Буквені позначення звуків — умовні позначення буквами звуків у музичній практиці. Цей метод використовувався ще в Давній Греції, проте з часом грецькі літери були замінені латинськими. Остаточно позначення звуків латинськими літерами закріпилося в Європі у X ст., до того ж вживали перші сім букв алфавіту (A-B-C-D-E-F-G) за числом ступенів поширених на той час ладів.
Пізніше до цих літер була додана ще одна, 8-ма літера — H, що позначає ноту сі. Така система запису звуків незабаром була витіснена невменним письмом і хоральною нотацією, але приблизно до XV–XVI століття відродилася в органних і лютневих табулатурах. Введення спеціального позначення H пояснюють тим, що у середньовіччя були поширені два лади — фригійський і еолійський, які відрізняються лише другим ступенем звукоряду. Для цього ступеня використовували позначення двох видів, що відрізнялися написанням літери B — квадратному для вищого звуку (твердого, B-durum) і округлому для низького (м'якого, B-mollis). Неминуче різночитання рукописного почерку і спонукало до введення чергової латинської букви для позначення твердого другого ступеня.
У сучасній практиці використовуються дві системи буквених позначень — класична та американська, які відрізняються позначенням ноти Сі.
Класична система
Буквені позначення звуків мають таку відповідність зі :
Підвищення ступеня на півтон позначається додаванням до буквеного позначення складу is, напр. Фа-дієз — Fis (фіс), а пониження — додаванням складу es, Ре-бемоль — Des (дес), крім Мі-бемоль — Es (ес), Ля-бемоль — As (ас), Сі-бемоль — B (бе).
Подвійне підвищення — додаванням складу isis, подвійне пониження — складу eses, крім Мі-дубль-бемоль — Eses (есес), Ля-дубль-бемоль — Ases (асес), Сі-дубль-бемоль — Bes (бес).
Часто буквені позначення звуків використовується для позначення тональності, при цьому буква означає тоніку, а лад позначають словами dur (мажор) і moll (мінор) — наприклад, До мажор — С-dur (це дур), Сі мінор — H-moll (га моль).
Залежно від положення у звукоряді ступені позначають додаванням нижніх або верхніх індексів таким чином:
- у субконтроктаві — А2, Н2;
- у контроктаві — С1, D1 і т. д.
- у великій октаві — С, D, E і т. д.
- у малій октаві — c, d, e і т. д.
- у першій октаві — с1, d1, е1 і т. д.
- у другій октаві — с2, d2, е2 і т. д.
- у третій октаві — с3, d3, е3 і т. д.
- у четвертій октаві — с4, d4, е4 і т. д.
- у п'ятій октаві — с5.
Американська система
На відміну від класичної нотації, американська нотація позначає ноту Сі літерою B, тоді як літеру H не використовує. Підвищення ступеня на півтон позначається додаванням до буквеного позначення знаку # (дієз), напр. Фа-дієз — F#, а пониження — додаванням знаку (бемоль), напр. Ре-бемоль — D. Відрізняється також і система позначення октав, де кожній октаві надано свій номер, починаючи від 0 (що відповідає субконтроктаві).
Ця система широко використовується у джазовій музиці, а з розвитком інформаційних технологій потрапила і до музичного програмного забезпечення. За цією системою, позначення B2, наприклад, означає ноту Сі-бемоль великої октави.
Джерела
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bukveni poznachennya zvukiv umovni poznachennya bukvami zvukiv u muzichnij praktici Cej metod vikoristovuvavsya she v Davnij Greciyi prote z chasom grecki literi buli zamineni latinskimi Ostatochno poznachennya zvukiv latinskimi literami zakripilosya v Yevropi u X st do togo zh vzhivali pershi sim bukv alfavitu A B C D E F G za chislom stupeniv poshirenih na toj chas ladiv Piznishe do cih liter bula dodana she odna 8 ma litera H sho poznachaye notu si Taka sistema zapisu zvukiv nezabarom bula vitisnena nevmennim pismom i horalnoyu notaciyeyu ale priblizno do XV XVI stolittya vidrodilasya v organnih i lyutnevih tabulaturah Vvedennya specialnogo poznachennya H poyasnyuyut tim sho u serednovichchya buli poshireni dva ladi frigijskij i eolijskij yaki vidriznyayutsya lishe drugim stupenem zvukoryadu Dlya cogo stupenya vikoristovuvali poznachennya dvoh vidiv sho vidriznyalisya napisannyam literi B kvadratnomu dlya vishogo zvuku tverdogo B durum i okruglomu dlya nizkogo m yakogo B mollis Neminuche riznochitannya rukopisnogo pocherku i sponukalo do vvedennya chergovoyi latinskoyi bukvi dlya poznachennya tverdogo drugogo stupenya U suchasnij praktici vikoristovuyutsya dvi sistemi bukvenih poznachen klasichna ta amerikanska yaki vidriznyayutsya poznachennyam noti Si Klasichna sistemaDiv takozh Notaciya Gelmgolca Bukveni poznachennya zvukiv mayut taku vidpovidnist zi Do C ce Re D de Mi E e Fa F ef Sol G ge Lya A a Si H ga Si bemol B be Pidvishennya stupenya na pivton poznachayetsya dodavannyam do bukvenogo poznachennya skladu is napr Fa diyez Fis fis a ponizhennya dodavannyam skladu es Re bemol Des des krim Mi bemol Es es Lya bemol As as Si bemol B be Podvijne pidvishennya dodavannyam skladu isis podvijne ponizhennya skladu eses krim Mi dubl bemol Eses eses Lya dubl bemol Ases ases Si dubl bemol Bes bes Chasto bukveni poznachennya zvukiv vikoristovuyetsya dlya poznachennya tonalnosti pri comu bukva oznachaye toniku a lad poznachayut slovami dur mazhor i moll minor napriklad Do mazhor S dur ce dur Si minor H moll ga mol Zalezhno vid polozhennya u zvukoryadi stupeni poznachayut dodavannyam nizhnih abo verhnih indeksiv takim chinom u subkontroktavi A2 N2 u kontroktavi S1 D1 i t d u velikij oktavi S D E i t d u malij oktavi c d e i t d u pershij oktavi s1 d1 e1 i t d u drugij oktavi s2 d2 e2 i t d u tretij oktavi s3 d3 e3 i t d u chetvertij oktavi s4 d4 e4 i t d u p yatij oktavi s5 Amerikanska sistemaDokladnishe amerikanska sistema notaciyi Na vidminu vid klasichnoyi notaciyi amerikanska notaciya poznachaye notu Si literoyu B todi yak literu H ne vikoristovuye Pidvishennya stupenya na pivton poznachayetsya dodavannyam do bukvenogo poznachennya znaku diyez napr Fa diyez F a ponizhennya dodavannyam znaku displaystyle flat bemol napr Re bemol D displaystyle flat Vidriznyayetsya takozh i sistema poznachennya oktav de kozhnij oktavi nadano svij nomer pochinayuchi vid 0 sho vidpovidaye subkontroktavi Cya sistema shiroko vikoristovuyetsya u dzhazovij muzici a z rozvitkom informacijnih tehnologij potrapila i do muzichnogo programnogo zabezpechennya Za ciyeyu sistemoyu poznachennya B displaystyle flat 2 napriklad oznachaye notu Si bemol velikoyi oktavi DzherelaYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu