Бу́лахов Михайло Гапейович (біл. Булахаў Міхаіл Гапеевіч, 22 липня 1919, с. Могильовської області, Білорусь — 5 травня 2012) — білоруський мовознавець. Доктор філологічних наук (1966), професор (1967). Заслужений діяч наук Білорусі (1972). Нагороджений медаллю (1990) та орденом Ф. Скорини (1997). Учасник Другої світової війни.
Булахов Михайло Гапейович | |
---|---|
біл. Міхаіл Гапеевіч Булахаў | |
Народився | 22 липня 1919 d, d, Гомельська губернія, РСФРР |
Помер | 5 травня 2012 (92 роки) |
Країна | Російська СФРР СРСР Білорусь |
Діяльність | мовознавець |
Alma mater | Могилівський державний університет імені Аркадія Кулешова (1940) |
Заклад | Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка d Білоруський державний університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Вчителі | Бархударов Степан Григорович |
Війна | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Закінчив Могильовський педагогічний інститут (1940). Працював учителем (1939—1940); у Мінському педагогічному інституті (1948—1951): асистент, викладач, старший викладач, від 1949 — завідувач кафедри російської мови; 1951—1965 — в Інституті мовознавства Білоруської АН: старший науковий співробітник, від 1952 — завідувач сектору сучасної білоруської мови. 1965—1975 — завідувач кафедри російської мови Білоруського університету; 1975—1990 — завідувач кафедри загального і російського мовознавства, від 1990 — професор Білоруського педагогічного університету. Наукові роботи присвячені російському, білоруському, слов'янському та загальному мовознавству. Вивчав , особливості мови текстів, виданих Ф. Скориною; досліджував прикметник у білоруській мові, звукову і граматичну систему сучасної білоруської літературної мови; розробив основні принципи побудови повної граматики. Співавтор п'ятитомної «Энциклопедії „Слова о полку Игореве“» (Санкт-Петербург, 1995), керівник автор. колективу зі створення «Граматыкі беларускай мови» (т. 1, Мінськ, 1962; т. 2, Мінськ, 1966), низки навчальних підручників і посібників. Тритомна праця Б. «Восточнославянские языковеды: Библиогр. словарь» (Минск, 1976—78, т. 1—3) містить статті про життя й наукову діяльність 354-х східнослов'янських мовознавців від 16 століття.
Праці
- Развіццё беларускай літаратурнай мови ў XIX—ХХ ст. ва ўзаемаадносінах з іншымі славянскімі мовамі. Мінск, 1958;
- Гісторыя прыметнікаў беларускай мовы XIV—XVII стагоддзяў. Мінск, 1971;
- Гісторыя прыметнікаў беларускай мовы. Мінск, 1973; Восточнославянские языки. Москва, 1987 (співавт.);
- «Слово о полку Игореве» в литературе, искусстве, науке: Краткий энциклоп. слов. Минск, 1989.
Література
- Германович И. К. Булахов Михаил Гапеевич. Минск: 1999.
- Ліўшыц, Уладзімір. Выдатны вучоны лінгвіст// У кн.: Раскопкі вакол Горацкага Парнаса.— Горкі: 2001.— С.167-170.
- М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 576
Це незавершена стаття про особу Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu lahov Mihajlo Gapejovich bil Bulahay Mihail Gapeevich 22 lipnya 1919 s Mogilovskoyi oblasti Bilorus 5 travnya 2012 biloruskij movoznavec Doktor filologichnih nauk 1966 profesor 1967 Zasluzhenij diyach nauk Bilorusi 1972 Nagorodzhenij medallyu 1990 ta ordenom F Skorini 1997 Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Bulahov Mihajlo Gapejovichbil Mihail Gapeevich BulahayNarodivsya22 lipnya 1919 1919 07 22 d d Gomelska guberniya RSFRRPomer5 travnya 2012 2012 05 05 92 roki Krayina Rosijska SFRR SRSR BilorusDiyalnistmovoznavecAlma materMogilivskij derzhavnij universitet imeni Arkadiya Kuleshova 1940 ZakladBiloruskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Maksima Tanka d Biloruskij derzhavnij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d VchiteliBarhudarov Stepan GrigorovichVijnanimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaZakinchiv Mogilovskij pedagogichnij institut 1940 Pracyuvav uchitelem 1939 1940 u Minskomu pedagogichnomu instituti 1948 1951 asistent vikladach starshij vikladach vid 1949 zaviduvach kafedri rosijskoyi movi 1951 1965 v Instituti movoznavstva Biloruskoyi AN starshij naukovij spivrobitnik vid 1952 zaviduvach sektoru suchasnoyi biloruskoyi movi 1965 1975 zaviduvach kafedri rosijskoyi movi Biloruskogo universitetu 1975 1990 zaviduvach kafedri zagalnogo i rosijskogo movoznavstva vid 1990 profesor Biloruskogo pedagogichnogo universitetu Naukovi roboti prisvyacheni rosijskomu biloruskomu slov yanskomu ta zagalnomu movoznavstvu Vivchav osoblivosti movi tekstiv vidanih F Skorinoyu doslidzhuvav prikmetnik u biloruskij movi zvukovu i gramatichnu sistemu suchasnoyi biloruskoyi literaturnoyi movi rozrobiv osnovni principi pobudovi povnoyi gramatiki Spivavtor p yatitomnoyi Enciklopediyi Slova o polku Igoreve Sankt Peterburg 1995 kerivnik avtor kolektivu zi stvorennya Gramatyki belaruskaj movi t 1 Minsk 1962 t 2 Minsk 1966 nizki navchalnih pidruchnikiv i posibnikiv Tritomna pracya B Vostochnoslavyanskie yazykovedy Bibliogr slovar Minsk 1976 78 t 1 3 mistit statti pro zhittya j naukovu diyalnist 354 h shidnoslov yanskih movoznavciv vid 16 stolittya PraciRazviccyo belaruskaj litaraturnaj movi y XIX HH st va yzaemaadnosinah z inshymi slavyanskimi movami Minsk 1958 Gistoryya prymetnikay belaruskaj movy XIV XVII stagoddzyay Minsk 1971 Gistoryya prymetnikay belaruskaj movy Minsk 1973 Vostochnoslavyanskie yazyki Moskva 1987 spivavt Slovo o polku Igoreve v literature iskusstve nauke Kratkij enciklop slov Minsk 1989 LiteraturaGermanovich I K Bulahov Mihail Gapeevich Minsk 1999 Liyshyc Uladzimir Vydatny vuchony lingvist U kn Raskopki vakol Gorackaga Parnasa Gorki 2001 S 167 170 M G Zheleznyak Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini T 3 Kiyiv 2004 stor 576 Ce nezavershena stattya pro osobu Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi