Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вели ка Горга нська стіна вал Александра Кизилалан перс آثار سد اسکندر قزل آلان стародавня оборонна споруда в провінції

Велика Горганська стіна

Велика Горганська стіна

Вели́ка Горга́нська стіна́, вал Александра (Кизилалан) (перс. آثار سد اسکندر (قزل آلان)‎ — стародавня оборонна споруда в провінції Ґолестан, що у північно-східному Ірані. Отримала назву за назвою міста Ґорґан після її археологічного дослідження в 1970-х роках.

Велика Горганська стіна
image
37°04′13″ пн. ш. 54°04′35″ сх. д. / 37.07038200002777728° пн. ш. 54.07655200002777462° сх. д. / 37.07038200002777728; 54.07655200002777462Координати: 37°04′13″ пн. ш. 54°04′35″ сх. д. / 37.07038200002777728° пн. ш. 54.07655200002777462° сх. д. / 37.07038200002777728; 54.07655200002777462
Країнаimage Іран[1]
РозташуванняГолестан[1]
Типфортифікаційна споруда[1] і лінія оборони[1]
Матеріалцегла[1]
Стильd[1]
Дата заснування420
image
image
Велика Горганська стіна
Велика Горганська стіна (Іран)
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія та опис

Стіна проходить уздовж північного берега . За часів ранньої античності область навколо стіни мала грецьку назву Гірканія. Місцеві народи називали її Червоною змією за кольором її цегли. У стародавні часи стіна захищала парфянські землі, зокрема, від нападів кочівників північного степу.

Наразі немає єдиної думки щодо початку будівництва стіни. Низка археологів вказують на парфянський період, однак письмові джерела (наприклад, ат-Табарі) повідомляють про зведення стіни в Ґурґані Сасанідами.

Стіна простягнулась з заходу на схід по лінії  — . Її довжина становить 195 км, ширина — 6-10 метрів. Через кожних 10–15 км уздовж стіни розташовувались оборонні форти, загальним числом близько 40. У різні часи її обслуговував постійний гарнізон чисельністю від 10 до 30 тис. осіб.

Див. також

Примітки

  1. https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6199/
  2. Игорь Семенов. «История и достопримечательности провинций Ирана» [ 4 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Атлас мира / сост. и подгот. к изд. ПКО «Картография» в 2009 г. ; гл. ред. Г. В. Поздняк. — М. : ПКО «Картография»: Оникс, 2010. — 256 с. — (Картография). — (Оникс) (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 14 лютого 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. Tabari. The history of al-Tabarī (Ta'rīkh al-rusul wa'l-mulūk). Vol. 5. The Sasanides, the Byzantines, the Lakhmides and Yemen / Translated and annotated by C. E. Bosworth. N. Y., 1999. P. 152


image Це незавершена стаття з історії Ірану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Veli ka Gorga nska stina val Aleksandra Kizilalan pers آثار سد اسکندر قزل آلان starodavnya oboronna sporuda v provinciyi Golestan sho u pivnichno shidnomu Irani Otrimala nazvu za nazvoyu mista Gorgan pislya yiyi arheologichnogo doslidzhennya v 1970 h rokah Velika Gorganska stina37 04 13 pn sh 54 04 35 sh d 37 07038200002777728 pn sh 54 07655200002777462 sh d 37 07038200002777728 54 07655200002777462 Koordinati 37 04 13 pn sh 54 04 35 sh d 37 07038200002777728 pn sh 54 07655200002777462 sh d 37 07038200002777728 54 07655200002777462Krayina Iran 1 RoztashuvannyaGolestan 1 Tipfortifikacijna sporuda 1 i liniya oboroni 1 Materialcegla 1 Stild 1 Data zasnuvannya420Velika Gorganska stinaVelika Gorganska stina Iran Mediafajli u VikishovishiIstoriya ta opisStina prohodit uzdovzh pivnichnogo berega Za chasiv rannoyi antichnosti oblast navkolo stini mala grecku nazvu Girkaniya Miscevi narodi nazivali yiyi Chervonoyu zmiyeyu za kolorom yiyi cegli U starodavni chasi stina zahishala parfyanski zemli zokrema vid napadiv kochivnikiv pivnichnogo stepu Narazi nemaye yedinoyi dumki shodo pochatku budivnictva stini Nizka arheologiv vkazuyut na parfyanskij period odnak pismovi dzherela napriklad at Tabari povidomlyayut pro zvedennya stini v Gurgani Sasanidami Stina prostyagnulas z zahodu na shid po liniyi Yiyi dovzhina stanovit 195 km shirina 6 10 metriv Cherez kozhnih 10 15 km uzdovzh stini roztashovuvalis oboronni forti zagalnim chislom blizko 40 U rizni chasi yiyi obslugovuvav postijnij garnizon chiselnistyu vid 10 do 30 tis osib Div takozhKelasurska stinaPrimitkihttps whc unesco org en tentativelists 6199 Igor Semenov Istoriya i dostoprimechatelnosti provincij Irana 4 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Atlas mira sost i podgot k izd PKO Kartografiya v 2009 g gl red G V Pozdnyak M PKO Kartografiya Oniks 2010 256 s ISBN 978 5 85120 295 7 Kartografiya ISBN 978 5 488 02609 4 Oniks ros Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Tabari The history of al Tabari Ta rikh al rusul wa l muluk Vol 5 The Sasanides the Byzantines the Lakhmides and Yemen Translated and annotated by C E Bosworth N Y 1999 P 152 Ce nezavershena stattya z istoriyi Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ