Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Булаєнко Іван Савелійович Булаєнко 1912 2000 радянський офіце

Булаєнко Іван Савелійович

Булаєнко Іван Савелійович
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Булаєнко.

Іван Савелійович Булаєнко (1912—2000) — радянський офіцер, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945). Гвардії підполковник.

Булаєнко Іван Савелійович
image
Народження25 серпня (7 вересня) 1912
Форштадт (село), Верхньоуральський район, Челябінська область
Смерть21 лютого 2000(2000-02-21) (87 років)
Харків, Україна
ПохованняМіське кладовище № 2
Країнаimage СРСР
ПартіяВКП(б)
Званняimage Підполковник
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image image image image image image image image image

У роки Німецько-радянської війни пройшов шлях від командира стрілецької роти до командира 11-го гвардійського Кишинівського повітряно-десантного полку .

Життєпис

Ранні роки

Народився 7 вересня 1912 року в селищі Форштадт нині Верхньоуральського району Челябінської області в родині українського селянина. В одинадцять років пішов з дому вчитися. Закінчив сім класів у школі. У 1933 році Іван Булаєнко закінчив Пермський фінансово-економічний технікум, а в наступному році був прийнятий до лав Червоної армії, де служив командиром взводу у 23-й стрілецькій дивізії в Харківському військовому окрузі. У 1936 році, після закінчення курсів удосконалення офіцерського складу (КУОС), В. С. Булаєнко було надане звання лейтенанта.

У 1937 році Іван Булаєнко вийшов у запас працював заступником керуючого севастопольським відділенням Державного банку. Член ВКП(б)/КПРС з 1940 року.

У роки Німецько-радянської війни

У червні 1941 року Івана Булаєнка було вдруге призвано севастопольським міським військкоматом і у званні старшого лейтенанта він вирушив на фронт. Булаєнко відразу ж був призначений командиром стрілецької роти 9-ї армії, а вже восени 1941 року — став командиром стрілецького батальйону 756-го стрілецького полку цієї дивізії.

Брав участь у Ростовській операції та бої на Міус-фронті. 5 листопада 1941 року в боях біля сіл Денисово-Алексєєвка і Генеральське його батальйон завдав великої шкоди ворогу, в той час, як Іван Булаєнко особистим прикладом надихав бійців і брав безпосередню участь у боях, за що був нагороджений медаллю «За відвагу». У грудні 1941 року був важко поранений і евакуйований до шпиталю.

Після лікування Іван Булаєнко відправився на КУОС в Саратов, але у зв'язку з наступом німців був змушений перервати навчання. Отримав призначення в дислоковану в Саратові , де став командиром 543-го стрілецького батальйону. Незабаром 8-а резервна армія стала 66-ю і в серпні 1942 року зайняла смугу оборони на північ від Сталінграда. У вересні 1942 року 66-а армія спробувала прорвати німецький фронт, щоб з'єднатися з бійцями 62-ї армії, які вже вели вуличні бої в Сталінграді. В одному з боїв Іван Булаєнко був поранений кулею в плече, але, попри це, зумів знищити два кулеметних розрахунки супротивника за допомогою мінометного вогню, давши можливість піхоті продовжувати наступ. Тоді ж Іван Булаєнко отримав подвійне поранення в руку і спину від вибуху німецької міни, але категорично відмовлявся покинути поле бою і був винесений тільки за наполяганням командування. За героїзм, проявлений у боях, В. С. Булаєнко був нагороджений Орденом Червоного Прапора.

У січні 1943 року, після одужання, Іван Булаєнко, до того часу підвищений у званні до капітана, повернувся у свою дивізію, яка в складі Донського фронту брала участь у ліквідації німецької . Батальйон Івана Булаєнко брав участь у запеклих вуличних боях, і до кінця Сталінградської битви за масовий героїзм бійців, 120-а стрілецька дивізія була перетворена в 69-у гвардійську. У травні 1943 року гвардії майор Іван Булаєнко був призначений командиром 208-го гвардійського стрілецького полку, а в серпні, в складі Воронезького фронту, взяв участь у визволенні Лівобережної України.

У грудні 1943 року Іван Булаєнко знову отримав поранення, а після повернення з госпіталю був призначений командиром у складі 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. З новим підрозділом, на початку 1944 року Іван Булаєнко брав участь у Корсунь-Шевченківській операції, в травні — в Умансько-Ботошанській операції, за результатом яких був вдруге нагороджений Орденом Червоного Прапора за вміле командування полком. Тоді ж (у квітні 1944 року) Іван Булаєнко став гвардії підполковником.

Під час Яссо-Кишинівської операції на полк Івана Булаєнка було покладене особливе завдання прориву в тил ворожого Кишинівського угруповання з метою відрізання його від переправ по річці Прут. Успішно виконане завдання сприяла звільненню міста Унгени та селища Леушень. Жорстка оборона, зайнята 11-м гвардійським полком у Леушень, не дала німцям пробитися в західному напрямку, в той час, як війська 3-го Українського фронту визволяли Кишинів.

Після ліквідації Кишинівського угруповання німецьких військ, 4-а гвардійська армія була передана до складу 3-го Українського фронту. Полк Івана Булаєнка брав участь у Будапештській операції. На початку грудня 1944 року полк форсував Дунай, а вже 24 грудня — вів вуличні бої в Секешфегерварі. Вийшовши до озера Балатон, полк опинився на ділянці, де у супротивника були зосереджені ударні частини групи армій «Південь». За 3 перших місяці 1945 року полк тричі витримував контрнаступи німців, зазнавати найбільших збитків у своїй історії. Гвардії підполковник Іван Булаєнко неодноразово замінював вибулих бійців і бився, як простий солдат. Під натиском переважаючих сил противника його полк відступив, втративши Секешфегервар, однак противнику не вдалося прорватися в Будапешт. Полк Івана Булаєнка вдруге взяв участь у боях за Секешфегервар у березні 1945 року і, відбивши місто у супротивника, спрямував до території Австрії. За бої в Угорщині підполковник Іван Булаєнко був нагороджений орденом Суворова 3-го ступеня.

У квітні 1945 року полк Івана Булаєнка взяв участь у штурмі Відня. Під час боїв на вулицях Відня, його бійці зуміли опанувати добре укріпленим, опорним вузлом опору противника, а також взяти під контроль арсенал, хімічний і машинобудівний заводи зі складами та електростанцію з обладнанням. У Відні гвардії підполковник Іван Булаєнко закінчив свій бойовий шлях.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті та проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії підполковнику Івану Савелійовичу Булаєнко було надане звання Героя Радянського Союзу з врученням Ордена Леніна (№ 41946) і медалі «Золота Зірка» (№ 4963).

Після війни

Після війни Іван Булаєнко командував в складі Центральної групи військ і перебував у резерві Військової Ради Київського військового округу. У 1947 році звільнився в запас, переїхав до Харкова й працював головою «Харківлегпостачзбуту».

Помер 21 лютого 2000 року. Похований на кладовищі № 2 у Харкові.

Нагороди та звання

Радянські державні нагороди та звання:

Пам'ять

У селищі міського типу Десна Чернігівської області встановлено бюст Івану Булаєнку. У Харкові на будинку № 3а на вулиці Юри Зойфера, де жив Іван Булаєнко, встановлена меморіальна дошка. Його ім'я викарбуване на Алеї Героїв у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області.

Примітки

  1. Воробьёв В. В. Герой Советского Союза Булаенко Иван Савельевич. Герои Страны. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 20 жовтня 2014.

Література

  • Булаенко Иван Савельевич [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • На рубежах огненных лет. 2-е изд., испр. и доп. Харьков, 1978. — C. 152—153.
  • Ушаков А. П., Шепелёв А. Н. Во имя Родины: рассказы о челябинцах — Героях и дважды Героях Советского Союза. Южно-Уральское книжное издательство, 1985. — С. 12-13. — 414 с.

Посилання

  • Булаєнко Іван Савелійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Лебедь Екатерина. (2011). Рассказ Лебедь Екатерины. Харьковская общеобразовательная школа І-ІІІ ступеней № 150. Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 20 листопада 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Bulayenko Ivan Savelijovich Bulayenko 1912 2000 radyanskij oficer uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Gvardiyi pidpolkovnik Bulayenko Ivan SavelijovichNarodzhennya25 serpnya 7 veresnya 1912 Forshtadt selo Verhnouralskij rajon Chelyabinska oblastSmert21 lyutogo 2000 2000 02 21 87 rokiv Harkiv UkrayinaPohovannyaMiske kladovishe 2Krayina SRSRPartiyaVKP b Zvannya PidpolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi U roki Nimecko radyanskoyi vijni projshov shlyah vid komandira strileckoyi roti do komandira 11 go gvardijskogo Kishinivskogo povitryano desantnogo polku ZhittyepisRanni roki Narodivsya 7 veresnya 1912 roku v selishi Forshtadt nini Verhnouralskogo rajonu Chelyabinskoyi oblasti v rodini ukrayinskogo selyanina V odinadcyat rokiv pishov z domu vchitisya Zakinchiv sim klasiv u shkoli U 1933 roci Ivan Bulayenko zakinchiv Permskij finansovo ekonomichnij tehnikum a v nastupnomu roci buv prijnyatij do lav Chervonoyi armiyi de sluzhiv komandirom vzvodu u 23 j strileckij diviziyi v Harkivskomu vijskovomu okruzi U 1936 roci pislya zakinchennya kursiv udoskonalennya oficerskogo skladu KUOS V S Bulayenko bulo nadane zvannya lejtenanta U 1937 roci Ivan Bulayenko vijshov u zapas pracyuvav zastupnikom keruyuchogo sevastopolskim viddilennyam Derzhavnogo banku Chlen VKP b KPRS z 1940 roku U roki Nimecko radyanskoyi vijni U chervni 1941 roku Ivana Bulayenka bulo vdruge prizvano sevastopolskim miskim vijskkomatom i u zvanni starshogo lejtenanta vin virushiv na front Bulayenko vidrazu zh buv priznachenij komandirom strileckoyi roti 9 yi armiyi a vzhe voseni 1941 roku stav komandirom strileckogo bataljonu 756 go strileckogo polku ciyeyi diviziyi Brav uchast u Rostovskij operaciyi ta boyi na Mius fronti 5 listopada 1941 roku v boyah bilya sil Denisovo Aleksyeyevka i Generalske jogo bataljon zavdav velikoyi shkodi vorogu v toj chas yak Ivan Bulayenko osobistim prikladom nadihav bijciv i brav bezposerednyu uchast u boyah za sho buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu U grudni 1941 roku buv vazhko poranenij i evakujovanij do shpitalyu Pislya likuvannya Ivan Bulayenko vidpravivsya na KUOS v Saratov ale u zv yazku z nastupom nimciv buv zmushenij perervati navchannya Otrimav priznachennya v dislokovanu v Saratovi de stav komandirom 543 go strileckogo bataljonu Nezabarom 8 a rezervna armiya stala 66 yu i v serpni 1942 roku zajnyala smugu oboroni na pivnich vid Stalingrada U veresni 1942 roku 66 a armiya sprobuvala prorvati nimeckij front shob z yednatisya z bijcyami 62 yi armiyi yaki vzhe veli vulichni boyi v Stalingradi V odnomu z boyiv Ivan Bulayenko buv poranenij kuleyu v pleche ale popri ce zumiv znishiti dva kulemetnih rozrahunki suprotivnika za dopomogoyu minometnogo vognyu davshi mozhlivist pihoti prodovzhuvati nastup Todi zh Ivan Bulayenko otrimav podvijne poranennya v ruku i spinu vid vibuhu nimeckoyi mini ale kategorichno vidmovlyavsya pokinuti pole boyu i buv vinesenij tilki za napolyagannyam komanduvannya Za geroyizm proyavlenij u boyah V S Bulayenko buv nagorodzhenij Ordenom Chervonogo Prapora U sichni 1943 roku pislya oduzhannya Ivan Bulayenko do togo chasu pidvishenij u zvanni do kapitana povernuvsya u svoyu diviziyu yaka v skladi Donskogo frontu brala uchast u likvidaciyi nimeckoyi Bataljon Ivana Bulayenko brav uchast u zapeklih vulichnih boyah i do kincya Stalingradskoyi bitvi za masovij geroyizm bijciv 120 a strilecka diviziya bula peretvorena v 69 u gvardijsku U travni 1943 roku gvardiyi major Ivan Bulayenko buv priznachenij komandirom 208 go gvardijskogo strileckogo polku a v serpni v skladi Voronezkogo frontu vzyav uchast u vizvolenni Livoberezhnoyi Ukrayini U grudni 1943 roku Ivan Bulayenko znovu otrimav poranennya a pislya povernennya z gospitalyu buv priznachenij komandirom u skladi 4 yi gvardijskoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Z novim pidrozdilom na pochatku 1944 roku Ivan Bulayenko brav uchast u Korsun Shevchenkivskij operaciyi v travni v Umansko Botoshanskij operaciyi za rezultatom yakih buv vdruge nagorodzhenij Ordenom Chervonogo Prapora za vmile komanduvannya polkom Todi zh u kvitni 1944 roku Ivan Bulayenko stav gvardiyi pidpolkovnikom Pid chas Yasso Kishinivskoyi operaciyi na polk Ivana Bulayenka bulo pokladene osoblive zavdannya prorivu v til vorozhogo Kishinivskogo ugrupovannya z metoyu vidrizannya jogo vid pereprav po richci Prut Uspishno vikonane zavdannya spriyala zvilnennyu mista Ungeni ta selisha Leushen Zhorstka oborona zajnyata 11 m gvardijskim polkom u Leushen ne dala nimcyam probitisya v zahidnomu napryamku v toj chas yak vijska 3 go Ukrayinskogo frontu vizvolyali Kishiniv Pislya likvidaciyi Kishinivskogo ugrupovannya nimeckih vijsk 4 a gvardijska armiya bula peredana do skladu 3 go Ukrayinskogo frontu Polk Ivana Bulayenka brav uchast u Budapeshtskij operaciyi Na pochatku grudnya 1944 roku polk forsuvav Dunaj a vzhe 24 grudnya viv vulichni boyi v Sekeshfegervari Vijshovshi do ozera Balaton polk opinivsya na dilyanci de u suprotivnika buli zoseredzheni udarni chastini grupi armij Pivden Za 3 pershih misyaci 1945 roku polk trichi vitrimuvav kontrnastupi nimciv zaznavati najbilshih zbitkiv u svoyij istoriyi Gvardiyi pidpolkovnik Ivan Bulayenko neodnorazovo zaminyuvav vibulih bijciv i bivsya yak prostij soldat Pid natiskom perevazhayuchih sil protivnika jogo polk vidstupiv vtrativshi Sekeshfegervar odnak protivniku ne vdalosya prorvatisya v Budapesht Polk Ivana Bulayenka vdruge vzyav uchast u boyah za Sekeshfegervar u berezni 1945 roku i vidbivshi misto u suprotivnika spryamuvav do teritoriyi Avstriyi Za boyi v Ugorshini pidpolkovnik Ivan Bulayenko buv nagorodzhenij ordenom Suvorova 3 go stupenya U kvitni 1945 roku polk Ivana Bulayenka vzyav uchast u shturmi Vidnya Pid chas boyiv na vulicyah Vidnya jogo bijci zumili opanuvati dobre ukriplenim opornim vuzlom oporu protivnika a takozh vzyati pid kontrol arsenal himichnij i mashinobudivnij zavodi zi skladami ta elektrostanciyu z obladnannyam U Vidni gvardiyi pidpolkovnik Ivan Bulayenko zakinchiv svij bojovij shlyah Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti ta proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi pidpolkovniku Ivanu Savelijovichu Bulayenko bulo nadane zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam Ordena Lenina 41946 i medali Zolota Zirka 4963 Pislya vijni Pislya vijni Ivan Bulayenko komanduvav v skladi Centralnoyi grupi vijsk i perebuvav u rezervi Vijskovoyi Radi Kiyivskogo vijskovogo okrugu U 1947 roci zvilnivsya v zapas pereyihav do Harkova j pracyuvav golovoyu Harkivlegpostachzbutu Pomer 21 lyutogo 2000 roku Pohovanij na kladovishi 2 u Harkovi Nagorodi ta zvannyaRadyanski derzhavni nagorodi ta zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu 29 chervnya 1945 orden Lenina 29 chervnya 1945 dva ordeni Chervonogo Prapora 5 listopada 1942 1 kvitnya 1944 orden Suvorova III stupenya 10 kvitnya 1945 orden Oleksandra Nevskogo SRSR 28 veresnya 1944 orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 11 bereznya 1985 medali v tomu chisli medal Za vidvagu 20 lyutogo 1942 medal Za oboronu Stalingrada medal Za vzyattya Budapeshta medal Za vzyattya Vidnya medal Za peremogu nad Nimechchinoyu Pam yatU selishi miskogo tipu Desna Chernigivskoyi oblasti vstanovleno byust Ivanu Bulayenku U Harkovi na budinku 3a na vulici Yuri Zojfera de zhiv Ivan Bulayenko vstanovlena memorialna doshka Jogo im ya vikarbuvane na Aleyi Geroyiv u misti Korsun Shevchenkivskij Cherkaskoyi oblasti PrimitkiVorobyov V V Geroj Sovetskogo Soyuza Bulaenko Ivan Savelevich Geroi Strany Arhiv originalu za 15 chervnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2014 LiteraturaBulaenko Ivan Savelevich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Na rubezhah ognennyh let 2 e izd ispr i dop Harkov 1978 C 152 153 Ushakov A P Shepelyov A N Vo imya Rodiny rasskazy o chelyabincah Geroyah i dvazhdy Geroyah Sovetskogo Soyuza Yuzhno Uralskoe knizhnoe izdatelstvo 1985 S 12 13 414 s PosilannyaBulayenko Ivan Savelijovich Sajt Geroi strany ros Lebed Ekaterina 2011 Rasskaz Lebed Ekateriny Harkovskaya obsheobrazovatelnaya shkola I III stupenej 150 Arhiv originalu za 17 travnya 2012 Procitovano 20 listopada 2014

Дата публікації:
Топ