Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Білолобик бурий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Aphelocephala leucopsis (Gould, 1841) | ||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Білолобик бурий (Aphelocephala leucopsis) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.
Опис
Довжина птаха становить 11,5 см. Його спина коричнева, живіт і гузка білі, крила темно-коричневі, хвіст чорний з вузьким білим кінчиком. Обличчя біле, верхня частина голови темно-коричнева. Очі світло-коричневі, ноги сірі, дзьоб короткий, сірий. У молодих птахів бура пляма на голові відсутня. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Предстаники номінативного підвиду різняться за забарвленнм боків: вони стають все сірішими і блідішими в північно-східній частині ареалу. Бліда морфа номінативного підвиду раніше вважалася окремим підвидом A. l. whitei. Представники підвиду A. l. castaneiventris відрізняються рудуватим відтінком боків.
Бурий білолобик відрізняється від інших видів роду Aphelocephala тьмянішим відтінком і відсутністю смуги на грудях.
Поширення і екологія
Бурі білолобики є ендеміками Австралії, мешкають на півдні континенту. Вони живуть в посушливих регіонах, у відкритих акацієвих лісах в чагарниковому або трав'яному підліску. Не мешкають на узбережжі. Це осілий вид птахів, однак в посушливі періоди були помічені міграції в вологіші регіони.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- A. l. leucopsis (Gould, 1841) (південно-східна і центральна Австралія);
- A. l. castaneiventris (Milligan, 1903) (південно-західна Австралія).
Раціон
Бурий білолобик харчується безхребетними, але іноді доповною раціон насінням і листям. Він шукає здобич на землі.
Розмноження
Гніздиться раз або два на рік, з липня по жовтень по всьому ареалу, однак час розмноження може залежати від кількості опадів в посушливих районах. Може розмножуватися поза звичним сезоном після достатньої кількості опадів, або завсім не розмножуватись в посушливі роки. Мало що відомо про зв'язки між птахами цього виду, і хоча гніздування зазвичай здійснюється парами, були помічені випадки групового виховання, коли у вихованні пташенят брали участь до 4 птахів.
Гніздо куполоподібне з бічним входом, зроблене з сухої трави і кори і встелене пір'ям і хутром. Гнізда часто розміщуються в кущах або дуплах дерев на висоті від 1 до 10 м над землею. Яйця тьмяно-білого або тьмяно-жовтого кольору з коричневими плямками, розміром 18×14 мм. Тривалість інкубаційного періоду невідома, пташенята покриваються пір'ям на 14-19 день після вилуплення.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Популяція бурих білолобиків зменшилась на 43% за останні десятиліття. Загрозою є знищення природного середовища, таке як надмірний випас овець або добування корисних копалин.
Примітки
- BirdLife International (2012). . Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 26 листопада 2013.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Pizzey, G; Knight, F (2007). Field Guide to the Birds of Australia (вид. 8th). Pymble, NSW: HarperCollins Publishers.
- Morcombe, M (2003). Field Guide to Australian Birds (вид. 2nd). Archerfield, QLD: Steve Parish Publishing Pty Ltd.
- Watson, D (2011). A productivity-based explanation for woodland bird declines: poorer soils yield less food. Emu. 111: 10—18. doi:10.1071/mu09109.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). . World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 21 January 2019.
- Reche, H.F; Davis Jr, W.E (1997). Foraging Ecology of a Mulga Bird Community. Wildlife Research. 24 (1): 27—43. doi:10.1071/wr96052.
- Antos, M.J; Bennett, A.F; White, J.G (2008). Where exactly do ground-foraging woodland birds forage? Foraging sites and microhabitat selection in temperate woodlands of southern Australia. Emu. 108 (3): 201—211. doi:10.1071/mu08005.
- Antos, M.J; Bennett, A.F (2006). Foraging ecology of ground-feeding woodland birds in temperate woodlands of southern Australia. Emu. 106: 29—40. doi:10.1071/mu05039.
- Barrett, G; Silcocks, A; Barry, S; Cunningham, R; Poulter, R (2003). The New Atlas of Australian Birds. Hawthorn East, VIC: Royal Australian Ornithologists Union.
- Read, J.L; Reid, N; Venables, W.N (2000). Which Birds Are Useful Bioindicators of Mining and Grazing Impacts in Arid South Australia?. Environmental Management. 26 (2): 215—232. doi:10.1007/s002670010083.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilolobik burijOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Nadrodina MeliphagoideaRodina Shipodzobovi Acanthizidae Pidrodina Shipodzobni Acanthizinae Rid Bilolobik Aphelocephala Vid Bilolobik burijBinomialna nazvaAphelocephala leucopsis Gould 1841 PidvidiA l leucopsis Gould 1841 A l castaneiventris Milligan 1903 PosilannyaVikishovishe Aphelocephala leucopsisVikividi Aphelocephala leucopsisITIS 558703MSOP 22704748NCBI 117201 Bilolobik burij Aphelocephala leucopsis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini shipodzobovih Acanthizidae Endemik Avstraliyi OpisDovzhina ptaha stanovit 11 5 sm Jogo spina korichneva zhivit i guzka bili krila temno korichnevi hvist chornij z vuzkim bilim kinchikom Oblichchya bile verhnya chastina golovi temno korichneva Ochi svitlo korichnevi nogi siri dzob korotkij sirij U molodih ptahiv bura plyama na golovi vidsutnya Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Predstaniki nominativnogo pidvidu riznyatsya za zabarvlennm bokiv voni stayut vse sirishimi i blidishimi v pivnichno shidnij chastini arealu Blida morfa nominativnogo pidvidu ranishe vvazhalasya okremim pidvidom A l whitei Predstavniki pidvidu A l castaneiventris vidriznyayutsya ruduvatim vidtinkom bokiv Burij bilolobik vidriznyayetsya vid inshih vidiv rodu Aphelocephala tmyanishim vidtinkom i vidsutnistyu smugi na grudyah Poshirennya i ekologiyaBuri bilolobiki ye endemikami Avstraliyi meshkayut na pivdni kontinentu Voni zhivut v posushlivih regionah u vidkritih akaciyevih lisah v chagarnikovomu abo trav yanomu pidlisku Ne meshkayut na uzberezhzhi Ce osilij vid ptahiv odnak v posushlivi periodi buli pomicheni migraciyi v vologishi regioni PidvidiVidilyayut dva pidvidi A l leucopsis Gould 1841 pivdenno shidna i centralna Avstraliya A l castaneiventris Milligan 1903 pivdenno zahidna Avstraliya RacionBurij bilolobik harchuyetsya bezhrebetnimi ale inodi dopovnoyu racion nasinnyam i listyam Vin shukaye zdobich na zemli RozmnozhennyaGnizditsya raz abo dva na rik z lipnya po zhovten po vsomu arealu odnak chas rozmnozhennya mozhe zalezhati vid kilkosti opadiv v posushlivih rajonah Mozhe rozmnozhuvatisya poza zvichnim sezonom pislya dostatnoyi kilkosti opadiv abo zavsim ne rozmnozhuvatis v posushlivi roki Malo sho vidomo pro zv yazki mizh ptahami cogo vidu i hocha gnizduvannya zazvichaj zdijsnyuyetsya parami buli pomicheni vipadki grupovogo vihovannya koli u vihovanni ptashenyat brali uchast do 4 ptahiv Gnizdo kupolopodibne z bichnim vhodom zroblene z suhoyi travi i kori i vstelene pir yam i hutrom Gnizda chasto rozmishuyutsya v kushah abo duplah derev na visoti vid 1 do 10 m nad zemleyu Yajcya tmyano bilogo abo tmyano zhovtogo koloru z korichnevimi plyamkami rozmirom 18 14 mm Trivalist inkubacijnogo periodu nevidoma ptashenyata pokrivayutsya pir yam na 14 19 den pislya viluplennya ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak vrazlivij Populyaciya burih bilolobikiv zmenshilas na 43 za ostanni desyatilittya Zagrozoyu ye znishennya prirodnogo seredovisha take yak nadmirnij vipas ovec abo dobuvannya korisnih kopalin PrimitkiBirdLife International 2012 Arhiv originalu za 2 chervnya 2018 Procitovano 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Pizzey G Knight F 2007 Field Guide to the Birds of Australia vid 8th Pymble NSW HarperCollins Publishers Morcombe M 2003 Field Guide to Australian Birds vid 2nd Archerfield QLD Steve Parish Publishing Pty Ltd Watson D 2011 A productivity based explanation for woodland bird declines poorer soils yield less food Emu 111 10 18 doi 10 1071 mu09109 Gill Frank Donsker David red 2019 World Bird List Version 9 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Procitovano 21 January 2019 Reche H F Davis Jr W E 1997 Foraging Ecology of a Mulga Bird Community Wildlife Research 24 1 27 43 doi 10 1071 wr96052 Antos M J Bennett A F White J G 2008 Where exactly do ground foraging woodland birds forage Foraging sites and microhabitat selection in temperate woodlands of southern Australia Emu 108 3 201 211 doi 10 1071 mu08005 Antos M J Bennett A F 2006 Foraging ecology of ground feeding woodland birds in temperate woodlands of southern Australia Emu 106 29 40 doi 10 1071 mu05039 Barrett G Silcocks A Barry S Cunningham R Poulter R 2003 The New Atlas of Australian Birds Hawthorn East VIC Royal Australian Ornithologists Union Read J L Reid N Venables W N 2000 Which Birds Are Useful Bioindicators of Mining and Grazing Impacts in Arid South Australia Environmental Management 26 2 215 232 doi 10 1007 s002670010083 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi