Вербицький Микола Михайлович

Микола Михайлович Вербицький (11 травня 1894, Чернігів — 27 грудня 1977, Чернігів) — український, радянський шахіст, бронзовий призер чемпіонату України 1927 року.

Микола Вербицький
Вербицький Микола Михайлович
Народження	11 травня 1894(1894-05-11) Чернігів
Смерть	27 грудня 1977(1977-12-27) (83 роки) Чернігів

Біографія

Микола Вербицький народився в Чернігові, в багатодітній сім'ї практикуючого лікаря Михайла Костянтиновича та Інни Миколаївни Вербицької-Білопольської. Юнацькі роки Вербицького пройшли в Санкт-Петербурзі, де працював його батько. У 1909 році Микола закінчив Гатчинське реальне училище, там же виграв свій перший турнір. Згодом навчався в Петербурзькому технологічному інституті, який і став для нього справжнім шаховим університетом. Свої шахові вміння Вербицький практикував в студентських турнірах Петербурзького шахового зібрання 1912—1913 років. Серед його суперників були майбутні гросмейстери і дворазові чемпіони СРСР Григорій Левенфіш, Петро Романовський.

Завдяки успішним виступам, Вербицький швидко здобув високу першу категорію (приблизно як сучасний майстер) і мав чудові шахові перспективи. У доволі масштабному петербурзькому студентському турнірі на початку 1914 року Вербицькому лише дещиці не вистачило для виходу в фінал, а журнал «Шахматный вестник» зараховував Миколу Михайловича до гравців, «які вже також мали більш або менш серйозні успіхи».

З початком Першої світової війни шахове життя поступово завмерло. До активних виступів Вербицький повернувся в період активізації шахового руху на Чернігівщині у 1923—1924 роках. Влітку 1924 році став переможцем губернського (обласного) чемпіонату з результатом 13 із 14 очок (+12-0=2). Через декілька днів доволі успішно виступив у всесоюзному турнірі міст. У 1925 році повторно виграє губернський чемпіонат, але на черговий всесоюзний турнір міст не потрапив через відсутність фінансування.

У 1926 році Вербицький виграв (7½:2½) принциповий матч у саратовця М. Шестерикова — найбільш успішного шахіста-заочника Чернігівщини до 1917 року, переможця кількох турнірів за листуванням і майбутнього чемпіона Поволжя (1927).

У 1927 році взяв участь у 4-му всеукраїнському чемпіонаті, що проходив в Полтаві. Вербицький стартував з семи перемог, однак в другій половині турніру не здобув жодної перемоги (п'ять нічиїх та три поразки). У підсумку набравши разом з та Володимиром Кириловим по 9½ очок розділив 3-5 місця. До речі, призове місце в першості України довгий час залишатиметься нездійсненою мрією для чернігівських шахістів, лише Олександр Носенко повторить досягнення Вербицького через 73 роки, у 2000-му. Через відсутність фінансування Вербицький пропустив черговий чемпіонат України 1928 року, командну першість СРСР 1929 року, а також відбірковий турнір 1929 року де розігрувалася путівка на чемпіонат СРСР.

З 1934 року Микола Вербицький працює тренером у шаховому гуртку чернігівського палацу піонерів. Під його керівництвом 14-річна Поліна Бабушкіна на початку 1936-го виграла чемпіонат СРСР серед дівчат у Ленінграді й протягом кількох десятиліть залишалася незмінним першим номером жіночих шахів Чернігівщини. Микола Вербицький ще двічі був учасником чемпіонатів України, зокрема у 1936 році посів останнє 18 місце (4½ із 17 очок), а 1939 році — 13 місце (5½ із 15 очок), при цьому здобув перемоги над майбутнім чемпіоном України Борисом Гольденовим та п'ятиразовим чемпіоном Києва Борисом Ратнером.

Після Другої світової війни Вербицький повернувся до шахів у 1947 році у віці 53 років, при цьому демонструючи високий рівень гри. Виграв шість обласних чемпіонатів (загалом за кар'єру 10), очолював збірну Чернігівщини на командних першостях України, все частіше виступав у ролі головного судді турнірів та продовжував тренерську роботу. Активні виступи завершив у 1960 році.

Помер Микола Вербицький 27 грудня 1977 року у віці 83 років. Похований на міському кладовищі в Яцево, з лівого боку.

Турнірні результати

Чемпіонати України

Рік	Місце проведення	Турнір	Результат	+	—	=	Місце
1927	Полтава	4-й чемпіонат України	9½ з 15	7	3	5	— 5
1936	Київ	8-й чемпіонат України	4½ з 17	4	12	1	18
1939		11-й чемпіонат України (півфінал)	з				1
1939	Київ	11-й чемпіонат України	5½ з 15	5	9	1	13 — 14
1949		18-й чемпіонат України (півфінал)	6 з 10				5

Чемпіонати Чернігова та Чернігівської області

Рік	Турнір	Результат	+	—	=	Місце
1924	1-й чемпіонат Чернігівської губернії	13 з 14	12	0	2
1924	2-й чемпіонат Чернігівської губернії	з
1925	чемпіонат Чернігова (група)	10 з 10	10	0	0	1
1925	чемпіонат Чернігова (фінал)	з 7
1927	чемпіонат Чернігівщини	з
1929	матч-чемпіонат Чернігова	з
1936	1-й чемпіонат Чернігівської області	13½ з 16
1937	2-й чемпіонат Чернігівської області	9½ з
1938	3-й чемпіонат Чернігівської області	8 з 11				— 3
1940	чемпіонат Чернігова	11½ з 13
1940	5-й чемпіонат Чернігівської області	з
1947	чемпіонат Чернігова	9½ з 11
1947	7-й чемпіонат Чернігівської області	9 з 11
1948	8-й чемпіонат Чернігівської області	11½ з 13	10	0	3
1949	9-й чемпіонат Чернігівської області	11 з 15				— 3
1950	чемпіонат Чернігова	з
1950	10-й чемпіонат Чернігівської області	8½ з 11	8	2	1	— 2
1951	11-й чемпіонат Чернігівської області	9 з 12
1952	12-й чемпіонат Чернігівської області	9 з 13				4
1953	13-й чемпіонат Чернігівської області	10½ з 13
1954	14-й чемпіонат Чернігівської області	8½ з 11	8	2	1
1955	15-й чемпіонат Чернігівської області	10 з 13
1956	16-й чемпіонат Чернігівської області	з 11		4
1957	17-й чемпіонат Чернігівської області матч-турнір за звання чемпіона	10 з 13 2 з 4	2	2	0	1 — 3
1958	чемпіонат Чернігова	з
1958	18-й чемпіонат Чернігівської області	9 з 13	7	2	4	— 3
1959	чемпіонат Чернігова	з 7				— 5
1960	20-й чемпіонат Чернігівської області	6½ з 11				4 — 6

Примітки

1. Легенда чернігівських шахів
2. Історія шахових змагань Чернігівщини. 19. М. Вербицький — призер чемпіонату України 1927 р.

Література

• «Словарь Шахматиста», 1927, стор. 73.
• Всеукраїнський шаховий журнал «Вертикаль» № 1/98, стор. 28-32
• Газета «Червоний стяг» 21 липня 1927 року