Велика Магелланова Хмара — карликова галактика типу Irri, розташована на відстані близько 50 кілопарсек від нашої Галактики. Разом з Малою Магеллановою хмарою є найближчими до нас галактиками. Їх можна спостерігати неозброєним оком на небосхилі південної півкулі Землі. За класифікацією Габбла вони належать до неправильних (іррегулярних) галактик. Велика Магелланова Хмара розташована на відстані приблизно 160 тис. світлових років від нас і за діаметром приблизно в 20 разів менша нашої галактики. Вона є четвертою за масою галактикою у Місцевій групі (після галактики Андромеди, Чумацького Шляху, галактики Трикутника). Вперше описана Антоніо Пігафеттом, який спостерігав ці галактики 1519 року у навколосвітній подорожі Фернандо Магеллана й запропонував назвати їх на честь мореплавця.
Велика Магелланова Хмара | |
---|---|
Відкриття | Ас-Суфі 946 |
Розташування (епоха J2000.0) | |
Сузір'я | Золота Риба |
Пряме піднесення | 00h 42,8m |
Схилення | +41° 16′ |
Червоний зсув | 0,00093 |
Відстань | 163 тис. св.р. |
Видима зоряна величина (V) | +0,9 |
Характеристики | |
Габбл-тип | SA(s)b |
Тип | Галактика |
Короткий опис
Велика Магелланова Хмара займає ділянку у південній півкулі неба в сузір'ях Золотої Риби й Столової Гори (з території України цю галактику ніколи не видно). Діаметр Великої Магелланової Хмари приблизно в 10 разів менший за діаметр Чумацького Шляху і містить вона приблизно 30 мільярдів зір, у той час як Мала Магелланова Хмара містить лише 1,5 мільярда зір. Маса ВМХ приблизно в 300 разів менше від маси нашої галактики. ВМХ є четвертою за масою галактикою в Місцевій Групі (після Туманності Андромеди, Чумацького Шляху й галактики Трикутника. 2013 року міжнародною групою астрономів було виміряно найточнішу відстань до ВМХ. Вона становить 163 тисячі світлових років або 49,97 (± 0,19 (статистична похибка) ± 1,11 (систематична похибка)) кілопарсек[]. Спостереження проводилися за затемнено-подвійними зорями в галактиці упродовж майже десяти років. Такі зорі обертаються дуже близько одна від одної навколо спільного центру мас, періодично затемнюючи одна одну. При цьому їх загальний блиск падає. Так, відстежуючи пульсації блиску цих зір, можна визначити їх маси, розміри й відстань до них. ВМХ світить у 10 разів слабше, ніж Чумацький Шлях, однак є найяскравішим серед двох десятків його галактик-супутників. За рахунок своєї гравітації ВМХ перетягує до себе багато зір із Малої Магелланової Хмари (ММХ). У галактиці є кілька тисяч помаранчевих і червоних гігантів, старіючих зір, які більші, холодніші та якравіші ніж Сонце. Близько 5% цих зір мають особливі швидкісні характеристики: вони обертаються під кутом 54 градуса до площини ВМХ, а також в інший бік у порівнянні з основною масою зір. Відрізняється й хімічний склад цих зір: за металічністю вони відповідають ММХ.[] Це вказує на те, що ці зорі утворилися в Малій магеллановій Хмарі й були перетягнуті з неї до Великої.
Об'єкти
1987 року у Великій Магеллановій Хмарі спалахнула наднова SN 1987A. Це найближча до нас наднова з часів SN 1604. У ВМХ знаходиться відомий осередок активного зореутворення протяжністю в 700 світлових років — туманність Тарантул.
Найпотужніша й дуже яскрава зоря ВМХ — R136a1, розташована в компактному зоряному скупченні R136. Це блакитний гіпергігант, що має масу близько 265 мас Сонця. Температура поверхні зорі становить понад 40 000 Кельвінів, вона в 8,7 мільйона разів яскравіша за Сонце. Подібні надважкі зорі виключно рідкісні й утворюються тільки в дуже щільних зоряних скупченнях.
Найбільша зоря галактики — WOH G64 — є також однією з найбільших, відомих науці. Її радіус становить приблизно 1540 радіусів Сонця. Якщо WOH G64 помістити в центрі Сонячної системи, то поверхня досягне орбіти Сатурна. Зоря оточена щільним тором з пилу і газу. Одна з унікальних зір Великої Магелланової Хмари — S Золотої Риби — є прототипом окремого класу зір — змінних типу S Золотої Риби. Це гіпергігант, досить рідкісний, що має величезну масу й світність, нетривалий термін життя. Випромінюваний ним світловий потік перевершує сонячний в 500 тис. разів.
Галерея
Джерела
- Магелланові Хмари // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 160. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika Magellanova Hmara karlikova galaktika tipu Irri roztashovana na vidstani blizko 50 kiloparsek vid nashoyi Galaktiki Razom z Maloyu Magellanovoyu hmaroyu ye najblizhchimi do nas galaktikami Yih mozhna sposterigati neozbroyenim okom na neboshili pivdennoyi pivkuli Zemli Za klasifikaciyeyu Gabbla voni nalezhat do nepravilnih irregulyarnih galaktik Velika Magellanova Hmara roztashovana na vidstani priblizno 160 tis svitlovih rokiv vid nas i za diametrom priblizno v 20 raziv mensha nashoyi galaktiki Vona ye chetvertoyu za masoyu galaktikoyu u Miscevij grupi pislya galaktiki Andromedi Chumackogo Shlyahu galaktiki Trikutnika Vpershe opisana Antonio Pigafettom yakij sposterigav ci galaktiki 1519 roku u navkolosvitnij podorozhi Fernando Magellana j zaproponuvav nazvati yih na chest moreplavcya Velika Magellanova HmaraVidkrittyaAs Sufi 946Roztashuvannya epoha J2000 0 Suzir yaZolota RibaPryame pidnesennya00h 42 8mShilennya 41 16 Chervonij zsuv0 00093Vidstan163 tis sv r Vidima zoryana velichina V 0 9HarakteristikiGabbl tipSA s bTipGalaktikaKorotkij opisVelika Magellanova Hmara zajmaye dilyanku u pivdennij pivkuli neba v suzir yah Zolotoyi Ribi j Stolovoyi Gori z teritoriyi Ukrayini cyu galaktiku nikoli ne vidno Diametr Velikoyi Magellanovoyi Hmari priblizno v 10 raziv menshij za diametr Chumackogo Shlyahu i mistit vona priblizno 30 milyardiv zir u toj chas yak Mala Magellanova Hmara mistit lishe 1 5 milyarda zir Masa VMH priblizno v 300 raziv menshe vid masi nashoyi galaktiki VMH ye chetvertoyu za masoyu galaktikoyu v Miscevij Grupi pislya Tumannosti Andromedi Chumackogo Shlyahu j galaktiki Trikutnika 2013 roku mizhnarodnoyu grupoyu astronomiv bulo vimiryano najtochnishu vidstan do VMH Vona stanovit 163 tisyachi svitlovih rokiv abo 49 97 0 19 statistichna pohibka 1 11 sistematichna pohibka kiloparsek dzherelo Sposterezhennya provodilisya za zatemneno podvijnimi zoryami v galaktici uprodovzh majzhe desyati rokiv Taki zori obertayutsya duzhe blizko odna vid odnoyi navkolo spilnogo centru mas periodichno zatemnyuyuchi odna odnu Pri comu yih zagalnij blisk padaye Tak vidstezhuyuchi pulsaciyi blisku cih zir mozhna viznachiti yih masi rozmiri j vidstan do nih VMH svitit u 10 raziv slabshe nizh Chumackij Shlyah odnak ye najyaskravishim sered dvoh desyatkiv jogo galaktik suputnikiv Za rahunok svoyeyi gravitaciyi VMH peretyaguye do sebe bagato zir iz Maloyi Magellanovoyi Hmari MMH U galaktici ye kilka tisyach pomaranchevih i chervonih gigantiv stariyuchih zir yaki bilshi holodnishi ta yakravishi nizh Sonce Blizko 5 cih zir mayut osoblivi shvidkisni harakteristiki voni obertayutsya pid kutom 54 gradusa do ploshini VMH a takozh v inshij bik u porivnyanni z osnovnoyu masoyu zir Vidriznyayetsya j himichnij sklad cih zir za metalichnistyu voni vidpovidayut MMH dzherelo Ce vkazuye na te sho ci zori utvorilisya v Malij magellanovij Hmari j buli peretyagnuti z neyi do Velikoyi Ob yekti1987 roku u Velikij Magellanovij Hmari spalahnula nadnova SN 1987A Ce najblizhcha do nas nadnova z chasiv SN 1604 U VMH znahoditsya vidomij oseredok aktivnogo zoreutvorennya protyazhnistyu v 700 svitlovih rokiv tumannist Tarantul Najpotuzhnisha j duzhe yaskrava zorya VMH R136a1 roztashovana v kompaktnomu zoryanomu skupchenni R136 Ce blakitnij gipergigant sho maye masu blizko 265 mas Soncya Temperatura poverhni zori stanovit ponad 40 000 Kelviniv vona v 8 7 miljona raziv yaskravisha za Sonce Podibni nadvazhki zori viklyuchno ridkisni j utvoryuyutsya tilki v duzhe shilnih zoryanih skupchennyah Najbilsha zorya galaktiki WOH G64 ye takozh odniyeyu z najbilshih vidomih nauci Yiyi radius stanovit priblizno 1540 radiusiv Soncya Yaksho WOH G64 pomistiti v centri Sonyachnoyi sistemi to poverhnya dosyagne orbiti Saturna Zorya otochena shilnim torom z pilu i gazu Odna z unikalnih zir Velikoyi Magellanovoyi Hmari S Zolotoyi Ribi ye prototipom okremogo klasu zir zminnih tipu S Zolotoyi Ribi Ce gipergigant dosit ridkisnij sho maye velicheznu masu j svitnist netrivalij termin zhittya Viprominyuvanij nim svitlovij potik perevershuye sonyachnij v 500 tis raziv GalereyaVMH vidima v infrachervonomu diapazoni Region zirkoutvorennya Tumannist Zalishok nadnovoyi Tumannist Tarantul Nadnova SN 1987A Tumannist NGC 2080 DzherelaMagellanovi Hmari Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 160 ISBN 966 613 263 X