Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самійло Васильович Величко (нар. 11 лютого 1670, с. Жуки, нині Полтавський район, Полтавська область, Україна — після 1728, там само) — український козацько-старшинський літописець.
| Самійло Величко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 11 лютого 1670 Жуки, Полтавська городова сотня, Полтавський полк, Гетьманщина | |||
| Помер | 1728 Жуки, Полтавська городова сотня, Полтавський полк, Гетьманщина | |||
| Поховання | Жуки | |||
| Країна |  Гетьманщина | |||
| Діяльність | літописець, державний діяч, історик | |||
| Alma mater | Київська колегія | |||
| Заклад | Генеральна військова канцелярія | |||
| Magnum opus | Літопис Самійла Величка | |||
| | ||||
 Самійло Величко у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народився у козацькій родині. Його батько, козак Василь Величко, належав до першої сотні Полтавського полку, був людиною грамотною, мудрою й шанованою, мав велику книгарню.
Успішно склавши іспити Самійло став спудеєм одного з найавторитетніших у Європі навчальних закладів — Києво-Могилянської колегії, де оволодів латинською, німецькою та польською мовами.
Вчився у колегії перед 1690, бо з цього року, після успішного закінчення навчання, Самійла Величка скерували на посаду канцеляриста до генерального військового писаря Василя Кочубея. Був його дворянином, тобто служив «в усіляких домашніх справах», а найбільше писарем. В. Кочубей використовував Величка також для особливих доручень, включаючи його «у найпотрібніші і секретні на той час військові справи», навіть ті, що йшли до царя, і циферні (зашифровані) до господарів Волоського і Мунтянського. Через Величка проходила й та кореспонденція, про яку І. Мазепа не знав. У такому статусі прослужив 15 років.
На початку 1705 уведений до Генеральної Військової Канцелярії, де служив старшим канцеляристом. Брав участь у походах, зокрема через Правобережну Україну з помічним військом на допомогу полякам. Очевидно, і в Генеральному війську, і в канцелярії виконував особливі (секретні) доручення, залучався до посольств гетьмана І. Мазепи.
Наприкінці 1708 заарештований і ув'язнений як людина, близька до І.Мазепи. Провів кілька років у неволі в Чернігівському краї. Припускають, що з ув'язнення вийшов у 1715 за сприяння сина В. Кочубея.
На службу Самійло Величко вже не повернувся. Спочатку оселився у Диканьці, пізніше перебрався до рідної домівки — у Жуки. Літописець учителював, займався літературною діяльністю. Чимало відомостей черпав із великої колекції книг і манускриптів, що її збирав упродовж усього життя. До неї входили історичні хроніки, літописи, оригінальні документи, художні твори. Все це Самійло Величко використовував, працюючи над літописом.
Крім історії, виявляв інтерес до інших наук, цікавився політикою, мистецтвом, поезією, збирав власну бібліотеку. До нашого часу збереглося кілька книжок із його автографом. Вони зберігаються в архівах Росії.
Багаторічне розумове та фізичне напруження позначилися на здоров'ї літописця. Він осліп. Потому диктував нові сторінки свого літопису найнятим писарчукам.
Останні роки життя провів у селі Жуки. Тут помер і похований. Могила не відома.
Творчість
Величко є автором першого систематичного викладу історії української козацької держави, при написанні якого використано значну кількість українських, польських, та німецьких джерел, широке коло документів Генеральної Військової Канцелярії. Для написання Літопису Самійла Величка він користувався різними джерелами: народними переказами, іншими козацькими літописами, творами іноземних істориків, архівними документами, листами, реєстрами тощо. Автентичність численних документів, наведених у літописі, істориками не заперечується; частина з них відома й з інших джерел.
Літопис складається з 4 частин:
- перша — «Сказание о войне казацкой з поляками через Зеновія Богдана Хмельницького…» — змальовує події 1648–1659 років, окремими епізодами сягаючи у 1620 рік, Описуючи війну Якова Остряниці 1638 року, Величко додає до автентичного джерела, яким користувався, — щоденника польського хроніста Шимона Окольського — власний коментар;
- друга і третя частини, які охоплюють 1660–1686 та 1687–1700 роки, названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная», містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії;
- у 4-й частині зібрано додатки з різних документів XVII століття.
Літопис Величка написаний українською літературною мовою XVIII століття з елементами народної мови. Повний текст його не зберігся. Літопис є одним з найголовніших і найвірогідніших творів української історіографії 2-ї половини 17 — початку 18 століття.
Головна праця Самійла Величка була видана Київською Археографічною комісією лише у 1848–1864 роках під назвою «Летопись событий в юго-западной России в 17 в.», тт. I—IV (1848, 1851, 1855, 1864 рр.).
Величку також належить переклад «Космографії», яку він, уже сліпий, продиктував 1728. На думку деяких істориків, він написав лише передмову до цієї праці.
Вшанування
На жаль, могила Самійла Величка до нашого часу не збереглася. Та в центрі Жуків, на узвишші, поруч із каплицею Покрови Пресвятої Богородиці й курганом пам'яті, встановлено гранітну брилу, яка символізує останнє пристанище славного історика козаччини.
Нині в селі, де народився, жив і працював Самійло Величко, зводиться Меморіальний комплекс слави українського козацтва (2010 року було відкрито першу чергу комплексу пам'яті загиблих козаків).
2003 року з метою вшанування пам'яті славного козацького літописця, сина Полтавщини, та презентації найкращих зразків національної культури в контексті творчості одного з її фундаторів започаткована обласна літературна премія імені Самійла Величка.
У 2020 році Національний банк України випустив пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень, присвячену Самійлу Величку.
Джерела та література
- Село Жуки — батьківщина літописця Самійла Величка: збірник матеріалів наукової конференції / Ред. кол.: Л. В. Бабенко, М. М. Кононенко (голова), А. Г. Логвиненко та ін.; О. Б. Супруненко (відп. ред.) / ЦП НАН України і УТОПІК; УК ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; Полтавська районна рада.— К.; Полтава: ЦП НАН України і УТОПІК, 2017.— 80 с., іл.
- Величко С. В. Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.; Літопис. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991. [ 9 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Лѣтопись событій въ югозападной Россіи въ XVII-мъ вѣкѣ: [в 4 т.] / Составилъ Самоилъ Величко, бывшій канцеляристъ канцеляріи войска запорожскаго, 1720. Издана временною Комиссіею для разбора древнихъ актовъ.– Кіевъ: Въ Лито-Типографическомъ заведениіи Іосифа Вальнера, въ 1848—1864; [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Т. 1.— 1848.— [4], VIII, 454, 51, [1], XXX, [2] с. [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Т. 2. — 1851.— 36, IV, 37-612, XVII, III с. [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Т. 3. — 1855.— [6], IV, XII, 5-568, [2] с. [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Т. 4. — 1864.— [2], XI, 407, [1] с. [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- В. Горобець. Величко Самійло // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.90 .
Примітки
- Усі письменники і народна творчість (укр.) . 2008: Майстер-клас. 2008. с. 39—41. ISBN .
- Віталій Яремченко. Наш земляк Самійло Величко та його «Літопис».— В кн.: Село Жуки — батьківщина літописця Самійла Величка: збірник матеріалів наукової конференції / Ред. кол.: Л. В. Бабенко, М. М. Кононенко (голова), А. Г. Логвиненко та ін.; О. Б. Супруненко (відп. ред.) / ЦП НАН України і УТОПІК; УК ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; Полтавська районна рада.— К.; Полтава: ЦП НАН України і УТОПІК, 2017.— С. 12.
- Пам'ятний знак на честь козацького літописця С. Величка (1670—1728).[недоступне посилання з травня 2019]
- Офіційний сайт: Охорона культурної спадщини Полтавщини. Меморіальний комплекс пам'яті загиблих козаків[недоступне посилання з травня 2019]
- Олександр Янович. З історії вшанування пам'яті Самійла Величка та подій 1709 року. Деякі факти з історії вшанування пам'яті Самійла Величка у ХХІ ст.— В кн.: Село Жуки — батьківщина літописця Самійла Величка: збірник матеріалів наукової конференції / Ред. кол.: Л. В. Бабенко, М. М. Кононенко (голова), А. Г. Логвиненко та ін.; О. Б. Супруненко (відп. ред.) / ЦП НАН України і УТОПІК; УК ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; Полтавська районна рада.— К.; Полтава: ЦП НАН України і УТОПІК, 2017.— С. 60.
- . old.bank.gov.ua. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Самійло Величко |
- П. М. Сас. Величко Самійло Васильович та його літопис [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 472. — .
- Величко Самійло (1670 — після 1720) // Українські письменники: біо-бібліографічний словник: у 5 т. / ред. кол.: відп. ред. О. І. Білецький (голова) та ін. — Т. 1 : Давня українська література (XI—XVIII ст.) / уклад. Махновець, Л. Є.. — Перероб. вид. — Харків: Прапор, 2005. — 976 с. — С. 228—231. — .
- Величко [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Величко Самійло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 137. — 1000 екз.
- Малий словник історії України[недоступне посилання з червня 2019]
- Величко Самійло. Історик, автор козацького літопису [ 20 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Село Жуки хоче мати три пам'ятники
- Самійло Величко [ 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samijlo Vasilovich Velichko nar 11 lyutogo 1670 16700211 s Zhuki nini Poltavskij rajon Poltavska oblast Ukrayina pislya 1728 tam samo ukrayinskij kozacko starshinskij litopisec Samijlo VelichkoNarodivsya 11 lyutogo 1670 1670 02 11 Zhuki Poltavska gorodova sotnya Poltavskij polk GetmanshinaPomer 1728 Zhuki Poltavska gorodova sotnya Poltavskij polk GetmanshinaPohovannya ZhukiKrayina GetmanshinaDiyalnist litopisec derzhavnij diyach istorikAlma mater Kiyivska kolegiyaZaklad Generalna vijskova kancelyariyaMagnum opus Litopis Samijla Velichka Samijlo Velichko u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Velichko BiografiyaNarodivsya u kozackij rodini Jogo batko kozak Vasil Velichko nalezhav do pershoyi sotni Poltavskogo polku buv lyudinoyu gramotnoyu mudroyu j shanovanoyu mav veliku knigarnyu Uspishno sklavshi ispiti Samijlo stav spudeyem odnogo z najavtoritetnishih u Yevropi navchalnih zakladiv Kiyevo Mogilyanskoyi kolegiyi de ovolodiv latinskoyu nimeckoyu ta polskoyu movami Vchivsya u kolegiyi pered 1690 bo z cogo roku pislya uspishnogo zakinchennya navchannya Samijla Velichka skeruvali na posadu kancelyarista do generalnogo vijskovogo pisarya Vasilya Kochubeya Buv jogo dvoryaninom tobto sluzhiv v usilyakih domashnih spravah a najbilshe pisarem V Kochubej vikoristovuvav Velichka takozh dlya osoblivih doruchen vklyuchayuchi jogo u najpotribnishi i sekretni na toj chas vijskovi spravi navit ti sho jshli do carya i ciferni zashifrovani do gospodariv Voloskogo i Muntyanskogo Cherez Velichka prohodila j ta korespondenciya pro yaku I Mazepa ne znav U takomu statusi prosluzhiv 15 rokiv Na pochatku 1705 uvedenij do Generalnoyi Vijskovoyi Kancelyariyi de sluzhiv starshim kancelyaristom Brav uchast u pohodah zokrema cherez Pravoberezhnu Ukrayinu z pomichnim vijskom na dopomogu polyakam Ochevidno i v Generalnomu vijsku i v kancelyariyi vikonuvav osoblivi sekretni doruchennya zaluchavsya do posolstv getmana I Mazepi Naprikinci 1708 zaareshtovanij i uv yaznenij yak lyudina blizka do I Mazepi Proviv kilka rokiv u nevoli v Chernigivskomu krayi Pripuskayut sho z uv yaznennya vijshov u 1715 za spriyannya sina V Kochubeya Na sluzhbu Samijlo Velichko vzhe ne povernuvsya Spochatku oselivsya u Dikanci piznishe perebravsya do ridnoyi domivki u Zhuki Litopisec uchitelyuvav zajmavsya literaturnoyu diyalnistyu Chimalo vidomostej cherpav iz velikoyi kolekciyi knig i manuskriptiv sho yiyi zbirav uprodovzh usogo zhittya Do neyi vhodili istorichni hroniki litopisi originalni dokumenti hudozhni tvori Vse ce Samijlo Velichko vikoristovuvav pracyuyuchi nad litopisom Krim istoriyi viyavlyav interes do inshih nauk cikavivsya politikoyu mistectvom poeziyeyu zbirav vlasnu biblioteku Do nashogo chasu zbereglosya kilka knizhok iz jogo avtografom Voni zberigayutsya v arhivah Rosiyi Bagatorichne rozumove ta fizichne napruzhennya poznachilisya na zdorov yi litopiscya Vin oslip Potomu diktuvav novi storinki svogo litopisu najnyatim pisarchukam Ostanni roki zhittya proviv u seli Zhuki Tut pomer i pohovanij Mogila ne vidoma TvorchistSribna moneta Samijlo Velichko Na reversi zobrazheno stilizovane zobrazhennya kozaka z citatoyu z jogo Litopisu Cikavomu norovu lyudskomu ne mozhe nichogo buti spodobnishogo laskavij chitalniku yak chitati knigi j diznavatisya pro davni lyudski diyannya ta vchinki Velichko ye avtorom pershogo sistematichnogo vikladu istoriyi ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi pri napisanni yakogo vikoristano znachnu kilkist ukrayinskih polskih ta nimeckih dzherel shiroke kolo dokumentiv Generalnoyi Vijskovoyi Kancelyariyi Dlya napisannya Litopisu Samijla Velichka vin koristuvavsya riznimi dzherelami narodnimi perekazami inshimi kozackimi litopisami tvorami inozemnih istorikiv arhivnimi dokumentami listami reyestrami tosho Avtentichnist chislennih dokumentiv navedenih u litopisi istorikami ne zaperechuyetsya chastina z nih vidoma j z inshih dzherel Avers sribnoyi moneti Samijlo Velichko Litopis skladayetsya z 4 chastin persha Skazanie o vojne kazackoj z polyakami cherez Zenoviya Bogdana Hmelnickogo zmalovuye podiyi 1648 1659 rokiv okremimi epizodami syagayuchi u 1620 rik Opisuyuchi vijnu Yakova Ostryanici 1638 roku Velichko dodaye do avtentichnogo dzherela yakim koristuvavsya shodennika polskogo hronista Shimona Okolskogo vlasnij komentar druga i tretya chastini yaki ohoplyuyut 1660 1686 ta 1687 1700 roki nazvani Povestvovaniya letopisnaya s malorossijskih i inyh otchasti povedeniyah sobrannaya i zde opisannaya mistyat znachnu kilkist vlasnih sposterezhen Velichka i gruntuyutsya na dokumentah getmanskoyi kancelyariyi u 4 j chastini zibrano dodatki z riznih dokumentiv XVII stolittya Litopis Velichka napisanij ukrayinskoyu literaturnoyu movoyu XVIII stolittya z elementami narodnoyi movi Povnij tekst jogo ne zberigsya Litopis ye odnim z najgolovnishih i najvirogidnishih tvoriv ukrayinskoyi istoriografiyi 2 yi polovini 17 pochatku 18 stolittya Golovna pracya Samijla Velichka bula vidana Kiyivskoyu Arheografichnoyu komisiyeyu lishe u 1848 1864 rokah pid nazvoyu Letopis sobytij v yugo zapadnoj Rossii v 17 v tt I IV 1848 1851 1855 1864 rr Velichku takozh nalezhit pereklad Kosmografiyi yaku vin uzhe slipij prodiktuvav 1728 Na dumku deyakih istorikiv vin napisav lishe peredmovu do ciyeyi praci VshanuvannyaNa zhal mogila Samijla Velichka do nashogo chasu ne zbereglasya Ta v centri Zhukiv na uzvishshi poruch iz kapliceyu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici j kurganom pam yati vstanovleno granitnu brilu yaka simvolizuye ostannye pristanishe slavnogo istorika kozachchini Nini v seli de narodivsya zhiv i pracyuvav Samijlo Velichko zvoditsya Memorialnij kompleks slavi ukrayinskogo kozactva 2010 roku bulo vidkrito pershu chergu kompleksu pam yati zagiblih kozakiv 2003 roku z metoyu vshanuvannya pam yati slavnogo kozackogo litopiscya sina Poltavshini ta prezentaciyi najkrashih zrazkiv nacionalnoyi kulturi v konteksti tvorchosti odnogo z yiyi fundatoriv zapochatkovana oblasna literaturna premiya imeni Samijla Velichka U 2020 roci Nacionalnij bank Ukrayini vipustiv pam yatnu sribnu monetu nominalom 10 griven prisvyachenu Samijlu Velichku Vulicya Samijla Velichka u Dnipri Poltavi Koveli Lvovi Dzherela ta literaturaSelo Zhuki batkivshina litopiscya Samijla Velichka zbirnik materialiv naukovoyi konferenciyi Red kol L V Babenko M M Kononenko golova A G Logvinenko ta in O B Suprunenko vidp red CP NAN Ukrayini i UTOPIK UK PODA PKM imeni Vasilya Krichevskogo Poltavska rajonna rada K Poltava CP NAN Ukrayini i UTOPIK 2017 80 s il ISBN 978 966 8999 80 2 Velichko S V Litopis T 1 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi vst stattya koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 Litopis T 2 Per z knizhnoyi ukrayinskoyi movi koment V O Shevchuka Vidp red O V Mishanich K Dnipro 1991 9 sichnya 2008 u Wayback Machine Lѣtopis sobytij v yugozapadnoj Rossii v XVII m vѣkѣ v 4 t Sostavil Samoil Velichko byvshij kancelyarist kancelyarii vojska zaporozhskago 1720 Izdana vremennoyu Komissieyu dlya razbora drevnih aktov Kiev V Lito Tipograficheskom zavedeniii Iosifa Valnera v 1848 1864 25 serpnya 2018 u Wayback Machine T 1 1848 4 VIII 454 51 1 XXX 2 s 8 sichnya 2019 u Wayback Machine T 2 1851 36 IV 37 612 XVII III s 8 sichnya 2019 u Wayback Machine T 3 1855 6 IV XII 5 568 2 s 7 sichnya 2019 u Wayback Machine T 4 1864 2 XI 407 1 s 8 sichnya 2019 u Wayback Machine Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 V Gorobec Velichko Samijlo Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 90 ISBN 978 966 611 818 2 PrimitkiUsi pismenniki i narodna tvorchist ukr 2008 Majster klas 2008 s 39 41 ISBN 978 966 471 096 8 Vitalij Yaremchenko Nash zemlyak Samijlo Velichko ta jogo Litopis V kn Selo Zhuki batkivshina litopiscya Samijla Velichka zbirnik materialiv naukovoyi konferenciyi Red kol L V Babenko M M Kononenko golova A G Logvinenko ta in O B Suprunenko vidp red CP NAN Ukrayini i UTOPIK UK PODA PKM imeni Vasilya Krichevskogo Poltavska rajonna rada K Poltava CP NAN Ukrayini i UTOPIK 2017 S 12 Pam yatnij znak na chest kozackogo litopiscya S Velichka 1670 1728 nedostupne posilannya z travnya 2019 Oficijnij sajt Ohorona kulturnoyi spadshini Poltavshini Memorialnij kompleks pam yati zagiblih kozakiv nedostupne posilannya z travnya 2019 Oleksandr Yanovich Z istoriyi vshanuvannya pam yati Samijla Velichka ta podij 1709 roku Deyaki fakti z istoriyi vshanuvannya pam yati Samijla Velichka u HHI st V kn Selo Zhuki batkivshina litopiscya Samijla Velichka zbirnik materialiv naukovoyi konferenciyi Red kol L V Babenko M M Kononenko golova A G Logvinenko ta in O B Suprunenko vidp red CP NAN Ukrayini i UTOPIK UK PODA PKM imeni Vasilya Krichevskogo Poltavska rajonna rada K Poltava CP NAN Ukrayini i UTOPIK 2017 S 60 old bank gov ua Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Samijlo Velichko P M Sas Velichko Samijlo Vasilovich ta jogo litopis 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 472 ISBN 966 00 0734 5 Velichko Samijlo 1670 pislya 1720 Ukrayinski pismenniki bio bibliografichnij slovnik u 5 t red kol vidp red O I Bileckij golova ta in T 1 Davnya ukrayinska literatura XI XVIII st uklad Mahnovec L Ye Pererob vid Harkiv Prapor 2005 976 s S 228 231 ISBN 966 8690 20 6 Velichko 27 listopada 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Velichko Samijlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 137 1000 ekz Malij slovnik istoriyi Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Velichko Samijlo Istorik avtor kozackogo litopisu 20 bereznya 2008 u Wayback Machine Selo Zhuki hoche mati tri pam yatniki Samijlo Velichko 11 lyutogo 2015 u Wayback Machine