Ва́грія (нім. Wagrien) — північно-східна частина Гольштейну в Німеччині, у землі Шлезвіг-Гольштейн, що відповідає приблизно районам Плен і Східний Гольштейн. Назва «Вагрія» походить від слов'янського лехітського племені вагри, що означає «ті, хто живуть у бухті».
Географія
У середні століття, і, як видно на старих картах, Вагрія на півночі й сході омивалася Балтійським морем від до Любецької бухти і річками Траве та і островом Фемарн. Сьогодні, Wagria як правило, відноситься тільки до Ольденбурзького півострова (Oldenburgische Halbinsel) у Східному Гольштейні.
Найвища точка півострова — (168 м), на якій розташована давня фортеця. Вагрія була населена слов'янським плем'ям вагрів, а з Х століття зазнала набігів германських феодалів і врешті була підкорена ними в 1139 році.
Історія
Лехітський (слов'янський) топонім, Вагрія, обіймав не тільки сучасний півострів Вігрія, але і весь терен між Кільським фіордом, середньою і нижньою течією Траві; топонім із цією назвою з'явився принаймні, на початку VIII століття. Фортеця вагрів займала центральне місце в Ольденбургзі (тоді він називався Старигард (Starigard), або «Старий замок»), її вали все ще існують. Важливі пункти у Вагрії були Ольденбург, Старий Любек (), і Плен.
У 1143 р. згідно з Гельмольдом, граф Адольф II Гольштейнський розпочав переселення німецьких поселенців, не тільки з його власних територій у Гольштейні й Штормарні, але і з Вестфалії і Голландії, у цілях розвитку Вагрії що запроторило німецьку експансію на Схід у Високому середньовіччі.
Див. також
Література
- Hermann Witt: 1000 Jahre Wagrien von Luitschaburg bis Lütjenburg Sönksen Verlag, Plön, 1982.(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Va griya nim Wagrien pivnichno shidna chastina Golshtejnu v Nimechchini u zemli Shlezvig Golshtejn sho vidpovidaye priblizno rajonam Plen i Shidnij Golshtejn Nazva Vagriya pohodit vid slov yanskogo lehitskogo plemeni vagri sho oznachaye ti hto zhivut u buhti Istorichna karta Vagriyi 1651 rik Richka Shventin kordon Vagriyi poblizu KilyaGeografiyaU seredni stolittya i yak vidno na starih kartah Vagriya na pivnochi j shodi omivalasya Baltijskim morem vid do Lyubeckoyi buhti i richkami Trave ta i ostrovom Femarn Sogodni Wagria yak pravilo vidnositsya tilki do Oldenburzkogo pivostrova Oldenburgische Halbinsel u Shidnomu Golshtejni Najvisha tochka pivostrova 168 m na yakij roztashovana davnya fortecya Vagriya bula naselena slov yanskim plem yam vagriv a z H stolittya zaznala nabigiv germanskih feodaliv i vreshti bula pidkorena nimi v 1139 roci Panorama landshaftu Vagriyi iz ruyin zamku BungsbergIstoriyaLehitskij slov yanskij toponim Vagriya obijmav ne tilki suchasnij pivostriv Vigriya ale i ves teren mizh Kilskim fiordom serednoyu i nizhnoyu techiyeyu Travi toponim iz ciyeyu nazvoyu z yavivsya prinajmni na pochatku VIII stolittya Fortecya vagriv zajmala centralne misce v Oldenburgzi todi vin nazivavsya Starigard Starigard abo Starij zamok yiyi vali vse she isnuyut Vazhlivi punkti u Vagriyi buli Oldenburg Starij Lyubek i Plen U 1143 r zgidno z Gelmoldom graf Adolf II Golshtejnskij rozpochav pereselennya nimeckih poselenciv ne tilki z jogo vlasnih teritorij u Golshtejni j Shtormarni ale i z Vestfaliyi i Gollandiyi u cilyah rozvitku Vagriyi sho zaprotorilo nimecku ekspansiyu na Shid u Visokomu serednovichchi Div takozhVagri Varyagi Polabski slov yaniLiteraturaHermann Witt 1000 Jahre Wagrien von Luitschaburg bis Lutjenburg Sonksen Verlag Plon 1982 nim