Валерій Анатолійович Бітаєв (нар. 20 січня 1951, Ужгород) — український мистецтвознавець, культуролог, дослідник проблем теорії культури і мистецтва. Доктор філософських наук (2004), професор (1992). Перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України (з 2017); до цього протягом 30 років обіймав різні посади (старший викладач, завідувач кафедри, проректор) в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв (1982—2012).
Валерій Бітаєв | |
---|---|
Разом з Віталієм Кличком на церемонії присудження звання «Почесний громадянин Києва», 2021-й рік | |
Народився | 20 січня 1951 (73 роки) Ужгород, УРСР |
Alma mater | Київська консерваторія (1973) |
Галузь | мистецтвознавство, культурологія |
Заклад | Київська консерваторія (1979—1982) Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (1982—2012) Національна академія мистецтв України (2012—т.п.) |
Вчене звання | професор (1992) |
Науковий ступінь | доктор філософських наук (2004) |
Аспіранти, докторанти | Юрій Богуцький, Василь Вовкун |
Членство | перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України, академік Національної академії наук вищої освіти України, академік Європейської академії наук, мистецтв і літератури, член Міжнародної федерації журналістів тощо |
Нагороди |
Лауреат багатьох національних і міжнародних нагород, зокрема Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), звання «Заслужений діяч мистецтв України» (2000), всіх трьох ступенів ордену «За заслуги» (2011, 2016, 2020). Автор понад 150 наукових робіт, головний редактор декількох багатотомних енциклопедій та мистецтвознавчих часописів.
Життєпис
Народився 20 січня 1951 року в Ужгороді.
В 1973-му році з відзнакою закінчив Київську консерваторію за спеціальністю «Диригент, викладач музичних дисциплін», клас Віктора Дженкова. В 1979-му році закінчив аспірантуру консерваторії за фахом «Естетика». Відтоді ж — три роки викладав в консерваторії.
З 1982-го по 1991-й рік — на різних посадах Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри. З 1992-го по 2012-й рік — проректор з навчальної, потім з наукової роботи.
В 2004-му році здобув науковий ступінь доктора філософських наук, захистивши дисертацію на тему «Естетичне виховання і гуманізація особи».
З 2005-го по 2011-й рік — голова спеціалізованої вченої ради з захисту докторських і кандидатських дисертацій академії. Член спеціалізованих вчених рад з захисту докторських і кандидатських дисертацій Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України та Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України.
В 2012-му році перейшов на роботу до Національної академії мистецтв України, де спочатку обіймав посаду начальника науково-організаційного управління апарату Президії. В 2017-му році був обраний віцепрезидентом академії, а в 2022-му році — першим віцепрезидентом.
Виховав двох доньок-мистецтвознавиць: та .
Наукова діяльність
Автор понад 150 наукових робіт, зокрема, декількох монографій. Головний редактор багатотомних енциклопедій, за створення однієї з яких, «Енциклопедії етнокультурознавства», в 2005-му році Валерію Бітаєву, разом з колегами, було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. Шеститомна «Енциклопедія етнокультурознавства» зберігається в бібліотеках Ватикану, Конгресу США, ЮНЕСКО.
Науковий консультант з експертизи культурних та історичних цінностей — за діяльність в цій сфері упродовж багатьох років був удостоєний багатьох релігійних нагород УПЦ КП та ПЦУ. Засновник Технічного комітету стандартизації «Музейна справа та предмети колекціонування» Державного комітету статистики України, декількох мистецтвознавчих та культурологічних часописів, зокрема, «Культура і сучасність», «Мистецтвознавчі записки», «Вісник Національної академії мистецтв України», «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв», був головним редактором цих видань.
Голова Науково-координаційної ради Міністерства культури та інформаційної політики України, член комісії Міністерства освіти і науки України з атестації науково-дослідних інститутів України. Науковий керівник кандидатських дисертацій щонайменше двох міністрів культури України: Юрія Богуцького та Василя Вовкуна, також докторських дисертацій, зокрема, Володимира Федя, та інших.
Співзасновник та . Науковий консультант Київської академії мистецтв (до 2022-го року) та Національного музею «Київська картинна галерея». Один із ініціаторів створення приватного музею «Духовні скарби України». Один із творців концепції київського пам'ятника Ярославу Мудрому та Монументу Незалежності.
Академік Національної академії наук вищої освіти України та Європейської академії наук, мистецтв і літератури (Франція), член Національної спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів, член Всеукраїнської музичної спілки, почесний член Міжнародної поліцейської асоціації (як науковий експерт-мистецтвознавець).
Науковий доробок (частковий)
- 1991 — «Гуманізм виховання і виховання гуманізму» (монографія)
- 1999 — «Гуманістична сутність естетичного виховання» (стаття)
- 2000—2001 — «Енциклопедія етнокультурознавства» (6 томів; головний редактор)
- 2000 — «Людина і соціокультурне середовище: проблема взаємоадаптації» (стаття)
- 2001 — «Естетичне виховання та формування цілісної гуманістичної свідомості особистості» (стаття)
- 2004 — «Естетичне виховання і гуманізація особи» (дисертація)
- 2006 — «Культуротворча парадигма українського націєтворення» (збірник статей; головний редактор)
- 2007 — «Естетична парадигма гуманізму» (монографія)
- 2008 — «Історична культурна спадщина та проблема гуманізації естетичного виховання» (стаття)
- 2009 — «Методичні засади експертизи культурних цінностей» (монографія)
- 2013 — «Українська енциклопедія етномистецтвознавства та етнокультурології» (5 томів; головний редактор)
- 2013 — «Проблема людини в умовах сучасної соціо-культурної кризи» (стаття)
- 2015 — «Вплив етномистецьких традицій на розвиток рекламної графіки в Україні» (стаття; разом зі )
- 2016 — «Гуманістична парадигма соціалізації та самоідентифікації людини в контексті євроінтеграційного процесу» (стаття)
- 2017 — «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи» (збірник статей; редактор)
- 2019 — «Етнодизайн у контексті українського національного відродження та європейської інтеграції» (збірник наукових праць; редактор)
- 2019 — «Нова соціокультурна реальність і самоорганізація культури: концептуальний погляд на модель організації наукового пошуку (до фундації культурологічної школи України)» (стаття)
- 2021 — «Національна Академія мистецтв України. 25 років» (книга; редактор)
- 2022 — «Становлення рекламної графіки в Україні: етномистецький вектор» (стаття; разом зі Світланою Прищенко)
- 2023 — «Українське мистецтво та література в тисячолітній війні за ідентичність: нарис-розмисел» (разом з Юрієм Мосенкісом та Владиславом Корнієнком)
Нагороди
Трудові
- 2000 — заслужений діяч мистецтв України
- 2000 — почесна грамота Міністерства культури України
- 2000 — почесна грамота Міністерства освіти і науки України
- 2001 — подяка Президента України
- 2002 — почесна грамота Міністерства освіти і науки України
- 2005 — Державна премія України в галузі науки і техніки
- 2005 — почесна грамота Міністерства культури України
- 2005 — премія імені Ярослава Мудрого
- 2005 — почесна грамота Міністерства освіти і науки України
- 2005 — відмінник освіти України
- 2006 — нагрудний знак «Знак пошани»
- 2007 — грамота Верховної Ради України
- 2008 — (Литва)
- 2008 — почесний знак Міжнародної поліцейської асоціації (Великобританія)
- 2010 — срібна медаль Національної академії мистецтв України
- 2011 — орден «За заслуги» III ступеня
- 2016 — орден «За заслуги» II ступеня
- 2017 — срібна медаль Міжнародної премії імені Івана Франка
- 2019 — почесна грамота Міністерства культури України
- 2019 — почесна медаль Європейської академії наук, мистецтв і літератури (Франція)
- 2020 — орден «За заслуги» I ступеня
- 2021 — почесний громадянин Києва
- 2024 — номінація на Національну премію України імені Тараса Шевченка в категорії «Літературознавство і мистецтвознавство» — за роботу «Українське мистецтво та література в тисячолітній війні за ідентичність: нарис-розмисел»
- Почесна грамота Київського міського голови
- Подяка Київського міського голови
Релігійні
- орден Архистратига Михаїла I ступеня (ПЦУ)
- орден Святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова (УПЦ КП)
- орден Святого апостола Андрія Первозванного (УПЦ КП)
- орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого I, II, III ступенів (УПЦ КП)
- орден Христа Спасителя (УПЦ КП)
Примітки
- Заява Бітаєва Валерія Анатолійовича
- Листи до Віталія Володимировича Кличка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valerij Anatolijovich Bitayev nar 20 sichnya 1951 Uzhgorod ukrayinskij mistectvoznavec kulturolog doslidnik problem teoriyi kulturi i mistectva Doktor filosofskih nauk 2004 profesor 1992 Pershij viceprezident Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini z 2017 do cogo protyagom 30 rokiv obijmav rizni posadi starshij vikladach zaviduvach kafedri prorektor v Nacionalnij akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv 1982 2012 Valerij BitayevRazom z Vitaliyem Klichkom na ceremoniyi prisudzhennya zvannya Pochesnij gromadyanin Kiyeva 2021 j rik Razom z Vitaliyem Klichkom na ceremoniyi prisudzhennya zvannya Pochesnij gromadyanin Kiyeva 2021 j rikNarodivsya20 sichnya 1951 1951 01 20 73 roki Uzhgorod URSRAlma materKiyivska konservatoriya 1973 Galuzmistectvoznavstvo kulturologiyaZakladKiyivska konservatoriya 1979 1982 Nacionalna akademiya kerivnih kadriv kulturi i mistectv 1982 2012 Nacionalna akademiya mistectv Ukrayini 2012 t p Vchene zvannyaprofesor 1992 Naukovij stupindoktor filosofskih nauk 2004 Aspiranti doktorantiYurij Boguckij Vasil VovkunChlenstvopershij viceprezident Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk vishoyi osviti Ukrayini akademik Yevropejskoyi akademiyi nauk mistectv i literaturi chlen Mizhnarodnoyi federaciyi zhurnalistiv toshoNagorodiTrudovi Nagrudnij znak Petro Mogila Gramota Verhovnoyi Radi Ukrayini Orden Za zaslugi I stupenyaOrden Za zaslugi II stupenyaOrden Za zaslugi III stupenya Religijni Orden Arhistratiga Mihayila II stupenyaOrden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo I stupenyaOrden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo II stupenyaOrden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo III stupenya Laureat bagatoh nacionalnih i mizhnarodnih nagorod zokrema Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2005 zvannya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2000 vsih troh stupeniv ordenu Za zaslugi 2011 2016 2020 Avtor ponad 150 naukovih robit golovnij redaktor dekilkoh bagatotomnih enciklopedij ta mistectvoznavchih chasopisiv ZhittyepisNarodivsya 20 sichnya 1951 roku v Uzhgorodi V 1973 mu roci z vidznakoyu zakinchiv Kiyivsku konservatoriyu za specialnistyu Dirigent vikladach muzichnih disciplin klas Viktora Dzhenkova V 1979 mu roci zakinchiv aspiranturu konservatoriyi za fahom Estetika Vidtodi zh tri roki vikladav v konservatoriyi Z 1982 go po 1991 j rik na riznih posadah Nacionalnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv starshij vikladach docent profesor zaviduvach kafedri Z 1992 go po 2012 j rik prorektor z navchalnoyi potim z naukovoyi roboti V 2004 mu roci zdobuv naukovij stupin doktora filosofskih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Estetichne vihovannya i gumanizaciya osobi Z 2005 go po 2011 j rik golova specializovanoyi vchenoyi radi z zahistu doktorskih i kandidatskih disertacij akademiyi Chlen specializovanih vchenih rad z zahistu doktorskih i kandidatskih disertacij Institutu filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini ta Institutu problem suchasnogo mistectva NAM Ukrayini V 2012 mu roci perejshov na robotu do Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini de spochatku obijmav posadu nachalnika naukovo organizacijnogo upravlinnya aparatu Prezidiyi V 2017 mu roci buv obranij viceprezidentom akademiyi a v 2022 mu roci pershim viceprezidentom Vihovav dvoh donok mistectvoznavic ta Naukova diyalnistAvtor ponad 150 naukovih robit zokrema dekilkoh monografij Golovnij redaktor bagatotomnih enciklopedij za stvorennya odniyeyi z yakih Enciklopediyi etnokulturoznavstva v 2005 mu roci Valeriyu Bitayevu razom z kolegami bulo prisudzheno Derzhavnu premiyu Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Shestitomna Enciklopediya etnokulturoznavstva zberigayetsya v bibliotekah Vatikanu Kongresu SShA YuNESKO Naukovij konsultant z ekspertizi kulturnih ta istorichnih cinnostej za diyalnist v cij sferi uprodovzh bagatoh rokiv buv udostoyenij bagatoh religijnih nagorod UPC KP ta PCU Zasnovnik Tehnichnogo komitetu standartizaciyi Muzejna sprava ta predmeti kolekcionuvannya Derzhavnogo komitetu statistiki Ukrayini dekilkoh mistectvoznavchih ta kulturologichnih chasopisiv zokrema Kultura i suchasnist Mistectvoznavchi zapiski Visnik Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini Visnik Nacionalnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv buv golovnim redaktorom cih vidan Golova Naukovo koordinacijnoyi radi Ministerstva kulturi ta informacijnoyi politiki Ukrayini chlen komisiyi Ministerstva osviti i nauki Ukrayini z atestaciyi naukovo doslidnih institutiv Ukrayini Naukovij kerivnik kandidatskih disertacij shonajmenshe dvoh ministriv kulturi Ukrayini Yuriya Boguckogo ta Vasilya Vovkuna takozh doktorskih disertacij zokrema Volodimira Fedya ta inshih Spivzasnovnik ta Naukovij konsultant Kiyivskoyi akademiyi mistectv do 2022 go roku ta Nacionalnogo muzeyu Kiyivska kartinna galereya Odin iz iniciatoriv stvorennya privatnogo muzeyu Duhovni skarbi Ukrayini Odin iz tvorciv koncepciyi kiyivskogo pam yatnika Yaroslavu Mudromu ta Monumentu Nezalezhnosti Akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk vishoyi osviti Ukrayini ta Yevropejskoyi akademiyi nauk mistectv i literaturi Franciya chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini ta Mizhnarodnoyi federaciyi zhurnalistiv chlen Vseukrayinskoyi muzichnoyi spilki pochesnij chlen Mizhnarodnoyi policejskoyi asociaciyi yak naukovij ekspert mistectvoznavec Naukovij dorobok chastkovij 1991 Gumanizm vihovannya i vihovannya gumanizmu monografiya 1999 Gumanistichna sutnist estetichnogo vihovannya stattya 2000 2001 Enciklopediya etnokulturoznavstva 6 tomiv golovnij redaktor 2000 Lyudina i sociokulturne seredovishe problema vzayemoadaptaciyi stattya 2001 Estetichne vihovannya ta formuvannya cilisnoyi gumanistichnoyi svidomosti osobistosti stattya 2004 Estetichne vihovannya i gumanizaciya osobi disertaciya 2006 Kulturotvorcha paradigma ukrayinskogo naciyetvorennya zbirnik statej golovnij redaktor 2007 Estetichna paradigma gumanizmu monografiya 2008 Istorichna kulturna spadshina ta problema gumanizaciyi estetichnogo vihovannya stattya 2009 Metodichni zasadi ekspertizi kulturnih cinnostej monografiya 2013 Ukrayinska enciklopediya etnomistectvoznavstva ta etnokulturologiyi 5 tomiv golovnij redaktor 2013 Problema lyudini v umovah suchasnoyi socio kulturnoyi krizi stattya 2015 Vpliv etnomisteckih tradicij na rozvitok reklamnoyi grafiki v Ukrayini stattya razom zi 2016 Gumanistichna paradigma socializaciyi ta samoidentifikaciyi lyudini v konteksti yevrointegracijnogo procesu stattya 2017 Implementaciya Konvenciyi pro ohoronu nematerialnoyi kulturnoyi spadshini pidsumki ta perspektivi zbirnik statej redaktor 2019 Etnodizajn u konteksti ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya ta yevropejskoyi integraciyi zbirnik naukovih prac redaktor 2019 Nova sociokulturna realnist i samoorganizaciya kulturi konceptualnij poglyad na model organizaciyi naukovogo poshuku do fundaciyi kulturologichnoyi shkoli Ukrayini stattya 2021 Nacionalna Akademiya mistectv Ukrayini 25 rokiv kniga redaktor 2022 Stanovlennya reklamnoyi grafiki v Ukrayini etnomisteckij vektor stattya razom zi Svitlanoyu Prishenko 2023 Ukrayinske mistectvo ta literatura v tisyacholitnij vijni za identichnist naris rozmisel razom z Yuriyem Mosenkisom ta Vladislavom Korniyenkom NagorodiTrudovi 2000 zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2000 pochesna gramota Ministerstva kulturi Ukrayini 2000 pochesna gramota Ministerstva osviti i nauki Ukrayini 2001 podyaka Prezidenta Ukrayini 2002 pochesna gramota Ministerstva osviti i nauki Ukrayini 2005 Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2005 pochesna gramota Ministerstva kulturi Ukrayini 2005 premiya imeni Yaroslava Mudrogo 2005 pochesna gramota Ministerstva osviti i nauki Ukrayini 2005 vidminnik osviti Ukrayini 2006 nagrudnij znak Znak poshani 2007 gramota Verhovnoyi Radi Ukrayini 2008 Litva 2008 pochesnij znak Mizhnarodnoyi policejskoyi asociaciyi Velikobritaniya 2010 sribna medal Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini 2011 orden Za zaslugi III stupenya 2016 orden Za zaslugi II stupenya 2017 sribna medal Mizhnarodnoyi premiyi imeni Ivana Franka 2019 pochesna gramota Ministerstva kulturi Ukrayini 2019 pochesna medal Yevropejskoyi akademiyi nauk mistectv i literaturi Franciya 2020 orden Za zaslugi I stupenya 2021 pochesnij gromadyanin Kiyeva 2024 nominaciya na Nacionalnu premiyu Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka v kategoriyi Literaturoznavstvo i mistectvoznavstvo za robotu Ukrayinske mistectvo ta literatura v tisyacholitnij vijni za identichnist naris rozmisel Pochesna gramota Kiyivskogo miskogo golovi Podyaka Kiyivskogo miskogo golovi Religijni orden Arhistratiga Mihayila I stupenya PCU orden Svyatogo apostola i yevangelista Ioanna Bogoslova UPC KP orden Svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo UPC KP orden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira Velikogo I II III stupeniv UPC KP orden Hrista Spasitelya UPC KP PrimitkiZayava Bitayeva Valeriya Anatolijovicha Listi do Vitaliya Volodimirovicha Klichka