Великий Азя́сь (рос. Большой Азясь, ерз. Большой Азясь) — село у складі Ковилкінського району Мордовії, Росія. Адміністративний центр Великоазяського сільського поселення.
село Великий Азясь | |
---|---|
рос. Большой Азясь ерз. Большой Азясь | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Мордовія |
Муніципальний район | Ковилкінський район |
Поселення | Великоазяське |
Код ЗКАТУ: | 89229806001 |
Код ЗКТМО: | 89629406101 |
Основні дані | |
Населення | 237 осіб (2010) |
Поштовий індекс | 431325 |
Телефонний код | +7 83453 |
Географічні координати: | 54°10′25″ пн. ш. 43°40′53″ сх. д. / 54.17361111113877570° пн. ш. 43.68138888891677851° сх. д.Координати: 54°10′25″ пн. ш. 43°40′53″ сх. д. / 54.17361111113877570° пн. ш. 43.68138888891677851° сх. д. |
Мапа | |
Великий Азясь Великий Азясь | |
|
Географія
Розташоване на березі однойменної лісової річки, яка в середині 19 століття була повноводною (назва-гідронім), за 29 км від районного центру Ковилкіно на кордоні з Атюр'євським та Торбеєвським районами.
Історія
Село Великий Азясь виникло в 17-18 століттях та належало відомій родині Українцевих, які займали важливе місце в столичній та провінційній бюрократичній ієрархії. У «Списку населених місць Пензенської губернії» (1869) Великий Азясь — село з 168 дворів Краснослободського повіту. За даними 1913 року, Великий Азясь — центр волості, де проживало 1591 особа. Були кузні, пивні, чайні, 2 храми (1773, 1800), зруйновані у 1930-ті роки.
Не оминув село «тверезий бунт» (1859), що прокотився по Росії. До революції село належало до Краснослободського повіту Пензенської губернії.
У 1918 році в селі спалахнув антирадянський заколот: селяни розігнали волосну та сільську ради, розправилися з радянськими працівниками. У 1919 році відбулося Великоазяське повстання, що носило релігійно-монархічний характер. У 1929 році було створено колгосп ім. В. І. Леніна. Колективізація супроводжувалася селянськими виступами. Під час одного з них в 1931 році загинув організатор колгоспу Є. Д. Бичков.
До кінця 20 ст. Великий Азясь був центральною садибою колгоспу «Мир», в 1997 році був перетворений в СГВК (зерново-тваринницьке господарство).
Населення
Населення — 237 осіб (2010; 260 у 2002).
Національний склад станом на 2002 рік:
- росіяни — 62 %
Господарство
Зараз у селі є:
- середня школа,
- Будинок культури,
- бібліотека,
- 2 крамниці,
- медпункт,
- відділення зв'язку;
- церква великомученика Дмитра Солунського.
Вулиці заасфальтовані, проведений газ.
Поміщики будували перші церкви в своїх селах ще 300 років тому. Зокрема, думний дяк Є. І. Українцев, що побудував спочатку два храми в своїх примокшанських маєтках (1668 і 1678), у 1693 році звів дерев'яну Спасо-Преображенську церкву з боковим вівтарем на честь Димитрія Солунського в селі Великий Азясь. Другий дерев'яний храм, Успенський, з боковим вівтарем в ім'я Дмитра Солунського, був побудований у 1773 році і перебудований в 1864—1666 роках. Був і третій дерев'яний храм, Троїцький (1800, перебудований в 1862).
Церква великомученика Димитрія Солунського побудована в 1904 році за типовим проектом, розробленим відомим архітектором К. А. Тоном в 1838 році. П'ятиглава, однотипна з Микільською церквою м. Саранська, але без трапезної та дзвіниці. Головний храм був освячений в 1904 році на честь Живоначальної Трійці, приділ — на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Через кілька років були зведені окремо дзвіниця та другий боковий вівтар — в ім'я великомученика Димитрія Солунського.
Закрита на початку 1930-их років. У радянський час чотири малих куполи були знесені, а дзвіниця розібрана на цеглу. Сам храм використовувався колгоспом як зерносховище та склад добрив.
У 1989 році, на прохання Ковилкінського райвиконкому, будівлю церкви було передано місцевій православній парафії. З благословення архієпископа Пензенського і Саранського Серафима (Тихонова) храм було названо на честь великомученика Димитрія Солунського, і в ньому почали проводитися богослужіння.
Силами парафіян були проведені необхідні ремонтні та реставраційні роботи, після чого, в 2004 році, на 100-річчя храму, під час святкового богослужіння він був освячений архієпископом (нині митрополитом) Саранським і Мордовським Варсонофієм. Настоятель храму — протоієрей Георгій Овтін.
Джерела
- Аркуш карти N-38-64 Ковылкино. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)
- Енциклопедія Мордовія, А. А. Ксенофонтова.
Примітки
- Численность и размещение населения Республики Мордовия — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 3 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
Посилання
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Великий Азясь [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Мордовії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij Azya s ros Bolshoj Azyas erz Bolshoj Azyas selo u skladi Kovilkinskogo rajonu Mordoviyi Rosiya Administrativnij centr Velikoazyaskogo silskogo poselennya selo Velikij Azyas ros Bolshoj Azyas erz Bolshoj Azyas Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Mordoviya Municipalnij rajon Kovilkinskij rajon Poselennya Velikoazyaske Kod ZKATU 89229806001 Kod ZKTMO 89629406101 Osnovni dani Naselennya 237 osib 2010 Poshtovij indeks 431325 Telefonnij kod 7 83453 Geografichni koordinati 54 10 25 pn sh 43 40 53 sh d 54 17361111113877570 pn sh 43 68138888891677851 sh d 54 17361111113877570 43 68138888891677851 Koordinati 54 10 25 pn sh 43 40 53 sh d 54 17361111113877570 pn sh 43 68138888891677851 sh d 54 17361111113877570 43 68138888891677851 Mapa Velikij Azyas Velikij AzyasGeografiyaRoztashovane na berezi odnojmennoyi lisovoyi richki yaka v seredini 19 stolittya bula povnovodnoyu nazva gidronim za 29 km vid rajonnogo centru Kovilkino na kordoni z Atyur yevskim ta Torbeyevskim rajonami IstoriyaSelo Velikij Azyas viniklo v 17 18 stolittyah ta nalezhalo vidomij rodini Ukrayincevih yaki zajmali vazhlive misce v stolichnij ta provincijnij byurokratichnij iyerarhiyi U Spisku naselenih misc Penzenskoyi guberniyi 1869 Velikij Azyas selo z 168 dvoriv Krasnoslobodskogo povitu Za danimi 1913 roku Velikij Azyas centr volosti de prozhivalo 1591 osoba Buli kuzni pivni chajni 2 hrami 1773 1800 zrujnovani u 1930 ti roki Ne ominuv selo tverezij bunt 1859 sho prokotivsya po Rosiyi Do revolyuciyi selo nalezhalo do Krasnoslobodskogo povitu Penzenskoyi guberniyi U 1918 roci v seli spalahnuv antiradyanskij zakolot selyani rozignali volosnu ta silsku radi rozpravilisya z radyanskimi pracivnikami U 1919 roci vidbulosya Velikoazyaske povstannya sho nosilo religijno monarhichnij harakter U 1929 roci bulo stvoreno kolgosp im V I Lenina Kolektivizaciya suprovodzhuvalasya selyanskimi vistupami Pid chas odnogo z nih v 1931 roci zaginuv organizator kolgospu Ye D Bichkov Do kincya 20 st Velikij Azyas buv centralnoyu sadiboyu kolgospu Mir v 1997 roci buv peretvorenij v SGVK zernovo tvarinnicke gospodarstvo NaselennyaNaselennya 237 osib 2010 260 u 2002 Nacionalnij sklad stanom na 2002 rik rosiyani 62 GospodarstvoZaraz u seli ye serednya shkola Budinok kulturi biblioteka 2 kramnici medpunkt viddilennya zv yazku cerkva velikomuchenika Dmitra Solunskogo Vulici zaasfaltovani provedenij gaz Pomishiki buduvali pershi cerkvi v svoyih selah she 300 rokiv tomu Zokrema dumnij dyak Ye I Ukrayincev sho pobuduvav spochatku dva hrami v svoyih primokshanskih mayetkah 1668 i 1678 u 1693 roci zviv derev yanu Spaso Preobrazhensku cerkvu z bokovim vivtarem na chest Dimitriya Solunskogo v seli Velikij Azyas Drugij derev yanij hram Uspenskij z bokovim vivtarem v im ya Dmitra Solunskogo buv pobudovanij u 1773 roci i perebudovanij v 1864 1666 rokah Buv i tretij derev yanij hram Troyickij 1800 perebudovanij v 1862 Cerkva velikomuchenika Dimitriya Solunskogo pobudovana v 1904 roci za tipovim proektom rozroblenim vidomim arhitektorom K A Tonom v 1838 roci P yatiglava odnotipna z Mikilskoyu cerkvoyu m Saranska ale bez trapeznoyi ta dzvinici Golovnij hram buv osvyachenij v 1904 roci na chest Zhivonachalnoyi Trijci pridil na chest Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Cherez kilka rokiv buli zvedeni okremo dzvinicya ta drugij bokovij vivtar v im ya velikomuchenika Dimitriya Solunskogo Zakrita na pochatku 1930 ih rokiv U radyanskij chas chotiri malih kupoli buli zneseni a dzvinicya rozibrana na ceglu Sam hram vikoristovuvavsya kolgospom yak zernoshovishe ta sklad dobriv U 1989 roci na prohannya Kovilkinskogo rajvikonkomu budivlyu cerkvi bulo peredano miscevij pravoslavnij parafiyi Z blagoslovennya arhiyepiskopa Penzenskogo i Saranskogo Serafima Tihonova hram bulo nazvano na chest velikomuchenika Dimitriya Solunskogo i v nomu pochali provoditisya bogosluzhinnya Silami parafiyan buli provedeni neobhidni remontni ta restavracijni roboti pislya chogo v 2004 roci na 100 richchya hramu pid chas svyatkovogo bogosluzhinnya vin buv osvyachenij arhiyepiskopom nini mitropolitom Saranskim i Mordovskim Varsonofiyem Nastoyatel hramu protoiyerej Georgij Ovtin DzherelaArkush karti N 38 64 Kovylkino Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1984 r Vidannya 1986 r ros Enciklopediya Mordoviya A A Ksenofontova PrimitkiChislennost i razmeshenie naseleniya Respubliki Mordoviya Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 28 lipnya 2014 Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 3 veresnya 2020 Arhiv originalu za 10 serpnya 2014 Procitovano 28 lipnya 2014 PosilannyaNa Vikimapiyi Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Velikij Azyas 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Mordoviyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi