Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бібліоте́кознавство — це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття й об'єкт реальності у всіх її зв'язках і опосередкуваннях. Перша школа бібліотекознавства була створена Дьюї Мелвілом (Melvil Dewey) у Колумбійському університеті у 1887 році.
| Бібліотекознавство | |
 | |
| Тема вивчення/дослідження | d |
|---|---|
 Бібліотекознавство у Вікісховищі | |
Ця наукова дисципліна вивчає цілі, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування друкованими виробами, а також теорію, історію, методологію, технологію, методику й організацію бібліотечної справи.
Класифікація
Бібліотекознавство класифікується залежно від вибраних дослідником підстав розподілу й поділяється на загальне й особливе.
Загальне бібліотекознавство — поділ бібліотекознавства, змістом якого є загальнотеоретичні, історичні й організаційні проблеми бібліотечної діяльності, а також вивчення об'єкта й предмета бібліотекознавства, його структури, термінології, місця в системі наук, зв'язків із суміжними науковими дисциплінами, закономірностей бібліотечної діяльності, її принципів і концепцій, методології й методики бібліотечних досліджень, історії бібліотекознавчої думки.
Особливе бібліотекознавство досліджує різні специфічні аспекти бібліотечної діяльності.
Часткове бібліотекознавство — комплекс розділів бібліотекознавства, зміст яких становлять вчення про різні частини бібліотеки як системи — бібліотечний фонд, бібліотечний каталог, контингент користувачів бібліотеки, матеріально-технічна база бібліотеки й т.д.
Завдання та мета
Завдання бібліотекознавства — розвиток теорії бібліотечної справи, аналіз його закономірностей як соціального явища, пов'язаного з використанням бібліотек у допомогу соціальному, економічному, культурному процесу.
Мета бібліотекознавства — оптимізація соціального використання інформації у вигляді публікацій, через бібліотечну справу.
Функції бібліотекознавства
- Наукові функції:
- Пізнавальна
- пояснювальна
- прогнозуюча
- систематизуюча
- Соціальні функції:
- Культурно-виховна (вираження загальної властивості науки як діючого фактору розвитку всієї людської культури, науковго світогляду, суспільної свідомості)
- Функція продуктивної сили (Є важливою умовою розвитку бібліотечної справи, відіграє роль однієї з опосередкованих сил його прогресу, висуває й впроваджує в практику нові, перспективні ідеї, що сприяють підвищенню ефективності і якості бібліотечного обслуговування населення)
- Функція соціальної сили (Бібліотекознавство створює явні й латентні передумови зміни суспільства, його культури, причому ці зміни носять прогресивний характер. Величезну соціальну роль відіграє ідея інформатизації суспільства, першоджерелом якої повинне вважатися бібліотекознавство)
Всі вони пов'язані з тим, що наукові знання й методи бібліотекознавства використовуються при вирішенні проблем, що виникають у процесі суспільного використання інформації.
Складові частини бібліотекознавства
- Наукові закони
- Наукові принципи
- Наукові теорії
- Методи дослідження
- Понятійний апарат
- Гіпотези
- Факти, дані спостережень і досвідів
Історія становлення
Джерела бібліотекознавства — науки про бібліотечну справу, сутність якої дотепер залишається дискусійною, сходить із глибокої стародавності. Будучи типовим науковим феноменом, бібліотекознавство в той же час характеризується власним генезисом і розвитком. Їхнє вивчення вимагає історичного підходу, що дозволить простежити виникнення й основні етапи формування бібліотекознавства, рух теоретичної думки від пропозицій і здогадів до наукового знання, побачити перспективні напрямки його розвитку.
У своєму розвитку бібліотекознавство підрозділяється на два основних етапи:
- Донауковий (із середини II тисячоріччя до н. е. до кінця XVIII ст.), позначений визначенням «бібліотекознавча думка»
- Науковий (з початку XIX ст. дотепер), певний як становлення й розвиток бібліотекознавства як науки й навчальної дисципліни.
На думку Н. С. Карташова й В. В. Скворцова історія бібліотекознавства підрозділяється на два етапи:
- Передісторія бібліотекознавства:
- Бібліотекознавча думка стародавності
- Бібліотекознавча думка середньовіччя
- Становлення й розвиток бібліотекознавства як науки й навчальної дисципліни:
- Період єдиного світового буржуазного бібліотекознавства (XIX ст.)
- Період біфуркації — поділу бібліотекознавства на соціалістичне й буржуазне (XX ст.)
- Період дебіфуркації — прогнозований період розвитку бібліотекознавства як єдиної науки на методологічній основі загальнолюдських цінностей (XXI ст.)
Найраніший текст про роботу бібліотеки, «Порада щодо створення бібліотеки», був опублікований 1627 року французьким бібліотекарем і вченим Габріелем Ноде. Ноде багато писав, створюючи твори на теми політики, релігії, історії і надприродних явищ. Він втілив в життя всі ідеї, викладені в «Пораді», коли йому була надана можливість створити і обслуговувати бібліотеку кардинала Мазаріні.
Мартін Шреттінгер написав другий підручник (перший в Німеччині) з цього предмету в період з 1808 по 1829 рік. Томас Джефферсон, чия бібліотека в Монтічелло складалася з тисяч книг, розробив систему класифікації, засновану на методі Бекона, який групував книги більш-менш за темами, а не в алфавітному порядку, як це було раніше. Колекція Джефферсона дала початок Бібліотеці Конгресу.
Значний внесок у розвиток бібліотекознавства зробив індійський вчений Ш.Ранганатан.
В Україні для розвитку бібліотекознавства важливе значення мали прогресивні освітні ідеї Г. С. Сковороди, Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, М. М. Коцюбинського, а також діяльність В. С. Іконникова, М. Ф. Комарова, І. О. Левицького та ін.
Одним із проблемних питань бібліотекознавства є визначення об'єкта й предмета бібліотечної науки. З XIX ст. почалася розробка цих визначень. До 70-х років XX ст. об'єкт і предмет бібліотекознавства не різнилися: Об'єкт бібліотекознавства — бібліотечна справа. Лише в 1976 році було запропоновано (А. Я. Черняком) розвести поняття об'єкта й предмета бібліотекознавства, що стало наступним кроком у самопізнанні бібліотекознавства. В останні роки у зв'язку із широким поширенням у науці системного підходу про бібліотеку стали говорити як про системний об'єкт бібліотекознавства, що складається з ряду взаємозалежних і взаємообумовлених елементів.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 8 березня 2011.
- Emblidge, D. (2014). 'Bibliomany has possessed me': Thomas Jefferson, the booksellers' customer extraordinaire. The International Journal of the Book. 12 (2): 17—41.
Література
- П. В. Коломієць, 3. І. Руда. Бібліотекознавство [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бібліотекознавство : [довідник] / Н. А. Бачинська, Г. В. Салата. – К. : Медінформ, 2016. – 228 с. – .
- Бібліотекознавство : [посіб. для ВНЗ. Спец.: 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа"] / Н. А. Бачинська, Г. В. Салата ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Каф. книгознавства і бібліотекознавства. - Київ : Медінформ, 2016. - 241 с. : табл. -
- Бібліотекознавство. Теорія, історія, організація діяльності бібліотек : підруч. для бібл. ф-тів ін-тів культури та училищ культури по спец. 05.25.03 / В. О. Ільганаєва [та ін.] ; за ред. М. С. Слободяника, В. О. Ільганаєвої. - Х. : Основа, 1993. - 194 с. : мал. -
- Довідник з бібліотекознавства і бібліографії /. Е. В. Куделько, С. Й. Мінц ; за наук. ред. М. П. Бронштейн. – Х. : Ред. вид. відділ. Книжкової палати УРСР, 1969. – 249 с.
- World encyclopedia of library and information services / ed. Robert Wedgeworth. - 3rd ed. - Chicago : American library association, 1993. - XVII, 905 p. : phot., tab. ; [16] p. : phot. -
Посилання
- «Бібліотекознавство і бібліографія» // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 86.
- OCLC [ 9 серпня 2005 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bibliote koznavstvo ce naukova disciplina dokumentno komunikacijnogo ciklu yaka teoretichno vidtvoryuye biblioteku yak naukove ponyattya j ob yekt realnosti u vsih yiyi zv yazkah i oposeredkuvannyah Persha shkola bibliotekoznavstva bula stvorena Dyuyi Melvilom Melvil Dewey u Kolumbijskomu universiteti u 1887 roci Bibliotekoznavstvo Tema vivchennya doslidzhennyad Bibliotekoznavstvo u Vikishovishi Cya naukova disciplina vivchaye cili principi zmist sistemu j formi suspilnogo koristuvannya drukovanimi virobami a takozh teoriyu istoriyu metodologiyu tehnologiyu metodiku j organizaciyu bibliotechnoyi spravi KlasifikaciyaBibliotekoznavstvo klasifikuyetsya zalezhno vid vibranih doslidnikom pidstav rozpodilu j podilyayetsya na zagalne j osoblive Zagalne bibliotekoznavstvo podil bibliotekoznavstva zmistom yakogo ye zagalnoteoretichni istorichni j organizacijni problemi bibliotechnoyi diyalnosti a takozh vivchennya ob yekta j predmeta bibliotekoznavstva jogo strukturi terminologiyi miscya v sistemi nauk zv yazkiv iz sumizhnimi naukovimi disciplinami zakonomirnostej bibliotechnoyi diyalnosti yiyi principiv i koncepcij metodologiyi j metodiki bibliotechnih doslidzhen istoriyi bibliotekoznavchoyi dumki Osoblive bibliotekoznavstvo doslidzhuye rizni specifichni aspekti bibliotechnoyi diyalnosti Chastkove bibliotekoznavstvo kompleks rozdiliv bibliotekoznavstva zmist yakih stanovlyat vchennya pro rizni chastini biblioteki yak sistemi bibliotechnij fond bibliotechnij katalog kontingent koristuvachiv biblioteki materialno tehnichna baza biblioteki j t d Zavdannya ta metaZavdannya bibliotekoznavstva rozvitok teoriyi bibliotechnoyi spravi analiz jogo zakonomirnostej yak socialnogo yavisha pov yazanogo z vikoristannyam bibliotek u dopomogu socialnomu ekonomichnomu kulturnomu procesu Meta bibliotekoznavstva optimizaciya socialnogo vikoristannya informaciyi u viglyadi publikacij cherez bibliotechnu spravu Funkciyi bibliotekoznavstvaNaukovi funkciyi Piznavalna poyasnyuvalna prognozuyucha sistematizuyucha Socialni funkciyi Kulturno vihovna virazhennya zagalnoyi vlastivosti nauki yak diyuchogo faktoru rozvitku vsiyeyi lyudskoyi kulturi naukovgo svitoglyadu suspilnoyi svidomosti Funkciya produktivnoyi sili Ye vazhlivoyu umovoyu rozvitku bibliotechnoyi spravi vidigraye rol odniyeyi z oposeredkovanih sil jogo progresu visuvaye j vprovadzhuye v praktiku novi perspektivni ideyi sho spriyayut pidvishennyu efektivnosti i yakosti bibliotechnogo obslugovuvannya naselennya Funkciya socialnoyi sili Bibliotekoznavstvo stvoryuye yavni j latentni peredumovi zmini suspilstva jogo kulturi prichomu ci zmini nosyat progresivnij harakter Velicheznu socialnu rol vidigraye ideya informatizaciyi suspilstva pershodzherelom yakoyi povinne vvazhatisya bibliotekoznavstvo Vsi voni pov yazani z tim sho naukovi znannya j metodi bibliotekoznavstva vikoristovuyutsya pri virishenni problem sho vinikayut u procesi suspilnogo vikoristannya informaciyi Skladovi chastini bibliotekoznavstvaNaukovi zakoni Naukovi principi Naukovi teoriyi Metodi doslidzhennya Ponyatijnij aparat Gipotezi Fakti dani sposterezhen i dosvidivIstoriya stanovlennyaDzherela bibliotekoznavstva nauki pro bibliotechnu spravu sutnist yakoyi doteper zalishayetsya diskusijnoyu shodit iz glibokoyi starodavnosti Buduchi tipovim naukovim fenomenom bibliotekoznavstvo v toj zhe chas harakterizuyetsya vlasnim genezisom i rozvitkom Yihnye vivchennya vimagaye istorichnogo pidhodu sho dozvolit prostezhiti viniknennya j osnovni etapi formuvannya bibliotekoznavstva ruh teoretichnoyi dumki vid propozicij i zdogadiv do naukovogo znannya pobachiti perspektivni napryamki jogo rozvitku U svoyemu rozvitku bibliotekoznavstvo pidrozdilyayetsya na dva osnovnih etapi Donaukovij iz seredini II tisyachorichchya do n e do kincya XVIII st poznachenij viznachennyam bibliotekoznavcha dumka Naukovij z pochatku XIX st doteper pevnij yak stanovlennya j rozvitok bibliotekoznavstva yak nauki j navchalnoyi disciplini Na dumku N S Kartashova j V V Skvorcova istoriya bibliotekoznavstva pidrozdilyayetsya na dva etapi Peredistoriya bibliotekoznavstva Bibliotekoznavcha dumka starodavnosti Bibliotekoznavcha dumka serednovichchya Stanovlennya j rozvitok bibliotekoznavstva yak nauki j navchalnoyi disciplini Period yedinogo svitovogo burzhuaznogo bibliotekoznavstva XIX st Period bifurkaciyi podilu bibliotekoznavstva na socialistichne j burzhuazne XX st Period debifurkaciyi prognozovanij period rozvitku bibliotekoznavstva yak yedinoyi nauki na metodologichnij osnovi zagalnolyudskih cinnostej XXI st Portret Gabrielya Node avtora knigi Porada shodo stvorennya biblioteki 1627 1661 roku kniga perekladena na anglijsku movu Najranishij tekst pro robotu biblioteki Porada shodo stvorennya biblioteki buv opublikovanij 1627 roku francuzkim bibliotekarem i vchenim Gabrielem Node Node bagato pisav stvoryuyuchi tvori na temi politiki religiyi istoriyi i nadprirodnih yavish Vin vtiliv v zhittya vsi ideyi vikladeni v Poradi koli jomu bula nadana mozhlivist stvoriti i obslugovuvati biblioteku kardinala Mazarini Martin Shrettinger napisav drugij pidruchnik pershij v Nimechchini z cogo predmetu v period z 1808 po 1829 rik Tomas Dzhefferson chiya biblioteka v Montichello skladalasya z tisyach knig rozrobiv sistemu klasifikaciyi zasnovanu na metodi Bekona yakij grupuvav knigi bilsh mensh za temami a ne v alfavitnomu poryadku yak ce bulo ranishe Kolekciya Dzheffersona dala pochatok Biblioteci Kongresu Znachnij vnesok u rozvitok bibliotekoznavstva zrobiv indijskij vchenij Sh Ranganatan V Ukrayini dlya rozvitku bibliotekoznavstva vazhlive znachennya mali progresivni osvitni ideyi G S Skovorodi T G Shevchenka I Ya Franka M M Kocyubinskogo a takozh diyalnist V S Ikonnikova M F Komarova I O Levickogo ta in Odnim iz problemnih pitan bibliotekoznavstva ye viznachennya ob yekta j predmeta bibliotechnoyi nauki Z XIX st pochalasya rozrobka cih viznachen Do 70 h rokiv XX st ob yekt i predmet bibliotekoznavstva ne riznilisya Ob yekt bibliotekoznavstva bibliotechna sprava Lishe v 1976 roci bulo zaproponovano A Ya Chernyakom rozvesti ponyattya ob yekta j predmeta bibliotekoznavstva sho stalo nastupnim krokom u samopiznanni bibliotekoznavstva V ostanni roki u zv yazku iz shirokim poshirennyam u nauci sistemnogo pidhodu pro biblioteku stali govoriti yak pro sistemnij ob yekt bibliotekoznavstva sho skladayetsya z ryadu vzayemozalezhnih i vzayemoobumovlenih elementiv Div takozhBibliotechna spravaPrimitki Arhiv originalu za 3 veresnya 2011 Procitovano 8 bereznya 2011 Emblidge D 2014 Bibliomany has possessed me Thomas Jefferson the booksellers customer extraordinaire The International Journal of the Book 12 2 17 41 LiteraturaP V Kolomiyec 3 I Ruda Bibliotekoznavstvo 21 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bibliotekoznavstvo dovidnik N A Bachinska G V Salata K Medinform 2016 228 s ISBN 966 409 174 6 Bibliotekoznavstvo posib dlya VNZ Spec 029 Informacijna bibliotechna ta arhivna sprava N A Bachinska G V Salata Kiyiv nac un t kulturi i mistectv Kaf knigoznavstva i bibliotekoznavstva Kiyiv Medinform 2016 241 s tabl ISBN 978 966 409 178 4 Bibliotekoznavstvo Teoriya istoriya organizaciya diyalnosti bibliotek pidruch dlya bibl f tiv in tiv kulturi ta uchilish kulturi po spec 05 25 03 V O Ilganayeva ta in za red M S Slobodyanika V O Ilganayevoyi H Osnova 1993 194 s mal ISBN 5 11 001005 6 Dovidnik z bibliotekoznavstva i bibliografiyi E V Kudelko S J Minc za nauk red M P Bronshtejn H Red vid viddil Knizhkovoyi palati URSR 1969 249 s World encyclopedia of library and information services ed Robert Wedgeworth 3rd ed Chicago American library association 1993 XVII 905 p phot tab 16 p phot ISBN 0 8389 0609 5Posilannya Bibliotekoznavstvo i bibliografiya Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 86 OCLC 9 serpnya 2005 u Wayback Machine