Білий Берег (Коростенський район)

Бі́лий Бе́рег — село в Україні, Малинській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення на 2001 рік становила 74 особи. У 1923—54 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Білий Берег
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Громада	Малинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA18060130050063642
Облікова картка	с. Білий Берег с. Білий Берег (до 2020 р.)
Основні дані
Засноване	1534
Населення	74 (2001)
Площа	0,572 км²
Густота населення	129,37 осіб/км²
Поштовий індекс	11606
Географічні дані
Географічні координати	50°45′23″ пн. ш. 29°28′44″ сх. д. / 50.75639° пн. ш. 29.47889° сх. д. / 50.75639; 29.47889Координати: 50°45′23″ пн. ш. 29°28′44″ сх. д. / 50.75639° пн. ш. 29.47889° сх. д. / 50.75639; 29.47889
Середня висота над рівнем моря	142 м
Водойми	р. Ірша
Місцева влада
Адреса ради	пл. Соборна, 6-А, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601
Карта
Білий Берег
Білий Берег
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білий Берег.

Населення

Наприкінці 19 століття проживало 235 осіб, з них 120 чоловіків та 115 жінок; дворів — 31, або, за іншими даними, 218 мешканців та 30 дворів.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 113 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 74 особи.

Історія

Історичною датою утворення вважається 1534 рік. У 1581 році перебувало у власности Фурсів, у 1628 році належало київському Печерському монастиреві.

В середині 19 століття — невелике село в Радомисльському повіті, на правому березі річки Ірша, розміщене на пів дороги між селами Зарудня та Ялцівка, за 13 верст від Малина. Мешканців — 43, православні, церква розміщена у волосному центрі, с. Зарудня, поліційне управління — в Малині. Землі 603 десятини, майже вся під лісом. Жителі займаються лісовим промислом. Входила до парафії в Зарудні.

Білий Берег на російській мапі 1868 року

В кінці 19 століття — власницьке сільце Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до центру повіту, м. Радомисль — 23 версти, до центру волості, в містечка Малин, де розміщувалися телеграфна та поштова земська станція — 16 верст, до найближчої пароплавної станції (Чорнобиль) — 76 верст. Землі — 602 десятини, власність нащадків Г. Г. Хмілевського — Юзефа Розаловського та Ірени Кіндрацької; господарюють орендатори, місцеві селяни, за трипільною системою. В поселенні був вітряк, ливарня. Православна парафія — Зарудня (4 версти).

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Білобережанської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Малинського району Малинської округи; адміністративний центр ради. 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», внаслідок ліквідації Білобережанської сільської ради, с. Білий Берег включене до складу Любовицької сільської ради Малинського району Житомирської області.

У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Любовицької сільської ради включено до складу Малинської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 15 лютого 2020.
2. (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1142. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 25 січня 2022.
3. Brzeg Biały (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 243. (пол.)
4. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 25 січня 2022.
5. Облікова картка с. Білий Берег на сайті ВРУ
6. Białybrzeg // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 198. (пол.)
7. Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 117. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 22 лютого 2023.
8. . Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 135, 202, 550. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
9. . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 19 червня 2021.

Посилання

• Погода в селі Білий Берег [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]