Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вереснева різанина (фр. Massacres de Septembre) — хвиля вбивств та самосуду направлених проти ув'язнених представників дворянства і духівництва, яка відбулася під час Великої французької революції у вересні 1792 р. Хоча хвиля насильства була спрямована передусім проти представників дворянства і духівництва, від рук натовпу загинуло багато непричетних в'язнів, зокрема жінок та підлітків.
Суспільно-політичні обставини
На початку вересня 1792 р. до Парижа дійшли звістки про напад з боку Пруссії і падіння фортеці Верден. Командування прусської армії виголосило помпезний маніфест, в якому оголосило намір припинити «анархію» у Франції і відновити монархічний режим. У цьому маніфесті також наголошувалося, про жорстокі наслідки для тих, хто намагатиметься захищати новий лад і протистояти пруській армії.
У Парижі, де до цього панував голод вибухнула істерія. Містом ширилися чутки про зрадників революції та своєрідний «удар у спину», який ніби готували усередині країни аристократи і священики. Оскільки на цей час старий парламент — Законодавчі збори вже був розпущений, а новий — Національний конвент ще не почав засідати, фактичну владу в місті перебрала Паризька комуна. Цей самоврядний орган зібрав в своїх ланах найбільш радикальних політиків, які під час різанини не зробили нічого значущого, крім порожних закликів припинити насилля.
Різанина
Першою атакою на в'язнів було вбивство вже ув'язнених двадцяти чотирьох священиків, які відмовилися присягнути на вірність Революції і яких перевозили до іншої в'язниці. Натовп напав на охорону і жорстоко вбив полонених. Звістка про цей напад розійшлася містом і виступила своєрідним заохоченням до наступних нападів на в'язниці. В'язнів-аристократів та священиків жорстоко вбивали, головним чином з застосуванням примітивної зброї, а їх тіла піддавалися нарузі. Обставини різанини інколи дещо перебільшували, але в більшості випадків вбивства супроводжувалися випадками садизму та тортур.
Найвідомішою жертвою різанини стала , подруга та конфідантка вже ув'язненої Марії Антуанети. Розлючений натовп не тільки зґвалтував жінку, але вже мертвій принцесі відрубали голову, настромили її на списа і поставили перед вікнами в'язниці Темпле, де утримували колишню королеву. Тюрма Темпле була єдиною, на яку не напав натовп.
Кількість жертв
Історики оцінюють кількість жертв різанини у близько 1400 вбитих в'язнів у тюрмах, 200 католицьких священиків і три єпископи. Хоча спочатку гнів натовпу був спрямований проти аристократів, майже половина жертв різанини — непричетні в'язні, злочинці ув'язнені за різними звинуваченнями крім контрреволюційних.
Посилання
- Свідчення Рестіфа де ля Бретонна, очевидця різанини. (англ.)
- Свідчення британського дипломата Ерла Гоуера стосовно Вересневої різанини (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veresneva rizanina fr Massacres de Septembre hvilya vbivstv ta samosudu napravlenih proti uv yaznenih predstavnikiv dvoryanstva i duhivnictva yaka vidbulasya pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi u veresni 1792 r Hocha hvilya nasilstva bula spryamovana peredusim proti predstavnikiv dvoryanstva i duhivnictva vid ruk natovpu zaginulo bagato neprichetnih v yazniv zokrema zhinok ta pidlitkiv Suspilno politichni obstaviniNa pochatku veresnya 1792 r do Parizha dijshli zvistki pro napad z boku Prussiyi i padinnya forteci Verden Komanduvannya prusskoyi armiyi vigolosilo pompeznij manifest v yakomu ogolosilo namir pripiniti anarhiyu u Franciyi i vidnoviti monarhichnij rezhim U comu manifesti takozh nagoloshuvalosya pro zhorstoki naslidki dlya tih hto namagatimetsya zahishati novij lad i protistoyati pruskij armiyi U Parizhi de do cogo panuvav golod vibuhnula isteriya Mistom shirilisya chutki pro zradnikiv revolyuciyi ta svoyeridnij udar u spinu yakij nibi gotuvali useredini krayini aristokrati i svyasheniki Oskilki na cej chas starij parlament Zakonodavchi zbori vzhe buv rozpushenij a novij Nacionalnij konvent she ne pochav zasidati faktichnu vladu v misti perebrala Parizka komuna Cej samovryadnij organ zibrav v svoyih lanah najbilsh radikalnih politikiv yaki pid chas rizanini ne zrobili nichogo znachushogo krim porozhnih zaklikiv pripiniti nasillya RizaninaPershoyu atakoyu na v yazniv bulo vbivstvo vzhe uv yaznenih dvadcyati chotiroh svyashenikiv yaki vidmovilisya prisyagnuti na virnist Revolyuciyi i yakih perevozili do inshoyi v yaznici Natovp napav na ohoronu i zhorstoko vbiv polonenih Zvistka pro cej napad rozijshlasya mistom i vistupila svoyeridnim zaohochennyam do nastupnih napadiv na v yaznici V yazniv aristokrativ ta svyashenikiv zhorstoko vbivali golovnim chinom z zastosuvannyam primitivnoyi zbroyi a yih tila piddavalisya naruzi Obstavini rizanini inkoli desho perebilshuvali ale v bilshosti vipadkiv vbivstva suprovodzhuvalisya vipadkami sadizmu ta tortur Najvidomishoyu zhertvoyu rizanini stala podruga ta konfidantka vzhe uv yaznenoyi Mariyi Antuaneti Rozlyuchenij natovp ne tilki zgvaltuvav zhinku ale vzhe mertvij princesi vidrubali golovu nastromili yiyi na spisa i postavili pered viknami v yaznici Temple de utrimuvali kolishnyu korolevu Tyurma Temple bula yedinoyu na yaku ne napav natovp Kilkist zhertvIstoriki ocinyuyut kilkist zhertv rizanini u blizko 1400 vbitih v yazniv u tyurmah 200 katolickih svyashenikiv i tri yepiskopi Hocha spochatku gniv natovpu buv spryamovanij proti aristokrativ majzhe polovina zhertv rizanini neprichetni v yazni zlochinci uv yazneni za riznimi zvinuvachennyami krim kontrrevolyucijnih PosilannyaSvidchennya Restifa de lya Bretonna ochevidcya rizanini angl Svidchennya britanskogo diplomata Erla Gouera stosovno Veresnevoyi rizanini angl