Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Букшований Микола Федорович (*9 березня 1892, Бесідівка — †22 червня 1944, , Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія) — військовий і громадський діяч, журналіст, член редколегії газети «Наш голос» (Йозефів), хорунжий 4-ї сотні 4-го полку Сірої дивізії, старшина Української військової місії в Польщі; хорунжий Армії УНР.
| Букшований Микола Федорович | |
|---|---|
 Хорунжий | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 9 березня 1892 Бесідівка |
| Смерть | 22 червня 1944 (52 роки) |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Вид ЗС |  Армія УНР |
| Війни / битви | Радянсько-українська війна |
Біографія
Народився в сім'ї священика Федора Тимофійовича та Марії Петрівни Янівської. Закінчив духовну школу за 1-м розрядом (Ромни, 1907) та 4 класи Полтавської духовної семінарії, з якої його вигнали з «вовчим білетом». Йому заборонили здавати екстерном іспити в Харківському і Одеському навчальних округах. Не прийняли й до гімназії в Петербурзі, аж через два роки дозволили здати екстерном екзамени. Він став студентом Петербурзького психоневрологічного інституту (мріяв стати психіатром), але через невиконання мобілізаційних приписів його після 2 курсу послано до війська солдатом.
Служив у Лейб-гвардії гренадерському полку в Петербурзі. Закінчив Першу школу прапорщиків (Оранієнбаум, січень 1915).
На фронті в Галичині — з 12 травня 1915 року. 1 вересня потрапив в австрійський полон, у якому провів 3 роки (табори Йозефштадт у Чехії і Фрайштадт у Горішній Австрії).
«Всі три роки прожив кращим академічним життям: знайомився з українським питанням і студіював модерні мови: англійську, німецьку та французьку — та громадянським — брав участь в українізації Йозефштадта».
«Життя в таборі було імпульсивне, диспутам не було кінця, національний настрій був високий, „всі пнялись до України“ — кожний старався приготувати себе до майбутньої праці на Українських землях».
До України повернувся у кінці серпня 1918-го. Звільнившись зі служби, поступив до Київського університету Св. Володимира, а з початком антигетьманського повстання прилучився до своєї дивізії.
Під час катастрофи сірожупанників на Волині забраний у польський полон. Карався в «Бугшопах» у Берестейській фортеці. З неволі звільнений «у дні проскурівської катастрофи». У період бойових дій організував інформаційно-реєстраційне бюро при українській армії. Бажаючи допомогти землякам, які потрапили на чужині в тяжкі обставини, пішов на службу до Американського християнського молодіжного союзу (УМСА). Товаришував з поетами Миколою Вороним і Петром Карманським.
23 квітня 1922 одружився з Галею — дочкою письменника Модеста Левицького. Хотів вступити до Української Господарської Академії в Подєбрадах, але дістав відмову. Здобув медичну освіту в Карловому університеті (Прага, 1929). У 1930 році, вже вивчивши португальську мову, емігрував до Бразилії. Працював лікарем (Порту-Алегрі, Валойс, Ерешінь).
Другим шлюбом, 1930 року, побрався з лікаркою Гедвігою-Людмилою Кіссельовою. Її мати була німкенею, а батько чехом (його 1920 року розстріляли більшовики). З мачухою-чешкою була репатрійована до Чехословаччини. З Букшованим познайомилася у Карловому університеті, медичний факультет якого закінчила на рік пізніше від нього.
У посмертній згадці Семен Кравченко писав:
«Товариський, щиросердечний, гуманний, веселий і скромний д-р Букшований дуже скоро завоював собі симпатії та приятельство, а своєю безкорисливістю збуджував „боготворення“ між біднотою (…). Передчасна смерть Букшованого вразила ціле місто Ерешінь. Під час похорону місто припинило свою діяльність і вийшло проводжати свого лікаря на вічний спокій. Префектура влаштувала похорон на міські кошти й поставила гарного надгробника. З ким не приходилося зустрічатись із м. Ерешінь, усі відзивалися з найбільшою похвалою та жалем про передчасну смерть доктора Миколи Букшованого».
Джерела
- Енциклопедія Сучасної України. — Київ: ПАН України та ін., 2004. — Т. 3. — С. 569.
- Коваль Р.Тернистий шлях кубанця Проходи. — Київ — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007. — С. 43, 124—125.
- Кравченко С.Д-р Микола Букшований // Лікарський вісник. — 1962. — Жовтень. — Ч. 4 (27). — С. 53 — 55.
- Пундій П.Українські лікарі. — Т. 1. — Львів — Чикаго: НТШ у Львові та ін., 1994. — С. 40.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 765. — Арк. 10 — 11.
- Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001. — С. 19.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bukshovanij Mikola Fedorovich 9 bereznya 1892 Besidivka 22 chervnya 1944 Riu Grandi du Sul Braziliya vijskovij i gromadskij diyach zhurnalist chlen redkolegiyi gazeti Nash golos Jozefiv horunzhij 4 yi sotni 4 go polku Siroyi diviziyi starshina Ukrayinskoyi vijskovoyi misiyi v Polshi horunzhij Armiyi UNR Bukshovanij Mikola Fedorovich HorunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya9 bereznya 1892 1892 03 09 BesidivkaSmert22 chervnya 1944 1944 06 22 52 roki NacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviRadyansko ukrayinska vijna U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bukshovanij BiografiyaNarodivsya v sim yi svyashenika Fedora Timofijovicha ta Mariyi Petrivni Yanivskoyi Zakinchiv duhovnu shkolu za 1 m rozryadom Romni 1907 ta 4 klasi Poltavskoyi duhovnoyi seminariyi z yakoyi jogo vignali z vovchim biletom Jomu zaboronili zdavati eksternom ispiti v Harkivskomu i Odeskomu navchalnih okrugah Ne prijnyali j do gimnaziyi v Peterburzi azh cherez dva roki dozvolili zdati eksternom ekzameni Vin stav studentom Peterburzkogo psihonevrologichnogo institutu mriyav stati psihiatrom ale cherez nevikonannya mobilizacijnih pripisiv jogo pislya 2 kursu poslano do vijska soldatom Sluzhiv u Lejb gvardiyi grenaderskomu polku v Peterburzi Zakinchiv Pershu shkolu praporshikiv Oraniyenbaum sichen 1915 Na fronti v Galichini z 12 travnya 1915 roku 1 veresnya potrapiv v avstrijskij polon u yakomu proviv 3 roki tabori Jozefshtadt u Chehiyi i Frajshtadt u Gorishnij Avstriyi Vsi tri roki prozhiv krashim akademichnim zhittyam znajomivsya z ukrayinskim pitannyam i studiyuvav moderni movi anglijsku nimecku ta francuzku ta gromadyanskim brav uchast v ukrayinizaciyi Jozefshtadta Zhittya v tabori bulo impulsivne disputam ne bulo kincya nacionalnij nastrij buv visokij vsi pnyalis do Ukrayini kozhnij staravsya prigotuvati sebe do majbutnoyi praci na Ukrayinskih zemlyah Do Ukrayini povernuvsya u kinci serpnya 1918 go Zvilnivshis zi sluzhbi postupiv do Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira a z pochatkom antigetmanskogo povstannya priluchivsya do svoyeyi diviziyi Pid chas katastrofi sirozhupannikiv na Volini zabranij u polskij polon Karavsya v Bugshopah u Berestejskij forteci Z nevoli zvilnenij u dni proskurivskoyi katastrofi U period bojovih dij organizuvav informacijno reyestracijne byuro pri ukrayinskij armiyi Bazhayuchi dopomogti zemlyakam yaki potrapili na chuzhini v tyazhki obstavini pishov na sluzhbu do Amerikanskogo hristiyanskogo molodizhnogo soyuzu UMSA Tovarishuvav z poetami Mikoloyu Voronim i Petrom Karmanskim 23 kvitnya 1922 odruzhivsya z Galeyu dochkoyu pismennika Modesta Levickogo Hotiv vstupiti do Ukrayinskoyi Gospodarskoyi Akademiyi v Podyebradah ale distav vidmovu Zdobuv medichnu osvitu v Karlovomu universiteti Praga 1929 U 1930 roci vzhe vivchivshi portugalsku movu emigruvav do Braziliyi Pracyuvav likarem Portu Alegri Valojs Ereshin Drugim shlyubom 1930 roku pobravsya z likarkoyu Gedvigoyu Lyudmiloyu Kisselovoyu Yiyi mati bula nimkeneyu a batko chehom jogo 1920 roku rozstrilyali bilshoviki Z machuhoyu cheshkoyu bula repatrijovana do Chehoslovachchini Z Bukshovanim poznajomilasya u Karlovomu universiteti medichnij fakultet yakogo zakinchila na rik piznishe vid nogo U posmertnij zgadci Semen Kravchenko pisav Tovariskij shiroserdechnij gumannij veselij i skromnij d r Bukshovanij duzhe skoro zavoyuvav sobi simpatiyi ta priyatelstvo a svoyeyu bezkorislivistyu zbudzhuvav bogotvorennya mizh bidnotoyu Peredchasna smert Bukshovanogo vrazila cile misto Ereshin Pid chas pohoronu misto pripinilo svoyu diyalnist i vijshlo provodzhati svogo likarya na vichnij spokij Prefektura vlashtuvala pohoron na miski koshti j postavila garnogo nadgrobnika Z kim ne prihodilosya zustrichatis iz m Ereshin usi vidzivalisya z najbilshoyu pohvaloyu ta zhalem pro peredchasnu smert doktora Mikoli Bukshovanogo DzherelaEnciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Kiyiv PAN Ukrayini ta in 2004 T 3 S 569 Koval R Ternistij shlyah kubancya Prohodi Kiyiv Vinnicya DP DKF 2007 S 43 124 125 Kravchenko S D r Mikola Bukshovanij Likarskij visnik 1962 Zhovten Ch 4 27 S 53 55 Pundij P Ukrayinski likari T 1 Lviv Chikago NTSh u Lvovi ta in 1994 S 40 CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 765 Ark 10 11 Macko V Bilij cvit na kalini Hmelnickij Prosvita 2001 S 19 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s