Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вацлав Хованець (28 вересня 1887, Станиславів — 11 березня 1985, Краків) — бурмістр міста Станиславова з 1924 по 1934 рік, президент міста Станиславів 1934—1935, посол Речі Посполитої 1930-1935.
| Вацлав Хованець | |
|---|---|
| Бургомістр | |
| 1924 — 1934 | |
| Президент міста 1934-1935 | |
| Посол до парламенту Речі Посполитої 1930-1935 | |
| Народився | 28 вересня 1897 Станиславів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер | 11 березня 1985 (87 років) Краків, Польська Народна Республіка |
| Похований | Раковицький цвинтар |
| Відомий як | адвокат |
| Країна | Республіка Польща |
| Національність | поляк |
| Політична партія | Безпартійний блок співпраці з урядом |
| Батько | Станіслав Хованець |
| Діти | Адам Єжи Хованець |
| Брати | Тадеуш Хованець Чеслав Хованець Владислав Хованець |
| Релігія | римо-католик |
| Нагороди | За заслуги у галузі самоврядування |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 28 вересня 1887 року у місті Станиславові, Королівства Галичини і Володимирії. У 1905 році з відзнакою закінчив найстарішу на Покутті гімназію. Також він вивчав юриспруденцію у Львові та економіку у Відні, але смерть його батька Станіслава у 1910 році не дала закінчити навчання. Він допомагає управляти маєтком овдовілій матері Сабіні з роду Данкевичів, а також виховувати трьох молодших братів. Родина Хованців була найбагатшою в Станиславові, володіла комплексом кам’яниць у центрі міста, в тому числі власною блоковою електростанцією і друкарнею
Вацлав багато часу віддавав праці в сімейній друкарні та літографії, які мали ім’я і прізвище Станіслав Хованець, де зокрема займався доставкою поліграфічної продукції для Польських державних залізниць. Багаторічний досвід в галузі фінансів та економіки сприяли тому, що в 1924 році Хованець став бургомістром. Друкарню і все майно він довірив найстаршому брату Тадеушу, а сам зосередився на розвитку міста, що отримало звання воєводського. Цим самим Станиславів отримує право на управління мера. Хованець буде ним аж одинадцять років, чим встановить своєрідний рекорд у Другій Речі Посполитій. У жодному іншому місті нікому не вдалося так довго виконувати ці функції.
За час свого правління Хованець також обіймав посаду посла Речі Посполитої ІІІ каденції (1930-1935). У своїй щоденній роботі на посаді президента міста не зважав на національність людини – важили тільки його індивідуальні риси.
Через зміну законодавства Польщі у 1934 році бургомістр став називатися президентом міста. Відтак, 26 травня 1934 міська рада обрала Вацлава Хованця першим президентом Станиславова. Однак у березні 1935 року через конфлікт, який виник у міській управі під час прийняття бюджету, Хованець подав у відставку. Цього ж року він виїхав до Львова, де став директором головного іпотечного акціонерного банку.
Через кілька років було відзначено його вклад у розвиток Станиславова. У 1938 році президент РП Ігнацій Мосціцький „за заслуги у галузі самоврядування” відзначив Вацлава Хованця Золотим Хрестом за Заслуги.
Початок війни та захоплення влади на східних землях тодішньої ІІ Речі Посполитої загрожувало в перспективі арештом і вивезенням всієї сім’ї. Хованець це добре розумів. Переселившись до Кракова, Хованець до 1949 року продовжує працювати директором Іпотечного Банку у Кракові. Після того він вийшов на пенсію. Також працював експертним свідком у Воєводському суді. Іноді зустрічався з колишніми мешканцями Станиславова, часто його навідував архієпископ Евгеніуш Базяк. Помер Хованець у віці 98 років 11 березня 1985 року. Його поховали на Раковицькому цвинтарі у Кракові.
Внесок в розвиток міста
Першим його великим успіхом було завершення довготривалого процесу приєднання приміських ґмін до Станиславова, що формально сталося в 1925 році. Тоді чисельність мешканців зросла з 30 до 53 тисяч, а територія міста виросла з 415,8 га до 2227,5 га.
Відбулась модернізація пожежної служби. За австрійських часів пожежники мали в розпорядженні вісім бочковозів і тільки чотири пари коней. Спершу збільшили бригаду, рухомий склад і кількість коней.
Забрукували вулиці та проклали хідники не тільки в середмісті, але й на периферіях. Ратуша, звісно, дуже швидко виявилася затісною, тож спорудили новий будинок магістрату на вулиці Ґолуховського. А також вибудували двадцять закладів соціальної опіки, в тому числі ясла для сиріт. Місто суттєво підтримало освіту і культуру, про що свідчило 14 загальних шкіл в міських будинках, 8 державних і приватних гімназій, 4 вчительські семінарії та 3 театри – аж чотирма різними мовами, бо, окрім польської, української і єврейської, була ще німецька. З першого повоєнного перепису, проведеного в 1921 році, коли Станиславів мав тільки 28 тисяч мешканців, кількість мешканців у 1935 році зросла майже до 70 тисяч.
Перебудували аварійну ратушу та театр (тепер філармонія), побудували Касу хворих (поліклініка № 3, Франка, 30), дві школи – на Матейка (тепер лікарня № 1) і на Майзлях (школа № 15), торговельну школу, пожежне депо та ще кілька нових публічних об’єктів. Завершили будівництво костелу на Вовчинецькій, забрукували та заасфальтували багато вулиць, заклали новий парк на Галицькій. Також була побудована міська електростанція – біля входу вмурували погруддя Вацлава Хованця.
Родина Хованців
Батько майбутнього мера Станіслав Хованець мав 18 років, коли в 1880 році покинув Тарнів і переїхав до Станиславова у пошуках праці. Він почав працювати в друкарстві, у Станиславові це було затребуване вміння, бо в цьому місті в друкарні Яна Данкевича видавали польські книги та різну пресу. Юнак із Тарнова швидко виявився дуже здібним друкарем. Настільки, що власник довірив йому не тільки всю друкарню, але й руку доньки Сабіни. А на додачу підтримав фінансово і допоміг заснувати власну друкарню на вулиці Бельведерській, оскільки із замовленням на польський друк важко було впоратися. Хованець мав невичерпні сили. До друкарні він додав сучасну літографічну майстерню. Друкував класику, включно з творами Адама Міцкевича, і «Кур’єр Станиславівський», співредактором якого він став. Він увійшов у банківську справу, спершу австро-угорську, а потім став директором Ощадної каси. Цей перший абсолютно польський банк був феноменом не тільки Станиславова. Він виник у 1880 році, за вісім років до заснування аналогічної Ощадної каси у Львові. За часів Хованця у Станиславові збудували офіс цього банку, гарну кам’яницю на розі Кажімєжовської та Собєського (нині – Мазепи і Січових Стрільців – ред.), з сецесійними вітражами, які й донині захоплюють. Хованець провадив і суспільну діяльність, не тільки в «Соколі» – заснував патріотично-культурне Товариство ім. Яна Каланського. Він мав ділянку в самому центрі міста, а також кам’яницю в наріжному будинку вулиць Собєського і Ґославського. В 1910 році раптово помер у віці сорока восьми років. Прощалися з ним тисячі мешканців, які багато чим йому завдячували.
Після вторгнення червоної армії до Станиславова у вересні 1939 року НКВС негайно арештував Тадеуша Хованця, і у квітні 1940 року його вбили разом із тисячами польських офіцерів на околицях Харкова. А з друкарні відразу вивезли до Москви найкращі машинки.
Два його брати також пережили війну. Інженер Владислав Хованець у вересні 1939 року зголосився добровольцем до польської армії, воював під наказами генерала Франчішка Клееберга і був важко поранений у битві під Коцкєм. Він потрапив до шпиталю і завдяки цьому уникнув полону. Після війни був одним з організаторів політехніки у Вроцлаві та став там професором. Чеслава Хованця війна застала в Парижі, де він пішов у польське військо. Брав участь у французькій кампанії і потім разом з евакуйованими польськими загонами опинився в Англії. А після війни повернувся до своєї улюбленої Польської бібліотеки в Парижі, поставив її на ноги після воєнних спустошень і керував нею аж до смерті. А син мера, Адам Єжи Хованець, закінчив юридичний факультет в Ягеллонському університеті та довгі роки був заступником директора книгосховища і Дому книги в Кракові.
Примітки
- Admin (18 квітня 2021). Політики старого Станиславова. Західний кур'єр (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
- Вацлав Хованець | Івано-Франківськ - місто героїв. Вацлав Хованець | Івано-Франківськ - місто героїв (ua) . Процитовано 13 березня 2023.
- Уродженці Станиславова. Вацлав Хованець - бургомістр і президент міста. "Репортер" (укр.). 29 вересня 2019. Процитовано 13 березня 2023.
- Мер Хованець. blitz.if.ua. Процитовано 13 березня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vaclav Hovanec 28 veresnya 1887 Stanislaviv 11 bereznya 1985 Krakiv burmistr mista Stanislavova z 1924 po 1934 rik prezident mista Stanislaviv 1934 1935 posol Rechi Pospolitoyi 1930 1935 Vaclav HovanecBurgomistr1924 1934Prezident mista 1934 1935Posol do parlamentu Rechi Pospolitoyi 1930 1935Narodivsya28 veresnya 1897 1897 09 28 Stanislaviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer11 bereznya 1985 1985 03 11 87 rokiv Krakiv Polska Narodna RespublikaPohovanijRakovickij cvintarVidomij yakadvokatKrayinaRespublika PolshaNacionalnistpolyakPolitichna partiyaBezpartijnij blok spivpraci z uryadomBatkoStanislav HovanecDitiAdam Yezhi HovanecBratiTadeush Hovanec Cheslav Hovanec Vladislav HovanecReligiyarimo katolikNagorodiZa zaslugi u galuzi samovryaduvannya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 28 veresnya 1887 roku u misti Stanislavovi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi U 1905 roci z vidznakoyu zakinchiv najstarishu na Pokutti gimnaziyu Takozh vin vivchav yurisprudenciyu u Lvovi ta ekonomiku u Vidni ale smert jogo batka Stanislava u 1910 roci ne dala zakinchiti navchannya Vin dopomagaye upravlyati mayetkom ovdovilij materi Sabini z rodu Dankevichiv a takozh vihovuvati troh molodshih brativ Rodina Hovanciv bula najbagatshoyu v Stanislavovi volodila kompleksom kam yanic u centri mista v tomu chisli vlasnoyu blokovoyu elektrostanciyeyu i drukarneyu Vaclav bagato chasu viddavav praci v simejnij drukarni ta litografiyi yaki mali im ya i prizvishe Stanislav Hovanec de zokrema zajmavsya dostavkoyu poligrafichnoyi produkciyi dlya Polskih derzhavnih zaliznic Bagatorichnij dosvid v galuzi finansiv ta ekonomiki spriyali tomu sho v 1924 roci Hovanec stav burgomistrom Drukarnyu i vse majno vin doviriv najstarshomu bratu Tadeushu a sam zoseredivsya na rozvitku mista sho otrimalo zvannya voyevodskogo Cim samim Stanislaviv otrimuye pravo na upravlinnya mera Hovanec bude nim azh odinadcyat rokiv chim vstanovit svoyeridnij rekord u Drugij Rechi Pospolitij U zhodnomu inshomu misti nikomu ne vdalosya tak dovgo vikonuvati ci funkciyi Za chas svogo pravlinnya Hovanec takozh obijmav posadu posla Rechi Pospolitoyi III kadenciyi 1930 1935 U svoyij shodennij roboti na posadi prezidenta mista ne zvazhav na nacionalnist lyudini vazhili tilki jogo individualni risi Cherez zminu zakonodavstva Polshi u 1934 roci burgomistr stav nazivatisya prezidentom mista Vidtak 26 travnya 1934 miska rada obrala Vaclava Hovancya pershim prezidentom Stanislavova Odnak u berezni 1935 roku cherez konflikt yakij vinik u miskij upravi pid chas prijnyattya byudzhetu Hovanec podav u vidstavku Cogo zh roku vin viyihav do Lvova de stav direktorom golovnogo ipotechnogo akcionernogo banku Cherez kilka rokiv bulo vidznacheno jogo vklad u rozvitok Stanislavova U 1938 roci prezident RP Ignacij Moscickij za zaslugi u galuzi samovryaduvannya vidznachiv Vaclava Hovancya Zolotim Hrestom za Zaslugi Pochatok vijni ta zahoplennya vladi na shidnih zemlyah todishnoyi II Rechi Pospolitoyi zagrozhuvalo v perspektivi areshtom i vivezennyam vsiyeyi sim yi Hovanec ce dobre rozumiv Pereselivshis do Krakova Hovanec do 1949 roku prodovzhuye pracyuvati direktorom Ipotechnogo Banku u Krakovi Pislya togo vin vijshov na pensiyu Takozh pracyuvav ekspertnim svidkom u Voyevodskomu sudi Inodi zustrichavsya z kolishnimi meshkancyami Stanislavova chasto jogo naviduvav arhiyepiskop Evgeniush Bazyak Pomer Hovanec u vici 98 rokiv 11 bereznya 1985 roku Jogo pohovali na Rakovickomu cvintari u Krakovi Vnesok v rozvitok mistaPershim jogo velikim uspihom bulo zavershennya dovgotrivalogo procesu priyednannya primiskih gmin do Stanislavova sho formalno stalosya v 1925 roci Todi chiselnist meshkanciv zrosla z 30 do 53 tisyach a teritoriya mista virosla z 415 8 ga do 2227 5 ga Vidbulas modernizaciya pozhezhnoyi sluzhbi Za avstrijskih chasiv pozhezhniki mali v rozporyadzhenni visim bochkovoziv i tilki chotiri pari konej Spershu zbilshili brigadu ruhomij sklad i kilkist konej Zabrukuvali vulici ta proklali hidniki ne tilki v seredmisti ale j na periferiyah Ratusha zvisno duzhe shvidko viyavilasya zatisnoyu tozh sporudili novij budinok magistratu na vulici Goluhovskogo A takozh vibuduvali dvadcyat zakladiv socialnoyi opiki v tomu chisli yasla dlya sirit Misto suttyevo pidtrimalo osvitu i kulturu pro sho svidchilo 14 zagalnih shkil v miskih budinkah 8 derzhavnih i privatnih gimnazij 4 vchitelski seminariyi ta 3 teatri azh chotirma riznimi movami bo okrim polskoyi ukrayinskoyi i yevrejskoyi bula she nimecka Z pershogo povoyennogo perepisu provedenogo v 1921 roci koli Stanislaviv mav tilki 28 tisyach meshkanciv kilkist meshkanciv u 1935 roci zrosla majzhe do 70 tisyach Perebuduvali avarijnu ratushu ta teatr teper filarmoniya pobuduvali Kasu hvorih poliklinika 3 Franka 30 dvi shkoli na Matejka teper likarnya 1 i na Majzlyah shkola 15 torgovelnu shkolu pozhezhne depo ta she kilka novih publichnih ob yektiv Zavershili budivnictvo kostelu na Vovchineckij zabrukuvali ta zaasfaltuvali bagato vulic zaklali novij park na Galickij Takozh bula pobudovana miska elektrostanciya bilya vhodu vmuruvali pogruddya Vaclava Hovancya Rodina HovancivBatko majbutnogo mera Stanislav Hovanec mav 18 rokiv koli v 1880 roci pokinuv Tarniv i pereyihav do Stanislavova u poshukah praci Vin pochav pracyuvati v drukarstvi u Stanislavovi ce bulo zatrebuvane vminnya bo v comu misti v drukarni Yana Dankevicha vidavali polski knigi ta riznu presu Yunak iz Tarnova shvidko viyavivsya duzhe zdibnim drukarem Nastilki sho vlasnik doviriv jomu ne tilki vsyu drukarnyu ale j ruku donki Sabini A na dodachu pidtrimav finansovo i dopomig zasnuvati vlasnu drukarnyu na vulici Belvederskij oskilki iz zamovlennyam na polskij druk vazhko bulo vporatisya Hovanec mav nevicherpni sili Do drukarni vin dodav suchasnu litografichnu majsternyu Drukuvav klasiku vklyuchno z tvorami Adama Mickevicha i Kur yer Stanislavivskij spivredaktorom yakogo vin stav Vin uvijshov u bankivsku spravu spershu avstro ugorsku a potim stav direktorom Oshadnoyi kasi Cej pershij absolyutno polskij bank buv fenomenom ne tilki Stanislavova Vin vinik u 1880 roci za visim rokiv do zasnuvannya analogichnoyi Oshadnoyi kasi u Lvovi Za chasiv Hovancya u Stanislavovi zbuduvali ofis cogo banku garnu kam yanicyu na rozi Kazhimyezhovskoyi ta Sobyeskogo nini Mazepi i Sichovih Strilciv red z secesijnimi vitrazhami yaki j donini zahoplyuyut Hovanec provadiv i suspilnu diyalnist ne tilki v Sokoli zasnuvav patriotichno kulturne Tovaristvo im Yana Kalanskogo Vin mav dilyanku v samomu centri mista a takozh kam yanicyu v narizhnomu budinku vulic Sobyeskogo i Goslavskogo V 1910 roci raptovo pomer u vici soroka vosmi rokiv Proshalisya z nim tisyachi meshkanciv yaki bagato chim jomu zavdyachuvali Pislya vtorgnennya chervonoyi armiyi do Stanislavova u veresni 1939 roku NKVS negajno areshtuvav Tadeusha Hovancya i u kvitni 1940 roku jogo vbili razom iz tisyachami polskih oficeriv na okolicyah Harkova A z drukarni vidrazu vivezli do Moskvi najkrashi mashinki Dva jogo brati takozh perezhili vijnu Inzhener Vladislav Hovanec u veresni 1939 roku zgolosivsya dobrovolcem do polskoyi armiyi voyuvav pid nakazami generala Franchishka Kleeberga i buv vazhko poranenij u bitvi pid Kockyem Vin potrapiv do shpitalyu i zavdyaki comu uniknuv polonu Pislya vijni buv odnim z organizatoriv politehniki u Vroclavi ta stav tam profesorom Cheslava Hovancya vijna zastala v Parizhi de vin pishov u polske vijsko Brav uchast u francuzkij kampaniyi i potim razom z evakujovanimi polskimi zagonami opinivsya v Angliyi A pislya vijni povernuvsya do svoyeyi ulyublenoyi Polskoyi biblioteki v Parizhi postaviv yiyi na nogi pislya voyennih spustoshen i keruvav neyu azh do smerti A sin mera Adam Yezhi Hovanec zakinchiv yuridichnij fakultet v Yagellonskomu universiteti ta dovgi roki buv zastupnikom direktora knigoshovisha i Domu knigi v Krakovi PrimitkiAdmin 18 kvitnya 2021 Politiki starogo Stanislavova Zahidnij kur yer ukr Procitovano 13 bereznya 2023 Vaclav Hovanec Ivano Frankivsk misto geroyiv Vaclav Hovanec Ivano Frankivsk misto geroyiv ua Procitovano 13 bereznya 2023 Urodzhenci Stanislavova Vaclav Hovanec burgomistr i prezident mista Reporter ukr 29 veresnya 2019 Procitovano 13 bereznya 2023 Mer Hovanec blitz if ua Procitovano 13 bereznya 2023