Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Башта «Білий басейн» — водонапірна вежа, побудована на початку XX століття в стилі неокласицизму на височині над Феодосією.
| Башта «Білий басейн» | |
|---|---|
 | |
| 45°02′15″ пн. ш. 35°22′23″ сх. д. / 45.03750° пн. ш. 35.37306° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Феодосія АРК |
| Розташування | вул. Свердлова, 77 |
| Тип | водонапірна вежа |
| Стиль | неокласицизм |
| Перша згадка | початок 20 ст. |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
  Башта «Білий басейн» Башта «Білий басейн» (Автономна Республіка Крим) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Необхідність забезпечення поселенців водою постала з того часу, коли великі маси населення обживали місцини, у яких із джерелами прісної води була скрута. Тому жителі Криму облаштовували різні системи водозабезпечення: акведуки, канали, потічки та водогони. Поруч із цими системами городяни будували певні інженерні споруди, (колодязі, вежі), а ті які прослужили мешканцям тривалий час — ставали місцевими пам'ятками.
Місто Феодосія розташоване поруч Сімферополя, у степовій частині Кримського півострова. Через це його можна віднести до місцин, де існує проблема із забезпеченням води. Якщо для задоволення побутових питань в селі Базарчик води з місцевих колодязів вистачало, то зі збільшенням кількості населення потреба у воді зростала все більше. Коли ж через селище проклали залізничну колію, необхідність у воді зросла в рази: для технічних засобів, ремонтних робіт, обслуговування пасажирів і потягів (паротягів). Тож, за прикладом європейських держав, водонапірними вежами регулювали напір і подачу води на залізницю та створення її запасу в містечку.
Передумови
Знахідки археологів (на околиці міста) підтверджують догадки істориків і краєзнавців, які стверджують, що і в давні часи у Феодосії був свій водопровід, який постачав водою все місто. Здебільшого такі водозбірні споруди знаходились на схилах гірського хребта Тепе-Оба, і воду звідти подавали по трубах вниз, у долину, де жили феодосійці. Наприкінці ХІХ століття Феодосія почала дуже швидко розвиватись і населення міста невпинно росло, через що й збільшило водоспоживання у рази. З початком XX століття потреби в прісній воді все більше зростали (приблизно на 1 мільйон відер щороку), а в 1911-1912 роках на кожну людину (а тоді у Феодосії проживало 33 тисячі мешканців) доводилось 2,2 відра, що становить 27,05 літрів води на одну добу.
Система водопідведення за Айвазовським
Місто Феодосія знана не тільки як курорт, а ще і як батьківщина відомого художника Івана Костянтиновича Айвазовського, який народився тут в сім'ї зубожілого купця вірмена, його хист до малювання підмітили, і спрямували на навчання. Вивчившись, художник помандрував Європою (паралельно працюючи), і, підзаробивши грошей, повернувся додому. З 1845 року він жив у Феодосії, де на зароблені гроші відкрив школу мистецтв та власний будинок на березі моря. Художник переймався життям своїх городян: був ініціатором будівництва залізниці «Феодосія — Джанкой», активно займався справами міста, його доброустроєм, цікавився археологією, займався питаннями охорони пам'яток Криму.
Переймаючись проблемами міста, Айвазовський 1887 року подарував його жителям частину води з власного , що в заміському маєтку Айвазовських (Айвазовське, Кіровського району). Цікавлячись минулим міста, він знав про стан , який руйнувався, а вода забруднювалася (а в посушливі місяці доносив лише три-чотири тисячі відер води до п'яти феодосійських фонтанів, що для 11 000 городян дуже було мало). Тому вода із Субашського джерела, та ще й подано по новому водогону (добудову і ремонт середньовічних гідротехнічних споруд теж допомагав фінансувати Айвазовський) була суттєвою підтримкою для міста. Водогін складений з керамічних труб, прокладених по місту і до помешкань багачів, а для простого народу поставили колонки та спорудили фонтан.
Відкрили Феодосійсько-Субашський водогін 18 (30) вересня 1888 року біля щойно збудованого фонтана Айвазовського (побудований на кошти та за проєктом Айвазовського). Місто також долучалося до будівництва, витративши, загалом, 231689 рублів, розуміючи, що цим водогоном вони суттєво покращать ситуацію з водою в місті (де за неї доводилося навіть бійки бачити). Субашська вода продавалася в п'яти водорозбірних будках-фонтанах, а до фонтану Айвазовського приходили усі, бо в ньому можна було втамовувати спрагу безоплатно.
Крім води від Айвазовського, містяни шукали ще додаткових джерел (бо зростала їх кількість і потреби). Коли ж провели залізничну колію на роботи потягів (паротягів) були необхідні постійні та великі об'єми води, тому 1912 року залізничники віднайшли можливість облаштувати водогін від , що знаходиться в 14 кілометрах західніше від Феодосії і яке давало щодоби до 22 тисяч відер, тобто 270,58 метра кубічних прісної води, а вже 1917 року — приблизно 40 тисяч відер — 491,97 метра кубічних.
Спорудження вежі (гіпотези)
Існують дві гіпотези спорудження вежі: споруджена Айвазовським (коли він ініціював водогін із Субашського джерела) і закладена залізничниками (коли ті провели водогін з Кашка-Чокракського джерела).
Участь Авазовського, у закладці вежі, передається з уст в уста місцевими людьми, а також для більшої колоритності розказується туристам. Водночас сама вежа була збудована на початках XX століття, тоді коли Айвазовський уже помер і він про неї не згадував ні в листуванні, ані в тогочасній періодиці цього факту не було. Ймовірно, що мешканці Феодосії були в захваті від суспільних діянь свого краянина (особливо спорудження водогону від власного джерела) і приписали йому кілька нездійснених справ.
Участь Дирекції Залізниць, у закладці вежі, підтверджується тими фактами, що джерело з якого подається вода на водонапірну вежу стояло саме на території залізниці, крім того, саме залізниця дуже потребувала такі вежі, і збудувала в ті часи їх чимало (20-ті роки XX століття дуже багато водонапірних веж), водогін був проведений в чавунних трубах (на той час дуже дорогих і це могла собі дозволити тільки урядова структура).
Додатковим фактором стає сама назва вежі — «Білий басейн», адже так називали місцевий молокозавод, який потім занепав і його зруйнували, а назва уже перейшла на вежу, яка стояла поруч.
Опис вежі
На перехресті вулиць Руської та Бойової, у місті Феодосії (точна адреса — вулиця Сверлова, 77) височить триповерхова водонапірна вежа, інженерна споруда Кошка-Чокрацького водогону. Вежа знаходилася на височині, куди по чавунних трубах подавалася вода з джерела. Цю споруду, у народі, називають «Білий басейн», а з її висоти видно усе місто і його околиці (ще донедавна вона була найвищою точкою міста).
У водонапірній вежі є великі ярусні місткості (місткістю 88 метрів кубічних), які заповнюються водою. Перш ніж вода попадала до осель феодосійців, вона мала пройти тривалий процес обробки, а саме — фільтрування і знезаражування крізь пісок. Важливим фактором ставала висота вежі, адже заклали її на висоті близько 300 метрів, а подавала воду вона на набагато нижчу висоту, тож напір води був дуже сильний (не виключно, що цей фактор сприяє тому, що вежа експлуатується і по сьогоднішній день).
Забір підземної води здійснюється з дерев'яного колодязя в селі в Кошка-Чокрацькому джерелі, каптированого галереєю, у селі . Водоутримувальними породами ґрунтового колодязя є гравелисті піски потужністю 0,5 метрів, які залягають на глибині 7 метрів від поверхні. Дебіт колодязя непостійний, приблизно 13,8 кубометра в годину і за час його експлуатації воно жодного разу не пересихало.
Облаштування джерела для водозбору провели 1898 року. При його дослідженні виявили, що водоносний шар знаходиться в товщі нижньотретинних тріщинуватих пісковиків і оголюється на схилі балки. Дебіт ключа непостійний, приблизно 28,8 кубометра у годину. Після того, як відцентрова помпа викачує воду, вона тече водогоном, самопливом, майже 17 кілометрів до вежі «Білий басейн», а від неї уже насичується по водогонах і, безпосередньо, до залізничної станції Айвазовська (першочерговий задум будівничих водогону).
Сучасність
Технічний прогрес XX століття спричинив до втрати актуальності у більшості колишніх інженерних комунікацій створених людьми, так і водонапірні вежі втрачають життєву перспективу, поступово занепадаючи. Поряд з цим, чимало веж отримують нові функції, як оригінальні висотні архітектурні споруди, і стають історичними та туристичними принадами міст.
Вежа «Білий басейн» вважається пам'яткою промислової архітектури початку 20-го століття та з 2011 року підпорядковується управлінню Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини. Вежа й надалі належить залізниці (Придніпровській), яка її утримує в належному вигляді (2012 року була проведена реконструкція). Вежа, функціонуючи й далі, як водонапірна станція, є ще й відвідуваним туристичним об'єктом в місті. І навіть цілий район Феодосії тепер має назву «Білий басейн».
Див. також
Примітки
- М.І.Рєпніков, Ф.І.Шміт «О технике водоснабжения средневековых городов Крыма». Ще давні римські водогони: херсонеський водопровід покладений частково по потужним кам'яним акведуках в Сарандінаківській балці, є водопроводи в Ай-Тодор, у Партеніті, у Кастелі, в Алушті, поблизу Камишли, у Чуфут-Кале, в Інкермані, у гирлі річки Качи та інших місцях. Усі пізніші володарі Криму дбали не тільки про підтримку існуючих, а й про прокладання нових водопроводів. Генуезці влаштували водопроводи в Балаклаві, у Судаку, у Феодосії, де "наявність численних водопровідних труб" було встановлено ще Палласом. Татари побудували водопроводи в Старому Криму і Бахчисараї, діючі й понині, але недосліджені. Турки, врешті-решт, провели воду в Чоргунь і Ені Кале. www.krimoved.crimea.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
- М.І.Рєпніков, Ф.І.Шміт «О технике водоснабжения средневековых городов Крыма». У долині Чорної річки в селі Чоргунь височіє величезна дванадцятигранна вежа (висота 19 м, діам. 12 м), всередині кругла, крита стрілчастим склепінням. Мабуть вежа - турецької споруди служила житловим донжоном та інженерною спорудою. Під вежею знаходиться величезна цистерна, у яку вода підводилася гончарними трубами з найближчою висоти на півночі. www.krimoved.crimea.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
- Міловський Валентин Анатолійович, «Следы прошлого», Калінінградська область. Фотоальбом з примітками. Поява перших водонапірних башт на півночі Східної Пруссії пов'язана з будівництвом Східної залізниці в 1852-1860 роках... Більшість міських і заводських веж побудовані на початку XX століття, до I Світової війни. Це було пов'язано, насамперед, з бурхливим розвитком водопроводу. lib39.ru. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
- У 1888 році, у серпні, Айвазовський протягнув до Феодосії водовід зі свого Субашського маєтку…… Від цієї вежі для товстосумів провели труби, а для простого народу — поставили колонки. Дар самого знаменитого мешканця Феодосії на довгі роки створив сприятливі умови для подальшого розвитку міста. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
- Субашська вода в цілому вирішила проблему водопостачання міста. Надалі в місто надходила і вода джерела Кішка-Чокрак, що належав управлінню залізниць. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 1 березня 2022.
- …. спочатку Кошка-Чокракське джерело належало управлінню залізниць. І вежу будували, ймовірно, для потреб залізниці, оскільки в ті роки масово використовувалися паровози, а для їх заправки потрібно було багато води.
- «Капитальный ремонт емкостей водонапорной башни „Белый бассейн“ г. Феодосия АР Крым». Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 25 липня 2015.
- 148 УДК 333.93 Позаченюк Е. А., Лук'янова М. Ю., «Водогосподарський комплекс території Велика Феодосія, як основа сталого розвитку регіону», Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Сімферополь (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2017. Процитовано 25 липня 2015.
- Постанова ради міністрів АРК № 329 від 06 липня 2011 р. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 25 липня 2015.
- Мікрорайон «Білий басейн» — це колишня міська водонапірна вежа. Тут проходила в XIX столітті міська межа — недарма саме тут вулиця Руська (кол. Сверлова) переходить в Сімферопольське шосе, нагадуючи тим самим про старий кордон міста. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
Джерела та література
- Позаченюк Е. А., Лук'янова М. Ю. «Водогосподарський комплекс території Велика Феодосія, як основа сталого розвитку регіону», Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, м. Сімферополь. 148 УДК 333.93.;
- «Айвазовский. Документы и материалы». — Єреван, 1967.;
- Барсамов М. С. «І. К. Айвазовский». 1817—1900. — М. 1962.;
- Саргсян М. «Жизнь великого мариниста». — Єреван, 1990 (вірменською мовою).
Посилання
- «Білий Басейн» — ще один подарунок Айвазовського [Архівовано 25 липня 2015 у Wayback Machine.];(рос.)
- «В составе Российского государства: Феодосия и Айвазовский. Субашская вода» [Архівовано 6 квітня 2018 у Wayback Machine.];(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bashta Bilij basejn vodonapirna vezha pobudovana na pochatku XX stolittya v stili neoklasicizmu na visochini nad Feodosiyeyu lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min skasovanij CoordScale lon min Bashta Bilij basejn Vodonapirna bashta Bilij basejn suchasnist Vodonapirna bashta Bilij basejn suchasnist 45 02 15 pn sh 35 22 23 sh d 45 03750 pn sh 35 37306 sh d 45 03750 35 37306Krayina UkrayinaMistoFeodosiya ARKRoztashuvannyavul Sverdlova 77Tipvodonapirna vezhaStilneoklasicizmPersha zgadkapochatok 20 st Status pam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaBashta Bilij basejn Bashta Bilij basejn Avtonomna Respublika Krim Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Peredumovi 1 2 Sistema vodopidvedennya za Ajvazovskim 1 3 Sporudzhennya vezhi gipotezi 2 Opis vezhi 3 Suchasnist 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaIstoriyared Neobhidnist zabezpechennya poselenciv vodoyu postala z togo chasu koli veliki masi naselennya obzhivali miscini u yakih iz dzherelami prisnoyi vodi bula skruta Tomu zhiteli Krimu oblashtovuvali rizni sistemi vodozabezpechennya akveduki kanali potichki ta vodogoni 1 Poruch iz cimi sistemami gorodyani buduvali pevni inzhenerni sporudi kolodyazi vezhi a ti yaki prosluzhili meshkancyam trivalij chas stavali miscevimi pam yatkami 2 Misto Feodosiya roztashovane poruch Simferopolya u stepovij chastini Krimskogo pivostrova Cherez ce jogo mozhna vidnesti do miscin de isnuye problema iz zabezpechennyam vodi Yaksho dlya zadovolennya pobutovih pitan v seli Bazarchik vodi z miscevih kolodyaziv vistachalo to zi zbilshennyam kilkosti naselennya potreba u vodi zrostala vse bilshe Koli zh cherez selishe proklali zaliznichnu koliyu neobhidnist u vodi zrosla v razi dlya tehnichnih zasobiv remontnih robit obslugovuvannya pasazhiriv i potyagiv parotyagiv Tozh za prikladom yevropejskih derzhav 3 vodonapirnimi vezhami regulyuvali napir i podachu vodi na zaliznicyu ta stvorennya yiyi zapasu v mistechku Peredumovired Znahidki arheologiv na okolici mista pidtverdzhuyut dogadki istorikiv i krayeznavciv yaki stverdzhuyut sho i v davni chasi u Feodosiyi buv svij vodoprovid yakij postachav vodoyu vse misto Zdebilshogo taki vodozbirni sporudi znahodilis na shilah girskogo hrebta Tepe Oba i vodu zvidti podavali po trubah vniz u dolinu de zhili feodosijci Naprikinci HIH stolittya Feodosiya pochala duzhe shvidko rozvivatis i naselennya mista nevpinno roslo cherez sho j zbilshilo vodospozhivannya u razi Z pochatkom XX stolittya potrebi v prisnij vodi vse bilshe zrostali priblizno na 1 miljon vider shoroku a v 1911 1912 rokah na kozhnu lyudinu a todi u Feodosiyi prozhivalo 33 tisyachi meshkanciv dovodilos 2 2 vidra sho stanovit 27 05 litriv vodi na odnu dobu Sistema vodopidvedennya za Ajvazovskimred Misto Feodosiya znana ne tilki yak kurort a she i yak batkivshina vidomogo hudozhnika Ivana Kostyantinovicha Ajvazovskogo yakij narodivsya tut v sim yi zubozhilogo kupcya virmena jogo hist do malyuvannya pidmitili i spryamuvali na navchannya Vivchivshis hudozhnik pomandruvav Yevropoyu paralelno pracyuyuchi i pidzarobivshi groshej povernuvsya dodomu Z 1845 roku vin zhiv u Feodosiyi de na zarobleni groshi vidkriv shkolu mistectv ta vlasnij budinok na berezi morya Hudozhnik perejmavsya zhittyam svoyih gorodyan buv iniciatorom budivnictva zaliznici Feodosiya Dzhankoj aktivno zajmavsya spravami mista jogo dobroustroyem cikavivsya arheologiyeyu zajmavsya pitannyami ohoroni pam yatok Krimu Perejmayuchis problemami mista Ajvazovskij 1887 roku podaruvav jogo zhitelyam chastinu vodi z vlasnogo dzherela Subash sho v zamiskomu mayetku Ajvazovskih Ajvazovske Kirovskogo rajonu Cikavlyachis minulim mista vin znav pro stan serednovichnogo vodoprovodu yakij rujnuvavsya a voda zabrudnyuvalasya a v posushlivi misyaci donosiv lishe tri chotiri tisyachi vider vodi do p yati feodosijskih fontaniv sho dlya 11 000 gorodyan duzhe bulo malo Tomu voda iz Subashskogo dzherela ta she j podano po novomu vodogonu dobudovu i remont serednovichnih gidrotehnichnih sporud tezh dopomagav finansuvati Ajvazovskij bula suttyevoyu pidtrimkoyu dlya mista Vodogin skladenij z keramichnih trub prokladenih po mistu i do pomeshkan bagachiv a dlya prostogo narodu postavili kolonki ta sporudili fontan 4 Vidkrili Feodosijsko Subashskij vodogin 18 30 veresnya 1888 roku bilya shojno zbudovanogo fontana Ajvazovskogo pobudovanij na koshti ta za proyektom Ajvazovskogo Misto takozh doluchalosya do budivnictva vitrativshi zagalom 231689 rubliv rozumiyuchi sho cim vodogonom voni suttyevo pokrashat situaciyu z vodoyu v misti de za neyi dovodilosya navit bijki bachiti Subashska voda prodavalasya v p yati vodorozbirnih budkah fontanah a do fontanu Ajvazovskogo prihodili usi bo v nomu mozhna bulo vtamovuvati spragu bezoplatno 5 Krim vodi vid Ajvazovskogo mistyani shukali she dodatkovih dzherel bo zrostala yih kilkist i potrebi Koli zh proveli zaliznichnu koliyu na roboti potyagiv parotyagiv buli neobhidni postijni ta veliki ob yemi vodi tomu 1912 roku zaliznichniki vidnajshli mozhlivist oblashtuvati vodogin vid dzherela Kashka Chokrak sho znahoditsya v 14 kilometrah zahidnishe vid Feodosiyi i yake davalo shodobi do 22 tisyach vider tobto 270 58 metra kubichnih prisnoyi vodi a vzhe 1917 roku priblizno 40 tisyach vider 491 97 metra kubichnih Sporudzhennya vezhi gipotezi red Isnuyut dvi gipotezi sporudzhennya vezhi sporudzhena Ajvazovskim koli vin iniciyuvav vodogin iz Subashskogo dzherela i zakladena zaliznichnikami koli ti proveli vodogin z Kashka Chokrakskogo dzherela Uchast Avazovskogo u zakladci vezhi peredayetsya z ust v usta miscevimi lyudmi a takozh dlya bilshoyi koloritnosti rozkazuyetsya turistam Vodnochas sama vezha bula zbudovana na pochatkah XX stolittya todi koli Ajvazovskij uzhe pomer i vin pro neyi ne zgaduvav ni v listuvanni ani v togochasnij periodici cogo faktu ne bulo Jmovirno sho meshkanci Feodosiyi buli v zahvati vid suspilnih diyan svogo krayanina osoblivo sporudzhennya vodogonu vid vlasnogo dzherela i pripisali jomu kilka nezdijsnenih sprav Uchast Direkciyi Zaliznic u zakladci vezhi pidtverdzhuyetsya timi faktami sho dzherelo z yakogo podayetsya voda na vodonapirnu vezhu stoyalo same na teritoriyi zaliznici krim togo same zaliznicya duzhe potrebuvala taki vezhi i zbuduvala v ti chasi yih chimalo 20 ti roki XX stolittya duzhe bagato vodonapirnih vezh vodogin buv provedenij v chavunnih trubah na toj chas duzhe dorogih i ce mogla sobi dozvoliti tilki uryadova struktura 6 Dodatkovim faktorom staye sama nazva vezhi Bilij basejn adzhe tak nazivali miscevij molokozavod yakij potim zanepav i jogo zrujnuvali a nazva uzhe perejshla na vezhu yaka stoyala poruch Opis vezhired Na perehresti vulic Ruskoyi ta Bojovoyi u misti Feodosiyi tochna adresa vulicya Sverlova 77 visochit tripoverhova vodonapirna vezha inzhenerna sporuda Koshka Chokrackogo vodogonu Vezha znahodilasya na visochini kudi po chavunnih trubah podavalasya voda z dzherela Cyu sporudu u narodi nazivayut Bilij basejn a z yiyi visoti vidno use misto i jogo okolici she donedavna vona bula najvishoyu tochkoyu mista U vodonapirnij vezhi ye veliki yarusni mistkosti mistkistyu 88 metriv kubichnih 7 yaki zapovnyuyutsya vodoyu Persh nizh voda popadala do osel feodosijciv vona mala projti trivalij proces obrobki a same filtruvannya i znezarazhuvannya kriz pisok Vazhlivim faktorom stavala visota vezhi adzhe zaklali yiyi na visoti blizko 300 metriv a podavala vodu vona na nabagato nizhchu visotu tozh napir vodi buv duzhe silnij ne viklyuchno sho cej faktor spriyaye tomu sho vezha ekspluatuyetsya i po sogodnishnij den Zabir pidzemnoyi vodi zdijsnyuyetsya z derev yanogo kolodyazya v seli Karagozi v Koshka Chokrackomu dzhereli kaptirovanogo galereyeyu u seli Vidvazhne Vodoutrimuvalnimi porodami gruntovogo kolodyazya ye gravelisti piski potuzhnistyu 0 5 metriv yaki zalyagayut na glibini 7 metriv vid poverhni Debit kolodyazya nepostijnij priblizno 13 8 kubometra v godinu i za chas jogo ekspluataciyi vono zhodnogo razu ne peresihalo Oblashtuvannya dzherela dlya vodozboru proveli 1898 roku Pri jogo doslidzhenni viyavili sho vodonosnij shar znahoditsya v tovshi nizhnotretinnih trishinuvatih piskovikiv i ogolyuyetsya na shili balki Debit klyucha nepostijnij priblizno 28 8 kubometra u godinu Pislya togo yak vidcentrova pompa vikachuye vodu vona teche vodogonom samoplivom majzhe 17 kilometriv do vezhi Bilij basejn a vid neyi uzhe nasichuyetsya po vodogonah i bezposeredno do zaliznichnoyi stanciyi Ajvazovska pershochergovij zadum budivnichih vodogonu 8 Suchasnistred Tehnichnij progres XX stolittya sprichiniv do vtrati aktualnosti u bilshosti kolishnih inzhenernih komunikacij stvorenih lyudmi tak i vodonapirni vezhi vtrachayut zhittyevu perspektivu postupovo zanepadayuchi Poryad z cim chimalo vezh otrimuyut novi funkciyi yak originalni visotni arhitekturni sporudi i stayut istorichnimi ta turistichnimi prinadami mist Vezha Bilij basejn vvazhayetsya pam yatkoyu promislovoyi arhitekturi pochatku 20 go stolittya ta z 2011 roku pidporyadkovuyetsya upravlinnyu Respublikanskogo komitetu Avtonomnoyi Respubliki Krim z ohoroni kulturnoyi spadshini 9 Vezha j nadali nalezhit zaliznici Pridniprovskij yaka yiyi utrimuye v nalezhnomu viglyadi 2012 roku bula provedena rekonstrukciya Vezha funkcionuyuchi j dali yak vodonapirna stanciya ye she j vidviduvanim turistichnim ob yektom v misti I navit cilij rajon Feodosiyi teper maye nazvu Bilij basejn 10 Div takozhred Pam yatki arhitekturi Muzej vodi Bashta v PoshtovomuPrimitkired M I Ryepnikov F I Shmit O tehnike vodosnabzheniya srednevekovyh gorodov Kryma She davni rimski vodogoni hersoneskij vodoprovid pokladenij chastkovo po potuzhnim kam yanim akvedukah v Sarandinakivskij balci ye vodoprovodi v Aj Todor u Parteniti u Kasteli v Alushti poblizu Kamishli u Chufut Kale v Inkermani u girli richki Kachi ta inshih miscyah Usi piznishi volodari Krimu dbali ne tilki pro pidtrimku isnuyuchih a j pro prokladannya novih vodoprovodiv Genuezci vlashtuvali vodoprovodi v Balaklavi u Sudaku u Feodosiyi de nayavnist chislennih vodoprovidnih trub bulo vstanovleno she Pallasom Tatari pobuduvali vodoprovodi v Staromu Krimu i Bahchisarayi diyuchi j ponini ale nedoslidzheni Turki vreshti resht proveli vodu v Chorgun i Eni Kale www krimoved crimea ua Arhiv originalu za 18 lipnya 2018 Procitovano 08 08 2015 ros M I Ryepnikov F I Shmit O tehnike vodosnabzheniya srednevekovyh gorodov Kryma U dolini Chornoyi richki v seli Chorgun visochiye velichezna dvanadcyatigranna vezha visota 19 m diam 12 m vseredini krugla krita strilchastim sklepinnyam Mabut vezha tureckoyi sporudi sluzhila zhitlovim donzhonom ta inzhenernoyu sporudoyu Pid vezheyu znahoditsya velichezna cisterna u yaku voda pidvodilasya goncharnimi trubami z najblizhchoyu visoti na pivnochi www krimoved crimea ua Arhiv originalu za 18 lipnya 2018 Procitovano 08 08 2015 ros Milovskij Valentin Anatolijovich Sledy proshlogo Kaliningradska oblast Fotoalbom z primitkami Poyava pershih vodonapirnih basht na pivnochi Shidnoyi Prussiyi pov yazana z budivnictvom Shidnoyi zaliznici v 1852 1860 rokah Bilshist miskih i zavodskih vezh pobudovani na pochatku XX stolittya do I Svitovoyi vijni Ce bulo pov yazano nasampered z burhlivim rozvitkom vodoprovodu lib39 ru Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 08 08 2015 ros U 1888 roci u serpni Ajvazovskij protyagnuv do Feodosiyi vodovid zi svogo Subashskogo mayetku Vid ciyeyi vezhi dlya tovstosumiv proveli trubi a dlya prostogo narodu postavili kolonki Dar samogo znamenitogo meshkancya Feodosiyi na dovgi roki stvoriv spriyatlivi umovi dlya podalshogo rozvitku mista Arhiv originalu za 25 lipnya 2015 Procitovano 25 lipnya 2015 Subashska voda v cilomu virishila problemu vodopostachannya mista Nadali v misto nadhodila i voda dzherela Kishka Chokrak sho nalezhav upravlinnyu zaliznic Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 1 bereznya 2022 spochatku Koshka Chokrakske dzherelo nalezhalo upravlinnyu zaliznic I vezhu buduvali jmovirno dlya potreb zaliznici oskilki v ti roki masovo vikoristovuvalisya parovozi a dlya yih zapravki potribno bulo bagato vodi Kapitalnyj remont emkostej vodonapornoj bashni Belyj bassejn g Feodosiya AR Krym Arhiv originalu za 3 serpnya 2014 Procitovano 25 lipnya 2015 148 UDK 333 93 Pozachenyuk E A Luk yanova M Yu Vodogospodarskij kompleks teritoriyi Velika Feodosiya yak osnova stalogo rozvitku regionu Tavrijskij nacionalnij universitet imeni V I Vernadskogo m Simferopol PDF Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2017 Procitovano 25 lipnya 2015 Postanova radi ministriv ARK 329 vid 06 lipnya 2011 r Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2017 Procitovano 25 lipnya 2015 Mikrorajon Bilij basejn ce kolishnya miska vodonapirna vezha Tut prohodila v XIX stolitti miska mezha nedarma same tut vulicya Ruska kol Sverlova perehodit v Simferopolske shose nagaduyuchi tim samim pro starij kordon mista Arhiv originalu za 16 travnya 2015 Procitovano 25 lipnya 2015 Dzherela ta literaturared Pozachenyuk E A Luk yanova M Yu Vodogospodarskij kompleks teritoriyi Velika Feodosiya yak osnova stalogo rozvitku regionu Tavrijskij nacionalnij universitet imeni V I Vernadskogo m Simferopol 148 UDK 333 93 Ajvazovskij Dokumenty i materialy Yerevan 1967 Barsamov M S I K Ajvazovskij 1817 1900 M 1962 Sargsyan M Zhizn velikogo marinista Yerevan 1990 virmenskoyu movoyu Posilannyared Bilij Basejn she odin podarunok Ajvazovskogo Arhivovano 25 lipnya 2015 u Wayback Machine ros V sostave Rossijskogo gosudarstva Feodosiya i Ajvazovskij Subashskaya voda Arhivovano 6 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bilij basejn amp oldid 40855547