Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Павло Білошицький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 лютого 1937 Київ |
| Помер | 8 лютого 2022 (85 років) |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | математик, лікар, фізіолог |
| Alma mater | Київський медичний інститут імені О. О. Богомольця, Київський університет імені Т. Г. Шевченка |
| Галузь | Авіакосмічна, екстремальна, радіаційна, спортивна медицина; безпека життєдіяльності, терморегуляція, математична біологія. |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Микола Сиротинін |
| Нагороди |  |
Павло́ Васи́льович Білоши́цький (8 лютого 1937, Київ — 8 лютого 2022) — лікар, математик, доктор медичних наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000), академік Української Академії Наук (2005), письменник, альпініст, засновник програми «Прапор України на вершинах світу» (1990). Почесний громадянин Бучі (2021).
Біографія
Павло Васильович Білошицький народився 8 лютого 1937 р. у Києві у родині Василя Андрійовича та Олени Федорівни — вихідців з прадавніх шляхетських родів України. «Із сестрою Галиною та братом Миколою зростав серед обпалених війною колись казкових дніпровських плавнів Дарниці в голодні й холодні роки окупованого міста.»
Закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця (1961), механіко-математичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1972). Після закінчення медінституту став аспірантом лабораторії космічної фізіології (зав. — академік Сиротинін Микола Миколайович) і першим лікарем в колишньому СРСР, який отримав спеціальність «космічна фізіологія».
В 1965 р. захистив кандидатську дисертацію («Підвищення стійкості гіпотермованих і зимосплячих тварин до факторів космічного польоту»). в 1982 — докторську («Транспорт і утилізація кисню при тривалій гіпотермії»). В 2000 р за цикл робіт «Фундаментальні дослідження гіпоксичних станів та використання в медицині і спорті методів адаптації до нестачі кисню» разом з колегами отримав Державну премію України в галузі науки і техніки.
Працював в інституті фізіології АН України на посадах молодшого, старшого наукового співробітника; протягом 10 років був заступником начальника (М. М. Сиротиніна) Ельбруських експедицій, завідувачем (від 1972 по 2006 р.) Ельбруською медико-біологічною станцією (ЕМБС) та Першим заступником директора Міжнародного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень (від 1993 р.).
В 1972 р., завдячуючи в значній мірі організаторським здібностям та ентузіазму Білошицького, в Кабардино-Балкарії була створена унікальна стаціонарна ЕМБС (побудований корпус лабораторії космічної фізіології з реабілітаційним відділенням, спортивно-оздоровчим комплексом, термобарокамерою), яка стала міжнародним центром вивчення фундаментальних проблем гіпоксії та впровадження отриманих результатів в практику авіакосмічної медицини, курортології, спорту. За його керівництва та безпосередньої участі в 1966—1968 роках у кратері найвищої вершини Європи (г. Ельбрус) була змонтована лабораторія й проведена робота з метою моделювання умов життя на Місяці та здійснена перша у світі посадка гвинтокрила на висоті 5621 м.
Павло Васильович не залишив ЕМБС навіть після запропонованої йому в 1988 р. посади директора єдиного в Союзі науково-дослідного інституту проблем високогір'я з витікаючи з цього призначення кар'єрними принадами. А в 2006 р. на піку своєї наукової діяльності доктор медичних наук з вищою математичною освітою був звільнений «у зв'язку з закінченням строку контракту» (саме тоді він активно виступав за необхідність реорганізації науки в НАН України, проти здачі в т. зв. оренду площ ЕМБС). "…Щоб позбутися від неугодних, непокірливих, корумпована самоврядна патонівська академія впровадила у практику безліч «інновацій…»
В 2009—2014 рр. — професор кафедри фундаментальної підготовки в мистецькому інституті ім. Сальвадора Далі.
Має відзнаки, медалі, зокрема «За честь, гідність і співробітництво в науці» (Барселона, 2002); найбільшою нагородою вважає знаходження його портрета в галереї найвидатніших борців за незалежність України «Творці Незалежності», написана художником, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка Борисом Плаксієм, (Іван Марчук — український художник, що увійшов до сотні геніїв світу, назвав Бориса Плаксія «людиною тисячоліття»).
Вільний час присвячує літературній творчості, альпінізму. Засновник програми «Прапор України на вершинах світу» (1990)[1], організовував та здійснював першосходження з синьо-жовтим прапором на найвищі вершини континентів Європи (Монблан — 09.08.90, Ельбрус — 17.09.90), Африки (Кіліманджаро — 01.1995), Америки (Гаяна Потосі — 09.1994, Аконкагуа — 02.1997) та ін.; чемпіон України з альпінізму у висотно-віковому класі (1997).
Син — Сергій Білошицький, лікар-спеціаліст вищої категорії.
Внук — Антон Білошицький.
Науковий внесок
П. В. Білошицький — учень і прямий продовжувач справи академіка М. М. Сиротиніна, фахівець у галузі авіакосмічної, гірської, екстремальної, радіаційної, спортивної медицини; безпеки життєдіяльності, терморегуляції, гіпотермії, математичної біології, біоінформатики.
Ним вперше переконливо встановлені особливості: ґенезу гіпоксії при опроміненні та охолодженні гомойотермних і гетеротермних тварин; термогенезу при комбінованій дії гіпоксії та екстремальних (високих та низьких) температур; дії фармакологічних речовин за умов гіпоксії, в результаті чого ним (1964 р.) була обґрунтована необхідність появи нової науки — космічної (екстремальної, екологічної) фармакології. Його багаторічні дослідження допомогли: запропонувати високоефективний метод термобаротерапії для підвищення неспецифічної резистентності організму (авторське свідоцтво № 1731219 від 08.01.92 р.); узагальнити механізми розвитку гіпоксичних станів та визначити роль оксибіотичних процесів в ґенезі патологічних проявів як при дії на організм екстремальних факторів (гіпоксія, радіація, охолодження, перегрівання, прискорення, декомпресія, гіпербарія, гіперкапнія, імерсійна невагомість), так і в повсякденному житті (в умовах гірських висот, фізичного навантаження) та при різних захворюваннях (анемії, респіраторні алергози, діабет, нейроциркуляторні дистонії, аритмії, «чорнобильський синдром»); сформулювати основні положення відносно фізіологічної адаптації до гіпоксії як про процес становлення нового стійкого рівня, що забезпечує надійність функціонування організму в змінених умовах середовища; обґрунтувати концепцію про зміни реактивності та резистентності організму в онто- та філогенезі під впливом зниженого парціального тиску кисню; дати нову класифікацію гіпоксичних станів; створити концепцію про оптимальну ступеневу адаптацію до гіпоксії, розробити математичні моделі гіпоксичних станів та надійності функціонування систем організму; визначити найбільш інформативні критерії для оцінки рівня адаптивності, адаптованості з метою відбору кандидатів в космонавти та спортсменів для включення в збірні команди; запропонувати методи постгіпотермічної нормалізації життєдіяльності, профілактики замерзання в умовах гіпоксії; сформулювати медичні поради горосходжувачам.
Він запропонував: використовувати зимосплячих тварин у ролі «зондів» космічного простору та з метою включення їх в замкнену екологічну систему, методологію розрахунку відрізку часу до настання незворотних змін в організмі в залежності від ступеню охолодження, фізичні методи (зокрема, електромагнітні поля) з метою запобігання незворотних пошкоджень клітин кристалами льоду; метод нормалізації життєдіяльності гіпотермованих тварин за допомогою інгаляції приготовленого «ex tempore» водню; технології керування кліматом (космічні, земні «ноу-хау») з метою запобігання наслідків глобального потепління (01. 2010 р.), гіпотези: про роль «теплового вільнорадикального котла» в процесах теплоутворення, про «постулати світотворення», про можливу «співпрацю» (мимовільно через вегетативну нервову систему) «мовчазної» неідентифікованої ДНК та частини клітин мозку з невидимим світом біоінформації; показав можливість вивчення гуморальних факторів зимової сплячки на моделі перехресного кровообігу між гомойотермними (щури) та гетеротермними (ховрахи) тваринами, розробив методи автоматичного підтримання заданої температури тіла та інших параметрів організму, встановив кількісну залежність теплопродукції від ступеню гіпоксії, ввів такі поняття, як «інформаційні хвороби», «інформаційні методи лікування», «біоінформація», «надійність функціонування організму».
Проведені ним разом з іншими представниками школи М. М. Сиротиніна фундаментальні дослідження гіпоксичних станів та математичне моделювання основних функцій організму стали підґрунтям для впровадження уперше у світовій практиці нових високоефективних методів гіпокситерапії з метою лікування, реабілітації, профілактики, підвищення резистентності та працездатності, покращання спортивних результатів й сприяли перетворенню гіпоксії з описово-експериментальної науки у точну.
Наслідуючи традиції вітчизняних вчених, провів низку автоекспериментів: перші в СРСР дослідження імерсійної невагомості — 1963 рік, моделювання умов життя на Місяці (в кратері вершини Ельбрусу) — 1966—1968 рр., комбінованої дії гіпоксії та охолодження чи перегрівання; проходив підготовку в загоні космонавтів.
Редактор і член редакційних колегій 11 збірників наукових робіт, журналів: «Криобиология», «Известия КБНЦ РАН», «Hypoxia Medical», «Фізіологічний журнал», «Експедиція», «Безпека життєдіяльності».
Брав участь у роботі шести Всесвітніх конгресів з високогірної фізіології та медицини.
Має понад 330 публікацій — в тому числі статті в Енциклопедії Сучасної України («Анабіоз», «Анаеробіоз», «Адаптація фізіологічна», «Альпінізм», «Гіпоксія», «Гіпертермія», «Декомпресія»), винаходи та монографії, зокрема: «Пострадиационная реабилитация в условиях гор» (1996), «Н. Н. Сиротинин и его школа» (1998), «Сходження» (2013), «Летопись медико-биологических исследований в Приэльбрусье. 1929—2006» (2014), «З гумором до Небесних висот» (2015).
Примітки
- . Бучанський міський сайт (ua) . Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
{{}}:|first=з пропущеним|last=()
Посилання
- Статті Павла Білошицького [ 28 січня 2015 у Wayback Machine.] в газеті «День»
Джерела
- Експерт[недоступне посилання]
- УАН[недоступне посилання]
- Дещо про академічну пінократію [ 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Імена України. Бібліографічний щорічник — Київ, 2001. Енциклопедія сучасної України. — 2003. — 2.
- Кияни. Бібліографічний словник — Київ, 2004.
- Білошицький П. В. Над безоднею, або про деякі механізми академічної пінократії. — «Дзеркало тижня», № 15, 22 квітня 2006.
- Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху. — 2006.
- Імена України. Бібліографічний енциклопедичний словник — Київ, 2007.
- Науковці України еліта держави. — 2013. — 4.
- Білошицький П. В. Сходження. Прапор України на вершинах світу. — Київ. 2013, видавнича група «Сучасність». — 400 с.
- Белошицкий П. В. Летопись медико-биологических исследований в Приэльбрусье (1929—2006 гг.). — Киев, 2014, Украинская академия наук. — 550 с.
- Білошицький П. В. Повернення до Едему // Безпека життєдіяльності. — 2012, № 11. — С.. 32 — 36.
- Білошицький П. В. Успішні професіонали України. — Київ, 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Pavlo BiloshickijNarodivsya8 lyutogo 1937 1937 02 08 KiyivPomer8 lyutogo 2022 2022 02 08 85 rokiv Krayina UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistmatematik likar fiziologAlma materKiyivskij medichnij institut imeni O O Bogomolcya Kiyivskij universitet imeni T G ShevchenkaGaluzAviakosmichna ekstremalna radiacijna sportivna medicina bezpeka zhittyediyalnosti termoregulyaciya matematichna biologiya Naukovij stupindoktor medichnih naukNaukovij kerivnikMikola SirotininNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Biloshickij Pavlo Vasi lovich Biloshi ckij 8 lyutogo 1937 Kiyiv 8 lyutogo 2022 likar matematik doktor medichnih nauk Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2000 akademik Ukrayinskoyi Akademiyi Nauk 2005 pismennik alpinist zasnovnik programi Prapor Ukrayini na vershinah svitu 1990 Pochesnij gromadyanin Buchi 2021 BiografiyaPavlo Vasilovich Biloshickij narodivsya 8 lyutogo 1937 r u Kiyevi u rodini Vasilya Andrijovicha ta Oleni Fedorivni vihidciv z pradavnih shlyahetskih rodiv Ukrayini Iz sestroyu Galinoyu ta bratom Mikoloyu zrostav sered obpalenih vijnoyu kolis kazkovih dniprovskih plavniv Darnici v golodni j holodni roki okupovanogo mista Zakinchiv likuvalnij fakultet Kiyivskogo medichnogo institutu im O O Bogomolcya 1961 mehaniko matematichnij fakultet Kiyivskogo universitetu im T G Shevchenka 1972 Pislya zakinchennya medinstitutu stav aspirantom laboratoriyi kosmichnoyi fiziologiyi zav akademik Sirotinin Mikola Mikolajovich i pershim likarem v kolishnomu SRSR yakij otrimav specialnist kosmichna fiziologiya V 1965 r zahistiv kandidatsku disertaciyu Pidvishennya stijkosti gipotermovanih i zimosplyachih tvarin do faktoriv kosmichnogo polotu v 1982 doktorsku Transport i utilizaciya kisnyu pri trivalij gipotermiyi V 2000 r za cikl robit Fundamentalni doslidzhennya gipoksichnih staniv ta vikoristannya v medicini i sporti metodiv adaptaciyi do nestachi kisnyu razom z kolegami otrimav Derzhavnu premiyu Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Pracyuvav v instituti fiziologiyi AN Ukrayini na posadah molodshogo starshogo naukovogo spivrobitnika protyagom 10 rokiv buv zastupnikom nachalnika M M Sirotinina Elbruskih ekspedicij zaviduvachem vid 1972 po 2006 r Elbruskoyu mediko biologichnoyu stanciyeyu EMBS ta Pershim zastupnikom direktora Mizhnarodnogo centru astronomichnih ta mediko ekologichnih doslidzhen vid 1993 r V 1972 r zavdyachuyuchi v znachnij miri organizatorskim zdibnostyam ta entuziazmu Biloshickogo v Kabardino Balkariyi bula stvorena unikalna stacionarna EMBS pobudovanij korpus laboratoriyi kosmichnoyi fiziologiyi z reabilitacijnim viddilennyam sportivno ozdorovchim kompleksom termobarokameroyu yaka stala mizhnarodnim centrom vivchennya fundamentalnih problem gipoksiyi ta vprovadzhennya otrimanih rezultativ v praktiku aviakosmichnoyi medicini kurortologiyi sportu Za jogo kerivnictva ta bezposerednoyi uchasti v 1966 1968 rokah u krateri najvishoyi vershini Yevropi g Elbrus bula zmontovana laboratoriya j provedena robota z metoyu modelyuvannya umov zhittya na Misyaci ta zdijsnena persha u sviti posadka gvintokrila na visoti 5621 m Pavlo Vasilovich ne zalishiv EMBS navit pislya zaproponovanoyi jomu v 1988 r posadi direktora yedinogo v Soyuzi naukovo doslidnogo institutu problem visokogir ya z vitikayuchi z cogo priznachennya kar yernimi prinadami A v 2006 r na piku svoyeyi naukovoyi diyalnosti doktor medichnih nauk z vishoyu matematichnoyu osvitoyu buv zvilnenij u zv yazku z zakinchennyam stroku kontraktu same todi vin aktivno vistupav za neobhidnist reorganizaciyi nauki v NAN Ukrayini proti zdachi v t zv orendu plosh EMBS Shob pozbutisya vid neugodnih nepokirlivih korumpovana samovryadna patonivska akademiya vprovadila u praktiku bezlich innovacij V 2009 2014 rr profesor kafedri fundamentalnoyi pidgotovki v misteckomu instituti im Salvadora Dali Maye vidznaki medali zokrema Za chest gidnist i spivrobitnictvo v nauci Barselona 2002 najbilshoyu nagorodoyu vvazhaye znahodzhennya jogo portreta v galereyi najvidatnishih borciv za nezalezhnist Ukrayini Tvorci Nezalezhnosti napisana hudozhnikom laureatom Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka Borisom Plaksiyem Ivan Marchuk ukrayinskij hudozhnik sho uvijshov do sotni geniyiv svitu nazvav Borisa Plaksiya lyudinoyu tisyacholittya Vilnij chas prisvyachuye literaturnij tvorchosti alpinizmu Zasnovnik programi Prapor Ukrayini na vershinah svitu 1990 1 organizovuvav ta zdijsnyuvav pershoshodzhennya z sino zhovtim praporom na najvishi vershini kontinentiv Yevropi Monblan 09 08 90 Elbrus 17 09 90 Afriki Kilimandzharo 01 1995 Ameriki Gayana Potosi 09 1994 Akonkagua 02 1997 ta in chempion Ukrayini z alpinizmu u visotno vikovomu klasi 1997 Sin Sergij Biloshickij likar specialist vishoyi kategoriyi Vnuk Anton Biloshickij Naukovij vnesokP V Biloshickij uchen i pryamij prodovzhuvach spravi akademika M M Sirotinina fahivec u galuzi aviakosmichnoyi girskoyi ekstremalnoyi radiacijnoyi sportivnoyi medicini bezpeki zhittyediyalnosti termoregulyaciyi gipotermiyi matematichnoyi biologiyi bioinformatiki Nim vpershe perekonlivo vstanovleni osoblivosti genezu gipoksiyi pri oprominenni ta oholodzhenni gomojotermnih i geterotermnih tvarin termogenezu pri kombinovanij diyi gipoksiyi ta ekstremalnih visokih ta nizkih temperatur diyi farmakologichnih rechovin za umov gipoksiyi v rezultati chogo nim 1964 r bula obgruntovana neobhidnist poyavi novoyi nauki kosmichnoyi ekstremalnoyi ekologichnoyi farmakologiyi Jogo bagatorichni doslidzhennya dopomogli zaproponuvati visokoefektivnij metod termobaroterapiyi dlya pidvishennya nespecifichnoyi rezistentnosti organizmu avtorske svidoctvo 1731219 vid 08 01 92 r uzagalniti mehanizmi rozvitku gipoksichnih staniv ta viznachiti rol oksibiotichnih procesiv v genezi patologichnih proyaviv yak pri diyi na organizm ekstremalnih faktoriv gipoksiya radiaciya oholodzhennya peregrivannya priskorennya dekompresiya giperbariya giperkapniya imersijna nevagomist tak i v povsyakdennomu zhitti v umovah girskih visot fizichnogo navantazhennya ta pri riznih zahvoryuvannyah anemiyi respiratorni alergozi diabet nejrocirkulyatorni distoniyi aritmiyi chornobilskij sindrom sformulyuvati osnovni polozhennya vidnosno fiziologichnoyi adaptaciyi do gipoksiyi yak pro proces stanovlennya novogo stijkogo rivnya sho zabezpechuye nadijnist funkcionuvannya organizmu v zminenih umovah seredovisha obgruntuvati koncepciyu pro zmini reaktivnosti ta rezistentnosti organizmu v onto ta filogenezi pid vplivom znizhenogo parcialnogo tisku kisnyu dati novu klasifikaciyu gipoksichnih staniv stvoriti koncepciyu pro optimalnu stupenevu adaptaciyu do gipoksiyi rozrobiti matematichni modeli gipoksichnih staniv ta nadijnosti funkcionuvannya sistem organizmu viznachiti najbilsh informativni kriteriyi dlya ocinki rivnya adaptivnosti adaptovanosti z metoyu vidboru kandidativ v kosmonavti ta sportsmeniv dlya vklyuchennya v zbirni komandi zaproponuvati metodi postgipotermichnoyi normalizaciyi zhittyediyalnosti profilaktiki zamerzannya v umovah gipoksiyi sformulyuvati medichni poradi goroshodzhuvacham Vin zaproponuvav vikoristovuvati zimosplyachih tvarin u roli zondiv kosmichnogo prostoru ta z metoyu vklyuchennya yih v zamknenu ekologichnu sistemu metodologiyu rozrahunku vidrizku chasu do nastannya nezvorotnih zmin v organizmi v zalezhnosti vid stupenyu oholodzhennya fizichni metodi zokrema elektromagnitni polya z metoyu zapobigannya nezvorotnih poshkodzhen klitin kristalami lodu metod normalizaciyi zhittyediyalnosti gipotermovanih tvarin za dopomogoyu ingalyaciyi prigotovlenogo ex tempore vodnyu tehnologiyi keruvannya klimatom kosmichni zemni nou hau z metoyu zapobigannya naslidkiv globalnogo poteplinnya 01 2010 r gipotezi pro rol teplovogo vilnoradikalnogo kotla v procesah teploutvorennya pro postulati svitotvorennya pro mozhlivu spivpracyu mimovilno cherez vegetativnu nervovu sistemu movchaznoyi neidentifikovanoyi DNK ta chastini klitin mozku z nevidimim svitom bioinformaciyi pokazav mozhlivist vivchennya gumoralnih faktoriv zimovoyi splyachki na modeli perehresnogo krovoobigu mizh gomojotermnimi shuri ta geterotermnimi hovrahi tvarinami rozrobiv metodi avtomatichnogo pidtrimannya zadanoyi temperaturi tila ta inshih parametriv organizmu vstanoviv kilkisnu zalezhnist teploprodukciyi vid stupenyu gipoksiyi vviv taki ponyattya yak informacijni hvorobi informacijni metodi likuvannya bioinformaciya nadijnist funkcionuvannya organizmu Provedeni nim razom z inshimi predstavnikami shkoli M M Sirotinina fundamentalni doslidzhennya gipoksichnih staniv ta matematichne modelyuvannya osnovnih funkcij organizmu stali pidgruntyam dlya vprovadzhennya upershe u svitovij praktici novih visokoefektivnih metodiv gipoksiterapiyi z metoyu likuvannya reabilitaciyi profilaktiki pidvishennya rezistentnosti ta pracezdatnosti pokrashannya sportivnih rezultativ j spriyali peretvorennyu gipoksiyi z opisovo eksperimentalnoyi nauki u tochnu Nasliduyuchi tradiciyi vitchiznyanih vchenih proviv nizku avtoeksperimentiv pershi v SRSR doslidzhennya imersijnoyi nevagomosti 1963 rik modelyuvannya umov zhittya na Misyaci v krateri vershini Elbrusu 1966 1968 rr kombinovanoyi diyi gipoksiyi ta oholodzhennya chi peregrivannya prohodiv pidgotovku v zagoni kosmonavtiv Redaktor i chlen redakcijnih kolegij 11 zbirnikiv naukovih robit zhurnaliv Kriobiologiya Izvestiya KBNC RAN Hypoxia Medical Fiziologichnij zhurnal Ekspediciya Bezpeka zhittyediyalnosti Brav uchast u roboti shesti Vsesvitnih kongresiv z visokogirnoyi fiziologiyi ta medicini Maye ponad 330 publikacij v tomu chisli statti v Enciklopediyi Suchasnoyi Ukrayini Anabioz Anaerobioz Adaptaciya fiziologichna Alpinizm Gipoksiya Gipertermiya Dekompresiya vinahodi ta monografiyi zokrema Postradiacionnaya reabilitaciya v usloviyah gor 1996 N N Sirotinin i ego shkola 1998 Shodzhennya 2013 Letopis mediko biologicheskih issledovanij v Prielbruse 1929 2006 2014 Z gumorom do Nebesnih visot 2015 Primitki Buchanskij miskij sajt ua Arhiv originalu za 9 lyutogo 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka PosilannyaStatti Pavla Biloshickogo 28 sichnya 2015 u Wayback Machine v gazeti Den DzherelaEkspert nedostupne posilannya UAN nedostupne posilannya Desho pro akademichnu pinokratiyu 7 veresnya 2014 u Wayback Machine Imena Ukrayini Bibliografichnij shorichnik Kiyiv 2001 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 2003 2 Kiyani Bibliografichnij slovnik Kiyiv 2004 Biloshickij P V Nad bezodneyu abo pro deyaki mehanizmi akademichnoyi pinokratiyi Dzerkalo tizhnya 15 22 kvitnya 2006 Kiyivskij Nacionalnij Universitet imeni Tarasa Shevchenka Shlyahami uspihu 2006 Imena Ukrayini Bibliografichnij enciklopedichnij slovnik Kiyiv 2007 Naukovci Ukrayini elita derzhavi 2013 4 Biloshickij P V Shodzhennya Prapor Ukrayini na vershinah svitu Kiyiv 2013 vidavnicha grupa Suchasnist 400 s Beloshickij P V Letopis mediko biologicheskih issledovanij v Prielbruse 1929 2006 gg Kiev 2014 Ukrainskaya akademiya nauk 550 s Biloshickij P V Povernennya do Edemu Bezpeka zhittyediyalnosti 2012 11 S 32 36 Biloshickij P V Uspishni profesionali Ukrayini Kiyiv 2016