchchi 1929 premiya Zigmunda Frejda za naukovu prozu 1970 d 2009 d d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 28 kvitnya 1955 d 1973 dAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Verner Gejzenberg u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gejzenberg Gejzenberg ye avtorom nizki fundamentalnih rezultativ u kvantovij teoriyi vin zaklav osnovi matrichnoyi mehaniki sformulyuvav princip neviznachenosti zastosuvav formalizm kvantovoyi mehaniki do problem feromagnetizmu anomalnogo efektu Zeemana tosho Brav aktivnu uchast u rozvitku kvantovoyi elektrodinamiki teoriya Gejzenberga Pauli ta kvantovoyi teoriyi polya teoriya S matrici v ostanni desyatirichchya zhittya robiv sprobi stvorennya yedinoyi teoriyi polya Gejzenbergu nalezhit odna z pershih kvantovomehanichnih teorij yadernih sil pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin buv providnim teoretikom nimeckogo yadernogo proyektu Nizku prac prisvyacheno fizici kosmichnih promeniv teoriyi turbulentnosti filosofskim problemam prirodoznavstva Vidigrav veliku rol v organizaciyi naukovih doslidzhen u povoyennij Nimechchini Na chest naukovcya nazvano stipendiya vid Nimeckogo doslidnickogo fondu DFG BiografiyaYuni roki 1901 1920 Verner Gejzenberg narodivsya u Vyurcburzi v sim yi Avgusta Gejzenberga profesora serednovichnoyi ta suchasnoyi greckoyi filologiyi j Anni Veklyajn Annie Wecklein dochki direktora myunhenskoyi gimnaziyi Maksimiliana Maximilian Gymnasium Vin buv drugoyu ditinoyu v rodini jogo starshij brat Ervin 1900 1965 zgodom stav naukovcem himikom 1910 roku rodina perebralasya do Myunhena de Verner navchavsya u shkoli dosyagnuvshi uspihiv u matematici fizici ta gramatici Jogo navchannya perervalosya navesni 1918 roku koli jogo ta inshih 16 richnih pidlitkiv nadislali na fermu dlya vikonannya dopomizhnih robit U cej chas vin serjozno zahopivsya filosofiyeyu chitav Platona ta Kanta Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni krayina ta misto opinilisya v neviznachenij situaciyi vlada perehodila vid odniyeyi politichnoyi grupi do inshoyi Navesni 1919 roku Gejzenberg deyakij chas sluzhiv vistovim dopomagayuchi vijskam novogo bavarskogo uryadu yaki vvijshli do mista Potim vin brav uchast u molodizhnomu rusi uchasniki yakogo buli nezadovoleni isnuyuchim stanom sprav starimi tradiciyami ta zabobonami Os yak zgaduvav sam Gejzenberg pro odni zbori takih molodih lyudej Govorilosya bagato promov pafos yakih zdavsya b nam sogodni chuzhim Sho nam vazhlivishe dolya nashogo narodu chi vsogo lyudstva chi bezgluzdoyu porazkoyu ye zhertovna smert poleglih chi maye molod sama buduvati svoye zhittya vidpovidno do vlasnih uyavlen pro cinnosti sho vagomishe virnist sobi chi stari formi sho stolittyami vporyadkovuvali zhittya lyudej pro vse ce govorili ta sperechalisya z pristrastyu Ya duzhe vagavsya z usih pitan shob vzyati uchast u cih debatah ale prisluhavsya do nih znovu i znovu V Gejzenberg Fizika i filosofiya chastina i cile M Nauka 1989 S 145 Prote golovnij interes dlya nogo v cej chas stanovila ne politika filosofiya chi muzika Gejzenberg buv obdarovanim pianistom i za spogadami Feliksa Bloha mig godinami vpravlyatisya v gri na instrumenti a matematika ta fizika Vin vivchav yih perevazhno samostijno i jogo znannya yaki vihodili daleko za mezhi shkilnogo kursu buli osoblivo vidznacheni za rezultatami zaklyuchnih ispitiv u gimnaziyi Pid chas trivaloyi hvorobi vin prochitav knigu Germana Vejlya Prostir chas i materiya buv vrazhenij miccyu matematichnih metodiv ta yihnim zastosuvannyam i virishiv vivchati matematiku v Myunhenskomu universiteti kudi vstupiv vlitku 1920 roku Prote profesor matematiki Ferdinand fon Lindeman vidmovivsya zrobiti novachka uchasnikom svogo seminaru i za poradoyu batka Gejzenberg zvernuvsya do vidomogo fizika teoretika Arnolda Zommerfelda Toj odrazu pogodivsya prijnyati Vernera v svoyu grupu de vzhe pracyuvav molodij Volfgang Pauli yakij nezabarom stav blizkim drugom Gejzenberga Myunhen Gettingen Kopengagen 1920 1927 Arnold Zommerfeld 1930 Pid kerivnictvom Zommerfelda Gejzenberg rozpochav robotu v rusli tak zvanoyi staroyi kvantovoyi teoriyi Vzimku 1922 1923 roku Zommerfeld perebuvav v universiteti Viskonsina SShA rekomenduvavshi svoyemu uchnevi popracyuvati v Gettingeni pid kerivnictvom Maksa Borna Tak pochalosya plidne spivrobitnictvo dvoh naukovciv Gejzenberg vzhe vidviduvav Gettingen u chervni 1922 roku pid chas tak zvanogo Borivskogo festivalyu seriyi lekcij pro novu atomnu fiziku prochitanih Nilsom Borom Molodomu fiziku navit vdalosya poznajomitisya zi znamenitim dancem i pogovoriti z nim pid chas odniyeyi z progulyanok Yak zgodom zgaduvav sam Gejzenberg cya rozmova spravila velikij vpliv na formuvannya jogo poglyadiv i pidhodu do rozv yazannya naukovih problem Vin tak viznachiv rol riznih vpliviv u jogo zhitti U Zommerfelda ya navchivsya optimizmu u gettingenciv matematiki a u Bora fiziki Gejzenberg povernuvsya do Myunhena na litnij semestr 1923 roku Do togo chasu vin pidgotuvav disertaciyu prisvyachenu deyakim fundamentalnim problemam gidrodinamiki Cya tema bula zaproponovana Zommerfeldom yakij vvazhav sho klasichna tematika sprostit zahist Odnak krim disertaciyi dlya zdobuttya stupenya doktora filosofiyi u fizici bulo neobhidno sklasti usnij ispit z troh predmetiv Osoblivo vazhkim viyavilosya viprobuvannya z eksperimentalnoyi fiziki yakij Gejzenberg ne pridilyav osoblivoyi uvagi Vin ne zmig vidpovisti na zhodne pitannya profesora Vilgelma Vina pro rozdilnu zdatnist interferometra Fabri Pero mikroskopa teleskopa ta pro princip diyi svincevogo akumulyatora ale zavdyaki zastupnictvu Zommerfelda jomu vse zh postavili najnizhchu ocinku dostatnyu dlya prisudzhennya stupenya Voseni 1923 roku Gejzenberg povernuvsya u Gettingen do Borna yakij domigsya dlya nogo dodatkovogo miscya asistenta Born takim chinom opisav svogo novogo spivrobitnika Vin buv shozhij na prostogo silskogo hlopcya z korotkim svitlim volossyam yasnimi zhivimi ochima i charivnim virazom oblichchya Vin vikonuvav svoyi obov yazki asistenta serjoznishe nizh Pauli i nadavav meni veliku dopomogu Jogo nezbagnenna shvidkist i gostrota rozuminnya zavzhdi dozvolyali jomu vikonuvati velicheznu robotu bez osoblivih zusil Dzh Mehra Rozhdenie kvantovoj mehaniki UFN 1977 T 122 4 S 723 U Gettingeni molodij naukovec prodovzhiv svoyu robotu nad teoriyeyu efektu Zeemana ta inshimi kvantovimi problemami a nastupnogo roku projshov proceduru gabilitaciyi otrimavshi oficijne pravo chitati lekciyi Voseni 1924 roku Gejzenberg vpershe priyihav do Kopengagena shob popracyuvati pid kerivnictvom Nilsa Bora Vin takozh pochav tisno spivpracyuvati z Gendrikom Kramersom napisavshi spilnu stattyu z kvantovoyi teoriyi dispersiyi Navesni 1925 roku Gejzenberg povernuvsya do Gettingena j protyagom kilkoh nastupnih misyaciv domigsya virishalnogo progresu v pobudovi pershoyi logichno uzgodzhenoyi kvantovoyi teoriyi matrichnoyi mehaniki Nadali formalizm teoriyi buv dovedenij do doskonalosti za uchastyu Borna i Paskualya Jordana Inshe formulyuvannya teoriyi hvilova mehanika bulo zaproponovano Ervinom Shredingerom i stimulyuvalo yak poyavu chislennih konkretnih zastosuvan tak i gliboke opracyuvannya fizichnih osnov teoriyi Odnim z pidsumkiv ciyeyi diyalnosti stav princip neviznachenosti sformulovanij na pochatku 1927 roku Lejpcig Berlin 1927 1945 Gejzenberg priblizno v 1927 roci Viznannya naukovih zaslug Gejzenberga prijshlo cherez zaproshennya na posadu profesora yaki nadijshli z Lejpciga ta Cyuriha Naukovec obrav Lejpcig de direktorom fizichnogo institutu pri universiteti pracyuvav Peter Debaj i v zhovtni 1927 roku obijnyav posadu profesora teoretichnoyi fiziki Inshimi jogo kolegami buli Gregor Vencel ta Fridrih Gund a pershim asistentom stav Gvido Bek Gejzenberg vikonuvav chislenni obov yazki na fakulteti chitav lekciyi z teoretichnoyi fiziki organizuvav shotizhnevij seminar z atomnoyi teoriyi yakij suprovodzhuvavsya ne lishe intensivnim obgovorennyam naukovih problem ale takozh druzhnim chayuvannyam i chasom postupovo peretvoryuvavsya u zmagannya z nastilnogo tenisu molodij profesor grav duzhe dobre i z velikim azartom Yak zaznachayut biografi naukovcya Nevill Mott ta Rudolf Pajyerls rannya slava praktichno ne vplinula na osobisti yakosti Gejzenberga Nihto ne zasudiv bi jogo yakbi vin pochav sprijmati sebe serjozno i stav trohi bundyuchnim pislya togo yak vin zrobiv prinajmni dva virishalni kroki sho zminili oblichchya fiziki i pislya otrimannya v nastilki yunomu vici statusu profesora sho zmushuvalo i bagatoh starshih i mensh znachnih lyudej vidchuvati sebe vazhlivimi ale vin zalishivsya takim yakim i buv neoficijnim i veselim u spilkuvanni majzhe hlop yachim i buv skromnim majzhe sorom yazlivim Originalnij tekst angl One could not have blamed him if he had started to take himself seriously and had become a little pompous after having taken at least two decisive steps that changed the face of physics and after reaching at so young an age the status of professor which made many older and lesser men feel important but he remained as he had been informal and cheerful in manner almost boyish and with a modesty that verged on shyness N Mott R Pajyerls Werner Heisenberg 1901 1976 Biogr Mems Fell Roy Soc 1977 T 23 S 225 U Lejpcizi z yavilisya pershi uchni Gejzenberga i skoro tam sformuvalasya velika naukova shkola U riznij chas spivrobitnikami teoretichnoyi grupi buli Feliks Bloh Ugo Fano Erih Gyukkel Robert Malliken Rudolf Pajyerls en en Edvard Teller Laslo Tissa Dzhon Hazbruk van Flek Viktor Vajskopf Karl fon Vajczekker Klarens Zener Isidor Rabi Glib Vatagin en Gans Genrih Ejler en Teodor Ferster Greta German German Artur Yan Fric Zauter Ivan Supek Garald Vergeland Dzhan Karlo Vik Vilyam G yuston ta bagato inshih Hocha profesor zazvichaj ne pridivlyavsya do matematichnih podrobic u robotah svoyih uchniv prote chasto dopomagav z yasuvati fizichnu sutnist doslidzhuvanoyi problemi Pershij student Gejzenberga a zgodom nobelivskij laureat Feliks Bloh nastupnim chinom oharakterizuvav pedagogichni ta naukovi yakosti svogo nastavnika Yaksho ya povinen vibrati yedinu z jogo velikih yakostej yak vchitelya to ce bulo b jogo nadzvichajno pozitivne stavlennya do bud yakogo progresu i jogo zaohochennya Odniyeyu z najbilsh divovizhnih osoblivostej Gejzenberga bula majzhe bezpomilkova intuyiciya yaku vin viyavlyav u svoyemu pidhodi do fizichnoyi problemi i fenomenalnij sposib za dopomogoyu yakogo rozv yazki nachebto padali z neba Originalnij tekst angl If I should single out one of his great qualities as a teacher it would be his immensely positive attitude towards any progress and the encouragement he thereby conferred one of the most marvelous traits of Heisenberg was the almost infallible intuition that he showed in his approach to a problem of physics and the phenomenal way in which the solutions came to him as if out of the blue sky F Bloh Heisenberg and the early days of quantum mechanics Physics Today 1976 T 29 12 S 26 27 1933 roku Gejzenbergu bulo prisudzheno Nobelivskoyu premiyeyu z fiziki za poperednij rik z formulyuvannyam za stvorennya kvantovoyi mehaniki zastosuvannya yakoyi sered inshogo prizveli do vidkrittya alotropnih form vodnyu Nezvazhayuchi na radist naukovec visloviv zdivuvannya u zv yazku z tim faktom sho jogo kolegi Pol Dirak i Ervin Shredinger otrimali odnu premiyu za 1933 rik na dvoh a Maks Born i zovsim buv obijdenij uvagoyu Nobelivskogo komitetu U sichni 1937 roku vin poznajomivsya z molodoyu divchinoyu Elizabet Shumaher Elisabeth Schumacher dochkoyu berlinskogo profesora ekonomiki i v kvitni odruzhivsya z neyu Nastupnogo roku u nih narodilisya bliznyata Volfgang i Anna Mariya Usogo v nih bulo semero ditej deyaki z nih takozh viyavili cikavist do nauki Martin stav genetikom Johen fizikom a Anna Mariya i Verena fiziologami Do togo chasu politichna situaciya v Nimechchini dokorinno zminilasya do vladi prijshli nacional socialisti na choli z Gitlerom Gejzenberg yakij virishiv zalishitisya v krayini nezabarom buv piddanij napadu z boku protivnikiv tak zvanoyi yevrejskoyi fiziki do yakoyi voni vidnosili sered inshogo kvantovu mehaniku ta teoriyu vidnosnosti Vse zh protyagom 1930 h pochatku 1940 h rokiv naukovec plidno pracyuvav nad problemami teoriyi atomnogo yadra fiziki kosmichnih promeniv kvantovoyi teoriyi polya Z 1939 roku vin brav uchast u diyalnosti nimeckogo yadernogo proyektu yak odin z jogo lideriv a 1942 roku buv priznachenij profesorom fiziki Berlinskogo universitetu i kerivnikom Institutu fiziki Tovaristva kajzera Vilgelma Pislyavoyennij period 1946 1976 Fridrih Gund Verner Gejzenberg i Maks Born Gettingen 1966 Na pochatku 1946 roku polkovnik Blaunt angl B K Blount chlen naukovogo viddilu vijskovogo uryadu britanskoyi okupacijnoyi zoni zaprosiv Vernera Gejzenberga ta Otto Gana do Gettingena z yakogo malo pochatisya vidrodzhennya nauki v zrujnovanij Nimechchini Naukovci bagato uvagi pridilyali organizacijnij roboti spochatku v ramkah Radi z nauki a zgodom Tovaristva imeni Maksa Planka yake prijshlo na zminu Tovaristvu kajzera Vilgelma 1949 roku pislya stvorennya FRN Gejzenberg stav pershim prezidentom Nimeckogo naukovo doslidnickogo tovaristva yake malo spriyati naukovij roboti v krayini Yak golova Komitetu z atomnoyi fiziki vin stav odnim z iniciatoriv pochatku robit po yadernim reaktoram v Nimechchini U toj zhe chas Gejzenberg vistupav proti stvorennya krayinoyu yadernoyi zbroyi sho planuvalosya uryadom Adenauera 1955 roku vin vidigrav aktivnu rol u poyavi tak zvanoyi pidpisanoyi shistnadcyatma nobelivskimi laureatami a cherez dva roki Gettingenskogo manifestu visimnadcyati nimeckih naukovciv 1958 roku vin pidpisav zvernennya do generalnogo sekretarya OON iz zaklikom zaboroniti yaderni viprobuvannya inicijovane Lajnusom Polingom Viddalenim pidsumkom ciyeyi diyalnosti stalo priyednannya FRN do Dogovoru pro nerozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi Gejzenberg aktivno pidtrimuvav stvorennya CERNu brav uchast u roboti jogo komitetiv Zokrema vin buv pershim golovoyu Komitetu z naukovoyi politiki ta viznachav napryamki rozvitku CERNu Vodnochas Gejzenberg obijmav posadu direktora Fizichnogo institutu Tovaristva Maksa Planka yakij 1958 roku perebravsya z Gettingena do Myunhena ta buv perejmenovanij na Institut fiziki j astrofiziki Max Planck Institut fur Physik Naukovec ocholyuvav cyu ustanovu do vihodu u vidstavku 1970 roku Vin vikoristovuvav svij vpliv dlya vidkrittya novih institutiv u ramkah Tovaristva Doslidnickogo centru v Karlsrue zaraz u skladi Universitetu Karlsrue en Institutu pozazemnoyi fiziki 1953 roku vin stav pershim pislyavoyennim prezidentom Fondu Oleksandra fon Gumboldta spryamovanogo na spriyannya inozemnim naukovcyam yaki bazhayut pracyuvati v Nimechchini Obijmayuchi cyu posadu protyagom dvoh desyatkiv rokiv Gejzenberg podbav pro avtonomiyu Fondu ta jogo strukturu vilnu vid byurokratichnih vad derzhavnih ustanov Nadgrobnij pam yatnik na mogili Gejzenberga Popri chislenni administrativni ta gromadski obov yazki naukovec prodovzhuvav naukovu robotu v ostanni roki osnovnu uvagu pridilyayuchi sprobam pobudovi yedinoyi teoriyi polya Sered spivrobitnikiv jogo gettingenskoyi grupi v riznij chas buli Karl fon Vajczekker Kadzuhiko Nisidzima Garri Lemann Gerhart Lyuders Rajnhard Eme Valter Tirring Bruno Zumino Gans Peter Dyurr ta inshi Pislya vihodu u vidstavku Gejzenberg vistupav perevazhno na temi zagalnih abo filosofskih pitan prirodoznavstva 1975 roku jogo zdorov ya pogirshilosya i 1 lyutogo 1976 roku naukovec pomer Vidomij fizik Yudzhin Pol Vigner pisav z cogo privodu Nemaye takogo fizika teoretika zaraz yakij zrobiv bilshij vnesok u nashu nauku nizh vin U toj zhe chas vin buv dobrozichlivij z usima pozbavlenij zarozumilosti ta skladav priyemnu kompaniyu Originalnij tekst angl There is no living theoretical physicist who has contributed more to our subject than he did At the same time he was friendly to all devoid of haughtiness and pleasant company Yu P Vigner Werner K Heisenberg Obituary Physics Today 1976 T 29 4 S 86 87 Naukova diyalnistStara kvantova teoriya Pochatok 1920 h rokiv u atomnij fizici buv chasom tak zvanoyi staroyi kvantovoyi teoriyi v osnovi yakoyi spochatku lezhali ideyi Nilsa Bora yaki otrimali rozvitok u robotah Zommerfelda ta inshih naukovciv Odnim iz osnovnih metodiv otrimannya novih rezultativ buv borivskij princip vidpovidnosti Nezvazhayuchi na deyaki uspihi bagato pitan she ne bulo virisheno nalezhnim chinom zokrema zadacha pro kilka vzayemodiyuchih chastinok abo problema prostorovogo kvantuvannya Krim togo sama teoriya bula neposlidovnoyu klasichni zakoni Nyutona mozhna bulo zastosovuvati lishe do stacionarnih orbit elektrona todi yak perehid z odniyeyi orbiti na inshu ne mozhna bulo opisati nimi Maks Born Zommerfeld dobre poinformovanij pro vsi ci trudnoshi pidklyuchiv Gejzenberga do roboti nad teoriyeyu Persha jogo stattya yaka vijshla na pochatku 1922 roku bula prisvyachena fenomenologichnij modeli efektu Zeemana Cya robota v yakij proponuvalasya smiliva model atomnogo ostova yakij vzayemodiye z valentnimi elektronami i bulo zaprovadzheno napivcili kvantovi chisla vidrazu zh zrobila molodogo naukovcya odnim z lideriv teoretichnoyi spektroskopiyi U nastupnih robotah na bazi principu vidpovidnosti obgovoryuvalisya pitannya shirini j intensivnosti spektralnih linij ta yihnih zeemanivskih komponent U stattyah napisanih spilno z Maksom Bornom rozglyadalisya zagalni problemi teoriyi bagatoelektronnih atomiv u mezhah klasichnoyi teoriyi zburen analizuvalasya teoriya molekul i proponuvalasya iyerarhiya vnutrishnomolekulyarnih ruhiv yaki rozriznyayutsya svoyeyu energiyeyu molekulyarni obertannya i kolivannya elektronni zbudzhennya ocinyuvalisya velichina atomnoyi polyarizovanosti ta bulo zrobleno visnovok pro neobhidnist zaprovadzhennya napivcilih kvantovih chisel Insha modifikaciya kvantovih spivvidnoshen yaka polyagala v pripisuvanni kvantovim stanam atoma dvoh napivcilih kvantovih chisel kutovogo momentu viplivala z rozglyadu anomalnogo efektu Zeemana zgodom cyu modifikaciyu bulo poyasneno nayavnistyu spina elektrona Cya robota za propoziciyeyu Borna posluzhila pidstavoyu dlya gabilitaciyi Habilitationsschrift otrimanoyi Gejzenbergom u vici 22 rokiv u Gettingenskomu universiteti Stvorennya matrichnoyi mehaniki Gejzenberg ne buv zadovolenij stanom teoriyi yaka vimagala rozv yazku kozhnoyi konkretnoyi zadachi v ramkah klasichnoyi fiziki z podalshim perekladom na kvantovu movu z dopomogoyu principu vidpovidnosti Takij pidhid ne zavzhdi davav rezultat i bagato v chomu zalezhav vid intuyiciyi doslidnika Pragnuchi otrimati strogij i logichno uzgodzhenij formalizm navesni 1925 roku Gejzenberg virishiv vidmovitisya vid kolishnogo opisu zaminivshi jogo opisom cherez tak zvani sposterezhuvani velichini Cya ideya vinikla pid vplivom robit Alberta Ejnshtejna yakij dav relyativistske viznachennya chasu zamist nesposterezhuvanogo nyutonivskogo absolyutnogo chasu Vtim uzhe v kvitni 1926 roku Ejnshtejn v osobistij rozmovi z Gejzenbergom zauvazhiv sho same teoriya viznachaye yaki velichini vvazhati sposterezhuvanimi a yaki ni Gejzenberg vidmovivsya vid klasichnih ponyat polozhennya ta impulsu elektrona v atomi ta rozglyanuv chastotu j amplitudu kolivan yaki mozhna viznachiti z optichnogo eksperimentu Jomu vdalosya podati ci velichini u viglyadi naboriv kompleksnih chisel i zadati pravilo yih mnozhennya yake viyavilosya nekomutativnim a potim zastosuvati rozroblenij metod do zadachi pro angarmonichnij oscilyator Dlya okremogo vipadku garmonichnogo oscilyatora prirodnim chinom viplivalo isnuvannya tak zvanoyi nulovoyi energiyi Takim chinom princip vidpovidnosti bulo vklyucheno v samisinki osnovi rozroblenoyi matematichnoyi shemi Pam yatna tablichka na ostrovi Gelgoland Gejzenberg znajshov rozv yazok ciyeyi zadachi v chervni 1925 roku na ostrovi Gelgoland de vin viduzhuvav vid napadu polinozu Povernuvshis do Gettingena vin opisav svoyi rezultati v statti Pro kvantovoteoretichne tlumachennya kinematichnih i mehanichnih spivvidnoshen i nadislav yiyi Volfgangu Pauli Otrimavshi shvalennyam ostannogo Gejzenberg peredav robotu Bornu dlya opublikuvannya v zhurnali Zeitschrift fur Physik de yiyi otrimali 29 lipnya 1925 roku Nezabarom Born usvidomiv sho nabori chisel yaki podayut fizichni velichini ye ne chim inshim yak matricyami a gejzenbergivske pravilo yihnogo mnozhennya ce pravilo mnozhennya matric U cilomu matrichnu mehaniku chekav dosit pasivnij prijom fizichnogo spivtovaristva yake bulo malo znajome z matematichnim formalizmom matric i kotre vidlyakuvala nadzvichajna abstraktnist teoriyi Lishe deyaki naukovci zvernuli pilnu uvagu na cyu stattyu Gejzenberga Tak Nils Bor vidrazu zh visoko ociniv yiyi i ogolosiv sho pochalasya nova era vzayemnogo stimulyuvannya mehaniki ta matematiki Pershe chitke formulyuvannya matrichnoyi mehaniki nalezhalo Maks Bornu ta Paskualyu Jordanu v yihnij spilnij roboti Pro kvantovu mehaniku zavershenij u veresni 1925 roku Voni otrimali fundamentalne perestanovochne spivvidnoshennya dlya matric koordinati ta impulsu Nezabarom Gejzenberg priyednavsya do cih doslidzhen pidsumkom yakih stala znamenita robota troh Drei Manner Arbeit zavershena v listopadi 1925 roku U nij bulo podano zagalnij metod rozv yazannya zadach u mezhah matrichnoyi mehaniki zokrema rozglyanuto sistemi z dovilnim chislom stupeniv svobodi zaprovadzheno kanonichni peretvorennya podano osnovi kvantovomehanichnoyi teoriyi zburen rozv yazano zadachu pro kvantuvannya kutovogo momentu obumovleno pravila vidboru ta nizku inshih pitan Podalshi modifikaciyi matrichnoyi mehaniki vidbuvalisya za dvoma osnovnimi napryamkami uzagalnennya matric u formi operatoriv zdijsnene Maksom Bornom ta Norbertom Vinerom i podannya teoriyi v algebrayichnij formi v ramkah gamiltonovogo formalizmu rozroblene Polem Dirakom Ostannij zgaduvav cherez bagato rokiv pro te naskilki jogo stimulyuvala poyava matrichnoyi mehaniki dlya podalshogo rozvitku atomnoyi fiziki U mene ye duzhe vagomi prichini buti shanuvalnikom Vernera Gejzenberga Mi navchalisya v odin chas buli majzhe odnolitkami ta pracyuvali nad odniyeyu problemoyu Gejzenberg dosyag uspihu tam de v mene buli nevdachi Na toj chas nakopichilasya velichezna kilkist spektroskopichnogo materialu i Gejzenberg znajshov pravilnij shlyah u jogo labirinti Zrobivshi ce vin poklav pochatok zolotogo viku teoretichnoyi fiziki i nezabarom vikonuvati pershoklasni roboti mig navit drugoryadnij student P A M Dirak Metody teoreticheskoj fiziki from a Life of Physics Evening Lectures the International Centre of Theoretical Physics in Triest Wiena IAIA 1969 UFN 1970 T 102 vip 10 2 S 299 Spivvidnoshennya neviznachenosti Zobrazhennya spivvidnoshennya neviznachenosti na nimeckij marci yaka bula vipushena do storichnogo yuvileyu Gejzenberga Na pochatku 1926 roku bulo vidano drukom praci Ervina Shredingera z hvilovoyi mehaniki yaka davala opis atomnih procesiv u zvichnij formi neperervnih diferencialnih rivnyan i yaka yak nezabarom z yasuvalosya bula matematichno totozhna matrichnomu formalizmu Gejzenberg kritichno postavivsya do novoyi teoriyi i osoblivo do yiyi pervisnoyi interpretaciyi yaka mala spravu z realnimi hvilyami yaki nesut elektrichnij zaryad I navit poyava bornivskogo jmovirnisnogo traktuvannya hvilovoyi funkciyi ne virishila problemu interpretaciyi samogo formalizmu tobto z yasuvannya sensu zastosovanih u nomu ponyat Neobhidnist rozv yazannya cogo pitannya stala osoblivo pomitnoyu u veresni 1926 roku pislya vizitu Shredingera do Kopengagena de vin u dovgih diskusiyah z Borom i Gejzenbergom vidstoyuvav neperervnist atomnih yavish i kritikuvav uyavlennya pro diskretnist i kvantovi stribki Uchasniki Solveyivskogo kongresu 1927 roku na yakomu obgovoryuvalisya problemi interpretaciyi kvantovoyi mehaniki Gejzenberg stoyit tretij pravoruch Vihidnim punktom v analizi Gejzenberga stalo usvidomlennya neobhidnosti skoriguvati klasichni ponyattya yak ot koordinata ta impuls shob yih mozhna bulo zastosovuvati v mikrofizici podibno do togo yak teoriya vidnosnosti skoriguvala ponyattya prostoru i chasu nadavshi tim sens formalizmu peretvoren Lorenca Vihid iz situaciyi vin znajshov u nakladenni obmezhennya na vikoristannya klasichnih ponyat virazhenomu matematichno u viglyadi spivvidnoshennya neviznachenosti sho tochnishe viznacheno polozhennya to mensh tochno vidomij impuls i navpaki Svoyi visnovki vin prodemonstruvav vidomim uyavnim eksperimentom z gamma mikroskopom Otrimani rezultati Gejzenberg viklav u 14 storinkovomu listi Pauli yakij yih duzhe shvaliv Bor yakij povernuvsya z vidpustki z Norvegiyi buv ne zovsim zadovolenij i visloviv deyaki zauvazhennya ale Gejzenberg vidmovivsya zminyuvati svij tekst i zgadav propoziciyi Bora lishe v postskriptumi Stattya Pro naochnij zmist kvantovoteoretichnoyi kinematiki ta mehaniki iz vikladom principu neviznachenosti nadijshla do redakciyi Zeitschrift fur Physik 23 bereznya 1927 roku Princip neviznachenosti ne tilki vidigrav vazhlivu rol u rozvitku ale j postaviv nizku filosofskih problem Bor pov yazav jogo z zagalnishoyu koncepciyeyu dopovnyuvanosti sho rozvivalasya nim u toj zhe chas vin traktuvav spivvidnoshennya neviznachenosti yak matematichnij viraz tiyeyi mezhi do yakogo mozhlive vikoristannya vzayemno viklyuchnih spryazhenih mizh soboyu ponyat Krim togo stattya Gejzenberga privernula uvagu fizikiv i filosofiv do koncepciyi vimiryuvannya a takozh do novogo nezvichajnogo rozuminnya prichinnosti zaproponovanomu avtorom u silnomu formulyuvanni zakonu prichinnosti yaksho tochno znati sogodennya to mozhna peredbachiti majbutnye pomilkovoyu ye peredumova a ne visnovok Mi principovo ne mozhemo piznati suchasnist u vsih yiyi podrobicyah Piznishe 1929 roku vin zaprovadiv u kvantovij teoriyi termin kolaps hvilovogo paketu yakij stav odnim z osnovnih ponyat u mezhah tak zvanoyi kopengagenskoyi interpretaciyi kvantovoyi mehaniki Zastosuvannya kvantovoyi mehaniki Poyava ta viznannya naukovim tovaristvom kvantovoyi mehaniki spochatku v matrichnij a potim u hvilovij formi stimulyuvali shvidkij progres u rozvitku kvantovih uyavlen virishenni nizki konkretnih problem Sam Gejzenberg u berezni 1926 roku zavershiv spilnu z Jordanom stattyu yaka dala poyasnennya anomalnogo efektu Zeemana z vikoristannyam gipotezi Goudsmita ta Ulenbeka pro spin elektrona U nastupnih robotah napisanih vzhe z vikoristannyam shredingerivskogo formalizmu vin rozglyanuv sistemi kilkoh chastinok i doviv vazhlivist mirkuvan simetriyi staniv dlya rozuminnya osoblivostej spektriv geliyu termi para i ortogeliyu ioniv litiyu dvoatomnih molekul sho dozvolilo zrobiti visnovok pro isnuvannya dvoh alotropnih form vodnyu orto i paravodnyu Faktichno Gejzenberg nezalezhno prijshov do statistiki Fermi Diraka dlya sistem sho zadovolnyayut principu Pauli 1928 roku Gejzenberg zaklav osnovi kvantovoyi teoriyi feromagnetizmu model Gejzenberga vikoristavshi uyavlennya pro obminni sili mizh elektronami dlya poyasnennya tak zvanogo molekulyarnogo polya zaprovadzhenogo she 1907 roku Virishalnu rol vidigravav vzayemnij napryam spiniv elektroniv yakij viznachav simetriyu prostorovoyi chastini hvilovoyi funkciyi i takim chinom vplivav na prostorovij rozpodil elektroniv i elektrostatichnu vzayemodiyu mizh nimi U drugij polovini 1940 h rokiv Gejzenberg zrobiv nevdalu sprobu pobudovi teoriyi nadprovidnosti v yakij vrahovuvalosya tilki elektrostatichna vzayemodiya mizh elektronami Kvantova elektrodinamika Volfgang Pauli Z kincya 1927 roku osnovnoyu problemoyu yaka zajmala Gejzenberga stala pobudova kvantovoyi elektrodinamiki yaka vrahovuvala b ne tilki nayavnist kvantovannogo elektromagnitnogo polya ale i jogo vzayemodiyu z relyativistskimi zaryadzhenimi chastinkami Rivnyannya Diraka dlya relyativistskogo elektrona sho z yavilosya na pochatku 1928 roku z odnogo boku vkazuvalo virnij shlyah ale z inshogo utvoryuvalo nizku problem yaki zdavalisya nerozv yaznimi problemu vlasnoyi energiyi elektrona pov yazanu z poyavoyu neskinchenno velikoyi dobavki do masi chastinki i problemu staniv z negativnoyu energiyeyu Doslidzhennya sho zdijsnyuvalosya Gejzenbergom spilno z Pauli zajshlo v gluhij kut i vin na deyakij chas kinuv jogo vzyavshis za teoriyu feromagnetizmu Lishe na pochatku 1929 roku yim vdalosya prosunutisya dali u pobudovi zagalnoyi shemi relyativistskoyi teoriyi yaku bulo vikladeno u statti sho bula zavershena v berezni togo zh roku Zaproponovana shema bula zasnovana na proceduri kvantuvannya klasichnoyi polovoyi teoriyi yaka mistit relyativistski invariantnij lagranzhian Vcheni zastosuvali cej formalizm do sistemi sho vklyuchaye elektromagnitne pole i hvili materiyi yaki vzayemodiyut mizh soboyu U nastupnij statti yaku bulo vidano 1930 roku voni znachno sprostili teoriyu vikoristavshi mirkuvannya simetriyi otrimani u spilkuvanni z vidomim matematikom Germanom Vejlem U pershu chergu ce stosuvalosya mirkuvan kalibruvalnoyi invariantnosti sho dozvolili pozbutisya vid deyakih shtuchnih pobudov pervisnogo formulyuvannya Hocha sproba Gejzenberga i Pauli pobuduvati kvantovu elektrodinamiku istotno rozshirila mezhi atomnoyi teoriyi uvibravshi nizku vidomih rezultativ vona viyavilasya nezdatnoyu usunuti rozbizhnosti pov yazani z neskinchennoyu vlasnoyu energiyeyu tochkovogo elektrona Vsi vzhiti piznishe sprobi virishiti cyu problemu zokrema taki radikalni yak kvantuvannya prostoru gratchasta model ne zdobuli uspihu Virishennya bulo znajdeno nabagato piznishe v mezhah teoriyi perenormuvannya Pochinayuchi z 1932 roku Gejzenberg pridilyav bagato uvagi kosmichnim promenyam yaki na jogo dumku davali mozhlivist serjoznoyi perevirki teoretichnih uyavlen Same v kosmichnomu viprominyuvanni Karl Devid Anderson viyaviv pozitron peredbachenij ranishe Dirakom dirka Diraka 1934 roku Gejzenberg rozvinuv teoriyu dirok vklyuchivshi pozitroni v formalizm kvantovoyi elektrodinamiki Vin yak i Dirak postulyuvav isnuvannya yavisha polyarizaciyi vakuumu i 1936 roku spilno z Gansom Genrihom Ejlerom obchisliv kvantovi popravki do rivnyan Maksvella pov yazani z cim efektom Yaderna fizika Uchasniki Solveyivskogo kongresu 1933 roku na yakomu obgovoryuvalisya problemi yadernoyi fiziki Gejzenberg stoyit chetvertij livoruch 1932 roku nezabarom pislya vidkrittya Dzhejmsom Chedvikom nejtrona Gejzenberg visloviv ideyu pro proton nejtronnu budovu atomnogo yadra i v troh stattyah sprobuvav pobuduvati kvantovomehanichnu teoriyu takogo yadra Hocha cya gipoteza dozvolila virishiti bagato trudnoshiv poperednoyi proton elektronnoyi modeli zalishalosya neyasnim pohodzhennya elektroniv sho viprominyuyutsya v procesah beta rozpadu deyaki osoblivosti statistiki yadernih chastinok i priroda vzayemodiyi mizh nuklonami Gejzenberg sprobuvav z yasuvati ci pitannya pripustivshi nayavnist obminnoyi vzayemodiyi mizh protonami ta nejtronami v yadri yaki analogichni silam mizh protonom i atomom vodnyu sho formuyut Cya vzayemodiya za pripushennyam maye zdijsnyuvatisya za dopomogoyu elektroniv yakimi obminyuyutsya nejtron i proton prote cim yadernim elektronam dovelosya pripisati nepravilni vlastivosti zokrema voni mali buti bezspinovimi tobto bozonami Vzayemodiya mizh nejtronami opisuvalasya analogichno vzayemodiyi dvoh nejtralnih atomiv u molekuli vodnyu Tut zhe vchenij vpershe visloviv ideyu izotopichnoyi invariantnosti pov yazanoyi z obminom zaryadom mizh nuklonami ta z zaryadovoyu nezalezhnistyu yadernih sil Podalshi udoskonalennya ciyeyi modeli bulo zdijsneno Ettore Majoranom yakij viyaviv efekt nasichennya yadernih sil Pislya poyavi 1934 roku teoriyi beta rozpadu rozvinenoyi Enriko Fermi Gejzenberg vzyavsya do yiyi rozshirennya i visloviv dumku pro te sho yaderni sili vinikayut za rahunok obminu ne elektronami a parami elektron nejtrino cyu ideyu nezalezhno rozvivali Ivanenko Igor Tamm ta Arnold Nordsik Pravda velichina takoyi vzayemodiyi viyavilasya nabagato menshoyu nizh pokazuvav eksperiment Vse zh cya model z deyakimi dopovnennyami zalishalasya panivnoyu do poyavi teoriyi Hideki Yukavi yakij postulyuvav isnuvannya vazhchih chastinok sho zabezpechuyut vzayemodiyu nejtroniv i protoniv v yadri 1938 roku Gejzenberg i Ejler rozrobili metodi analizu danih poglinannya kosmichnih promeniv i zmogli dati pershu ocinku chasu zhittya chastinki mezotrona abo yak piznishe stali govoriti mezona sho nalezhala do zhorstkoyi komponenti promeniv i spochatku asociyuvalasya z gipotetichnoyu chastinkoyu Yukavi Nastupnogo roku Gejzenberg proanalizuvav obmezhenist nayavnih todi kvantovih teorij vzayemodiyi elementarnih chastinok zasnovanih na vikoristanni teoriyi zburen j obgovoriv mozhlivosti vihodu za mezhi cih teorij na dilyankah visokih energij sho dosyagayutsya v kosmichnih promenyah Na cih dilyankah mozhlive narodzhennya znachnoyi kilkosti chastinok u kosmichnih zlivah yaka bula nim rozglyanuta v mezhah teoriyi vektornih mezoniv Kvantova teoriya polya U seriyi z troh statej napisanih mizh veresnem 1942 i travnem 1944 roku Gejzenberg zaproponuvav radikalnij sposib pozbavlennya vid rozbizhnostej u kvantovij teoriyi polya Ideya fundamentalnoyi dovzhini kvanta prostoru sponukala jogo vidmovitisya vid opisu za dopomogoyu neperervnogo rivnyannya Shredingera Vchenij znovu povernuvsya do koncepciyi sposterezhuvanih velichin spivvidnoshennya mizh yakimi mayut lezhati v osnovi majbutnoyi teoriyi Dlya zv yazku mizh cimi velichinami do yakih vin odnoznachno vidnosiv energiyi stacionarnih staniv i asimptotichnu povedinku hvilovoyi funkciyi v procesah rozsiyuvannya poglinannya i viprominyuvannya bulo zaprovadzheno nezalezhno vid Dzhona Vilera yakij zrobiv ce 1937 roku ponyattya pro S matricyu matricyu rozsiyannya tobto operator sho peretvoryuye funkciyu hvili sho padaye na funkciyu rozsiyanoyi hvili Za zadumom Gejzenberga S matricya mala zaminiti gamiltonian u majbutnij teoriyi Nezvazhayuchi na trudnoshi obminu naukovoyu informaciyeyu v umovah vijni teoriya matrici rozsiyannya nezabarom bula pidhoplena deyakimi vchenimi Ernst Shtyukelberg v Zhenevi Gendrik Kramers u Lejdeni Kristian Meller v Kopengageni Pauli v Prinstoni yaki vzyalisya za podalshij rozvitok formalizmu i z yasuvannya jogo fizichnih aspektiv Prote z chasom stalo zrozumilo sho cya teoriya v chistomu viglyadi ne mozhe stati alternativoyu zvichajnij kvantovij teoriyi polya ale mozhe buti odnim z korisnih matematichnih instrumentiv v yiyi mezhah Zokrema vona vikoristovuyetsya v modifikovanomu viglyadi v Fejnmanovskomu formalizmi kvantovoyi elektrodinamiki Ponyattya S matrici dopovnene nizkoyu umov posilo centralne misce v formulyuvanni tak zvanoyi aksiomatichnoyi kvantovoyi teoriyi polya a v podalshomu u rozrobci teoriyi strun U povoyennij chas v umovah zrostannya kilkosti vidkritih elementarnih chastinok postala problema yih opisu za dopomogoyu yakomoga menshoyi kilkosti poliv i vzayemodij u najprostishomu vipadku za dopomogoyu yedinogo polya todi mozhna govoriti pro yedinu teoriyu polya Pochinayuchi priblizno z 1950 roku problema poshuku virnogo rivnyannya sho opisuye ce yedine pole stala osnovnoyu v naukovij tvorchosti Gejzenberga Jogo pidhid gruntuvavsya na nelinijnomu uzagalnenni rivnyannya Diraka i nayavnosti deyakoyi fundamentalnoyi dovzhini poryadku klasichnogo radiusa elektrona sho obmezhuye zastosuvannya zvichajnoyi kvantovoyi mehaniki U cilomu cej napryamok odrazu zh zitknuvsya zi skladnimi matematichnimi problemami ta neobhidnistyu vmistiti v sebe velicheznu kilkist eksperimentalnih danih buv skeptichno sprijnyatij naukovim spivtovaristvom i rozroblyavsya majzhe vinyatkovo grupoyu Gejzenberga Popri te sho uspihu dosyagnuto ne bulo i rozvitok kvantovoyi teoriyi vidbuvavsya perevazhno inshimi shlyahami deyaki ideyi ta metodi sho z yavilisya v robotah nimeckogo vchenogo zigrali rol u podalshomu Zokrema dumka pro nejtrino yak sho vinikaye vnaslidok spontannogo porushennya simetriyi vplinula na rozvitok koncepciyi supersimetriyi Gidrodinamika Za fundamentalni problemi gidrodinamiki Gejzenberg vzyavsya she na pochatku 1920 h rokiv u pershij statti zrobivshi sprobu za Teodorom fon Karmanom viznachiti parametri vihrovogo hvosta yakij vinikaye za ruhomoyu plastinoyu U svoyij doktorskij disertaciyi vin rozglyanuv stijkist laminarnogo potoku i prirodu turbulentnosti na prikladi potoku ridini mizh dvoma ploskoparalelnimi plastinami Jomu vdalosya dovesti sho laminarnij potik stijkij dlya malih chislah Rejnoldsa nizhche kritichnoyi velichini pri zbilshenni cogo parametra spochatku staye nestijkim odnak dlya duzhe velikih znachen jogo stabilnist pidvishuyetsya nestijkimi zalishayutsya tilki dovgohvilovi zburennya Gejzenberg povernuvsya do problemi turbulentnosti 1945 roku koli jogo bulo internovano do Angliyi Vin rozrobiv pidhid na osnovi statistichnoyi mehaniki yakij bagato v chomu buv analogichnij ideyam rozvinenim Dzheffri Tejlorom Andriyem Kolmogorovim ta inshimi vchenimi Zokrema jomu vdalosya pokazati yak vidbuvayetsya obmin energiyeyu mizh vihorami riznih rozmiriv Gejzenberg i nimeckij yadernij proyektVzayemini z nacistskim rezhimom Nezabarom pislya prihodu do vladi Gitlera u sichni 1933 roku pochalosya grube vtruchannya politiki v ustalene universitetske zhittya metoyu yakogo bulo ochishennya nauki j osviti vid yevreyiv ta inshih nebazhanih elementiv Gejzenberg yak i bagato jogo koleg buv shokovanij nastilki pomitnim antiintelektualizmom novogo rezhimu yakij neminuche mav privesti do poslablennya nimeckoyi nauki Odnak spochatku vin vse zh buv shilnij robiti nagolos na pozitivnih risah zmin sho vidbuvalisya v krayini Mabut nacistska ritorika vidrodzhennya Nimechchini ta nimeckoyi kulturi privablyuvala jogo svoyeyu blizkistyu do tih romantichnih idealiv yaki podilyali uchasniki molodizhnogo ruhu pislya Pershoyi svitovoyi vijni Krim togo yak zaznachaye biograf uchenogo de pasivnist z yakoyu Gejzenberg i jogo kolegi sprijmali zmini yaki nastali bula mabut pov yazana z tradiciyeyu vvazhati nauku tim institutom yakij stoyit poza politikoyu Sprobi Gejzenberga Maksa Planka ta Maksa fon Laue zminiti politiku shodo vchenih yevreyiv abo hocha b poslabiti yiyi naslidki za rahunok osobistih zv yazkiv i podachi peticij oficijnimi byurokratichnimi kanalami ne dosyagla uspihu Z oseni 1933 roku nearijciv zhinok i osib livih perekonan pozbavlyali prava vikladati a z 1938 roku majbutni lektori povinni buli dovoditi svoyu politichnu blagonadijnist U cij situaciyi Gejzenberg i jogo kolegi vvazhayuchi pershochergovim zavdannyam zberezhennya nimeckoyi fiziki zrobili sprobi zapovniti zvilneni posadi nimeckimi abo navit inozemnimi vchenimi Ci sprobi bulo negativno sprijnyati naukovim spivtovaristvom krim togo voni ne dosyagli svoyeyi meti Yak ostannij zasib zalishavsya vihid u vidstavku na znak protestu odnak Plank vidradiv Gejzenberga vkazavshi na vazhlivist vizhivannya fiziki popri katastrofu yaka chekaye Nimechchinu v majbutnomu Jogannes Shtark Pragnennya zberegti svoyu apolitichnu poziciyu ne lishe ne dozvolilo Gejzenbergu ta inshim vchenim chiniti opir zrostannyu antisemitizmu v universitetskih kolah ale nezabarom postavilo yih samih pid serjoznij udar z boku 1935 roku aktivizuvalisya napadki proti do yakoyi nalezhali teoriya vidnosnosti ta kvantova mehanika Ci akciyi pidtrimani oficijnoyu presoyu keruvalisya diyalnimi prihilnikami nacistskogo rezhimu nobelivskimi laureatami Jogannesom Shtarkom ta Filippom Lenardom Vihid u vidstavku Arnolda Zommerfelda yakij obrav nastupnikom na posadu profesora Myunhenskogo universitetu Gejzenberga stav poshtovhom do napadok na nogo zatavrovanogo Shtarkom u grudni 1935 roku duhom ejnshtejnivskogo duhu nim Geist von Einsteins Geist Vchenij opublikuvav vidpovid u gazeti nacistskoyi partiyi Volkischer Beobachter zaklikavshi pridilyati bilshe uvagi fundamentalnim fizichnim teoriyam Navesni 1936 roku Gejzenbergu razom z Gansom Gejgerom ta Maksom Vinom vdalosya zibrati pidpisi 75 profesoriv pid peticiyeyu na pidtrimku cogo prizovu Ci kontrzahodi zdavalosya shilili Imperske ministerstvo osviti na bik naukovciv odnak 15 lipnya 1937 roku situaciya v chergovij raz zminilasya U cej den v oficijnij gazeti SS de vijshla velika stattya Shtarka pid nazvoyu Bili yevreyi v nauci Weisse Juden in der Wissenschaft v yakij progoloshuvalasya neobhidnist usunennya yevrejskogo duhu z nimeckoyi fiziki Personalno Gejzenbergu distalisya pogrozi zaslannya do koncentracijnogo taboru ta jmenuvannya Oseckij vid fiziki Popri nizku zaproshen z za kordonu sho nadijshli jomu v toj chas Gejzenberg ne bazhav zalishati krayinu i virishiv domovitisya z uryadom Devid Kessidi dav nastupnu kartinu cogo neprostogo viboru Yakbi rezhim vidnoviv jogo vishij status vin bi pogodivsya na potribni kompromisi do togo zh perekonuyuchi sebe v spravedlivosti novogo obgruntuvannya za dopomogoyu osobistoyi zhertvi yaka polyagaye v tomu sho vin zalishitsya na svoyij posadi vin faktichno zahishav pravilnu nimecku fiziku vid spotvorennya z boku nacional socializmu Originalnij tekst angl If the regime reinstated his first class status he would accept the compromises that this required yet all the while convincing himself of a new rationalization through his personal sacrifice in remaining at his post he was actually protecting decent German physics from the corruption of National Socialism Heisenberg German Science and the Third Reich Social Research 1992 T 59 3 S 656 Dotrimuyuchis obranogo kursu Gejzenberg napisav dva oficijni listi na adresu Imperskogo ministerstva osviti ta na im ya rejhsfyurera SS Genriha Gimmlera v yakih zazhadav oficijnoyi reakciyi na diyi Shtarka ta jogo prihilnikiv U listah vin ogolosiv sho koli napadi oficijno shvalyuyutsya vladoyu vin zalishit svoyu posadu a yak ni to jomu potriben zahist z boku uryadu Zavdyaki znajomstvu materi vchenogo z matir yu Gimmlera list dijshov do adresata odnak minuv she majzhe rik protyagom yakogo Gejzenberga dopituvali v gestapo prosluhovuvali jogo domashni rozmovi ta shpiguvali za nim persh nizh bulo otrimano pozitivnu vidpovid odnogo z vishih kerivnikiv Rejhu Vse zh posadu profesora v Myunheni viddali inshomu bilsh loyalnomu do partiyi kandidatu Pochatok uranovogo proyektu Podorozh do Kopengagena Kompromis mizh Gejzenbergom i nacistskim kerivnictvom obrazno nazvano Kessidi faustivskoyu ugodoyu Faustian bargain Z odnogo boku uspih u borotbi z arijskimi fizikami i publichna reabilitaciya vchenogo oznachali viznannya jogo vazhlivosti yak i jogo koleg dlya pidtrimki visokogo rivnya fizichnoyi osviti ta naukovih doslidzhen u krayini Inshoyu storonoyu cogo kompromisu bula gotovnist nimeckih uchenih zokrema i Gejzenberga spivpracyuvati z vladoyu ta brati uchast u vijskovih rozrobkah Tretogo Rejhu Aktualnist ostannih osoblivo zrosla z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni ne lishe dlya armiyi ale j dlya samih naukovciv bo spivpracya z vijskovimi sluguvala nadijnim zahistom vid prizovu na front U zgodi Gejzenberga spivpracyuvati z nacistskim uryadom buv she j inshij bik tak oharakterizovanij Mottom i Pajerlsom rozumno pripustiti sho vin bazhav Nimechchini peremogi u vijni Vin ne sprijmav bagato aspektiv nacistskogo rezhimu ale vin buv patriotom Bazhannya porazki svoyij krayini bulo dlya nogo takim buntarstvom sho vin ne mig jogo sobi dozvoliti Originalnij tekst angl it is reasonable to assume that he wanted Germany to win the war He disapproved of many facets of the Nazi regime but he was a patriot To desire the defeat of his country would have meant far more rebellious views than he held N Mott R Pajyerls Werner Heisenberg 1901 1976 Biogr Mems Fell Roy Soc 1977 T 23 S 232 Na naradi v Upravlinni armijskogo ozbroyennya 26 veresnya 1939 roku vijskove kerivnictvo pidtrimalo stvorennya tak zvanogo Uranovogo klubu Uranverein dlya glibokogo doslidzhennya perspektiv zastosuvannya podilu yader uranu vidkritogo Otto Ganom ta Fricem Shtrassmanom naprikinci 1938 roku Gejzenberg buv sered zaproshenih Na naradi bulo skladeno programu diyalnosti ta vidznacheno mozhlivist vijskovogo zastosuvannya yadernoyi energiyi Bulo viznacheno zavdannya dlya okremih naukovih grup Uchenij mav teoretichno dosliditi osnovi funkcionuvannya uranovoyi mashini yak todi nazivali yadernij reaktor U grudni 1939 roku vin podav pershij tayemnij zvit iz teoretichnim analizom mozhlivosti otrimannya energiyi za rahunok yadernogo podilu U comu zviti yak spovilnyuvach bulo zaproponovano vuglec ta vazhku vodu odnak z lita 1940 roku bulo virisheno zupinitisya na ostannij yak na bilsh ekonomichnomu j dostupnomu varianti yiyi virobnictvo vzhe bulo nalagodzheno v okupovanij Norvegiyi Fizichnij institut Tovaristva kajzera Vilgelma bulo viznacheno naukovim centrom uranovogo proyektu Rektorom Fizichnogo institutu bulo priznacheno Gejzenberga Do uchasti u proyekti bulo zalucheno fiziko himichni instituti Gamburzkogo Lejpcizkogo ta Gejdelberzkogo universitetiv Administrativne kerivnictvo grupoyu u skladi Gejzenberga Gana Vajczekkera ta inshih fizikiv sho stvoryuvali uranovij reaktor na vijskovomu poligoni poblizu Berlina vzyav na sebe Erih Shuman Pislya svoyeyi reabilitaciyi nacistskim kerivnictvom Gejzenberg otrimav mozhlivist vistupati z lekciyami ne lishe v Nimechchini a j v inshih krayinah Yevropi zokrema v okupovanih Z poglyadu partijnih byurokrativ vin mav buti vtilennyam rozkvitu nimeckoyi nauki Vidomij fahivec z istoriyi nimeckoyi nauki cogo periodu Mark Voker pisav z cogo privodu Zrozumilo sho Gejzenberg pracyuvav na nacistsku propagandu mimovoli a mozhe navit nesvidomo Odnak nastilki zh zrozumilo sho vidpovidni nacional socialistichni chinovniki vikoristovuvali jogo z propagandistskoyu metoyu sho cya jogo diyalnist bula efektivnoyu ta sho jogo inozemni kolegi mali pidstavi vvazhati sho vin propaguye nacizm Taki zakordonni lekcijni podorozhi mozhlivo bilshe nizh shos inshe otruyuvali jogo stosunki z bagatma inozemnimi kolegami ta kolishnimi druzyami za mezhami Nimechchini M Voker Nauka pri nacional socializme Pitannya istoriyi prirodoznavstva i tehniki 2001 1 S 3 30 U dovoyenni roki nisho ne zavazhalo Gejzenbergu i Boru vesti vidvertu besidu Mabut najvidomishim prikladom takoyi podorozhi stala zustrich iz Nilsom Borom u Kopengageni u veresni 1941 roku Podrobici rozmovi dvoh uchenih nevidomi a yiyi traktuvannya duzhe vidriznyayutsya Za slovami samogo Gejzenberga vin hotiv diznatisya dumku svogo vchitelya pro moralnij aspekt stvorennya novoyi zbroyi odnak oskilki ne mig govoriti vidkrito Bor jogo nepravilno zrozumiv Danec dav zovsim inshu interpretaciyu ciyeyi zustrichi U nogo sklalosya vrazhennya sho nimci intensivno pracyuyut nad uranovoyu temoyu a Gejzenberg hotiv dovidatisya sho Bor pro ce znaye Bilsh togo Bor vvazhav sho jogo gist zaproponuvav jomu spivpracyu z nacistami Poglyadi danskogo vchenogo znajshli vidbitok u chernetkah listiv vpershe opublikovanih 2002 roku i shiroko visvitlenih u presi 1998 roku v Londoni vidbulasya prem yera p yesi anglijskogo dramaturga Majkla Frejna en sho prisvyachena comu ne do kincya z yasovanomu epizodu u stosunkah Bora ta Gejzenberga Yiyi uspih u Velikij Britaniyi i potim na Brodveyi stimulyuvav diskusiyi fizikiv ta istorikiv nauki pro rol nimeckogo vchenogo u stvorenni bombi dlya Gitlera ta zmist besidi z Borom Vislovlyuvalasya dumka sho Gejzenberg hotiv povidomiti cherez Bora fizikam soyuznih derzhav shob voni ne bralisya za stvorennya yadernoyi zbroyi abo zoseredilisya na mirnomu reaktori yak ce zrobili nimecki vcheni Na dumku Vokera Gejzenberg povidomiv u rozmovi tri rechi 1 nimci pracyuyut nad atomnoyu bomboyu 2 vin sam ambivalentno stavitsya do ciyeyi roboti 3 Boru slid spivpracyuvati z Nimeckim naukovim institutom i z okupacijnoyu vladoyu Tomu ne divno sho danec perebravshis voseni 1943 roku do Angliyi a potim do SShA pidtrimuvav yaknajshvidshe stvorennya yadernoyi bombi v cih krayinah Sprobi stvorennya reaktora Na pochatok 1942 roku nezvazhayuchi na deficit uranu i vazhkoyi vodi rizni grupi vchenih u Nimechchini zumili zdijsniti laboratorni eksperimenti sho dali obnadijlivi rezultati z poglyadu pobudovi uranovoyi mashini Zokrema v Lejpcizi zumiv otrimati zrostannya chisla nejtroniv u sferichnij geometriyi roztashuvannya shariv uranu zaproponovanij Gejzenbergom Vsogo nad uranovoyu problemoyu v Nimechchini pracyuvalo 70 100 vchenih u skladi riznih grup ne ob yednanih yedinim kerivnictvom Velike znachennya dlya podalshoyi doli proyektu mala konferenciya organizovana vijskovoyu naukovoyu radoyu v lyutomu 1942 roku de prochitav lekciyu j Gejzenberg Hocha na cij zustrichi bulo viznano vijskovij potencial yadernoyi energiyi odnak z urahuvannyam potochnogo ekonomichnogo ta voyennogo stanu Nimechchini bulo virisheno sho dosyagti yiyi zastosuvannya v rozumnij termin blizko roku ne vdastsya i tomu cya nova zbroya ne zmozhe vplinuti na perebig vijni Prote yaderni doslidzhennya buli viznani vazhlivimi dlya majbutnogo yak u vijskovomu tak i v mirnomu sensah i bulo virisheno yak i ranishe prodovzhiti yih finansuvannya odnak zagalne kerivnictvo perejshlo vid vijskovih do Imperskoyi doslidnickoyi radi Ce rishennya bulo pidtverdzheno v chervni 1942 roku na zustrichi vchenih z ministrom ozbroyen Albertom Shpeyerom a osnovnoyu metoyu stalo stvorennya yadernogo reaktora Yak zaznachaye Voker rishennya ne perevoditi roboti na promislovij riven viyavilosya virishalnim u doli vsogo nimeckogo uranovogo proyektu Popri te sho do cogo chasu amerikanski ta nimecki doslidzhennya zdijsnyuvalisya paralelno nezabarom amerikanci viperedili nimciv Porivnyuvati roboti sho zdijsnyuvalisya amerikanskimi ta nimeckimi vchenimi pislya zimi 1941 42 roku prosto nemaye sensu Mizh sichnem ta chervnem 1942 roku koli amerikanci perejshli vid laboratornih doslidzhen do promislovih viprobuvan a do robit nad proyektom bulo zalucheno vzhe tisyachi vchenih ta inzheneriv voni zrobili te na sho nimci vitratili ves chas do kincya vijni M Voker Mif o germanskoj atomnoj bombe Priroda 1992 1 Vhid do skelnogo primishennya v Gajgerlohu nini tut muzej U lipni 1942 roku z metoyu organizaciyi robit iz rozrobki uranovoyi mashini Institut fiziki v Berlini povernuli do skladu Tovaristva kajzera Vilgelma a jogo kerivnikom bulo priznacheno Gejzenberga odnochasno vin otrimav posadu profesora Berlinskogo universitetu Oskilki formalno direktorom institutu zalishavsya Peter Debaj yakij ne povernuvsya z SShA posada Gejzenberga nazivalas direktor pri instituti Nezvazhayuchi na brak materialiv u nastupni roki v Berlini bulo postavleno kilka eksperimentiv z metoyu otrimannya samopidtrimuvanoyi lancyugovoyi reakciyi v yadernih kotlah riznih geometrij Cya meta bula majzhe dosyagnuta v lyutomu 1945 roku v ostannomu eksperimenti yakij zdijsnyuvavsya vzhe v evakuaciyi u virubanomu v skeli primishenni v seli Gajgerlohu sam institut roztashuvavsya nepodalik v Gehingeni Same tut vchenih ta ustanovku zahopila tayemna misiya Alsos u kvitni 1945 roku Nezadovgo do poyavi amerikanskih vijsk Gejzenberg podavsya na velosipedi do bavarskogo sela poblizu Urfelda Urfeld de perebuvala jogo sim ya ta de jogo nezabarom i rozshukali U lipni 1945 roku sered desyati nimeckih naukovciv sho mali stosunok do nacistskogo yadernogo proyektu jogo do mayetku Farm Holl nepodalik Kembridzha Za fizikami yaki perebuvali tut protyagom pivroku bulo vlashtovano postijne sposterezhennya a yihni rozmovi zapisuvalis za dopomogoyu prihovanih mikrofoniv Ci zapisi bulo rozsekrecheno britanskim uryadom u lyutomu 1992 roku i voni ye cinnim dokumentom z istoriyi nimeckogo yadernogo proyektu Povoyenni diskusiyi Nezabarom pislya zavershennya svitovoyi vijni pochalasya burhliva diskusiya pro prichini nevdachi nimeckih fizikiv u stvorenni atomnoyi bombi U listopadi 1946 roku v zhurnali Die Naturwissenschaften bulo opublikovano stattyu Gejzenberga prisvyachenu nacistskomu yadernomu proyektu Mark Voker vidiliv kilka harakternih netochnostej u traktuvanni podij vislovlenih nimeckim uchenim primenshennya roli fizikiv sho buli tisno pov yazani z vijskovimi kolami ta ne prihovuvali cogo napriklad Abrahama Ezau ta Eriha Shumana nagolos na eksperimentalnij pomilci yaka prizvela do viboru vazhkoyi vodi a ne grafitu yak spovilnyuvacha hocha cej vibir buv obumovlenij persh za vse ekonomichnimi mirkuvannyami zatushovuvannya rozuminnya nimeckimi vchenimi roli yadernogo reaktora dlya otrimannya zbrojovogo plutoniyu pripisuvannya zustrichi vchenih iz ministrom Shpeyerom virishalnoyi roli v usvidomlenni nemozhlivosti stvorennya yadernoyi zbroyi do zakinchennya vijni hocha ce bulo viznano she ranishe vijskovim kerivnictvom yake virishilo ne perevoditi doslidzhennya na promislovij riven i ne vitrachati na nogo cinni resursi U cij zhe statti Gejzenberga vpershe z yavivsya natyak na te sho nimecki fiziki prinajmni z otochennya Gejzenberga kontrolyuvali perebig robit i z moralnih mirkuvan namagalisya spryamuvati yih ubik vid rozrobki yadernoyi zbroyi Odnak yak zauvazhuye Voker po pershe Gejzenberg i jogo otochennya ne tilki ne kontrolyuvali nimecki zusillya z ovolodinnya yadernoyu energiyeyu ale j ne zmogli b cogo zrobiti yaksho b i namagalisya a po druge zavdyaki rishennyu vijskovoyi vladi 1942 roku ta zagalnij situaciyi u vijni Gejzenberg ta inshi vcheni sho pracyuvali nad yadernoyu problemoyu tak i ne zitknulisya z vazhkoyu moralnoyu dilemoyu sho vinikala b pid chas stvorennya yadernoyi zbroyi dlya nacistiv Navisho yim bulo rizikuvati ta namagatisya zminiti napryamok doslidzhen yaksho voni buli vpevneni sho ne zmozhut vplinuti na rezultat vijni M Voker Mif o germanskoj atomnoj bombe Priroda 1992 1 Semyuel Goudsmit pravoruch pid chas sluzhbi v misiyi Alsos kviten 1945 Inshu storonu diskusiyi predstavlyav Samuel Goudsmit yakij sluzhiv naprikinci vijni naukovim kerivnikom misiyi Alsos u minulomu voni z Gejzenbergom buli dosit blizkimi druzyami U yih emocijnij superechci sho trivala kilka rokiv Goudsmit dotrimuvavsya dumki sho pereshkodoyu dlya dosyagnennya uspihu v Nimechchini buli nedoliki organizaciyi nauki v totalitarnomu suspilstvi odnak faktichno zvinuvativ nimeckih vchenih u nekompetentnosti vvazhayuchi sho voni ne povnoyu miroyu rozumili fiziku bombi Gejzenberg rizko zaperechuvav proti ostannogo tverdzhennya Za slovami Vokera zbitki zavdani jogo reputaciyi fizika mabut turbuvali jogo bilshe nizh kritika za sluzhbu nacistam Nadali teza Gejzenberga pro moralnij opir bula rozvinena Robertom Yungom v bestseleri Yaskravishe tisyachi sonc de vzhe faktichno stverdzhuvalosya pro svidomij sabotazh nimeckimi vchenimi robit zi stvorennya novoyi zbroyi Piznishe cya versiya znajshla vidbitok takozh u knizi Tomasa Pauersa Z inshogo boku dumka Goudsmita pro nekompetentnist fizikiv yaki visunulisya na pershij plan za nacistiv bula pidhoplena generalom Lesli Grovzom kerivnikom Mangettenskogo proyektu a zgodom vislovlena Polom Lourensom Rouzom u jogo knizi Voker vvazhav golovnoyu prichinoyu nevdachi ekonomichni trudnoshi voyennih rokiv a obidvi poperedni tezi dalekimi vid istorichnoyi tochnosti ta vidobrazhennyam potreb chasu teza Gejzenberga mala vidnoviti v pravah nimecku nauku i reabilituvati vchenih yaki spivpracyuvali z nacistami todi yak tverdzhennya Goudsmita sluguvalo vipravdannyam strahu pered nacistskoyu yadernoyu zbroyeyu ta zusillyam soyuznikiv antigitlerivskoyi koaliciyi iz jogo stvorennya Mott i Pajerls takozh faktichno podilyali dumku pro virishalnu rol tehnichnih trudnoshiv i nemozhlivist dlya Nimechchini doklasti nastilki veliki zusillya v umovah sho sklalisya Obidva poglyadi pro sabotazh i pro nekompetentnist ne pidtverdzhuyutsya povnoyu miroyu rozmovami nimeckih fizikiv zapisanimi pid chas yih internuvannya v Farm Holli Bilsh togo same v Farm Holli pered nimi vpershe postalo pitannya pro prichini nevdachi adzhe do bombarduvannya Hirosimi voni buli vpevneni sho znachno viperedzhayut amerikanciv i britanciv u yadernih rozrobkah Pid chas obgovorennya ciyeyi problemi Karl fon Vajczekker vpershe visloviv dumku sho voni ne stvorili bombu oskilki ne hotili cogo Yak vidznachaye istorik Gorst Kant u comu ye pevnij sens bo i Gejzenberg i Vajczekker na vidminu vid uchasnikiv Mangettenskogo proyektu ne prisvyachuvali ves svij chas yadernim rozrobkam Zokrema Gejzenberg yakraz u 1942 1944 rokah aktivno rozroblyav teoriyu S matrici i mozhlivo prosto ne vidchuvav osoblivoyi cikavosti do suto vijskovih doslidzhen Gans Bete yakij ocholyuvav pid chas vijni teoretichnij viddil Los Alamoskoyi laboratoriyi na osnovi plivok Farm Holla takozh zrobiv visnovok sho Gejzenberg ne pracyuvav nad atomnoyu bomboyu Diskusiyi trivayut i dosi j poki sho daleki vid zavershennya odnak yak vvazhaye Kessidi z velikoyu chastkoyu vpevnenosti mozhna rozglyadati Gejzenberga ne yak geroya abo zhorstokogo lihodiya a yak gliboko talanovitu osvichenu lyudinu yaka na zhal viyavilasya bezporadnoyu v zhahlivih obstavinah svogo chasu do yakih vona podibno do bilshosti lyudej bula zovsim negotovoyu Originalnij tekst angl as neither a hero nor a fiendish villain but as a highly talented cultured individual who was unfortunately caught up in the dreadful circumstances of his time for which he like most people was totally unprepared A Historical Perspective on Copenhagen Physics Today 2000 T 53 7 S 32 Filosofski poglyadiSkulpturne zobrazhennya golovi Platona u myunhenskij Gliptoteci Protyagom usogo zhittya Gejzenberg pridilyav osoblivu uvagu filosofskim zasadam nauki yakim vin prisvyativ nizku svoyih publikacij ta vistupiv Naprikinci 1950 h rokiv bulo vidano jogo knigu Fizika i filosofiya yaka yavlyaye soboyu tekst Giffordivskih lekcij u universiteti Sent Endryusa a cherez desyat rokiv avtobiografichnij tvir Chastina i cile nazvanij Karlom fon Vajczekkerom yedinim platonivskim dialogom nashogo chasu Z filosofiyeyu Platona Gejzenberg poznajomivsya she uchnem klasichnoyi gimnaziyi v Myunheni de otrimav yakisnu gumanitarnu osvitu Krim togo velikij vpliv na nogo spraviv batko uchenij filolog Gejzenberg protyagom vsogo zhittya zberigav interes do Platona ta inshih starodavnih filosofiv i navit vvazhav sho navryad chi mozhna prosunutisya v suchasnij atomnij fizici ne znayuchi greckoyi filosofiyi U rozvitku teoretichnoyi fiziki v drugij polovini XX stolittya vin bachiv povernennya na inshomu rivni do deyakih atomistichnih idej Platona Yaksho mi hochemo porivnyati rezultati suchasnoyi fiziki elementarnih chastinok z ideyami yakogos starogo filosofa to filosofiya Platona uyavlyayetsya najbilsh adekvatnoyu chastinki suchasnoyi fiziki ye predstavnikami grup simetriyi i v comu voni nagaduyut simetrichni figuri platonivskoyi filosofiyi V Gejzenberg Priroda elementarnyh chastic UFN 1977 T 121 vip 4 S 665 ros Pogruddya Gejzenberga v myunhenskij Zali slavi Ruhmeshalle Same simetriyi sho viznachayut vlastivosti elementarnih chastinok a ne sami chastinki Gejzenberg vvazhav chimos pervinnim a odin z kriteriyiv istinnosti teoriyi spryamovanoyi na poshuk cih simetrij i pov yazanih z nimi zakoniv zberezhennya bachiv u yiyi krasi ta logichnij strunkosti Vpliv filosofiyi Platona mozhna prostezhiti j u rannih pracyah z kvantovoyi mehaniki Inshim dzherelom nathnennya dlya Gejzenberga mislitelya bula tvorchist Immanuyila Kanta osoblivo jogo koncepciya apriornogo znannya ta jogo analiz eksperimentalnogo mislennya sho zalishili vidbitok v Vpliv Kanta mozhna prostezhiti yak u gejzenbergovij zmini sensu prichinnosti tak i v jogo uyavlenni pro sposterezhuvanist fizichnih velichin sho prizvelo do vstanovlennya principu neviznachenosti i formulyuvannya problemi vimiryuvannya v mikrofizici Nepryamij vpliv na ranni roboti vchenogo z kvantovoyi mehaniki spravili pozitivistski ideyi Ernsta Maha cherez praci Ejnshtejna Krim Ejnshtejna glibokij vpliv na formuvannya filosofskih poglyadiv Gejzenberga mala druzhba i spilna robota z Nilsom Borom yakij pridilyav osoblivu uvagu interpretaciyi teoriyi z yasuvannyu sensu vzhivanih u nij ponyat Gejzenberg yakogo Volfgang Pauli spochatku nazivav chistim formalistom shvidko zasvoyiv borivsku ideologiyu j u svoyij vidomij roboti pro princip neviznachenosti zrobiv znachnij vnesok u pereviznachennya klasichnih ponyat u mikrosviti Nadali vin buv ne lishe odnim z golovnih diyachiv u ostatochnomu formuvanni tak zvanoyi kopengagenskoyi interpretaciyi kvantovoyi mehaniki a j neodnorazovo zvertavsya do istorichnogo i konceptualnogo analizu suchasnoyi fiziki Yak osnovnij motiv u mirkuvannyah Gejzenberga filosof viokremiv ideyu mezhi v shirokomu sensi zokrema mezhi zastosuvannya teoriyi koncepciyu centru organizaciyi navkolo yakogo buduyetsya yedina kartina svitu i nauki problemu vihodu za mezhi isnuyuchogo znannya i pobudovi novoyi kartini realnosti kroki za obrij CikavoZa apokrifichnoyu istoriyeyu Vernera Gejzenberg zapitali pro sho vin poprosit Boga yaksho vidastsya taka mozhlivist Jogo vidpovid bula nastupnoyu Koli ya zustrinusya z Bogom zbirayusya postaviti jomu dva zapitannya shodo teoriyi vidnosnosti i turbulentnosti Ya dijsno viryu sho otrimayu vidpovid na pershe Nagorodi ta chlenstvaMedal Matteuchchi 1929 Nobelivska premiya z fiziki 1932 Medal imeni Maksa Planka 1933 Bronzova medal Nacionalnoyi akademiyi nauk SShA 1964 Mizhnarodna zolota medal Nilsa Bora 1970 Premiya Zigmunda Frejda za naukovu prozu 1970 Bavarskij orden Za zaslugi Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Grand Cross for Federal Services with Star Licar britanskogo Ordena Zaslug Peace Class Chlen Saksonskoyi akademiyi nauk Gettingenskoyi akademiyi nauk Prusskoyi akademiyi nauk Bavarskoyi akademiyi nauk akademiyi nauk Leopoldina Inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1955 Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk Irlandskoyi korolivskoyi akademiyi Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Niderlandskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Papskoyi akademiyi nauk Nacionalnoyi akademiyi deyi Lincheyi akademij nauk Norvegiyi Ispaniyi Rumuniyi TvoriKnigi Gejzenberg V Fizicheskie principy kvantovoj teorii L M GTTI 1932 136 s Gejzenberg V Fizika atomnogo yadra M L GITTL 1947 172 s Gejzenberg V Teoriya atomnogo yadra M IL 1953 156 s Gejzenberg V Filosofskie problemy atomnoj fiziki M IL 1953 136 s Gejzenberg V Vvedenie v edinuyu polevuyu teoriyu elementarnyh chastic M Mir 1968 240 s Gejzenberg V Shagi za gorizont M Progress 1987 368 s Gejzenberg V Fizika i filosofiya M Nauka 1989 400 s Gejzenberg V Izbrannye trudy M URSS 2010 616 s W Heisenberg Wardlungen in den Grundlagen der Naturwissenschaft Stuttgart Hirzel 1935 W Heisenberg Encounters with Einstein and other essays on people places and particles Princeton University Press 1989 141 p Dev yatitomne zibrannya prac W Heisenberg Gesammelte Werke Collected Papers Berlin Heidelberg New York London Paris Tokio Hong Kong Springer Verlag 1985 1989 Recenziya Nasledie Vernera Gejzenberga UFN 1992 T 162 vip 1 S 141 145 Osnovni naukovi statti W Heisenberg Uber Stabilitat und Turbulenz von Flussigkeitsstromen Diss Annalen der Physik 1924 Vol 379 74 15 P 577 627 H A Kramers W Heisenberg Uber die Streuung von Strahlung durch Atome Zeitschrift fur Physik 1925 Vol 31 1 P 681 708 W Heisenberg Uber quantentheoretische Umdeutung kinematischer und mechanischer Beziehungen Zeitschrift fur Physik 1925 Vol 33 1 P 879 893 Rosijskij pereklad V Gejzenberg O kvantovoteoreticheskom istolkovanii kinematicheskih i mehanicheskih sootnoshenij UFN 1977 T 122 vip 8 S 574 586 M Born W Heisenberg P Jordan Zur Quantenmechanik II Zeitschrift fur Physik 1926 Vol 35 8 9 P 557 615 W Heisenberg Uber den anschaulichen Inhalt der quantentheoretischen Kinematik und Mechanik Zeitschrift fur Physik 1927 Vol 43 3 4 P 172 198 Rosijskij pereklad V Gejzenberg O naglyadnom soderzhanii kvantovoteoreticheskoj kinematiki i mehaniki UFN 1977 T 122 vip 8 S 651 671 W Heisenberg Zur Theorie des Ferromagnetismus Zeitschrift fur Physik 1928 Vol 49 9 10 P 619 636 W Heisenberg W Pauli Zur Quantendynamik der Wellenfelder Zeitschrift fur Physik 1929 Vol 56 1 2 P 1 61 W Heisenberg W Pauli Zur Quantendynamik der Wellenfelder II Zeitschrift fur Physik 1930 Vol 59 3 4 P 168 190 W Heisenberg Uber den Bau der Atomkerne I Zeitschrift fur Physik 1932 Vol 77 1 2 P 1 11 W Heisenberg Bemerkungen zur Diracschen Theorie des Positrons Zeitschrift fur Physik 1934 Vol 90 3 4 P 209 231 W Heisenberg H Euler Folgerungen aus der Diracschen Theorie des Positrons Zeitschrift fur Physik 1936 Vol 98 11 12 P 714 732 Anglijskij pereklad W Heisenberg H Euler Consequences of Dirac Theory of the Positron ArXiv org 2006 W Heisenberg Die beobachtbaren Grossen in der Theorie der Elementarteilchen Zeitschrift fur Physik 1943 Vol 120 7 10 P 513 538 W Heisenberg Zur statistischen Theorie der Turbulenz Zeitschrift fur Physik 1948 Vol 124 7 12 P 628 657 W Heisenberg Quantum Theory of Fields and Elementary Particles Reviews of Modern Physics 1957 Vol 29 3 P 269 278 Deyaki statti u rosijskomu perekladi V Gejzenberg Razvitie kvantovoj mehaniki Tri nobelevskih doklada V Gejzenberg E Shryodinger P A M Dirak M L GTTI 1934 S 11 35 nedostupne posilannya z bereznya 2019 V Gejzenberg Zamechaniya k teorii atomnogo yadra UFN 1936 T 16 vip 1 S 1 7 V Gejzenberg G Ejler K teorii kosmicheskogo izlucheniya I UFN 1939 T 21 vip 2 S 130 161 V Gejzenberg G Ejler K teorii kosmicheskogo izlucheniya II UFN 1939 T 21 vip 3 S 261 300 V Gejzenberg Sovremennoe sostoyanie teorii elementarnyh chastic UFN 1956 T 60 vip 11 S 413 424 V Gejzenberg Otkrytie Planka i osnovnye filosofskie problemy atomnoj teorii UFN 1958 T 66 vip 10 S 163 175 V Gejzenberg Rol fenomenologicheskih teorij v sisteme teoreticheskoj fiziki UFN 1967 T 91 vip 4 S 731 733 V Gejzenberg Nelinejnye problemy v fizike UFN 1968 T 94 vip 1 S 155 166 V Gejzenberg Pamyati Maksa Borna UFN 1970 T 102 vip 9 S 149 152 V Gejzenberg Zhizn v fizike Teoriya kritika i filosofiya UFN 1970 T 102 vip 10 S 298 312 V Gejzenberg Priroda elementarnyh chastic UFN 1977 T 121 vip 4 S 657 677 Div takozh13149 Gejzenberg asteroyid nazvanij na chest naukovcya Stipendiya GejzenbergaPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http www pas va content accademia en academicians deceased heisenberg html Kindred Britain d Track Q75653886 Geni com 2006 d Track Q2621214 Gejzenberg Verner Karl Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1986 T 1 A Kalibr 752 s Istoriya nauki 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s Sadovij M I Dotrimannya principu istorizmu pri vivchenni modelej budovi atoma u starshij shkoli Zbirnik naukovih prac Umanskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu 2013 T 1 S 254 262 Popovich M Racionalnist i vimiri lyudskogo buttya 26 lyutogo 2018 u Wayback Machine K Sfera 1997 Dzhon Keho Kvantovij voyin Harkiv KSD 2020 278 s Stiven Goking Leonard Mlodinov Najkorotsha istoriya chasu Harkiv KSD 2016 260 s Myuller Richard Fizika chasu Use vidbuvayetsya zaraz K Nash format 2019 344 s Stiven Goking Korotka istoriya chasu Vid velikogo vibuhu do chornih dir K K I S 2015 Modifikation des Emmy Noether und des Heisenberg Programms www dfg de Deutsch Procitovano 6 lipnya 2023 N Mott R Peierls Werner Heisenberg 1901 1976 Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 1977 T 23 S 213 219 angl V Gejzenberg Fizika i filosofiya Chast i celoe M Nauka 1990 S 142 ros F Bloch Heisenberg and the early days of quantum mechanics Physics Today 1976 T 29 12 S 23 27 C Cassidy Heisenberg s first paper Physics Today 1978 T 31 vip 7 S 23 28 angl V Gejzenberg Fizika i filosofiya Chast i celoe M Nauka 1990 S 149 151 157 159 ros V Weisskopf Heisenberg s collected works High peaks and panoramic views Physics Today 1991 T 44 7 S 55 58 angl N Mott R Peierls Werner Heisenberg 1901 1976 S 220 229 angl Werner Heisenberg anglijskoyu Nobelprize org Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2010 angl N Mott R Peierls Werner Heisenberg 1901 1976 S 229 235 angl N Mott R Peierls Werner Heisenberg 1901 1976 S 236 242 angl H Kant Otto Hahn and the Declarations of Mainau and Gottingen Second International Symposium on the History of Atomic Projects HISAP 99 1999 angl C Carson Heisenberg and the Framework of Science Policy 100 years Werner Heisenberg works and impact Wiley 2002 S 3 7 angl G Holton Werner Heisenberg and Albert Einstein T 53 7 S 38 42 angl Jammer 1985 s 196 202 Mehra Dzhagdish Rozhdenie kvantovoj mehaniki Uspehi fizicheskih nauk Moskva Nauka 1977 T 122 vip 4 S 728 ros Jammer 1985 s 202 203 Jammer 1985 s 206 210 Jammer 1985 s 225 226 Jammer 1985 s 262 266 267 Jammer 1985 s 313 314 Jammer 1985 s 314 318 Jammer 1985 s 337 Jammer 1985 s 319 321 R Y Chiao P G Kwiat Heisenberg s Introduction of the Collapse of the Wavepacket into Quantum Mechanics S 185 186 angl Ot vozniknoveniya kvantovyh predstavlenij do stanovleniya kvantovoj mehaniki UFN 1977 T 122 vip 8 S 701 ros Zvezdin A K Model Gejzenberga Fizicheskaya enciklopediya 1988 S 422 ros Jammer 1985 s 351 J Mehra The golden age of theoretical physics Singapore World Scientific 2001 T 2 P 1066 1082 angl J Mehra H Rechenberg The historical development of quantum theory New York Springer Verlag 2001 T 6 part 2 P 769 770 angl J Mehra H Rechenberg The historical development of quantum theory P 904 angl Mehra J Rechenberg H The historical development of quantum theory P 918 922 angl A I Miller Werner Heisenberg and the Beginning of Nuclear Physics Physics Today 1985 T 38 11 S 60 68 angl J Mehra H Rechenberg The historical development of quantum theory P 808 814 angl J Mehra H Rechenberg The historical development of quantum theory P 824 830 angl J Mehra H Rechenberg The historical development of quantum theory P 954 958 angl John Archibald Wheeler On the Mathematical Description of Light Nuclei by the Method of Resonating Group Structure Phys Rev 52 1107 1122 1937 angl J Mehra H Rechenberg The historical development of quantum theory P 1030 1033 angl S Shveber G Bete F Gofman Mezony i polya M Inostr lit ra 1957 S 193 195 ros B V Medvedyev M K Polivanov Matrica rasseyaniya Fizicheskaya enciklopediya 1992 S 71 73 ros R Musto From Heisenberg to Einstein Recollections and afterthoughts on the birth of string theory The birth of String Theory 2008 angl K A Tomilin Fundamentalnye fizicheskie postoyannye v istoricheskom i metodologicheskom aspektah M Fizmatlit 2006 S 232 235 ros M A Shifman From Heisenberg to Supersymmetry 100 years Werner Heisenberg works and impact Wiley 2002 S 123 132 angl D C Cassidy Heisenberg German Science and the Third Reich Social Research 1992 T 59 3 S 643 661 Stattya yavlyaye soboyu urivok z knigi D C Cassidy Uncertainty the life and science of Werner Heisenberg New York Freeman amp Co 1991 669 p angl M Voker Nauka pri nacional socializme Pitannya istoriyi prirodoznavstva i tehniki 2001 1 S 3 30 z dzherela 2 grudnya 2013 Procitovano 2012 04 08 ros H Kant Werner Heisenberg and the German Uranium Project Doslidzhennya z istoriyi fiziki ta mehaniki 2002 M Nauka 2003 S 151 173 angl Ovchinnikov V V Goryachij pepel Hronika tajnoj gonki za obladanie yadernym oruzhiem M Izdatelstvo APN 1984 128 s S 21 ros R Yung Yarche tysyachi solnc M Gosatomizdat 1961 S 92 94 ros A B Migdal Nils Bor i kvantovaya fizika 19 sichnya 2012 UFN 1985 T 147 10 S 340 ros W Sweet The Bohr Letters No More Uncertainty Bulletin of the Atomic Scientists 2002 T 58 3 S 20 27 angl B I Silkin Tajna Gejzenberga tajna Bora Priroda 2002 7 z dzherela 2 grudnya 2013 Procitovano 2012 04 08 ros K Gottstein New Insights Heisenberg s visit to Copenhagen in 1941 and the Bohr letters THE WEEK THAT WAS March 2002 angl Frejn M Kopengagen L LNU im Ivana Franka 2004 176 s B Schwarzschild Bohr Heisenberg Symposium Marks Broadway Opening of Copenhagen Physics Today 2000 T 53 5 S 51 52 D C Cassidy A Historical Perspective on Copenhagen Physics Today 2000 T 53 7 S 28 32 K Gottstein H J Lipkin D C Sachs D C Cassidy Heisenberg s Message to Bohr Who Knows Physics Today 2001 T 54 4 S 14 92 93 H A Bethe The German Uranium Project Physics Today 2000 T 53 7 S 34 36 Cassidy D C A Lecture on Bomb Physics February 1942 Physics Today 1995 T 48 8 S 27 30 angl R Yung Yarche tysyachi solnc S 148 151 J Bernstein D C Cassidy Bomb Apologetics Farm Hall August 1945 Physics Today 1995 T 48 8 S 32 36 M Walker Heisenberg Goudsmit and the German Atomic Bomb Physics Today 1990 T 43 1 S 52 60 R Yung Yaskravishe tisyachi sonc M Gosatomizdat 1961 T Powers Heisenberg s War The Secret History of the German Bomb New York Alfred A Knopf 1993 L Grovs Teper ob etom mozhno rasskazat Istoriya Manhettenskogo proekta M Atomizdat 1964 P L Rose Heisenberg and the Nazi atomic bomb project A Study in German Culture University of California Press 2002 352 p M Voker Mif o germanskoj atomnoj bombe Priroda 1992 1 z dzherela 9 zhovtnya 2006 Procitovano 2012 04 08 S Goldberg T Powers Declassified Files Reopen Nazi Bomb Debate Bulletin of the Atomic Scientists Sept 1992 S 32 40 J L Logan H Rechenberg M Dresden A Van Der Ziel M Walker Heisenberg Goudsmit and the German A Bomb Physics Today 1991 T 44 5 S 13 15 90 96 M Walker Heisenberg revisited Review of Rose s book Nature 1998 T 396 S 427 428 J L Logan New Light on the Heisenberg Controversy Review of Rose s book Physics Today 1999 T 52 3 S 81 84 J Bernstein Building Hitler s Bomb Commentary May 1999 S 49 54 Ahutin A V Verner Gejzenberg i filosofiya Fizika i filosofiya Chastina i cile M Nauka 1990 S 365 ros Ahutin A V Verner Gejzenberg i filosofiya S 367 368 ros Ahutin A V Verner Gejzenberg i filosofiya S 370 ros Ahutin A V Verner Gejzenberg i filosofiya S 372 374 ros Ahutin A V Verner Gejzenberg i filosofiya S 375 382 ros Ahutin A V Verner Gejzenberg i filosofiya S 383 385 ros Ahutin A V Verner Gejzenberg i filosofiya S 386 394 ros Baza danih malih kosmichnih til JPL Verner Gejzenberg angl LiteraturaKnigi E Heisenberg Inner exile recollections of a life with Werner Heisenberg Birkhauser 1984 170 p M Dzhemmer Evolyuciya ponyatij kvantovoj mehaniki M Nauka 1985 384 s 8000 prim D C Cassidy Uncertainty the life and science of Werner Heisenberg New York Freeman amp Co 1991 669 p Recenziya Neopredelennost pobedy i porazheniya Vernera Gejzenberga T 162 vip 11 M Walker German National Socialism and the Quest for Nuclear Power Cambridge University Press 1992 304 p Recenziya R Poze Fashistskaya Germaniya i yadernaya energetika UFN T 162 vip 4 T Powers Heisenberg s War The Secret History of the German Bomb New York Alfred A Knopf 1993 P L Rose Heisenberg and the Nazi atomic bomb project A Study in German Culture University of California Press 2002 352 p 100 years Werner Heisenberg works and impact ed D Papenfuss D Lust W Schleich Wiley 2002 299 p Fundamental physics Heisenberg and beyond ed G W Buschhorn J Wess Springer 2004 188 p D C Cassidy Beyond uncertainty Heisenberg quantum physics and the bomb New York Bellevue Literary Press 2009 480 p Statti Bloch F Heisenberg and the early days of quantum mechanics Physics Today 1976 Vol 29 12 P 23 27 Professor Werner Heisenberg A pioneer of quantum mechanics The Times 1976 Wigner E P Werner K Heisenberg Obituary Physics Today 1976 Vol 29 4 P 86 87 Mott N Peierls R Werner Heisenberg 1901 1976 Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 1977 Vol 23 P 212 251 D C Cassidy Heisenberg s first paper Physics Today 1978 Vol 31 7 P 23 28 Gejzenberg Verner Karl Fiziki Biograficheskij spravochnik Yu A Hramov M Nauka 1983 A I Miller Werner Heisenberg and the Beginning of Nuclear Physics Physics Today 1985 Vol 38 11 P 60 68 Verner Gejzenberg i filosofiya Fizika i filosofiya Chast i celoe V Gejzenberg M Nauka 1990 M Walker Heisenberg Goudsmit and the German Atomic Bomb Physics Today 1990 Vol 43 1 P 52 60 Gejzenberg Verner Laureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya M Progress 1992 J Bernstein D C Cassidy Bomb Apologetics Farm Hall August 1945 Physics Today 1995 Vol 48 8 P 32 36 D C Cassidy A Historical Perspective on Copenhagen Physics Today 2000 Vol 53 7 P 28 32 H A Bethe The German Uranium Project Physics Today 2000 Vol 53 7 P 34 36 Werner Heisenberg and Albert Einstein Physics Today 2000 Vol 53 7 P 38 42 W Sweet The Bohr Letters No More Uncertainty Bulletin of the Atomic Scientists 2002 Vol 58 3 P 20 27 H Kant Werner Heisenberg and the German Uranium Project Issledovaniya po istorii fiziki i mehaniki 2002 M Nauka 2003 PosilannyaGajzenberg Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Verner Gejzenberg u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Genealogiya na Rodovodi Verner Gejzenberg u Vikishovishi Werner Heisenberg anglijskoyu Nobelprize org Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2010 angl J J O Connor E F Robertson Werner Karl Heisenberg MacTutor Biography anglijskoyu University of St Andrews Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2010 angl D C Cassidy 1998 2002 Werner Heisenberg anglijskoyu Center for History of Physics of the American Institute of Physics Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2010 angl J Heisenberg Who Was Werner Heisenberg anglijskoyu University of Hamburg Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 22 sichnya 2011 angl Werner Heisenberg anglijskoyu Mathematics Genealogy Project Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2010 angl Verner Gejzenberg v biblioteci Maksima Moshkova ros Bibliografiya trudov i osnovnyh zhizneopisanij V Gejzenberga ros