Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Федір Михайлович Бурлацький (4 січня 1927, Київ — 26 лютий 2014) — радянський і російський політолог, журналіст, публіцист. Кандидат юридичних наук, доктор філософських наук, професор, дійсний член РАПН.
Бурлацький Федір Михайлович | |
---|---|
Народився | 4 січня 1927[1] Київ, Українська СРР, СРСР |
Помер | 26 лютого 2014[1] (87 років) Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | журналіст |
Галузь | політологія |
Відомий завдяки | політологія |
Науковий ступінь | доктор філософських наук і кандидат юридичних наук |
Вчене звання | професор[d] |
Знання мов | російська |
Заклад | d |
Партія | КПРС |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився в родині комуністів, виключених з ВКП (б) в ході «чисток» 1920-х років, ім'я «Федір» отримав на честь Фрідріха Енгельса. Закінчив Ташкентський юридичний інстітутruen (1945—1947) та аспірантуру Інституту права АН СРСР під керівництвом С. Ф. Кечекьяна (1950—1951). Кандидат юридичних наук (1951), тема дисертації: «Політичні погляди Н. А. Добролюбова».
У 1952—1964 роках — вчений секретар редакційно-видавничої ради з суспільних наук Президії АН СРСР, співробітник міжнародного відділу журналу «Комуніст», з 1960 року працював у Відділі ЦК КПРС по зв'язках з комуністичними і робочими партіями соціалістичних країн, в тому числі керівником групи консультантів. Згадував: "На початку 1960 року я був направлений вже в якості консультанта відділу ЦК КПРС, яким керував Ю. В. Андропов, для роботи в колективі, готував проект нової програми партії. Я провів там майже два роки. Ми працювали не тільки над проектом програми, а й над присвяченим йому доповіддю М. Хрущова. Я отримав можливість включити в проект програми принципово важлива теза про перехід oт диктатури пролетаріату до загальнонародного державі. Разом з цим сюди були включені деякі важливі ідеї про ротацію (змінюваності) кадрів, про обмежених термінах перебування на вищих партійних і державних посадах, про гарантії проти відродження одноосібної влади і культу особистості … У той же час нам разом з представником відділу агітації ЦК Г. Л. Смирновим доручили очолити групу для підготовки пропозицій щодо проекту нової Конституції СРСР " .
Влітку 1958 року брав участь в написанні розділу про державу для підручника марксизму-ленінізму, який готувався під керівництвом О. В. Куусинена. Співавтор «Морального кодексу будівника комунізму» (1961).
Докторська дисертація (на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук) — «Держава і комунізм» (АВН при ЦК КПРС, 1964).
У 1965—1967 роках працював політичним оглядачем в газеті «Правда». У 1967 році разом з Леном Карпинським опублікував в «КП» статтю, спрямовану проти театральної цензури (а по суті, проти цензури взагалі, як пише Д. Я. Травін), на чому «погорів» .. Сам він про це згадував так: Працював старшим науковим співробітником в ІСЕМВ в секторі А. А. Галкіна. У 1969—1971 роках заступник директора Інституту соціологічних досліджень АН СРСР.
У 1971—1989 роках завідувач кафедри марксистсько-ленінської філософії в Інституті суспільних наук при ЦК КПРС (в Міжнародній ленінській школі).
З 1982 року політичний оглядач, потім з березня 1990 по серпень 1991 року головний редактор «Літературної газети». Народний депутат СРСР (1989—1991).
Запрошений професор Колумбійського (1988), Гарвардського (1992), Оксфордського університетів (1993).
Брав участь в підготовці Конституції РФ 1993 р
Був головою наукової ради з політології РАН.
У 2006 році однозначно висловлювався за обрання В. В. Путіна президентом РФ на третій термін на виборах-2008 (як він писав, «у зв'язку з тяжким становищем народу»): «Я просто не бачу реальної альтернативи президенту Путіну». Я запропонував би винести на всенародний референдум питання про можливість обрання в порядку винятку президента на третій термін в зв'язку з тяжким становищем народу ". Пояснював це тим, що «ми вступили в період стабільності лише однією ногою», а за третій термін Путіна «справа буде міцно поставлено на рейки, з яких вже не зійти». Відзначаючи, що «є й інші варіанти, про які доводиться чути» (про збереження влади за Путіним), серед інших Бурлацкий назвав і «висунення його (Путіна) на пост прем'єр-міністра при» ослабленому «президенті».
Перший почесний професор факультету політології МДУ (2011).
Ототожнюючи революцію з бунтом, відзначав: «… я ж реформатор, а не революціонер», «… апелювати до народу, порушувати масові протести — я завжди вважав це небезпечним для країни, де ще не склалися демократичні традиції».
Похований 1 березня на Троєкуровському кладовищі.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 1 grudnya 2020 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti 1 grudnya 2020 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 1 grudnya 2020 Fedir Mihajlovich Burlackij 4 sichnya 1927 Kiyiv 26 lyutij 2014 radyanskij i rosijskij politolog zhurnalist publicist Kandidat yuridichnih nauk doktor filosofskih nauk profesor dijsnij chlen RAPN Burlackij Fedir MihajlovichNarodivsya4 sichnya 1927 1927 01 04 1 Kiyiv Ukrayinska SRR SRSRPomer26 lyutogo 2014 2014 02 26 1 87 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaDiyalnistzhurnalistGaluzpolitologiyaVidomij zavdyakipolitologiyaNaukovij stupindoktor filosofskih nauk i kandidat yuridichnih naukVchene zvannyaprofesor d Znannya movrosijskaZakladdPartiyaKPRSAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini komunistiv viklyuchenih z VKP b v hodi chistok 1920 h rokiv im ya Fedir otrimav na chest Fridriha Engelsa Zakinchiv Tashkentskij yuridichnij institutruen 1945 1947 ta aspiranturu Institutu prava AN SRSR pid kerivnictvom S F Kechekyana 1950 1951 Kandidat yuridichnih nauk 1951 tema disertaciyi Politichni poglyadi N A Dobrolyubova U 1952 1964 rokah vchenij sekretar redakcijno vidavnichoyi radi z suspilnih nauk Prezidiyi AN SRSR spivrobitnik mizhnarodnogo viddilu zhurnalu Komunist z 1960 roku pracyuvav u Viddili CK KPRS po zv yazkah z komunistichnimi i robochimi partiyami socialistichnih krayin v tomu chisli kerivnikom grupi konsultantiv Zgaduvav Na pochatku 1960 roku ya buv napravlenij vzhe v yakosti konsultanta viddilu CK KPRS yakim keruvav Yu V Andropov dlya roboti v kolektivi gotuvav proekt novoyi programi partiyi Ya proviv tam majzhe dva roki Mi pracyuvali ne tilki nad proektom programi a j nad prisvyachenim jomu dopoviddyu M Hrushova Ya otrimav mozhlivist vklyuchiti v proekt programi principovo vazhliva teza pro perehid ot diktaturi proletariatu do zagalnonarodnogo derzhavi Razom z cim syudi buli vklyucheni deyaki vazhlivi ideyi pro rotaciyu zminyuvanosti kadriv pro obmezhenih terminah perebuvannya na vishih partijnih i derzhavnih posadah pro garantiyi proti vidrodzhennya odnoosibnoyi vladi i kultu osobistosti U toj zhe chas nam razom z predstavnikom viddilu agitaciyi CK G L Smirnovim doruchili ocholiti grupu dlya pidgotovki propozicij shodo proektu novoyi Konstituciyi SRSR Vlitku 1958 roku brav uchast v napisanni rozdilu pro derzhavu dlya pidruchnika marksizmu leninizmu yakij gotuvavsya pid kerivnictvom O V Kuusinena Spivavtor Moralnogo kodeksu budivnika komunizmu 1961 Doktorska disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya doktora filosofskih nauk Derzhava i komunizm AVN pri CK KPRS 1964 U 1965 1967 rokah pracyuvav politichnim oglyadachem v gazeti Pravda U 1967 roci razom z Lenom Karpinskim opublikuvav v KP stattyu spryamovanu proti teatralnoyi cenzuri a po suti proti cenzuri vzagali yak pishe D Ya Travin na chomu pogoriv Sam vin pro ce zgaduvav tak Pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom v ISEMV v sektori A A Galkina U 1969 1971 rokah zastupnik direktora Institutu sociologichnih doslidzhen AN SRSR U 1971 1989 rokah zaviduvach kafedri marksistsko leninskoyi filosofiyi v Instituti suspilnih nauk pri CK KPRS v Mizhnarodnij leninskij shkoli Z 1982 roku politichnij oglyadach potim z bereznya 1990 po serpen 1991 roku golovnij redaktor Literaturnoyi gazeti Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Zaproshenij profesor Kolumbijskogo 1988 Garvardskogo 1992 Oksfordskogo universitetiv 1993 Brav uchast v pidgotovci Konstituciyi RF 1993 r Buv golovoyu naukovoyi radi z politologiyi RAN U 2006 roci odnoznachno vislovlyuvavsya za obrannya V V Putina prezidentom RF na tretij termin na viborah 2008 yak vin pisav u zv yazku z tyazhkim stanovishem narodu Ya prosto ne bachu realnoyi alternativi prezidentu Putinu Ya zaproponuvav bi vinesti na vsenarodnij referendum pitannya pro mozhlivist obrannya v poryadku vinyatku prezidenta na tretij termin v zv yazku z tyazhkim stanovishem narodu Poyasnyuvav ce tim sho mi vstupili v period stabilnosti lishe odniyeyu nogoyu a za tretij termin Putina sprava bude micno postavleno na rejki z yakih vzhe ne zijti Vidznachayuchi sho ye j inshi varianti pro yaki dovoditsya chuti pro zberezhennya vladi za Putinim sered inshih Burlackij nazvav i visunennya jogo Putina na post prem yer ministra pri oslablenomu prezidenti Pershij pochesnij profesor fakultetu politologiyi MDU 2011 Ototozhnyuyuchi revolyuciyu z buntom vidznachav ya zh reformator a ne revolyucioner apelyuvati do narodu porushuvati masovi protesti ya zavzhdi vvazhav ce nebezpechnim dlya krayini de she ne sklalisya demokratichni tradiciyi Pohovanij 1 bereznya na Troyekurovskomu kladovishi Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454