Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варнавинський район (рос. Варнавинский район) — муніципальне утворення Нижньогородської області (Росія).
| Варнавинський район | |
|---|---|
| рос. Варнавинский район | |
 | |
| Основні дані | |
| Суб'єкт Російської Федерації: | Нижньогородська область |
| Утворений: | 1964 |
| Населення (2017): | 12 377 |
| Площа: | 2523,36 км² |
| Густота населення: | 4,9 осіб/км² |
| Телефонний код: | 7-83158 |
| Населені пункти та поселення | |
| Адміністративний центр: | смт Варнавино |
| Кількість міських поселень: | 1 |
| Кількість сільських поселень: | 5 |
| Кількість смт: | 1 |
| Кількість сіл та присілків: | 90 |
 | |
| Влада | |
| Вебсторінка: | http://варнавино-район.рф/ |
Адміністративний центр — смт Варнавино.
Географія
Район розташований на півночі Нижньогородської області і межує на півночі - з Костромською областю, на заході - з і , на сході - з Уренським і Ветлузьким районами, на півдні - з районом. Площа району - 2523,36 км².
Варнавинский район розташований в лісовій зоні Ветлузького рівнинного тайгово-лісового краю (Північне Заволжя) Нижегородської області. Північне Заволжя відрізняється найхолоднішим і найвологішим кліматом. Зима триває близько 5 місяців. Середня температура січня становить -13 °C, морози досягають -40 °C, іноді до -48 °C. Тривалість вегетаційного періоду становить 163-170 днів. Навесні характерні заморозки. Безморозний період налічує 110-120 днів. Літо коротке і спекотне, починається зазвичай 5 - 10 червня і закінчується 15 - 25 серпня. Середня липнева температура повітря дорівнює + 18 °C. Опадів за рік випадає від 500-600 мм.
Історія
Найдавнішими мешканцями Варнавінского району були марійці.
У середині XV століття російський християнський священик Варнава з міста Великого Устюга оселився на Червоній горі біля річки Ветлуги, в межах середнього Поветлужжя. У цей час басейн річки був глухим краєм, населеним марійцями. З 1464 рокуа започатковано 300-літній періоду історії Варнавиного як Троїце-Варнавинської пустелі. Однак, за життя засновника, у другій половині XV століття припливу російських переселенців на Ветлугу не було. Перші російські поселенці в верхів'ях річки не могли жити без церковних цвинтарів, без християнських книг, без церковного богослужіння. Російські селяни боялися селитися тоді в цьому неспокійному краї, а московська влада, зайняті боротьбою з марійцями, Новгородом і В'яткою, не могли піти на будівництво тут монастиря. Але на початку XVI століття з Унжи, що входить до складу Галицького повіту, була спрямована група ченців і теслярів для будівництва чоловічого монастиря на Червоній горі. У 1764 року монастирський період в історії Варнавинської землі закінчився. Опинившись в числі малопотужних монастирів країни, указом Катерини II він був закритий.
У 1778 року монастирська слобода перетворена в місто Варнавин, повітове місто Подільської губернії . Після скасування кріпосного права і земської реформи 1864 року в повітах створювалися земства. На початку XX століття повітове місто Варнавин з населенням 1500 осіб мав за штатом всі повітові та міські органи влади.
Місто було центром торгової діяльності в повіті. Щорічно в Варнавин проводилися три великі ярмарки - Різдвяний, Троїцький, Михайлівський. Порівняно великими фабриками і заводами в повіті були деревно-картонна фабрика Бердникова, скловарний завод Базилевського, лісопильний завод Смецької. Заможні селяни мали млини, олійниці та інші промисли. В 1902 - 1904 роках повітовим земством відкриваються гімназії, чоловіче училище, школи, лікарні.
З 1922 року Варнавинський повіт увійшов до складу Нижньогородської губернії. З тих пір він тричі ліквідовувався і входив до складу . У 1964 році Варнавинський район став самостійним.
Населення
Населення - 12 377 осіб. Демографічна ситуація в районі, як і в області в цілому, залишається несприятливою. Чисельність постійного населення району постійно зменшується. Природний спад населення частково компенсується міграційним приростом. Щільність населення - 5,1 осіб на км².
Національний склад: 98% - росіяни.
| 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2003 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 26 883 | ↗27 908 | ↘18 522 | ↘15 655 | ↘15 130 | ↗15 867 | ↘12 850 |
| 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
| ↗14 517 | ↘14 351 | ↘13 366 | ↘13 295 | ↘13 212 | ↘13 087 | ↘12 929 |
| 2015 | 2016 | 2017 | ||||
| ↘12 723 | ↘12 501 | ↘12 377 |
Примітки
- Всесоюзний перепис населення 1939 року. Чисельність наявного населення СРСР за районами та містами. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 20 листопада 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1959 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність наявного населення міст, селищ міського типу, районів і районних центрів СРСР за даними перепису на 15 січня 1970 року за республіками, краями й областями. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1979 р.
- Всесоюзний перепис населення 1989 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Нижегородской области. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- Нижегородская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2016 годов
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varnavinskij rajon ros Varnavinskij rajon municipalne utvorennya Nizhnogorodskoyi oblasti Rosiya Varnavinskij rajon ros Varnavinskij rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Nizhnogorodska oblast Utvorenij 1964 Naselennya 2017 12 377 Plosha 2523 36 km Gustota naselennya 4 9 osib km Telefonnij kod 7 83158 Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr smt Varnavino Kilkist miskih poselen 1 Kilkist silskih poselen 5 Kilkist smt 1 Kilkist sil ta prisilkiv 90 Vlada Vebstorinka http varnavino rajon rf Administrativnij centr smt Varnavino GeografiyaRajon roztashovanij na pivnochi Nizhnogorodskoyi oblasti i mezhuye na pivnochi z Kostromskoyu oblastyu na zahodi z i na shodi z Urenskim i Vetluzkim rajonami na pivdni z rajonom Plosha rajonu 2523 36 km Varnavinskij rajon roztashovanij v lisovij zoni Vetluzkogo rivninnogo tajgovo lisovogo krayu Pivnichne Zavolzhya Nizhegorodskoyi oblasti Pivnichne Zavolzhya vidriznyayetsya najholodnishim i najvologishim klimatom Zima trivaye blizko 5 misyaciv Serednya temperatura sichnya stanovit 13 C morozi dosyagayut 40 C inodi do 48 C Trivalist vegetacijnogo periodu stanovit 163 170 dniv Navesni harakterni zamorozki Bezmoroznij period nalichuye 110 120 dniv Lito korotke i spekotne pochinayetsya zazvichaj 5 10 chervnya i zakinchuyetsya 15 25 serpnya Serednya lipneva temperatura povitrya dorivnyuye 18 C Opadiv za rik vipadaye vid 500 600 mm IstoriyaNajdavnishimi meshkancyami Varnavinskogo rajonu buli marijci U seredini XV stolittya rosijskij hristiyanskij svyashenik Varnava z mista Velikogo Ustyuga oselivsya na Chervonij gori bilya richki Vetlugi v mezhah serednogo Povetluzhzhya U cej chas basejn richki buv gluhim krayem naselenim marijcyami Z 1464 rokua zapochatkovano 300 litnij periodu istoriyi Varnavinogo yak Troyice Varnavinskoyi pusteli Odnak za zhittya zasnovnika u drugij polovini XV stolittya priplivu rosijskih pereselenciv na Vetlugu ne bulo Pershi rosijski poselenci v verhiv yah richki ne mogli zhiti bez cerkovnih cvintariv bez hristiyanskih knig bez cerkovnogo bogosluzhinnya Rosijski selyani boyalisya selitisya todi v comu nespokijnomu krayi a moskovska vlada zajnyati borotboyu z marijcyami Novgorodom i V yatkoyu ne mogli piti na budivnictvo tut monastirya Ale na pochatku XVI stolittya z Unzhi sho vhodit do skladu Galickogo povitu bula spryamovana grupa chenciv i teslyariv dlya budivnictva cholovichogo monastirya na Chervonij gori U 1764 roku monastirskij period v istoriyi Varnavinskoyi zemli zakinchivsya Opinivshis v chisli malopotuzhnih monastiriv krayini ukazom Katerini II vin buv zakritij U 1778 roku monastirska sloboda peretvorena v misto Varnavin povitove misto Podilskoyi guberniyi Pislya skasuvannya kriposnogo prava i zemskoyi reformi 1864 roku v povitah stvoryuvalisya zemstva Na pochatku XX stolittya povitove misto Varnavin z naselennyam 1500 osib mav za shtatom vsi povitovi ta miski organi vladi Misto bulo centrom torgovoyi diyalnosti v poviti Shorichno v Varnavin provodilisya tri veliki yarmarki Rizdvyanij Troyickij Mihajlivskij Porivnyano velikimi fabrikami i zavodami v poviti buli derevno kartonna fabrika Berdnikova sklovarnij zavod Bazilevskogo lisopilnij zavod Smeckoyi Zamozhni selyani mali mlini olijnici ta inshi promisli V 1902 1904 rokah povitovim zemstvom vidkrivayutsya gimnaziyi choloviche uchilishe shkoli likarni Z 1922 roku Varnavinskij povit uvijshov do skladu Nizhnogorodskoyi guberniyi Z tih pir vin trichi likvidovuvavsya i vhodiv do skladu U 1964 roci Varnavinskij rajon stav samostijnim NaselennyaNaselennya 12 377 osib Demografichna situaciya v rajoni yak i v oblasti v cilomu zalishayetsya nespriyatlivoyu Chiselnist postijnogo naselennya rajonu postijno zmenshuyetsya Prirodnij spad naselennya chastkovo kompensuyetsya migracijnim prirostom Shilnist naselennya 5 1 osib na km Nacionalnij sklad 98 rosiyani Chiselnist naselennya193919591970197919892002200326 883 27 908 18 522 15 655 15 130 15 867 12 8502008200920102011201220132014 14 517 14 351 13 366 13 295 13 212 13 087 12 929201520162017 12 723 12 501 12 377 5000 10 000 15 000 20 000 25 000 30 000 1959 2003 2012 2017PrimitkiVsesoyuznij perepis naselennya 1939 roku Chiselnist nayavnogo naselennya SRSR za rajonami ta mistami Arhiv originalu za 16 listopada 2013 Procitovano 20 listopada 2013 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1959 roku Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2013 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1970 roku Chiselnist nayavnogo naselennya mist selish miskogo tipu rajoniv i rajonnih centriv SRSR za danimi perepisu na 15 sichnya 1970 roku za respublikami krayami j oblastyami Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2013 ros Vsesoyuznij perepis naselennya 1979 r Vsesoyuznij perepis naselennya 1989 roku Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Vserossijskaya perepis naseleniya 2010 goda Chislennost i razmeshenie naseleniya Nizhegorodskoj oblasti Arhiv originalu za 30 lipnya 2014 Procitovano 30 lipnya 2014 Nizhegorodskaya oblast Ocenka chislennosti postoyannogo naseleniya na 1 yanvarya 2008 2016 godov Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami Tablicya 35 Ocinka chiselnosti postijnogo naselennya na 1 sichnya 2012 roku Arhiv originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 31 travnya 2014 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2013 roku M Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki Rosstat 2013 528 s Tabl 33 Chiselnist naselennya miskih okrugiv municipalnih rajoniv miskih i silskih poselen miskih naselenih punktiv silskih naselenih punktiv Arhiv originalu za 16 listopada 2013 Procitovano 16 listopada 2013 Tablicya 33 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2014 roku Arhiv originalu za 2 serpnya 2014 Procitovano 2 serpnya 2014 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2015 roku Arhiv originalu za 6 serpnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2016 roku ros Chiselnist naselennya Rosijskoyi Federaciyi za municipalnimi utvorennyami na 1 sichnya 2017 roku 31 lipnya 2017 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017