Вентиля́ція (від лат. ventilatio — провітрювання) — створення обміну повітря в приміщенні для видалення надлишків теплоти, вологи, шкідливих та інших речовин з метою забезпечення допустимих метеорологічних, санітарно-гігієнічних, технологічних умов повітряного середовища. Вентиляція створює умови повітряного середовища, сприятливі для здоров'я і самопочуття людини, що відповідають вимогам технологічного процесу, збереження устаткування і будівельних конструкцій будівлі, зберігання матеріалів, продуктів, книг, картин тощо.
Для оптимального теплового самопочуття людина повинна зберігати постійну температуру тіла, що забезпечується безперервним відведенням тепла, яке утворюється в процесі життєдіяльності організму і сприйманої ним теплоти — у довкілля. Теплообмін і теплове самопочуття людини обумовлюються сумісним впливом температури повітря і навколишніх предметів, вологості повітря і швидкості його руху біля тіла.
Історичний нарис
Окремі прийоми організованої вентиляції закритих приміщень застосовувалися ще в старовині. Вентиляція приміщень до початку XIX століття зводилася, як правило, до природного провітрювання. Теорію природного руху повітря в каналах і трубах створив М. В. Ломоносов. У 1795 В. X. Фрібе вперше виклав основні положення, що визначають інтенсивність повітрообміну в опалювальному приміщенні крізь нещільність зовнішніх огорож, дверні отвори і вікна, поклавши цим початок вченню про нейтральну зону.
На початку XIX століття отримує розвиток вентиляція з тепловою спонукою подавання й видаляння з приміщення повітря. Вітчизняні учені відзначали недосконалість такого роду спонуки і пов'язані з ним великі витрати теплоти. Академік Е. X. Ленд указував, що повна вентиляція може бути досягнута тільки механічним способом.
З появою відцентрових вентиляторів технологія вентиляції приміщень швидко удосконалюється. Перший працездатний відцентровий вентилятор був запропонований в 1832 А. А. Саблуковим. У 1835 цей вентилятор був застосований для провітрювання Чагирської копальні на Алтаї. Саблуков запропонував його також для вентиляції приміщень, трюмів кораблів, для прискорення сушки, випаровування і т. д. Широке розповсюдження вентиляції з механічною спонукою руху повітря почалося з кінця XIX століття.
Типи вентиляційних систем
Вентиляційна система — сукупність пристроїв для обробки, транспортування, подавання й видалення повітря. Системи вентиляції класифікуються за наступними ознаками:
- За засобом створення тиску і переміщення повітря: з природним і штучним (механічним) спонуканням.
Вентиляція з природним спонуканням для переміщення повітря використовує природні сили — вітер та гравітацію, тоді як механічна вентиляція забезпечує повітрообмін у приміщеннях за допомогою механічних засобів — вентиляторів, ежекторів тощо.
- За призначенням: припливні і витяжні
Припливна система подає свіже повітря в приміщення. Витяжна система забирає відпрацьоване повітря з приміщення та викидає його назовні. Кількість (маса) повітря, що потрапляє в будинок дорівнює кількості повітря, що видаляється з нього, тому для збалансованого повітрообміну в будинку чи споруді, як правило, передбачається комбінація припливних і витяжних систем. Іноді, припливну систему об'єднують з витяжною в одну систему. Такі системи називають припливно-витяжними.
- За поширенням зони обслуговування: місцеві і загальнообмінні
Місцевою вентиляцією називається така вентиляція, при якій повітря подається до певних місць (припливна місцева вентиляція), або коли забруднене повітря видаляється тільки від місць утворення шкідливих виділень (місцева витяжна вентиляція). Місцева припливна вентиляція може забезпечувати приплив чистого повітря (заздалегідь очищеного і підігрітого) до певних місць. І навпаки, місцева витяжна вентиляція видаляє повітря від певних місць з найбільшою концентрацією шкідливих домішок в повітрі. Прикладом такої місцевої витяжної вентиляції може бути витяжка на кухні, яка встановлюється над газовою або електричною плитою. Загальнообмінна вентиляція забирає чи подає повітря рівномірно по всій площі приміщення.
- За конструктивним виконанням: канальні та безканальні.
У безканальних системах повітря подається та забирається з приміщень безпосередньо через отвори у огороджуючих конструкціях. Канальні системи використовують для цього систему вентиляційних каналів — повітропроводи, вентиляційні шахти тощо.
Продуктивність вентиляційної системи
Критерієм продуктивності вентиляційної системи є витрата повітря. Витратою називають кількість (масу або об'єм) повітря, що подається чи видаляється системою вентиляції за одиницю часу. Відповідно розрізняють масову та об'ємну витрату: масова витрата вимірюється в одиницях маси повітря на одиницю часу (наприклад, кг/год), а об'ємну — у одиницях об'єму на одиницю часу (наприклад, м³/год).
Вимоги до систем вентиляції
Вимоги до систем вентиляції встановлюються державними санітарно-гігієнічними нормами, будівельними нормами, а також вимогами технологічних процесів. Залежно від типу та призначення приміщення, ці вимоги регламентують продуктивність вентиляції, гранично допустиму концентрацію (ГДК) шкідливих речовин в приміщеннях, температуру та вологість повітря, рівень шуму, що генерується чи передається вентиляційною системою, швидкість потоку повітря у повітропроводах та інші параметри.
Норма повітрообміну на одну людину
В різних країнах санітарні та будівельні норми встановлюють різну норму повітрообміну на одну людину. Так, в Україні, та країнах СНД, згідно з чинними нормами, одна людина, що постійно перебуває в приміщенні і виконує легку роботу, потребує щонайменше 40 м³ свіжого повітря за годину для роботи в громадських приміщеннях, 30 м³ — для виробничих, тоді як більшості країн світу ця цифра не перевищує 30 м³/год. Норма повітрообміну на одну людину залежить також від вимог до комфорту у приміщенні та характеру діяльності. Наприклад, спортсмени під час змагання потребують більше свіжого повітря, ніж глядачі.
Див. також
Примітки
- ДСТУ 2388-94 Системи вентиляційні. Терміни та визначення.
Література
- Аеродинаміка вентиляції: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. С. Жуковський, В. Й. Лабай; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2003. — 370 c. — Бібліогр.: с. 365—370.
- ДСТУ 2264-93 Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Терміни та визначення.
- ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Промислові технології та очищення технологічних і вентиляційних викидів: навч. посіб. / Ю. С. Юркевич, О. Т. Возняк, В. М. Желих ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 120 с. : іл. — Бібліогр.: с. 102—103 (24 назви). —
- Теплогазопостачання та вентиляція: навч. посіб. / О. Т. Возняк, О. О. Савченко, Х. В. Миронюк та ін. ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 276 с. : іл. — Бібліогр. в кінці розділів. —
Посилання
- Вентиляція // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 45. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вентиляція |
- Вентиляція та кондиціонування повітря [ 1 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Штучна вентиляція [ 1 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ventilya ciya vid lat ventilatio provitryuvannya stvorennya obminu povitrya v primishenni dlya vidalennya nadlishkiv teploti vologi shkidlivih ta inshih rechovin z metoyu zabezpechennya dopustimih meteorologichnih sanitarno gigiyenichnih tehnologichnih umov povitryanogo seredovisha Ventilyaciya stvoryuye umovi povitryanogo seredovisha spriyatlivi dlya zdorov ya i samopochuttya lyudini sho vidpovidayut vimogam tehnologichnogo procesu zberezhennya ustatkuvannya i budivelnih konstrukcij budivli zberigannya materialiv produktiv knig kartin tosho Ventilyacijna shahta v Gonkongu Agregat pidgotovki povitrya angl air handling unit ventilyacijnoyi sistemi potik povitrya ruhayetsya sprava nalivo Osnovni komponenti 1 Kanal podachi povitrya 2 Ventilyatornij vidsik 3 Vibroizolyator 4 Pidigrivalnij i abo oholodzhuvalnij blok 5 Filtruvalnij vidsik 6 Zmishuvalnij recirkulyacijnij zabirnij povitryanij patrubok Dlya optimalnogo teplovogo samopochuttya lyudina povinna zberigati postijnu temperaturu tila sho zabezpechuyetsya bezperervnim vidvedennyam tepla yake utvoryuyetsya v procesi zhittyediyalnosti organizmu i sprijmanoyi nim teploti u dovkillya Teploobmin i teplove samopochuttya lyudini obumovlyuyutsya sumisnim vplivom temperaturi povitrya i navkolishnih predmetiv vologosti povitrya i shvidkosti jogo ruhu bilya tila Istorichnij narisOkremi prijomi organizovanoyi ventilyaciyi zakritih primishen zastosovuvalisya she v starovini Ventilyaciya primishen do pochatku XIX stolittya zvodilasya yak pravilo do prirodnogo provitryuvannya Teoriyu prirodnogo ruhu povitrya v kanalah i trubah stvoriv M V Lomonosov U 1795 V X Fribe vpershe viklav osnovni polozhennya sho viznachayut intensivnist povitroobminu v opalyuvalnomu primishenni kriz neshilnist zovnishnih ogorozh dverni otvori i vikna poklavshi cim pochatok vchennyu pro nejtralnu zonu Na pochatku XIX stolittya otrimuye rozvitok ventilyaciya z teplovoyu sponukoyu podavannya j vidalyannya z primishennya povitrya Vitchiznyani ucheni vidznachali nedoskonalist takogo rodu sponuki i pov yazani z nim veliki vitrati teploti Akademik E X Lend ukazuvav sho povna ventilyaciya mozhe buti dosyagnuta tilki mehanichnim sposobom Z poyavoyu vidcentrovih ventilyatoriv tehnologiya ventilyaciyi primishen shvidko udoskonalyuyetsya Pershij pracezdatnij vidcentrovij ventilyator buv zaproponovanij v 1832 A A Sablukovim U 1835 cej ventilyator buv zastosovanij dlya provitryuvannya Chagirskoyi kopalni na Altayi Sablukov zaproponuvav jogo takozh dlya ventilyaciyi primishen tryumiv korabliv dlya priskorennya sushki viparovuvannya i t d Shiroke rozpovsyudzhennya ventilyaciyi z mehanichnoyu sponukoyu ruhu povitrya pochalosya z kincya XIX stolittya Tipi ventilyacijnih sistemVentilyacijna sistema sukupnist pristroyiv dlya obrobki transportuvannya podavannya j vidalennya povitrya Sistemi ventilyaciyi klasifikuyutsya za nastupnimi oznakami Za zasobom stvorennya tisku i peremishennya povitrya z prirodnim i shtuchnim mehanichnim sponukannyam Ventilyaciya z prirodnim sponukannyam dlya peremishennya povitrya vikoristovuye prirodni sili viter ta gravitaciyu todi yak mehanichna ventilyaciya zabezpechuye povitroobmin u primishennyah za dopomogoyu mehanichnih zasobiv ventilyatoriv ezhektoriv tosho Za priznachennyam priplivni i vityazhni Priplivna sistema podaye svizhe povitrya v primishennya Vityazhna sistema zabiraye vidpracovane povitrya z primishennya ta vikidaye jogo nazovni Kilkist masa povitrya sho potraplyaye v budinok dorivnyuye kilkosti povitrya sho vidalyayetsya z nogo tomu dlya zbalansovanogo povitroobminu v budinku chi sporudi yak pravilo peredbachayetsya kombinaciya priplivnih i vityazhnih sistem Inodi priplivnu sistemu ob yednuyut z vityazhnoyu v odnu sistemu Taki sistemi nazivayut priplivno vityazhnimi Za poshirennyam zoni obslugovuvannya miscevi i zagalnoobminni Miscevoyu ventilyaciyeyu nazivayetsya taka ventilyaciya pri yakij povitrya podayetsya do pevnih misc priplivna misceva ventilyaciya abo koli zabrudnene povitrya vidalyayetsya tilki vid misc utvorennya shkidlivih vidilen misceva vityazhna ventilyaciya Misceva priplivna ventilyaciya mozhe zabezpechuvati pripliv chistogo povitrya zazdalegid ochishenogo i pidigritogo do pevnih misc I navpaki misceva vityazhna ventilyaciya vidalyaye povitrya vid pevnih misc z najbilshoyu koncentraciyeyu shkidlivih domishok v povitri Prikladom takoyi miscevoyi vityazhnoyi ventilyaciyi mozhe buti vityazhka na kuhni yaka vstanovlyuyetsya nad gazovoyu abo elektrichnoyu plitoyu Zagalnoobminna ventilyaciya zabiraye chi podaye povitrya rivnomirno po vsij ploshi primishennya Za konstruktivnim vikonannyam kanalni ta bezkanalni U bezkanalnih sistemah povitrya podayetsya ta zabirayetsya z primishen bezposeredno cherez otvori u ogorodzhuyuchih konstrukciyah Kanalni sistemi vikoristovuyut dlya cogo sistemu ventilyacijnih kanaliv povitroprovodi ventilyacijni shahti tosho Produktivnist ventilyacijnoyi sistemiKriteriyem produktivnosti ventilyacijnoyi sistemi ye vitrata povitrya Vitratoyu nazivayut kilkist masu abo ob yem povitrya sho podayetsya chi vidalyayetsya sistemoyu ventilyaciyi za odinicyu chasu Vidpovidno rozriznyayut masovu ta ob yemnu vitratu masova vitrata vimiryuyetsya v odinicyah masi povitrya na odinicyu chasu napriklad kg god a ob yemnu u odinicyah ob yemu na odinicyu chasu napriklad m god Vimogi do sistem ventilyaciyiVimogi do sistem ventilyaciyi vstanovlyuyutsya derzhavnimi sanitarno gigiyenichnimi normami budivelnimi normami a takozh vimogami tehnologichnih procesiv Zalezhno vid tipu ta priznachennya primishennya ci vimogi reglamentuyut produktivnist ventilyaciyi granichno dopustimu koncentraciyu GDK shkidlivih rechovin v primishennyah temperaturu ta vologist povitrya riven shumu sho generuyetsya chi peredayetsya ventilyacijnoyu sistemoyu shvidkist potoku povitrya u povitroprovodah ta inshi parametri Norma povitroobminu na odnu lyudinuV riznih krayinah sanitarni ta budivelni normi vstanovlyuyut riznu normu povitroobminu na odnu lyudinu Tak v Ukrayini ta krayinah SND zgidno z chinnimi normami odna lyudina sho postijno perebuvaye v primishenni i vikonuye legku robotu potrebuye shonajmenshe 40 m svizhogo povitrya za godinu dlya roboti v gromadskih primishennyah 30 m dlya virobnichih todi yak bilshosti krayin svitu cya cifra ne perevishuye 30 m god Norma povitroobminu na odnu lyudinu zalezhit takozh vid vimog do komfortu u primishenni ta harakteru diyalnosti Napriklad sportsmeni pid chas zmagannya potrebuyut bilshe svizhogo povitrya nizh glyadachi Div takozhMisceva ventilyaciya Ventilyaciya shahti Ventilyaciya tupikovih virobok Zvorotnotochna shema provitryuvannya dilnici Pryamostruminna shema provitryuvannya dilnici Provitryuvannya Ventilyacijni pristroyi Korotkij potik aerologiya PrimitkiDSTU 2388 94 Sistemi ventilyacijni Termini ta viznachennya LiteraturaAerodinamika ventilyaciyi Navch posib dlya stud vish navch zakl S S Zhukovskij V J Labaj Nac un t Lviv politehnika L 2003 370 c Bibliogr s 365 370 DSTU 2264 93 Obladnannya dlya kondicionuvannya povitrya ta ventilyaciyi Termini ta viznachennya DBN V 2 5 67 2013 Opalennya ventilyaciya ta kondicionuvannya Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Promislovi tehnologiyi ta ochishennya tehnologichnih i ventilyacijnih vikidiv navch posib Yu S Yurkevich O T Voznyak V M Zhelih M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Lviv politehniki 2012 120 s il Bibliogr s 102 103 24 nazvi ISBN 978 617 607 234 8 Teplogazopostachannya ta ventilyaciya navch posib O T Voznyak O O Savchenko H V Mironyuk ta in M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Lviv politehniki 2013 276 s il Bibliogr v kinci rozdiliv ISBN 978 617 607 436 6PosilannyaVentilyaciya Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 45 ISBN 978 966 7407 83 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ventilyaciya Ventilyaciya ta kondicionuvannya povitrya 1 listopada 2014 u Wayback Machine Shtuchna ventilyaciya 1 listopada 2014 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012