Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бєльський Степан Володимирович (27.12.1865 (08.01.1866), містечко Борзна Чернігівської губернії, нині місто Чернігівської обл. — 17.05.1943, Житомир) — український науковець, геолог, топограф, краєзнавець, педагог.
| Степан Володимирович Бєльський | |
|---|---|
| Народився | 8 січня 1866 (27 грудня 1865) містечко Борзна Чернігівської губернії |
| Помер | 17 травня 1943 (77 років) м. Житомир |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | геолог, топограф, краєзнавець, викладач університету |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький гірничий університет |
| Заклад | Житомирський педагогічний інститут імені Івана Франка Поліський національний університет Житомирський краєзнавчий музей |
| Вчене звання | професор |
| Членство | Товариство дослідників Волині |
Життєпис
Бєльський Степан Володимирович народився 8 січня 1866 року в повітовому містечку Борзні Чернігівської губернії (нині це місто в Чернігівській області) в сім'ї вчителя. Закінчив міське училище в Каневі Київської губернії, потім навчався у Землемірному училищі у місті Курську. У 1888 році закінчив Військово-топографічне училище. У 1894 році закінчив Гірничий інститут в Петербурзі. Після закінчення інституту деякий час служив військовим топографом. Саме тоді, у 1902 році, він склав унікальну військову карту Житомира. Учасник російсько-японської воєнної кампанії (1904—1905 рр.).
У 1907 році, після виходу у відставку з військової служби через хворобу, С. В. Бєльський залишається у Житомирі, йде працювати старшим землеміром і став займатися науково-дослідницькою роботою, результати якої висвітлював на сторінках Трудов общества исследователей Волыни.
Становлення Бєльського як вченого відбувалося під керівництвом П. А. Тутковського, від нього геолог успадкував любов до Волині, став справжнім лідером у вивчені надр краю. Від 1907 року і до останніх днів життя Степан Бєльський досліджував корисні копалини сучасних Житомирської, Рівненської та Волинської областей.
У 1907 році С. В. Бєльський обирається дійсним членом Товариства дослідників Волині.
У 1907 році заснував геологічний відділ при Волинському центральному музеї, який постійно поповнювався знахідками експедицій, що досліджували корисні копалини краю.
У 1910 році обраний головою природничо-історичної секції Товариства дослідників Волині.
З 1919 року С. В. Бєльський призначений на посаду завідувача кафедрою кристалографії, мінералогії та геології Волинського інституту народної освіти (тепер Житомирський державний університет імені Івана Франка). Згодом педагог і геолог стає професором, деканом природничо-географічного факультету цього інституту. Займаючись педагогічною діяльністю, він водночас систематично організовував і брав безпосередню участь в геологічних і краєзнавчих експедиціях, в ході яких було відкрито чимало родовищ корисних копалин на території краю.
Починаючи з 1921 року за завданням Українського геологічного комітету і Волинського раднаргоспу експедицією під керівництвом професора С. В. Бєльського почалося планомірне дослідження земних надр Волинської губернії. Зокрема, в Овруцькому і Коростенському повітах були відкриті промислові родовища гранітів, габро, базальтів, вогнетривких глин, польового шпату, каоліну, кварцитів, топазів. Геологу С. В. Бєльському належить заслуга у відкритті ільменіту, або титанистого залізняка, який пізніше назвали «металом віку».
У 1921 році С. В. Бєльським було виявлено і досліджено в околицях Житомира радіоактивні джерела та мінерали, вивчалась можливість їх застосування у медицині. Вже у повоєнні роки на базі одного з таких джерел було відкрито радонову водолікарню, що стала відомою далеко за межами Житомира.
У 1923 році С. В. Бєльський за завданням всеукраїнського об'єднання «Фарфор-фаянс-скло» за участю професора мінералогії та кристалографії Іванова Леоніда Лікаріоновича (1877—1946) здійснили пошукові роботи з метою виявлення нових покладів керамічної сировини для Баранівського, Довбиського, Кам'янобрідського, Полонського та Токарівського заводів.
У 1925 році Волинський центральний музей переформовано в науково-дослідний і змінено назву. Заклад став називатися Волинським державним науково-дослідним музеєм.
У 1926 році членами Волинського науково-дослідного музею під керівництвом С. В. Бєльського проводилися дослідження корисних копалин Коростенщини: будівельних матеріалів, глин, торфу, каоліну, вогнетривких глин, кварцу, залізних руд, кременю, білих кварцових пісків, радіоактивного мулу, що мало велике значення для розвитку промисловості будівельних матеріалів. Підсумки досліджень друкувалися в збірниках наукових праць, що видавалися під егідою Волинського науково-дослідного музею та Волинського окрплану.
1928 рік — С. В. Бєльський став професором геології Житомирського сільськогосподарського інституту (зараз Поліський національний університет)
У 1928 році Укрнаука (Українське головне управління науковими установами при Народному комісаріаті освіти УРСР) відкрила при Волинському науково-дослідному музеї аспірантуру, керівником якої став професор С. В. Бєльський.
З 1929 року вчений перебував також на посаді старшого геолога Українського геологорозвідувального тресту. Тоді з-під його пера виходить книга «Геологічні досліди на Волині у 1928—1929 роках», а також численні статті у місцевій пресі.
В 1936—1941 роках професор очолював геологічний відділ Волинського державного науково-дослідного музею. Від 1950 року це — Житомирський обласний краєзнавчий музей. У музеї на сьогодні зберігається 103 експонати залишених для нащадків С. В. Бєльським.
Науковий доробок
Результатом дослідницької діяльності професора С. В. Бєльського стали наукові праці: «До геології Житомирського повіту» (1910), «Темні порфіритові породи Волині» (1915), «Викопні багатства Волині» (1925), «Геологічні досліди на Волині рр. 1928—1929» (1930), «Геологічні досліди Коростенщини 1926 року» (1931) та інші. Степан Володимирович є автором фундаментального наукового дослідження «Геологія і корисні копалини Житомирської області» (1941), що включає опис всіх відомих на той час родовищ корисних копалин регіону. Рукопис праці, виданню якого завадив початок війни, зберігається у фондах Житомирського обласного краєзнавчого музею. Загалом вчений, за твердженням Н. І. Маслової, є автором 26 наукових праць.
Професор, геолог, педагог С. В. Бєльський виховав багатьох спеціалістів-геологів. Він приймав активну участь у громадському житті, обирався депутатом Житомирської міськради.
Помер С. В. Бєльський 17 травня 1943 року в окупованому фашистами Житомирі. Похований на Вільському кладовищі у Житомирі. Надгробна плита на кладовищі збереглася.
Ім'я вченого та його праці були протягом тривалого часу вилучені з наукового обігу. Сьогодні ім'я видатного вітчизняного вченого займає почесне місце в когорті дослідників Волині.
Іменем С. В. Бєльського у 1997 році названо провулок в м. Житомирі.
Наукові праці С. В. Бєльського
- Бельский С. В. Ископаемые богатства Волыни и ближайшие задачи Волынского губернского совета народного хозяйства по разработке недр / С. В. Бельский. — [Житомир]: Волынск. губ. сов. нар. хозяйства, [1921]. — 8 с.
- Бельский С. В. Краткий определитель наиболее распространенных минералов путем простейших испытаний и главнейших Волынских горных пород по внешним признакам: краткими конспективными сведениями по кристаллографии / С. В. Бельский; сост., авт. предисл. С. В. Бельский; Изд. мастерской по минералогии. — Житомир: Электро-типография «Работник»…, 1919. — [III, V], IV, VI, [1], 2-27, [4], 32-51, [4], 56, [1], 58-63, [2] с.: табл. — Указ. минералов: с. III—IV. — Лит. : с. 28. — Таблицы: с. 29-63. — Главнейшие опечатки и недосмотры: с. 65.
- Бельский С. В. Труды Волынской геологической партии. Исследования 1923 года в Волынской губернии по составлению геологической карты одноверстного масштаба и поискам полезных ископаемых: к геологии Волыни / С. В. Бельский ; с участием Н. К. Ненадкевич [и др.] ; предисловие С. Бельского. — Житомир: Типо-литография Госполиграфоб'единения Волыни, 1925. — [3-5], 6-108, [1,2,3], 109—145 с. : карты. — Лит.: с. 3.
- Бельский С. В. Отчет о геологических работах 1921 года в Волынской губернии / С. В. Бельский ; предисловие С. В. Бельского. — Житомир: Типо-литография Волгосполиграфобъединения…, 1923. — [2], [3, 5, 6, 8], 4, 7, 9-217, [218-223] с. : карты. — Лит.: с. 3; 106.
- Більський С. В. Геологічні досліди Коростенщини року 1926 / С. В. Більський. — Житомир, 1931. — 120 с.
Примітки
- голов. ред. М. Ю. Костриця, Маслова Н. І. (2005). Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми (українська) . Житомир: Косенко М. Г. с. 8. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ ()
Джерела
- Кокус В. В. Внесок краєзнавців Східної Волині у розвиток геологічних досліджень регіону в 1920-х роках / В. В. Кокус // Краєзнавство та музейна справа в Україні: матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., присвяч. 145-річчю заснування Житомир. обл. краєзнавч. музею (27-29 жовтня 2010 року, м. Житомир). — Житомир: М. Косенко, 2010. — С. 159—164. — Бібліогр.: с. 164. — .
- Кокус В. В. Науково-краєзнавчі осередки Правобережної України та їх внесок у вивчення природи регіону в 1920-х роках / В. В. Кокус // Житомиру — 1125 : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф., присвяч. 1125-річчю заснування м. Житомира, 6-8 жовтня, 2009 р. / [голов. ред. М. Ю. Костриця]. — Житомир: Косенко М. , 2009. — С. 224—230. — Бібліогр.: с. 229—230. — .
- Корбут Г. О. Бєльський С. В. і його діяльність на Волині / Г. О. Корбут, А. П. Вискушенко, О. Є. Мацієвський // Звягель древній і вічно молодий: тези Всеукр. наук.-краєзн. конф. (1995 ; Новоград-Волинський) / [відп. ред. М. Ю. Костриця]. — Новоград-Волинський, 1995. — С. 145—146.
- Костриця М. Ю. Волинський науково-дослідний музей в Житомирі: від зародження до занепаду / М. Ю. Костриця // Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми: наук. зб. "Велика Волинь / голов. ред. М. Ю. Костриця. — Житомир: Косенко М. Г., 2005. — Т. 33. — С. 13-31. — .
- Маслова Н. І. Видатні вчені України та їх роль у розбудові Житомирського краєзнавчого музею / Н. І. Маслова // Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми: наук. зб. «Велика Волинь»: праці Житомир. наук.-краєзн. т-ва дослідників Волині / голов. ред. М. Ю. Костриця. — Житомир: Косенко М. Г., 2005. — Т. 33. — С. 3-13. — .
- Мокрицький Г. П. «Батько» поліського титану: першовідкривачем покладів «металу ХХ століття» став житомирянин Степан Бєльський / Г. П. Мокрицький // Мокрицький Г. П. Танго з минулим: неординарні постаті в історії Житомира: історико-краєзн. та біогр. іл. есе-дослідж. / Г. П. Мокрицький. — Житомир: Волинь, 2014. — С. 207—211. — Бібліогр.: с. 382. — ISBN 978-96-690-170-8.
Посилання
- Костриця М. Ю. Бєльський Степан Володимирович [Електронний ресурс] / М. Ю. Костриця // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] — Електрон. дані. — URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=41684 [ 1 листопада 2021 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Byelskij Stepan Volodimirovich 27 12 1865 08 01 1866 mistechko Borzna Chernigivskoyi guberniyi nini misto Chernigivskoyi obl 17 05 1943 Zhitomir ukrayinskij naukovec geolog topograf krayeznavec pedagog Stepan Volodimirovich ByelskijNarodivsya8 sichnya 1866 27 grudnya 1865 1865 12 27 mistechko Borzna Chernigivskoyi guberniyiPomer17 travnya 1943 1943 05 17 77 rokiv m ZhitomirKrayinaRosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistgeolog topograf krayeznavec vikladach universitetuAlma materSankt Peterburzkij girnichij universitetZakladZhitomirskij pedagogichnij institut imeni Ivana Franka Poliskij nacionalnij universitet Zhitomirskij krayeznavchij muzejVchene zvannyaprofesorChlenstvoTovaristvo doslidnikiv Volini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Byelskij ZhittyepisByelskij Stepan Volodimirovich narodivsya 8 sichnya 1866 roku v povitovomu mistechku Borzni Chernigivskoyi guberniyi nini ce misto v Chernigivskij oblasti v sim yi vchitelya Zakinchiv miske uchilishe v Kanevi Kiyivskoyi guberniyi potim navchavsya u Zemlemirnomu uchilishi u misti Kursku U 1888 roci zakinchiv Vijskovo topografichne uchilishe U 1894 roci zakinchiv Girnichij institut v Peterburzi Pislya zakinchennya institutu deyakij chas sluzhiv vijskovim topografom Same todi u 1902 roci vin sklav unikalnu vijskovu kartu Zhitomira Uchasnik rosijsko yaponskoyi voyennoyi kampaniyi 1904 1905 rr U 1907 roci pislya vihodu u vidstavku z vijskovoyi sluzhbi cherez hvorobu S V Byelskij zalishayetsya u Zhitomiri jde pracyuvati starshim zemlemirom i stav zajmatisya naukovo doslidnickoyu robotoyu rezultati yakoyi visvitlyuvav na storinkah Trudov obshestva issledovatelej Volyni Stanovlennya Byelskogo yak vchenogo vidbuvalosya pid kerivnictvom P A Tutkovskogo vid nogo geolog uspadkuvav lyubov do Volini stav spravzhnim liderom u vivcheni nadr krayu Vid 1907 roku i do ostannih dniv zhittya Stepan Byelskij doslidzhuvav korisni kopalini suchasnih Zhitomirskoyi Rivnenskoyi ta Volinskoyi oblastej U 1907 roci S V Byelskij obirayetsya dijsnim chlenom Tovaristva doslidnikiv Volini U 1907 roci zasnuvav geologichnij viddil pri Volinskomu centralnomu muzeyi yakij postijno popovnyuvavsya znahidkami ekspedicij sho doslidzhuvali korisni kopalini krayu U 1910 roci obranij golovoyu prirodnicho istorichnoyi sekciyi Tovaristva doslidnikiv Volini Z 1919 roku S V Byelskij priznachenij na posadu zaviduvacha kafedroyu kristalografiyi mineralogiyi ta geologiyi Volinskogo institutu narodnoyi osviti teper Zhitomirskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka Zgodom pedagog i geolog staye profesorom dekanom prirodnicho geografichnogo fakultetu cogo institutu Zajmayuchis pedagogichnoyu diyalnistyu vin vodnochas sistematichno organizovuvav i brav bezposerednyu uchast v geologichnih i krayeznavchih ekspediciyah v hodi yakih bulo vidkrito chimalo rodovish korisnih kopalin na teritoriyi krayu Pochinayuchi z 1921 roku za zavdannyam Ukrayinskogo geologichnogo komitetu i Volinskogo radnargospu ekspediciyeyu pid kerivnictvom profesora S V Byelskogo pochalosya planomirne doslidzhennya zemnih nadr Volinskoyi guberniyi Zokrema v Ovruckomu i Korostenskomu povitah buli vidkriti promislovi rodovisha granitiv gabro bazaltiv vognetrivkih glin polovogo shpatu kaolinu kvarcitiv topaziv Geologu S V Byelskomu nalezhit zasluga u vidkritti ilmenitu abo titanistogo zaliznyaka yakij piznishe nazvali metalom viku U 1921 roci S V Byelskim bulo viyavleno i doslidzheno v okolicyah Zhitomira radioaktivni dzherela ta minerali vivchalas mozhlivist yih zastosuvannya u medicini Vzhe u povoyenni roki na bazi odnogo z takih dzherel bulo vidkrito radonovu vodolikarnyu sho stala vidomoyu daleko za mezhami Zhitomira U 1923 roci S V Byelskij za zavdannyam vseukrayinskogo ob yednannya Farfor fayans sklo za uchastyu profesora mineralogiyi ta kristalografiyi Ivanova Leonida Likarionovicha 1877 1946 zdijsnili poshukovi roboti z metoyu viyavlennya novih pokladiv keramichnoyi sirovini dlya Baranivskogo Dovbiskogo Kam yanobridskogo Polonskogo ta Tokarivskogo zavodiv U 1925 roci Volinskij centralnij muzej pereformovano v naukovo doslidnij i zmineno nazvu Zaklad stav nazivatisya Volinskim derzhavnim naukovo doslidnim muzeyem U 1926 roci chlenami Volinskogo naukovo doslidnogo muzeyu pid kerivnictvom S V Byelskogo provodilisya doslidzhennya korisnih kopalin Korostenshini budivelnih materialiv glin torfu kaolinu vognetrivkih glin kvarcu zaliznih rud kremenyu bilih kvarcovih piskiv radioaktivnogo mulu sho malo velike znachennya dlya rozvitku promislovosti budivelnih materialiv Pidsumki doslidzhen drukuvalisya v zbirnikah naukovih prac sho vidavalisya pid egidoyu Volinskogo naukovo doslidnogo muzeyu ta Volinskogo okrplanu 1928 rik S V Byelskij stav profesorom geologiyi Zhitomirskogo silskogospodarskogo institutu zaraz Poliskij nacionalnij universitet U 1928 roci Ukrnauka Ukrayinske golovne upravlinnya naukovimi ustanovami pri Narodnomu komisariati osviti URSR vidkrila pri Volinskomu naukovo doslidnomu muzeyi aspiranturu kerivnikom yakoyi stav profesor S V Byelskij Z 1929 roku vchenij perebuvav takozh na posadi starshogo geologa Ukrayinskogo geologorozviduvalnogo trestu Todi z pid jogo pera vihodit kniga Geologichni doslidi na Volini u 1928 1929 rokah a takozh chislenni statti u miscevij presi V 1936 1941 rokah profesor ocholyuvav geologichnij viddil Volinskogo derzhavnogo naukovo doslidnogo muzeyu Vid 1950 roku ce Zhitomirskij oblasnij krayeznavchij muzej U muzeyi na sogodni zberigayetsya 103 eksponati zalishenih dlya nashadkiv S V Byelskim Naukovij dorobokRezultatom doslidnickoyi diyalnosti profesora S V Byelskogo stali naukovi praci Do geologiyi Zhitomirskogo povitu 1910 Temni porfiritovi porodi Volini 1915 Vikopni bagatstva Volini 1925 Geologichni doslidi na Volini rr 1928 1929 1930 Geologichni doslidi Korostenshini 1926 roku 1931 ta inshi Stepan Volodimirovich ye avtorom fundamentalnogo naukovogo doslidzhennya Geologiya i korisni kopalini Zhitomirskoyi oblasti 1941 sho vklyuchaye opis vsih vidomih na toj chas rodovish korisnih kopalin regionu Rukopis praci vidannyu yakogo zavadiv pochatok vijni zberigayetsya u fondah Zhitomirskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Zagalom vchenij za tverdzhennyam N I Maslovoyi ye avtorom 26 naukovih prac Profesor geolog pedagog S V Byelskij vihovav bagatoh specialistiv geologiv Vin prijmav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti obiravsya deputatom Zhitomirskoyi miskradi Pomer S V Byelskij 17 travnya 1943 roku v okupovanomu fashistami Zhitomiri Pohovanij na Vilskomu kladovishi u Zhitomiri Nadgrobna plita na kladovishi zbereglasya Im ya vchenogo ta jogo praci buli protyagom trivalogo chasu vilucheni z naukovogo obigu Sogodni im ya vidatnogo vitchiznyanogo vchenogo zajmaye pochesne misce v kogorti doslidnikiv Volini Imenem S V Byelskogo u 1997 roci nazvano provulok v m Zhitomiri Naukovi praci S V ByelskogoBelskij S V Iskopaemye bogatstva Volyni i blizhajshie zadachi Volynskogo gubernskogo soveta narodnogo hozyajstva po razrabotke nedr S V Belskij Zhitomir Volynsk gub sov nar hozyajstva 1921 8 s Belskij S V Kratkij opredelitel naibolee rasprostranennyh mineralov putem prostejshih ispytanij i glavnejshih Volynskih gornyh porod po vneshnim priznakam kratkimi konspektivnymi svedeniyami po kristallografii S V Belskij sost avt predisl S V Belskij Izd masterskoj po mineralogii Zhitomir Elektro tipografiya Rabotnik 1919 III V IV VI 1 2 27 4 32 51 4 56 1 58 63 2 s tabl Ukaz mineralov s III IV Lit s 28 Tablicy s 29 63 Glavnejshie opechatki i nedosmotry s 65 Belskij S V Trudy Volynskoj geologicheskoj partii Issledovaniya 1923 goda v Volynskoj gubernii po sostavleniyu geologicheskoj karty odnoverstnogo masshtaba i poiskam poleznyh iskopaemyh k geologii Volyni S V Belskij s uchastiem N K Nenadkevich i dr predislovie S Belskogo Zhitomir Tipo litografiya Gospoligrafob edineniya Volyni 1925 3 5 6 108 1 2 3 109 145 s karty Lit s 3 Belskij S V Otchet o geologicheskih rabotah 1921 goda v Volynskoj gubernii S V Belskij predislovie S V Belskogo Zhitomir Tipo litografiya Volgospoligrafobedineniya 1923 2 3 5 6 8 4 7 9 217 218 223 s karty Lit s 3 106 Bilskij S V Geologichni doslidi Korostenshini roku 1926 S V Bilskij Zhitomir 1931 120 s Primitkigolov red M Yu Kostricya Maslova N I 2005 Muzejna sprava na Zhitomirshini istoriya dosvid problemi ukrayinska Zhitomir Kosenko M G s 8 ISBN ISBN 966 7390 25 X a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka DzherelaKokus V V Vnesok krayeznavciv Shidnoyi Volini u rozvitok geologichnih doslidzhen regionu v 1920 h rokah V V Kokus Krayeznavstvo ta muzejna sprava v Ukrayini materiali Vseukr nauk krayezn konf prisvyach 145 richchyu zasnuvannya Zhitomir obl krayeznavch muzeyu 27 29 zhovtnya 2010 roku m Zhitomir Zhitomir M Kosenko 2010 S 159 164 Bibliogr s 164 ISBN 978 966 8123 75 7 Kokus V V Naukovo krayeznavchi oseredki Pravoberezhnoyi Ukrayini ta yih vnesok u vivchennya prirodi regionu v 1920 h rokah V V Kokus Zhitomiru 1125 materiali Vseukr nauk krayezn konf prisvyach 1125 richchyu zasnuvannya m Zhitomira 6 8 zhovtnya 2009 r golov red M Yu Kostricya Zhitomir Kosenko M 2009 S 224 230 Bibliogr s 229 230 ISBN 978 966 8123 72 6 Korbut G O Byelskij S V i jogo diyalnist na Volini G O Korbut A P Viskushenko O Ye Maciyevskij Zvyagel drevnij i vichno molodij tezi Vseukr nauk krayezn konf 1995 Novograd Volinskij vidp red M Yu Kostricya Novograd Volinskij 1995 S 145 146 Kostricya M Yu Volinskij naukovo doslidnij muzej v Zhitomiri vid zarodzhennya do zanepadu M Yu Kostricya Muzejna sprava na Zhitomirshini istoriya dosvid problemi nauk zb Velika Volin golov red M Yu Kostricya Zhitomir Kosenko M G 2005 T 33 S 13 31 ISBN 966 7390 25 X Maslova N I Vidatni vcheni Ukrayini ta yih rol u rozbudovi Zhitomirskogo krayeznavchogo muzeyu N I Maslova Muzejna sprava na Zhitomirshini istoriya dosvid problemi nauk zb Velika Volin praci Zhitomir nauk krayezn t va doslidnikiv Volini golov red M Yu Kostricya Zhitomir Kosenko M G 2005 T 33 S 3 13 ISBN 966 7390 25 X Mokrickij G P Batko poliskogo titanu pershovidkrivachem pokladiv metalu HH stolittya stav zhitomiryanin Stepan Byelskij G P Mokrickij Mokrickij G P Tango z minulim neordinarni postati v istoriyi Zhitomira istoriko krayezn ta biogr il ese doslidzh G P Mokrickij Zhitomir Volin 2014 S 207 211 Bibliogr s 382 ISBN 978 96 690 170 8 PosilannyaKostricya M Yu Byelskij Stepan Volodimirovich Elektronnij resurs M Yu Kostricya Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini elektronna versiya vebsajt Elektron dani URL https esu com ua search articles php id 41684 1 listopada 2021 u Wayback Machine