Фатіма Асланбеківна Бутаєва ос Бутаты Асланбеджы чызг Фатимае 1 грудня 1907 19071201 Алагир Терська область Російська ім

Фатіма Асланбеківна Бутаєва (ос. Бутаты Асланбеджы чызг Фатимае, 1 грудня 1907(19071201), Алагир, Терська область, Російська імперія — 19 червня 1992, Москва) — радянська вчена-фізик, педагог. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1951).

Бутаєва Фатіма Асланбеківна
ос. Бутаты Асланбеджы чызг Фатимае
Народилася	1 грудня 1907(1907-12-01) Алагир, Російська імперія
Померла	19 червня 1992(1992-06-19) (84 роки) Москва, Росія
Поховання	^d
Країна	СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	Московський педагогічний державний університет ^d
Галузь	фізика
Заклад	Московський енергетичний інститут ^d
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Науковий керівник	^d
Нагороди

Життєпис

Народилася в сім'ї відомого адвоката і журналіста Асланбека Савовича Бутаєва. Дядько — ^[ru]. Її мати померла, коли Фатімі було сім років.

1925 року вступила до ^[ru], 1926 перевелася на фізико-математичне відділення педагогічного факультету ^[ru]. 1932 року закінчила університет і стала працювати викладачем математики в Куйбишеві. Того ж року повернулася в Москву, де протягом двох років працювала викладачем теоретичної механіки в технікумі Навчального комбінату ^[ru]. Потім, 1934 року, перейшла на роботу до ^[ru] в лабораторію джерел світла, яку очолював тоді ^[ru]. Почавши роботу у ВЕІ інженером, згодом, після призначення В. О. Фабриканта на посаду завідувача кафедри, стала керувати лабораторією.

1937 року були репресовані її батько і рідний дядько К. С. Бутаєв (реабілітовані 1956 року), в зв'язку з чим протягом року перебувала під загрозою звільнення з інституту, але в підсумку звільнена не була.

У роки війни перебувала в евакуації у Свердловську.

1943 року відновила роботу з вивчення люмінесценції. 1946 року за результатами виконаних нею робіт у галузі газового розряду і люмінесценції захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

Після організації 1951 року на базі ВЕІ нового (ВНДСІ) стала працювати в ньому. Більше двадцяти п'яти років керувала в цьому інституті лабораторією люмінесцентних ламп.

Під її керівництвом було підготовлено і успішно захищено багато дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

Була членом Вченої ради та членом Науково-технічної ради ВНДСІ, працювала в складі комісії з лампових люмінофорів Ради з люмінесценції АН СРСР .

Померла 19 червня 1992 року. Похована на ^[ru] в Москві.

Наукова діяльність

Зовнішні зображення
	Ф. А. Бутаева — портрет
	Пропуск военного времени
	Справка о принятии на рассмотрение заявки на изобретение

Займалася дослідженнями фізики газового розряду і вивченням спектрального складу і інтенсивності випромінювання іонізованих газів у широкому інтервалі зміни струмів і тисків. Спільно з В. О. Фабрикантом розробила і застосувала оригінальний метод дослідження дифузії фотонів в плазмі, заснований на застосуванні люмінесцентних зондів. Протягом ряду років вела роботу з дослідження люмінесценції різних люмінофорів в оптичній ділянці спектра. Практичним результатом цих робіт є розробка і початок випуску перших в СРСР люмінесцентних ламп. 1951 року за розробку ламп цього типу Ф. А. Бутаєва спільно з С. І. Вавиловим , ^[ru], М. О. Константиновою-Шлезінгер, В. О. Фабрикантом і ^[ru] була відзначена званням лауреата Сталінської премії другого ступеня.

Разом з В. О. Фабрикантом і ^[ru] виконала піонерські дослідження з негативної абсорбції світла. Було встановлено, що під час поширення світла в середовищі з інверсною заселеністю відбувається експоненціальне зростання його інтенсивності. Було також доведено, що для збільшення посилення необхідне багаторазове проходження електромагнітної хвилі в середовищі з негативним коефіцієнтом поглинання, запропоновано три методи переведення середовищ у нерівноважний стан, рекомендовано три способи отримання активних середовищ. Підкреслено спрямованість поширення посиленої хвилі і відзначено, що квантовий спосіб посилення електромагнітних хвиль придатний для хвиль, що належать різним ділянкам спектра, включно з інфрачервоним, видимим і ультрафіолетовим спектром. На основі отриманих результатів автори сформулювали новий принцип посилення світла, пізніше покладений в основу дії лазерів.

1951 року В. О. Фабрикант, Ф. А. Бутаєва і М. М. Вудинський оформили заявку на наукове відкриття та дві заявки на винаходи «Спосіб посилення електромагнітних хвиль» і «Використання багаторазових проходжень посилюваної електромагнітної хвилі в нерівноважних середовищах». У першій із заявок на винахід було сформульовано:

Метод посилення електромагнітного випромінювання, який відрізняється тим, що посилюване випромінювання пропускається через середовище, в якому за допомогою допоміжного випромінювання або іншими способами створюється надлишкова в порівнянні з рівноважною концентрація атомів, інших частинок або систем, що знаходяться на верхніх, збуджених рівнях.

Таке формулювання є точним описом способу посилення світла, використовуваного у всіх лазерах.

Згадані роботи з квантового способу посилення світла багато в чому випередили свій час і не отримали своєчасної адекватної оцінки. Так, позитивне рішення за заявкою на спосіб посилення світла (Авторське свідоцтво № 123 209 з пріоритетом від 18 червня 1951 року) було прийнято лише в 1959 році, тобто через вісім років після її оформлення.

Як наслідок, хоча і зі значною затримкою в часі, наукова новизна робіт і їх революційний характер отримали повне визнання. 1964 року Ф. А. Бутаєвій, В. О. Фабриканту і М. М. Вудинському було видано диплом про наукове відкриття «Явище посилення електромагнітних хвиль (когерентне випромінювання)» № 12 з пріоритетом від 18 червня 1951 року, а саме відкриття було внесено до . Тим самим, було офіційно визнано, що зазначені роботи «внесли корінні зміни в рівень пізнання».

Винаходи

«Газорозрядна лампа низького тиску»
«Люмінесцентна лампа низького тиску» та інші.

Нагороди

Сталінська премія другого ступеня (1951) — за розробку люмінесцентних ламп
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову доблесть»
Медалі

Основні роботи

Бутаева Ф. А., Фабрикант В. А. О резонансном излучении разряда в смеси ртути и аргона // Известия АН СССР. Сер. физическая. 1945, т. IX, № 3.
Бутаева Ф. А., Фабрикант В. А. Влияние параметров разряда на интенсивность линий 1850 и 2537 Å в люминесцентных лампах // Известия АН СССР. Сер. физическая. 1949, т. XIII, № 2.
Бутаева Ф. А., Фабрикант В. А. Исследования при помощи люминесцирующих зондов в области 500—1200 Å// Журнал технической физики, 1956, т. 26.
Бутаева Ф. А., Фабрикант В. А. Чувствительность люминофоров для люминесцентных ламп в коротковолновом ультрафиолетовом излучении // Известия АН СССР. Сер. физическая, 1957, т. 21, № 4.
Фабрикант В. А., Бутаева Ф. А. Оптика среды с отрицательным коэффициентом поглощения // Сб. «Экспериментальные и теоретические исследования по физике». — АН СССР, 1959.

Література

Бутаев К. С. Избранное. — Владикавказ: Иристон, 2003.
Дунская И. М. Возникновение квантовой электроники. — М.: Наука, 1974.
Сахаров А. Д. Воспоминания // Знамя, 1991, ч. 1, гл. 5.

Примітки

Фатима Асланбековна Бутаева, к 100-летию со дня рождения // Вестник Владикавказского научного центра. — Владикавказ, 2007. — Т. 7, № 4. — С. 66-67.^{[недоступне посилання з Сентябрь 2018]}
Бутаев Б., Морозов В. У истоков создания лазера // Наука и жизнь. — М., 2007. — № 12.
Асланбек Саввич Бутаев [ 31 січня 2011 у Wayback Machine.] — Из Книги памяти Республики Северная Осетия-Алания
Казбек Саввич Бутаев [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — на сайте «Хронос»
Ныне Всероссийский научно-исследовательский проектно-конструкторский светотехнический институт (ВНИСИ) им. С. И. Вавилова [ 10 січня 2013 у Wayback Machine.]
Биберман Л. М., Векленко Б. А., Гинзбург В. Л. и др. // УФН. — 1991. — Т. 161, № 6. — С. 215-218.
Научное открытие «Явление усиления электромагнитных волн (когерентное излучение)» [ 21 березня 2012 у Wayback Machine.] на сайте «Научные открытия России»
Шмаонов Т. // Наука и жизнь. — М., 2005. — № 11.
Из определения термина «научное открытие», зафиксированного в «Положении об открытиях, изобретениях и рационализаторских предложениях», утверждённом Постановлением № 584 от 21 августа 1973 г.

[100лет-1] Фатима Асланбековна Бутаева, к 100-летию со дня рождения // Вестник Владикавказского научного центра. — Владикавказ, 2007. — Т. 7, № 4. — С. 66-67.^{[недоступне посилання з Сентябрь 2018]}

[НиЖ01-2] Бутаев Б., Морозов В. У истоков создания лазера // Наука и жизнь. — М., 2007. — № 12.

[3] Асланбек Саввич Бутаев [ 31 січня 2011 у Wayback Machine.] — Из Книги памяти Республики Северная Осетия-Алания

[4] Казбек Саввич Бутаев [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — на сайте «Хронос»

[5] Ныне Всероссийский научно-исследовательский проектно-конструкторский светотехнический институт (ВНИСИ) им. С. И. Вавилова [ 10 січня 2013 у Wayback Machine.]

[УФН-6] Биберман Л. М., Векленко Б. А., Гинзбург В. Л. и др. // УФН. — 1991. — Т. 161, № 6. — С. 215-218.

[Открытие-7] Научное открытие «Явление усиления электромагнитных волн (когерентное излучение)» [ 21 березня 2012 у Wayback Machine.] на сайте «Научные открытия России»

[НиЖ02-8] Шмаонов Т. // Наука и жизнь. — М., 2005. — № 11.

[9] Из определения термина «научное открытие», зафиксированного в «Положении об открытиях, изобретениях и рационализаторских предложениях», утверждённом Постановлением № 584 от 21 августа 1973 г.