Вели́ка Бийгань — село в Україні, у Закарпатській області, Берегівському районі, центр Великобийганської громади.
село Велика Бийгань | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Берегівський район |
Громада | Великобийганська громада |
Код КАТОТТГ | UA21020070010032670 |
Основні дані | |
Засноване | 1333 |
Колишня назва | Велика Бейгань, Велика Бейгонь |
Населення | 1893 |
Площа | 2,71 км² |
Густота населення | 698,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90232 |
Телефонний код | +380 3141 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°14′53″ пн. ш. 22°34′29″ сх. д. / 48.24806° пн. ш. 22.57472° сх. д.Координати: 48°14′53″ пн. ш. 22°34′29″ сх. д. / 48.24806° пн. ш. 22.57472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 110 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90232 с. Велика Бийгань, вул. Центральна, 61 |
Карта | |
Велика Бийгань | |
Велика Бийгань | |
Мапа | |
Велика Бийгань у Вікісховищі |
Колишні назви: Велика Бейгань, Велика Бейгонь.
У селі розташована Свердловина № 108 — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.
Історія села
Перше поселення на навколишній місцевості з’явилися в епоху короля Арпада (9-10 ст.) і мало назву Ов-Бийгань. Археологами знайдені й давніші сліди людського освоєння - стоянка людини, знайдена на землях села, датується періодом 20-30 тис. років до н.е., одне поселення – 5 тис. до н.е., інше - 2-1 ст. до н.е. Назва села, вочевидь, походить від власного імені Беган.
З ХІ ст. селом володіє рід Бийгані. Перша письмова згадка про Бийгань – в літописі 1333 р. Згодом перші власники села втрачатимуть свої володіння. У 1646 році князь Дьердь Ракоці захопив чотири кріпосних володіння Томаша Бегані. У 1794 році власником володінь Бийгані був Янош Дерчені-Вийг. В наступні часи Бийгань належала родинам Немешів, Шіро і Томпа.
1904 р. Міністерство внутрішніх справ Угорщини затвердило герб селища: на срібному щиті рука в червоному рукаві, що тримає зелену виноградну лозу з п'ятьма гронами.
Архітектурні пам’ятки
Храми
Перша церква в селі була збудована католиками в 1418 р. В 1565 р. перейшла у власність реформатів, під час пожежі 1686 р. була практично повністю знищена. Відновили храм в 1743 р., в 1760 р. до нього добудували вежу. Протягом 1839 – 1846 рр. пройшла ґрунтовна реставрація, 1 листопада 1846 року відбулося урочисте відкриття храму та його освячення під титулом Всіх Святих. Нині церква внесена до списку Пам’яток архітектури місцевого значення як «романо-готичний костьол».
Неподалік від реформатської церкви по тому ж боку вулиці знаходиться греко-католицька церква, побудована у 1805 р., з невеликою дерев’яною дзвіницею. Церква знаходиться дещо в глибині двору, на передньому плані комплексу споруд – нова дерев’яна дзвіниця. Вона збудована в 2009 р. Юлієм Товтом, на фасаді дзвіниці угорською мовою написано: «Кличу живих, плачу за мертвими, відкликаю бурю».
Садиба Немеша
З іншого боку від реформатської церкви, неподалік від неї, стоїть цікавий об’єкт промислової архітектури – сховище для зерна, збудоване в 1908 р., і понині діюче. Сховище належало місцевому землевласнику Іштвану Немешу, у теперішній час є колективною власністю кількох місцевих родин.
Практично навпроти зерносховища збереглась садиба Іштвана Немеша, орієнтовний вік – початок ХХ ст. Садиба розташована поруч із великою спорудою Будинку культури, збудованого наприкінці 1980-х. Нині в ньому міститься сільська рада, поштове відделення, бібліотека та стоматологічне відділення. Більша ж частина будівлі, із великим спортзалом, пустує та занепадає.
В колишній садибі в радянській час була колгоспна контора, а потім дім занепав, і лише нещодавно був врятований. Коштом голландських благодійників в ній влаштований дитячий садок. Будинок зазнав внутрішніх перебудов, але його зовнішній вигляд відповідає вигляду угорських маєтків та родових садиб Закарпаття.
Біля дитячого садку (клишньої садиби) між деревами в 1974 р. встановлений пам’ятник радянським воїнам, з залізобетону та брезоліту, автори - А. Горват та І. Орбан. Неподалік, навпроти входу до Будинку культури, стоїть мармурований пам’ятник на честь репресованих сталінським режимом, встановлений в 1993 р.
Археологічні знахідки
На горі, що піднімається з південного боку села, виявлено два пізньопалеолітичних місцезнаходження, зібрано нуклеуси, , знаряддя з кременю. В селі знайдено великий бронзовий скарб із 115 предметів, у тому числі два фрагменти мідних чекано-молотів. Скарб датується гальштатським часом. Другий бронзовий скарб виявлено у 1963 році під час риття колгоспного водоймища. У його складі 11 предметів, датуються добою пізньої бронзи.
У кінці ХІХ століття між селами Мала Бийгань та Велика Бийгань була засвідчена курганна група, тепер розорана. У східному напрямку від села, біля залізниці, розташований курган висотою 0,8 метрів, діаметром 25–30 метрів. Поселення доби бронзи розташоване на правому березі річки Верка. В цій місцевості у 1909 році знайдено бронзовий скарб з восьми предметів, що датується епохою пізньої бронзи.
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Жолт Гайдош (* 1993) — угорський футболіст.
Туристичні місця
- Свердловина № 108 — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.
- стоянка людини, знайдена на землях села, датується періодом 20-30 тис. років до н.е.
- два пізньопалеолітичних місцезнаходження
- у 1909 році знайдено бронзовий скарб з восьми предметів, що датується епохою пізньої бронзи.
- знайдено великий бронзовий скарб із 115 предметів, у тому числі два фрагменти мідних чекано-молотів.
- бронзовий скарб виявлено у 1963 році під час риття колгоспного водоймища. У його складі 11 предметів, датуються добою пізньої бронзи.
- У східному напрямку від села, біля залізниці, розташований курган висотою 0,8 метрів, діаметром 25–30 метрів.
- храм 1743 р.
- греко-католицька церква, побудована у 1805 р
- сховище для зерна, збудоване в 1908 р.
- садиба Іштвана Немеша, початок ХХ ст.
- пам’ятник на честь репресованих сталінським режимом
- пам’ятник радянським воїнам, з залізобетону та брезоліту
Літературні посилання
- І Велика, і Мала Бийгань сподіваються на великі туристичні перспективи [ 17 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Bijgan selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Beregivskomu rajoni centr Velikobijganskoyi gromadi selo Velika BijganKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Beregivskij rajonGromada Velikobijganska gromadaKod KATOTTG UA21020070010032670Osnovni daniZasnovane 1333Kolishnya nazva Velika Bejgan Velika BejgonNaselennya 1893Plosha 2 71 km Gustota naselennya 698 52 osib km Poshtovij indeks 90232Telefonnij kod 380 3141Geografichni daniGeografichni koordinati 48 14 53 pn sh 22 34 29 sh d 48 24806 pn sh 22 57472 sh d 48 24806 22 57472 Koordinati 48 14 53 pn sh 22 34 29 sh d 48 24806 pn sh 22 57472 sh d 48 24806 22 57472Serednya visota nad rivnem morya 110 mMisceva vladaAdresa radi 90232 s Velika Bijgan vul Centralna 61KartaVelika BijganVelika BijganMapa Velika Bijgan u Vikishovishi Kolishni nazvi Velika Bejgan Velika Bejgon U seli roztashovana Sverdlovina 108 gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Istoriya selaPershe poselennya na navkolishnij miscevosti z yavilisya v epohu korolya Arpada 9 10 st i malo nazvu Ov Bijgan Arheologami znajdeni j davnishi slidi lyudskogo osvoyennya stoyanka lyudini znajdena na zemlyah sela datuyetsya periodom 20 30 tis rokiv do n e odne poselennya 5 tis do n e inshe 2 1 st do n e Nazva sela vochevid pohodit vid vlasnogo imeni Began Z HI st selom volodiye rid Bijgani Persha pismova zgadka pro Bijgan v litopisi 1333 r Zgodom pershi vlasniki sela vtrachatimut svoyi volodinnya U 1646 roci knyaz Derd Rakoci zahopiv chotiri kriposnih volodinnya Tomasha Begani U 1794 roci vlasnikom volodin Bijgani buv Yanosh Dercheni Vijg V nastupni chasi Bijgan nalezhala rodinam Nemeshiv Shiro i Tompa 1904 r Ministerstvo vnutrishnih sprav Ugorshini zatverdilo gerb selisha na sribnomu shiti ruka v chervonomu rukavi sho trimaye zelenu vinogradnu lozu z p yatma gronami Arhitekturni pam yatkiHrami Persha cerkva v seli bula zbudovana katolikami v 1418 r V 1565 r perejshla u vlasnist reformativ pid chas pozhezhi 1686 r bula praktichno povnistyu znishena Vidnovili hram v 1743 r v 1760 r do nogo dobuduvali vezhu Protyagom 1839 1846 rr projshla gruntovna restavraciya 1 listopada 1846 roku vidbulosya urochiste vidkrittya hramu ta jogo osvyachennya pid titulom Vsih Svyatih Nini cerkva vnesena do spisku Pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya yak romano gotichnij kostol Reformatska cerkva 1846 r Nepodalik vid reformatskoyi cerkvi po tomu zh boku vulici znahoditsya greko katolicka cerkva pobudovana u 1805 r z nevelikoyu derev yanoyu dzviniceyu Cerkva znahoditsya desho v glibini dvoru na perednomu plani kompleksu sporud nova derev yana dzvinicya Vona zbudovana v 2009 r Yuliyem Tovtom na fasadi dzvinici ugorskoyu movoyu napisano Klichu zhivih plachu za mertvimi vidklikayu buryu Sadiba Nemesha Z inshogo boku vid reformatskoyi cerkvi nepodalik vid neyi stoyit cikavij ob yekt promislovoyi arhitekturi shovishe dlya zerna zbudovane v 1908 r i ponini diyuche Shovishe nalezhalo miscevomu zemlevlasniku Ishtvanu Nemeshu u teperishnij chas ye kolektivnoyu vlasnistyu kilkoh miscevih rodin Grekokatolicka cerkva 1805 r Praktichno navproti zernoshovisha zbereglas sadiba Ishtvana Nemesha oriyentovnij vik pochatok HH st Sadiba roztashovana poruch iz velikoyu sporudoyu Budinku kulturi zbudovanogo naprikinci 1980 h Nini v nomu mistitsya silska rada poshtove viddelennya biblioteka ta stomatologichne viddilennya Bilsha zh chastina budivli iz velikim sportzalom pustuye ta zanepadaye Zernoshovishe 1908 r V kolishnij sadibi v radyanskij chas bula kolgospna kontora a potim dim zanepav i lishe neshodavno buv vryatovanij Koshtom gollandskih blagodijnikiv v nij vlashtovanij dityachij sadok Budinok zaznav vnutrishnih perebudov ale jogo zovnishnij viglyad vidpovidaye viglyadu ugorskih mayetkiv ta rodovih sadib Zakarpattya Bilya dityachogo sadku klishnoyi sadibi mizh derevami v 1974 r vstanovlenij pam yatnik radyanskim voyinam z zalizobetonu ta brezolitu avtori A Gorvat ta I Orban Nepodalik navproti vhodu do Budinku kulturi stoyit marmurovanij pam yatnik na chest represovanih stalinskim rezhimom vstanovlenij v 1993 r Arheologichni znahidkiNa gori sho pidnimayetsya z pivdennogo boku sela viyavleno dva piznopaleolitichnih misceznahodzhennya zibrano nukleusi znaryaddya z kremenyu V seli znajdeno velikij bronzovij skarb iz 115 predmetiv u tomu chisli dva fragmenti midnih chekano molotiv Skarb datuyetsya galshtatskim chasom Drugij bronzovij skarb viyavleno u 1963 roci pid chas rittya kolgospnogo vodojmisha U jogo skladi 11 predmetiv datuyutsya doboyu piznoyi bronzi U kinci HIH stolittya mizh selami Mala Bijgan ta Velika Bijgan bula zasvidchena kurganna grupa teper rozorana U shidnomu napryamku vid sela bilya zaliznici roztashovanij kurgan visotoyu 0 8 metriv diametrom 25 30 metriv Poselennya dobi bronzi roztashovane na pravomu berezi richki Verka V cij miscevosti u 1909 roci znajdeno bronzovij skarb z vosmi predmetiv sho datuyetsya epohoyu piznoyi bronzi Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Zholt Gajdosh 1993 ugorskij futbolist Turistichni miscya Sverdlovina 108 gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya stoyanka lyudini znajdena na zemlyah sela datuyetsya periodom 20 30 tis rokiv do n e dva piznopaleolitichnih misceznahodzhennya u 1909 roci znajdeno bronzovij skarb z vosmi predmetiv sho datuyetsya epohoyu piznoyi bronzi znajdeno velikij bronzovij skarb iz 115 predmetiv u tomu chisli dva fragmenti midnih chekano molotiv bronzovij skarb viyavleno u 1963 roci pid chas rittya kolgospnogo vodojmisha U jogo skladi 11 predmetiv datuyutsya doboyu piznoyi bronzi U shidnomu napryamku vid sela bilya zaliznici roztashovanij kurgan visotoyu 0 8 metriv diametrom 25 30 metriv hram 1743 r greko katolicka cerkva pobudovana u 1805 r shovishe dlya zerna zbudovane v 1908 r sadiba Ishtvana Nemesha pochatok HH st pam yatnik na chest represovanih stalinskim rezhimom pam yatnik radyanskim voyinam z zalizobetonu ta brezolituLiteraturni posilannyaI Velika i Mala Bijgan spodivayutsya na veliki turistichni perspektivi 17 sichnya 2019 u Wayback Machine Arhitekturni istorichni ta prirodni cinnosti Beregivshini Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2017 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi