Петро Іванович Ващенко (14 червня 1896, Кобеляки — після 16 червня 1928) — військовий, громадський діяч, скрипаль; сотник Армії УНР.
Ващенко Петро Іванович | |||
---|---|---|---|
Сотник | |||
Загальна інформація | |||
Народження | 14 червня 1896 Кобеляки, Полтавська губернія, Російська імперія | ||
Смерть | не раніше 16 червня 1928 | ||
Національність | українець | ||
Військова служба | |||
Роки служби | 1918–1920 | ||
Приналежність | УНР | ||
Вид ЗС | Армія УНР | ||
Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна Другий зимовий похід | ||
Нагороди та відзнаки | |||
Учасник Другого зимового походу.
Життєпис
Закінчив Кобеляцьку комерційну школу.
У «Curriculum vitae» зазначив:
“Батько мій походить з Полтавських козаків, мати — з Харківщини. Дітство і хлопіячі роки провів біля своєї рідні в Кобеляках, де батько мій працював в повітовім Земстві яко бухгалтер. Скінчивши в Кобеляках 7-клясну Комерційну школу, в 1914 році вступив до Петербургського Політехнічного Інституту на механічний відділ. Пробувши в Політех. Інституті з 1 вересня 1914 р. по 10 червня 1916 р., був мобілізован; яко студент II курсу опреділен до офіцерської школи, по скінченню котрої 6 грудня 1916 року був на фронті в X корпусі російської армії, котрий з кінцем 1917 року був українізований. По скінченню Берестейської умови служив цілий 1918 рік в Київі в інженерному куріню, пізніше разом з Українською армією очутився в Польщі (осінь 1920 року), де був інтернован і відправлен до Вадовиці і Александрово-Куявського. З табора виїхав весною 1921 року до Львова, де перебуваю до свого часу і учусь в Музичнім Інституті імени М. Лисенка. Вечерами граю яко скрипак в кіні, чим і утримую себе. Дома на Полтавщині залишилась тільки одна мама, батько помер в 1921 році. Львів. 16 червня 1923 рік. П. Ващенко”.
Займав посаду помічника начальника розвідувального відділу Партизансько-повстанського штабу при Головній команді військ УНР, а потім розвідвідділу Штабу Повстанчої армії. Учасник Другого зимового походу Повстанської армії УНР (воював у складі групи генерала Василя Нельговського, яка перейшла кордон у ніч на 20 вересня 1921 року).
Автор спогаду «До рейду 1921 року» (журнал «За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського». — 36. 3. — С. 135—139). Він писав, що в 1921 році всі козаки і старшини, що перебували в таборі при м. Олександрові-Куявському,
Завершує спомин так:“жили спогадами про славні, незабутні часи нашої боротьби за нашу державність, а водночас підготовлялися до нової запеклої боротьби та до помсти над віковічним ворогом свого народу — москалем”.
“Тиняючися на чужині, сини безталанної Матері-України часто пригадають собі славні часи Визвольної боротьби. Всією душею прагнуть вони на широкі лани рідної землі, вкриті рідними могилами, щоби поклонитися дорогим братам, полеглим у нерівній боротьбі за святеє наше діло”.
У 1923 році зарахований на гідротехнічний відділ інженерного факультету Української Господарської академії в Подєбрадах. Грав під час показу незвукових фільмів у «Подєбрадській соколовні».
Примітки
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
Література
- Юрій Тютюнник: від «Двійки» до ҐПУ. Документи і матеріали / Упоряд.: В. Ф. Верстюк, В. В. Скальський, Я. М. Файзулін. — К.: Дух і літера, 2011. — 616 c., С. 66, 307, 400 —
- Ващенко П До рейду 1921 року // Другий Зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар. — Київ: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. — С. 67, 72.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 798. — Арк. 84 — 84 зв., 104—105 зв.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
Посилання
- Кривавий Базар [ 10 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Ivanovich Vashenko 14 chervnya 1896 Kobelyaki pislya 16 chervnya 1928 vijskovij gromadskij diyach skripal sotnik Armiyi UNR Vashenko Petro Ivanovich SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya14 chervnya 1896 1896 06 14 Kobelyaki Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmertne ranishe 16 chervnya 1928NacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1920Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijna Drugij zimovij pohidNagorodi ta vidznakiOrden Zaliznij hrest UNR Hrest Simona PetlyuriU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vashenko Uchasnik Drugogo zimovogo pohodu ZhittyepisZakinchiv Kobelyacku komercijnu shkolu U Curriculum vitae zaznachiv Batko mij pohodit z Poltavskih kozakiv mati z Harkivshini Ditstvo i hlopiyachi roki proviv bilya svoyeyi ridni v Kobelyakah de batko mij pracyuvav v povitovim Zemstvi yako buhgalter Skinchivshi v Kobelyakah 7 klyasnu Komercijnu shkolu v 1914 roci vstupiv do Peterburgskogo Politehnichnogo Institutu na mehanichnij viddil Probuvshi v Politeh Instituti z 1 veresnya 1914 r po 10 chervnya 1916 r buv mobilizovan yako student II kursu opredilen do oficerskoyi shkoli po skinchennyu kotroyi 6 grudnya 1916 roku buv na fronti v X korpusi rosijskoyi armiyi kotrij z kincem 1917 roku buv ukrayinizovanij Po skinchennyu Berestejskoyi umovi sluzhiv cilij 1918 rik v Kiyivi v inzhenernomu kurinyu piznishe razom z Ukrayinskoyu armiyeyu ochutivsya v Polshi osin 1920 roku de buv internovan i vidpravlen do Vadovici i Aleksandrovo Kuyavskogo Z tabora viyihav vesnoyu 1921 roku do Lvova de perebuvayu do svogo chasu i uchus v Muzichnim Instituti imeni M Lisenka Vecherami grayu yako skripak v kini chim i utrimuyu sebe Doma na Poltavshini zalishilas tilki odna mama batko pomer v 1921 roci Lviv 16 chervnya 1923 rik P Vashenko Zajmav posadu pomichnika nachalnika rozviduvalnogo viddilu Partizansko povstanskogo shtabu pri Golovnij komandi vijsk UNR a potim rozvidviddilu Shtabu Povstanchoyi armiyi Uchasnik Drugogo zimovogo pohodu Povstanskoyi armiyi UNR voyuvav u skladi grupi generala Vasilya Nelgovskogo yaka perejshla kordon u nich na 20 veresnya 1921 roku Avtor spogadu Do rejdu 1921 roku zhurnal Za Derzhavnist Materiyali do Istoriyi Vijska Ukrayinskogo 36 3 S 135 139 Vin pisav sho v 1921 roci vsi kozaki i starshini sho perebuvali v tabori pri m Oleksandrovi Kuyavskomu zhili spogadami pro slavni nezabutni chasi nashoyi borotbi za nashu derzhavnist a vodnochas pidgotovlyalisya do novoyi zapekloyi borotbi ta do pomsti nad vikovichnim vorogom svogo narodu moskalem Zavershuye spomin tak Tinyayuchisya na chuzhini sini beztalannoyi Materi Ukrayini chasto prigadayut sobi slavni chasi Vizvolnoyi borotbi Vsiyeyu dusheyu pragnut voni na shiroki lani ridnoyi zemli vkriti ridnimi mogilami shobi poklonitisya dorogim bratam poleglim u nerivnij borotbi za svyateye nashe dilo U 1923 roci zarahovanij na gidrotehnichnij viddil inzhenernogo fakultetu Ukrayinskoyi Gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah Grav pid chas pokazu nezvukovih filmiv u Podyebradskij sokolovni Diplom UGA zdobuv 16 chervnya 1928 roku PrimitkiTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 LiteraturaYurij Tyutyunnik vid Dvijki do GPU Dokumenti i materiali Uporyad V F Verstyuk V V Skalskij Ya M Fajzulin K Duh i litera 2011 616 c S 66 307 400 ISBN 978 966 378 207 2 Vashenko P Do rejdu 1921 roku Drugij Zimovij pohid Listopadovij rejd Bazar Kiyiv Fundaciya im O Olzhicha 1995 S 67 72 CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 798 Ark 84 84 zv 104 105 zv Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 PosilannyaKrivavij Bazar 10 kvitnya 2016 u Wayback Machine