Бібліотеки Карнеґі (англ. Carnegie library) — бібліотеки, побудовані на пожертви шотландсько-американського підприємця та філантропа Ендрю Карнеґі (1835—1919).
Всього в період від 1883 до 1929 року побудовано 2509 бібліотек Карнеґі, з яких 1689 у США, 660 у Британії та Ірландії, 125 у Канаді, решта 35 у Австралії, Новій Зеландії, Сербії, Карибах, Маврикії та Фіджі.
На 1919 рік — момент видачі останнього гранту на будівництво бібліотеки — в США було 3500 бібліотек, з яких майже половину побудовано на кошти, виділені за грантами Карнеґі.
1992 року газета Нью-Йорк таймс повідомляла, що в США з 1689 зведених будівель бібліотек Карнеґі все ще існують 1554, і 911 з них використовуються як бібліотеки. 276 із них залишилися в незмінному вигляді, 286 розширено, 175 перероблено. Наприклад, із 39 будівель бібліотек Карнеґі, що входять до системи Нью-Йоркської публічної бібліотеки, 31 будівля все ще діє.
Багато будівель бібліотек Карнеґі включено до Національного реєстру історичних місць США. Перша з побудованих у США бібліотек Карнеґі — бібліотека у Браддоку — 2012 року визнано Національною історичною пам'яткою США.
Історія
Першу бібліотеку Карнеґі у світі побудовано 1883 року в рідному місті Карнеґі — Данфермліні (Шотландія). Першу бібліотеку Карнеґі в США побудовано 1889 року в місті Браддок (штат Пенсільванія), де розташовувалася одна з копалень компанії Ендрю Карнеґі. Спочатку Карнеґі хотів обмежитися будівництвом бібліотек у кількох обраних ним містах, але від 1890 року кількість бібліотек почала зростати, що пов'язують із зростанням активності жіночих клубів, які з'явилися після Громадянської війни. Ці клуби організували підтримку створення бібліотек, включаючи пожертви та лобіювання підтримки діяльності бібліотек місцевим населенням. Завдяки діяльності жіночих клубів створено близько 85 % бібліотек у країні.
Відповідно до політики расової сегрегації у США, чорношкірим відмовляли в доступі до публічних бібліотек, особливо в південних штатах. Замість наполягання на спільному доступі до бібліотек, Карнеґі заснував окремі бібліотеки для афроамериканців. Наприклад, у місті Х'юстон штату Техас було побудовано Кольорову Бібліотеку Карнеґі (Colored Carnegie Library).
Примітки
- Thornton, Glenda (31 грудня 2009). A Review of “The Library: An Illustrated History”. Collection Management. Т. 35, № 1. с. 53—54. doi:10.1080/01462670903384229. ISSN 0146-2679. Процитовано 4 березня 2024.
- BELLEVILLE JOURNAL; Restoring Heritage and Raising Hopes for Future [ 2013-11-14 у Wayback Machine.], The New York Times, 2 березня 1992
- Gangewere, Robert Jay; Carnegie, Andrew (2011). Palace of culture: Andrew Carnegie's museums and library in Pittsburgh. Pittsburgh, Pa: Univ. of Pittsburgh Press. ISBN .
Див. також
- [en]
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
В іншому мовному розділі є повніша стаття Carnegie Library of Reims(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biblioteki Karnegi angl Carnegie library biblioteki pobudovani na pozhertvi shotlandsko amerikanskogo pidpriyemcya ta filantropa Endryu Karnegi 1835 1919 Portret Endryu Karnegi v Nacionalnij portretnij galereyi SShAPersha biblioteka Karnegi u SShA Braddok shtat Pensilvaniya Vsogo v period vid 1883 do 1929 roku pobudovano 2509 bibliotek Karnegi z yakih 1689 u SShA 660 u Britaniyi ta Irlandiyi 125 u Kanadi reshta 35 u Avstraliyi Novij Zelandiyi Serbiyi Karibah Mavrikiyi ta Fidzhi Na 1919 rik moment vidachi ostannogo grantu na budivnictvo biblioteki v SShA bulo 3500 bibliotek z yakih majzhe polovinu pobudovano na koshti vidileni za grantami Karnegi 1992 roku gazeta Nyu Jork tajms povidomlyala sho v SShA z 1689 zvedenih budivel bibliotek Karnegi vse she isnuyut 1554 i 911 z nih vikoristovuyutsya yak biblioteki 276 iz nih zalishilisya v nezminnomu viglyadi 286 rozshireno 175 pererobleno Napriklad iz 39 budivel bibliotek Karnegi sho vhodyat do sistemi Nyu Jorkskoyi publichnoyi biblioteki 31 budivlya vse she diye Bagato budivel bibliotek Karnegi vklyucheno do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc SShA Persha z pobudovanih u SShA bibliotek Karnegi biblioteka u Braddoku 2012 roku viznano Nacionalnoyu istorichnoyu pam yatkoyu SShA IstoriyaPershu biblioteku Karnegi u sviti pobudovano 1883 roku v ridnomu misti Karnegi Danfermlini Shotlandiya Pershu biblioteku Karnegi v SShA pobudovano 1889 roku v misti Braddok shtat Pensilvaniya de roztashovuvalasya odna z kopalen kompaniyi Endryu Karnegi Spochatku Karnegi hotiv obmezhitisya budivnictvom bibliotek u kilkoh obranih nim mistah ale vid 1890 roku kilkist bibliotek pochala zrostati sho pov yazuyut iz zrostannyam aktivnosti zhinochih klubiv yaki z yavilisya pislya Gromadyanskoyi vijni Ci klubi organizuvali pidtrimku stvorennya bibliotek vklyuchayuchi pozhertvi ta lobiyuvannya pidtrimki diyalnosti bibliotek miscevim naselennyam Zavdyaki diyalnosti zhinochih klubiv stvoreno blizko 85 bibliotek u krayini Vidpovidno do politiki rasovoyi segregaciyi u SShA chornoshkirim vidmovlyali v dostupi do publichnih bibliotek osoblivo v pivdennih shtatah Zamist napolyagannya na spilnomu dostupi do bibliotek Karnegi zasnuvav okremi biblioteki dlya afroamerikanciv Napriklad u misti H yuston shtatu Tehas bulo pobudovano Kolorovu Biblioteku Karnegi Colored Carnegie Library PrimitkiThornton Glenda 31 grudnya 2009 A Review of The Library An Illustrated History Collection Management T 35 1 s 53 54 doi 10 1080 01462670903384229 ISSN 0146 2679 Procitovano 4 bereznya 2024 BELLEVILLE JOURNAL Restoring Heritage and Raising Hopes for Future 2013 11 14 u Wayback Machine The New York Times 2 bereznya 1992 Gangewere Robert Jay Carnegie Andrew 2011 Palace of culture Andrew Carnegie s museums and library in Pittsburgh Pittsburgh Pa Univ of Pittsburgh Press ISBN 978 0 8229 4397 6 Div takozh en Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Carnegie Library of Reims angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad