Вели́ке пограбува́ння по́тяга (англ. The Great Train Robbery) — відомий американський німий художній фільм режисера Едвіна Портера, знятий у 1903 році на студії Томаса Едісона. Це один з перших фільмів вестернів, що поклав початок окремому жанру сучасного американського кіно. Хоча фільм триває лише 12 хвилин, а його бюджет складав лише 150 доларів, він спричинив переворот у кінематографі. Режисер Е. Портер фактично започаткував застосування у кінематографі того часу нових художніх і технічних прийомів.
Велике пограбування потяга | |
---|---|
англ. The Great Train Robbery | |
Жанр | , вестерн |
Режисер | Едвін Портер |
Продюсер | Едвін Портер |
Сценарист | Едвін Портер |
У головних ролях | Гілберт Андерсон Джастес Д.Барнс Дональд Галлахер |
Кінокомпанія | Edison Studios |
Дистриб'ютор | RAI |
Тривалість | 12 хв |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 1903 |
Кошторис | 150 американських доларів |
IMDb | ID 0000439 |
Велике пограбування потяга у Вікісховищі |
Історія створення
Сюжетною основою фільму послужила відома повість Скотта Марбла, написана в 1896 році. Крім того, основою сценарію були й реальні події, що відбулися дещо пізніше. 29 серпня 1900 року четверо злочинців з банди «Дірка у стіні», очолюваної славнозвісним Бучем Кессіді (він же Роберт ЛеРой Паркер) напали на поїзд № 3 компанії «Union Pacific Railroad». Бандити змусили кондуктора відчепити пасажирські вагони, підірвали сейф у поштовому вагоні й зникли, забравши при цьому 5000 доларів готівкою.
Натхненний знаменитою на той час і знятою роком раніше «Подорожжю на Місяць» (режисер Жорж Мельєс) Е.Портер, з його нестримним потягом до всього нового, загорівся бажанням зробити подібну картину з використанням незвичайних для того часу технічних прийомів. І це йому вдалося повною мірою.
У фільмі використовуються такі технологічні новинки, як cross cutting (зміна епізодів, що створює враження одночасності екранних подій), подвійна експозиція, яка дає можливість в сцені № 1 показати у вікні потяг, що прибував (спочатку вікно було заховане за чорною завісою і знімалася кімната, а потім знятий окремо поїзд перейшов на вікно). Нарешті, натурні зйомки замість суто студійних створювали повне відчуття реальності того, що відбувається.
Картина складається з 14 сцен, які в листопаді 1903 року знімалися в Нью-Джерсі, де знаходилася нова студія Томаса Едісона.
Попри те, що Портер не створив першого оповідного фільму і не був винахідником кіно загалом, «Велике пограбування потяга», разом з «Подорожжю на Місяць», вважається найвідомішим фільмом перших років світового кіно.
Сюжет фільму
На невеличкій залізничній станції два бандити в масках заходять до приміщення телеграфу. Під дулом револьвера вони змушують телеграфіста виконати їхні вимоги. Після виконання телеграфістом цих наказів його оглушують і зв'язують. Коли поїзд рушає, грабіжники застрибують на нього. Злочинці вриваються всередину поштового вагона і відразу наштовхуються на вогонь з револьвера, відкритий службовцем. Не знайшовши у нього ключа, бандити підривають ящик, хапають те, що в ньому лежить, і тікають, прихопивши також три великих поштових мішки. Двоє інших грабіжників в цей час захоплюють паровоз. Злочинці змушують машиніста відчепити паровоз і протягнути його вперед на 100 футів. На вимогу грабіжників пасажири виходять з вагонів і стають з піднятими руками вздовж поїзда. В цей час бандити збирають гроші й коштовності. Після того, як всі цінності відібрані, бандити тікають до паровоза, попередньо зробивши кілька пострілів в повітря для залякування пасажирів. Останні відразу ж кидаються до пораненого, щоб надати йому допомогу. Грабіжники сідають на паровоз і наказують машиністу негайно від'їжджати.
Тим часом телеграфіст все ще лежить зв'язаний і без свідомості. До кімнати входить його дочка, яка принесла обід батькові. З великими зусиллями їй вдається розв'язати мотузки й привести телеграфіста до тями, побризкавши на нього водою. Останній кидається по допомогу. Чоловіки забирають зброю і виходять, щоб почати переслідування бандитів.
У ролях
- Джастес Д. Барнс — ватажок банди;
- — бандит / нервовий пасажир / танцюрист / кочегар;
- Джон М. Догерті-старший — бандит;
- Френк Хенауей — бандит;
- — дівчина в дансінг-холлі;
- Мері Сноу — дочка телеграфіста;
- Дональд Галлахер — хлопчик,
Джерела
- Кукаркин А. Большое ограбление зрителя // Кукаркин А., Бояджиев Г., Шнеерсон Г., Чегодаев А. Кино, театр, музыка, живопись в США. — М.: Знание, 1964. — С. 43—47. — 348 с. — 100 000 экз.
Посилання
- The Great Train Robbery (1903) [ 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- American Memory [ 14 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Большое ограбление поезда [ 12 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про американський фільм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Velike pograbuvannya potyaga Veli ke pograbuva nnya po tyaga angl The Great Train Robbery vidomij amerikanskij nimij hudozhnij film rezhisera Edvina Portera znyatij u 1903 roci na studiyi Tomasa Edisona Ce odin z pershih filmiv vesterniv sho poklav pochatok okremomu zhanru suchasnogo amerikanskogo kino Hocha film trivaye lishe 12 hvilin a jogo byudzhet skladav lishe 150 dolariv vin sprichiniv perevorot u kinematografi Rezhiser E Porter faktichno zapochatkuvav zastosuvannya u kinematografi togo chasu novih hudozhnih i tehnichnih prijomiv Velike pograbuvannya potyagaangl The Great Train Robbery source source source source source track source source source source source track Zhanr vesternRezhiserEdvin PorterProdyuserEdvin PorterScenaristEdvin PorterU golovnih rolyahGilbert Anderson Dzhastes D Barns Donald GallaherKinokompaniyaEdison StudiosDistrib yutorRAITrivalist12 hvMovaanglijskaKrayinaSShARik1903Koshtoris150 amerikanskih dolarivIMDbID 0000439 Velike pograbuvannya potyaga u VikishovishiIstoriya stvorennyaSyuzhetnoyu osnovoyu filmu posluzhila vidoma povist Skotta Marbla napisana v 1896 roci Krim togo osnovoyu scenariyu buli j realni podiyi sho vidbulisya desho piznishe 29 serpnya 1900 roku chetvero zlochinciv z bandi Dirka u stini ocholyuvanoyi slavnozvisnim Buchem Kessidi vin zhe Robert LeRoj Parker napali na poyizd 3 kompaniyi Union Pacific Railroad Banditi zmusili konduktora vidchepiti pasazhirski vagoni pidirvali sejf u poshtovomu vagoni j znikli zabravshi pri comu 5000 dolariv gotivkoyu Nathnennij znamenitoyu na toj chas i znyatoyu rokom ranishe Podorozhzhyu na Misyac rezhiser Zhorzh Melyes E Porter z jogo nestrimnim potyagom do vsogo novogo zagorivsya bazhannyam zrobiti podibnu kartinu z vikoristannyam nezvichajnih dlya togo chasu tehnichnih prijomiv I ce jomu vdalosya povnoyu miroyu U filmi vikoristovuyutsya taki tehnologichni novinki yak cross cutting zmina epizodiv sho stvoryuye vrazhennya odnochasnosti ekrannih podij podvijna ekspoziciya yaka daye mozhlivist v sceni 1 pokazati u vikni potyag sho pribuvav spochatku vikno bulo zahovane za chornoyu zavisoyu i znimalasya kimnata a potim znyatij okremo poyizd perejshov na vikno Nareshti naturni zjomki zamist suto studijnih stvoryuvali povne vidchuttya realnosti togo sho vidbuvayetsya Kartina skladayetsya z 14 scen yaki v listopadi 1903 roku znimalisya v Nyu Dzhersi de znahodilasya nova studiya Tomasa Edisona Popri te sho Porter ne stvoriv pershogo opovidnogo filmu i ne buv vinahidnikom kino zagalom Velike pograbuvannya potyaga razom z Podorozhzhyu na Misyac vvazhayetsya najvidomishim filmom pershih rokiv svitovogo kino Syuzhet filmuNa nevelichkij zaliznichnij stanciyi dva banditi v maskah zahodyat do primishennya telegrafu Pid dulom revolvera voni zmushuyut telegrafista vikonati yihni vimogi Pislya vikonannya telegrafistom cih nakaziv jogo oglushuyut i zv yazuyut Koli poyizd rushaye grabizhniki zastribuyut na nogo Zlochinci vrivayutsya vseredinu poshtovogo vagona i vidrazu nashtovhuyutsya na vogon z revolvera vidkritij sluzhbovcem Ne znajshovshi u nogo klyucha banditi pidrivayut yashik hapayut te sho v nomu lezhit i tikayut prihopivshi takozh tri velikih poshtovih mishki Dvoye inshih grabizhnikiv v cej chas zahoplyuyut parovoz Zlochinci zmushuyut mashinista vidchepiti parovoz i protyagnuti jogo vpered na 100 futiv Na vimogu grabizhnikiv pasazhiri vihodyat z vagoniv i stayut z pidnyatimi rukami vzdovzh poyizda V cej chas banditi zbirayut groshi j koshtovnosti Pislya togo yak vsi cinnosti vidibrani banditi tikayut do parovoza poperedno zrobivshi kilka postriliv v povitrya dlya zalyakuvannya pasazhiriv Ostanni vidrazu zh kidayutsya do poranenogo shob nadati jomu dopomogu Grabizhniki sidayut na parovoz i nakazuyut mashinistu negajno vid yizhdzhati Tim chasom telegrafist vse she lezhit zv yazanij i bez svidomosti Do kimnati vhodit jogo dochka yaka prinesla obid batkovi Z velikimi zusillyami yij vdayetsya rozv yazati motuzki j privesti telegrafista do tyami pobrizkavshi na nogo vodoyu Ostannij kidayetsya po dopomogu Choloviki zabirayut zbroyu i vihodyat shob pochati peresliduvannya banditiv U rolyahDzhastes D Barns vatazhok bandi bandit nervovij pasazhir tancyurist kochegar Dzhon M Dogerti starshij bandit Frenk Henauej bandit divchina v dansing holli Meri Snou dochka telegrafista Donald Gallaher hlopchik DzherelaKukarkin A Bolshoe ograblenie zritelya Kukarkin A Boyadzhiev G Shneerson G Chegodaev A Kino teatr muzyka zhivopis v SShA M Znanie 1964 S 43 47 348 s 100 000 ekz PosilannyaThe Great Train Robbery 1903 18 kvitnya 2015 u Wayback Machine American Memory 14 kvitnya 2019 u Wayback Machine Bolshoe ograblenie poezda 12 veresnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro amerikanskij film Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi